|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Критичний реалізм: його особливості та недоліки. О. де Бальзак, Ч.Діккенс, Г.ФлоберНа відміну від романтизму реалізм - це мистецтво "втрачених ілюзій", жорсткої дійсності і суду над нею. Реалізм (від франц. геаіізте - дійсний) — напрям у літературі та мистецтві, який сповідував необхідність правдивого відображення дійсності. Його зародження відноситься до 20-30-х років XIX ст. Найповніше він був представлений у Франції творчістю письменників О. де Бальзака ( 1799-1850) Видатний французький письменник Оноре де Бальзак З ім'ям Чарльза Діккенса пов'язане глибоко реалістичне відображення життя Англії часів чартистського руху. Актуальним соціальним змістом насичені такі романи письменника, як «Пригоди Олівера Твіста», «Життя й пригоди Ніколаса Нікклбі» та ін. Загалом реалізм пройшов етапи формування за законом прискореного художнього розвитку, коли митці починали свій творчий шлях'як романтики, а згодом переходили на позиції реалізму. Саме це було характерним для творчості В. Гюго, О. Пушкіна, М. Лєрмонтова. Спроби поєднати романтизм із реалізмом помітні вже у творчості видатного іспанського живописця Франсіско Гой ї (1746—1828). Притаманні вони творчим пошукам «маестро італійської революції» Джузеппе Верді (1813—1901), який в одному своєму листі висловив «таємницю мистецтва» такою чудовою формулою: «Відображати правду, може, й добре, але створювати правду краще, набагато краще». Завдяки Верді оперний театр Італії, який у XIX ст. був центром суспільно-політичного, духовного і культурного життя країни, став виразником найпередовіших ідей та ідеалів епохи. Дж. Верді, як відомо, автор 26 опер. Це ціла епоха у світовій музичній культурі. Більшість із них і досі залишаються в репертуарі оперних театрів світу, що є свідченням об'єктивної естетичної цінності доробку видатного італійського композитора. Хоча в історії європейської культури взаємозв'язок романтизму й реалізму простежується досить послідовно, це не означає, що XIX ст. позбавлене конфліктів і суперечок про цілі й завдання мистецтва. У 60—70-х роках в Італії виникає верист-ський рух (від слова «чего» — правдивий, істинний), представники якого були прихильниками реалістичного мистецтва. Від початку свого існування веристи (Л. Капуан, Дж. Верга, К. Доссі, Л. Стеккетті) повели рішучу боротьбу з «ідеалістами» — прихильниками романтичних поглядів на мистецтво. Формально і Дж. Россіні, і Гектор Берліоз Європейської слави здобула творчість французького майстра реалізму Стендаля (Анрі Марі Бейль,) особливо завдяки його романам "Червоне і чорне" і "Пармський монастир". Не меншою популярністю користувалися романи Г. Флобера (" Мадам Боварі", " Виховання почуттів "). Російський реалізм цього періоду відзначався гострим аналізом моральних проблем: Л. Толстой ("Війна і мир", "Анна Кареніна"), Ф. Достоєвський ("Злочин і покарання"), Високого розвитку реалізм досяг в образотворчому мистецтві. У 1870 р. в Санкт-Петербурзі було створено Товариство пересувних 'художніх виставок (1870-1922).-Своєю творчістю " передвижники " започаткували нову естетичну програму, основу якої становили психологізм, виразність засобів, реалістичне зображення подій вітчизняної історії, типові образи людей та природи. Художники-передвижники працювали в різних жанрах: портрет, пейзаж, побутовий живопис, Історичні сюжети та ін. У 1880-1890-х роках внаслідок кризи соціально-побутового жанру став домінувати жанр салонного портрету і пейзажу (К. КоровІн . На середину XIX ст. реалізм був представлений багатьма національними та стилістичними варіантами, проте всім Їм були притаманні однакові ознаки: достовірність, уважне дослідження навколишнього світу, ствердження естетичної цінності повсякденного життя, показ дійсності у часовому вимірі. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |