Накладення грошового стягнення як захід забезпечення кримінального провадження

- Грошове стягнення як міра відповідальності і захід забезпечення у кримінальному провадженні.

Грошове стягнення є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Воно застосовується з метою досягнення дієвості провадження і полягає у накладенні цього стягнення ухвалою слідчого судді або суду на визначеного цим Кодексом учасника провадження за невиконання ним процесуальних обов' язків.

- Підстави застосування і коло учасників, до яких може бути застосоване грошове стягнення

Підстави:

· якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з'явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття. Грошове стягнення за неприбуття на виклик слідчого чи прокурора названих учасників провадження накладається у розмірі від 0,25 до 0,5 розміру мінімальної заробітної плати. За неприбуття на виклик слідчого судді чи суду - в розмірі від 0,5 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати (ч.1 ст. 139 КПК України);

· у разі застосування до підозрюваного, обвинуваченого особистого зобов'язання. При цьому підозрюваному, обвинуваченому письмово під розписку повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2-х розмірів мінімальної заробітної плати (ч.1-2 ст. 179 КПК України);

· у випадку невиконання поручителем взятих на себе зобов' язань при застосуванні до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у виді особистої поруки на нього накладається грошове стягнення в розмірі:

а) у провадженні щодо кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше трьох років, або інше, більш м'яке покарання, — від двох до п'яти розмірів мінімальної заробітної плати;

б) у провадженні щодо злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п' яти років, — від п' яти до десяти розмірів мінімальної заробітної плати;

в) у провадженні щодо злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п' яти до десяти років, — від десяти до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати;

г) у провадженні щодо злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років, — від двадцяти до п'ятдесяти розмірів мінімальної заробітної плати (ч.5 ст. 180 КПК України).

· якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд має право постановити ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 цього Кодексу (ст. 323 КПК України);

· якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, цивільний відповідач, свідок, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд має право накласти на них грошове стягнення у порядку, передбаченому цією главою (ст. ст. 323, ст. 325, ч. 2 ст. 326, ч. 1 ст. 327 КПК України).

· при відібранні зобов'язання про взяття під нагляд неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого батьки, опікуни, піклувальники, адміністрація дитячої установи попереджаються про характер підозри чи обвинувачення неповнолітнього і про їхню відповідальність у разі порушення взятого на себе зобов'язання. При порушенні цього зобов'язання на батьків, опікунів і піклувальників накладається грошове стягнення від двох до п'яти розмірів мінімальної заробітної плати (ч.5 ст. 493 КПК України).

Грошове стягнення застосовується лише до таких учасників кримінального провадження, як потерпілий, цивільний відповідач, свідок, законний представник (батьки, опікуни, піклувальники неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого) у випадках та розмірах, передбачених цим Кодексом.

- Зміст клопотання слідчого, прокурора про накладення грошового стягнення.

Клопотати про застосування грошового стягнення під час досудового розслідування можуть лише слідчий, котрий здійснює провадження у цій справі, чи прокурор, за наявності для цього підстав. Під час судового провадження з таким клопотанням до суду може звернутися прокурор, котрий підтримує державне обвинувачення у цьому провадженні.

У клопотанні про накладення грошового стягнення на особу під час досудового розслідування зазначаються:

· найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

· процесуальний статус особи, про накладення грошового стягнення на яку заявлено клопотання, її прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання;

· обов 'язок, який покладено на особу цим Кодексом чи ухвалою слідчого судді;

· обставини, за яких особа не виконала обов 'язок;

· відомості, які підтверджують невиконання особою обов 'язку;

· прізвище, ім 'я, по батькові та посада слідчого, прокурора;

· дата та місце складення клопотання.

До клопотання додаються копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує свої доводи.

- Строк і порядок розгляду клопотання про накладення грошового стягнення.

Під час досудового розслідування клопотання слідчого, прокурора про накладення грошового стягнення на особу розглядається слідчим суддею не пізніше трьох днів із дня його надходження до суду.

Про час та місце розгляду клопотання повідомляється службова особа, яка його внесла, та особа, на яку може бути накладено грошове стягнення, проте їх неприбуття не перешкоджає розгляду питання.

Під час судового провадження питання про накладення грошового стягнення на особу розглядається негайно після його ініціювання.

Слідчий суддя, суд, встановивши, що особа не виконала покладений на неї процесуальний обов 'язок без поважних причин, накладає на неї грошове стягнення. Копія відповідної ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надсилається особі, на яку було накладено грошове стягнення.

Розмір стягнення визначається, виходячи із вказаних у законі сум стягнень за невиконання конкретних обов'язків. Грошове стягнення у відповідному розмірі накладається на конкретного учасника провадження ухвалою слідчого судді чи суду.

Грошове стягнення залежно від стадії провадження застосовується: а) під час досудового розслідування — ухвалою слідчого судді за клопотанням слідчого, прокурора чи за власною ініціативою; б) під час судового провадження — ухвалою суду за клопотанням прокурора чи за власною ініціативою.

- Скасування рішення про його накладення.

Особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання слідчим суддею, судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення. Клопотання подається слідчому судді, суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення.

Слідчий суддя, суд, визнавши доводи особи обґрунтованими, може самостійно скасувати ухвалу про накладення грошового стягнення, а в іншому випадку - призначає судове засідання для розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення. Особа, яка подала клопотання, а також слідчий, прокурор, за клопотанням якого було накладено грошове стягнення, повідомляються про місце та час розгляду клопотання, проте їх неприбуття не перешкоджає такому розгляду.

Слідчий суддя, суд скасовує ухвалу про накладення на особу грошового стягнення за результатами його розгляду в судовому засіданні, якщо буде встановлено, що стягнення накладено безпідставно, а в іншому випадку - відмовляє у задоволенні клопотання.

Ухвала слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення оскарженню не підлягає.

Поиск по сайту: