Економічні інтереси

Тема: Економічні потреби і виробничі можливості суспільства.

Для розв’язання задач по даній темі необхідно знати:

- гранична корисність (MU) - корисність від споживання додаткової одиниці блага;

- правило максимізації корисності – необхідно так розподілити доходи споживача, щоб остання грошова одиниця, затрачена на придбання кожного виду приносила однакову граничну (додаткову) корисність. Математично це правило можна записати таким чином:

,

де , ,… - гранична корисність товарів А, В,... n.

- загальна корисність (TU) – сукупна корисність усіх споживаних благ;

- бюджетна лінія – комбінації двох товарів, які споживач може придбати на свій доход за незмінних цін;

- рівнинна бюджетної лінії ,

де I –доход споживача; - ціни товару А,В; - кількість товару А,В

- крива байдужості – різні комбінації двох товарів, які споживач бажає придбати і які приносять йому однакову корисність;

- точка рівноваги споживача – точка торкання бюджетної лінії та кривої байдужості (можливості і бажання споживача співпадають);

- продуктивність праці =

Зміна продуктивності праці аналізується за допомогою індексного методу

де – зміна обсягів виробництва

– зміна кількості працівників

- якщо необхідно визначити зміну продуктивності праці за кілька періодів часу, то знаходимо індекси за кожний період і перемножаєм

=

- трудомісткість =

- матеріаловіддача =

- матеріамісткість =

- фондовіддача =

- фондомісткість =

- крива виробничих можливостей (КВМ) – сукупність точок координати яких показують виробництво двох товарів при повному використанні ресурсів. Точка на КВМ – ефективне виробництво, точка лівіше КВМ – неефективне виробництво, точка правіше КВМ – неможливий набір виробництва при даних ресурсах;

- за КВМ можна визначити альтернативну вартість товару (А.В.). А.В. однієї одиниці товару С – це кількість товару Г, виробництво якого скорочується для додаткового виробництва однієї одиниці товару С.

Задача 1. Споживач має у розпорядженні доход 10 грн., купує товари А по ціні 1 грн. і товар Б по ціні 2 грн. У якій комбінації споживачеві необхідно купити товари А і Б, щоб максимізувати корисність при наявному доході. Гранична корисність подана в таблиці:

Як бачимо діє закон спадної граничної корисності. У стовпцях 3, 5 гранична корисність перерахована на 1 грн. , тому що на вибір споживача впливає не тільки величина додаткової корисності, але й скільки за неї необхідно заплатити.

Як поводиться споживач? Він купує товари по мірі їх корисності і скільки за неї треба заплатити (аналіз стовпчиків 3, 5)

1Б + 1Б + 1А + 1Б + 1Б + 1А = 4Б + 2А = 10 грн. - комбінація товарів, яка принесе найбільшу корисність. Загальна корисність: 10 + 8 + 24 + 20 + 18 + 16 = 96 од.

Можливі й інші комбінації товарів (щоб потратити 10 грн.), але жодна з них не принесе максимальної корисності.

Перевіримо вибір споживача, враховуючи формулу правила максимізації корисності (гранична корисність 2-ої одиниці товару А - 8 од., ціна - 1 грн.; гранична корисність 4-ої одиниці товару Б - 16 од., ціна 2 грн.):

Отже, це єдина можлива комбінація товарів А і Б, яка максимізує корисність.

Задача 2. Бюджетна лінія споживача показана на малюнку. Ціна абрикосів – 2 грн за кг, ціна ківі – 4 грн за кг.абрикоси (кг)

Виконайте наступні завдання:

1) розрахуйте, чому дорівнює бюджет споживача;

2) побудуйте на тому ж графіку криву байдужості споживача за даними таблиці і знайдіть точку рівноваги споживача (точка К).

Скільки кілограмів обох товарів придбає споживач?

3) Що станеться з бюджетною лінією, якщо ціни на ківі піднімуться до 5 грн. Покажіть графічно.

Розв’язання.

1) бюджет споживача: 2 ∙ 10 або 4 ∙ 5 = 20 грн;

2) точка рівноваги споживача – це точка де крива байдужості (МКNСД)

дотикається до бюджетної лінії АВ. Точка К – точка споживчої рівноваги. Ви придбаєте 6 кг абрикос і 2 кг ківі.

3) якщо ціни на ківі зростуть до 5 грн., то споживач на свій бюджет може придбати

(20 ÷ 5) = 4 кг, отже бюджет лінія зміститься вліво, добробут споживача знизився.

Задача 3. На першому полі фермер може виростити 150 тонн пшениці або 450 тонн кукурудзи, на другому – 250 тонн пшениці або 500 тонн кукурудзи.

1) Визначте альтернативну вартість вирощування пшениці і кукурудзи на обох полях;

2) Визначте на якому полі краще вирощувати пшеницю, а на якому – кукурудзу;

3) Побудувати криву виробничих можливостей;

4) Визначити точки ефективного та неефективного виробництва.

Розв’язання.

1) Альтернативна вартість пшениці:

на першому полі 150 П = 450 К, отже 1 П = 3 К,

на другому полі 250 П = 500 К, отже 1 П = 2 К.

2) Краще вирощувати пшеницю на другому полі, оскільки щоб виростити 1 тонну пшениці на другому полі треба відмовитись від 2 тонн кукурудзи, а щоб виростити 1 тонну пшениці на першому полі треба відмовитись від 3 тонн кукурудзи. Отже, вирощування пшениці на другому полі є дешевшим.

3) Крива виробничих можливостей показує всі можливі комбінації максимального виробництва. Фермер максимально може виростити: на першому полі кукурудзи – 450 тонн, на другому – пшениці – 250 тонн.

4) Точки А,В,С на КВМ відповідають ефективному виробництву. Точка Д характеризує неповне використання ресурсів. Точка N – неможливе виробництво такого набору товарів при наявних ресурсах.

Задача 4. У галузі виробляють комп’ютери і принтери. У таблиці наведено ефективні варіанти зміни структури виробництва.

1) Зобразіть графічно криву виробничих можливостей (криву трансформації виробничих можливостей)

2) Обчисліть альтернативні витрати виробництва одного додаткового комп’ютера в різних варіантах зміни структури виробництва.

3) Поясніть, як змінюються альтернативні витратив міру розширення виробництва принтерів.

Поиск по сайту: