Принцип поєднання фізичних чинників

Передусім, виходячи з показань, вибирають принцип, на основі якого буде складений лікувальний комплекс.

У комплексної фізіотерапії розрізнюють дві методики впливу: комбіновану і поєднану.

Комбінованою фізіотерапією вважають послідовне застосування фізичних методів лікування. Поєднаний вплив – поєднання двох і більше процедур одночасно або послідовно одна за одною на ту саму ділянку для посилення дії подальшою (солюкс, потім електрофорез, масаж, потім фонофорез) або ослаблення небажаної дії (спочатку ультрафіолетове опромінювання, потім солюкс; спочатку грязьова аплікація, потім душ).

Комплексна фізіотерапія не є арифметичною сумою дії окремих методів, а являє собою новий вплив, спроможний посилити, послабити або модифікувати ефекти певного лікувального чинника. Фізіотерапевтична поліпрагмазія може приводити до пригнічення захисно-пристосувальних механізмів організму (аж до їх зриву), до загострення захворювання і розвитку загальної патологічної реакції.

Адекватність впливу вибраного чинника зіставляють з функціональним станом організму, стадією основного захворювання, віком, реактивністю організму, проявами больового синдрому, наявністю ускладнень. На основі цього вирішують питання про інтервал між процедурами – провести їх в один день або через день, а якщо в один день, то в якій послідовності і з яким інтервалом. У стаціонарі в комплекс фізіотерапії становить дві-три процедури, в поліклініці – не більш двох. Причому основній процедурі передує додаткова, наприклад, проведення місцевого електрофорезу передує прийому ванни.

В один день не проводять дві процедури загального впливу. Протипоказані дві ванни, ванна і підводний душ-масаж, ванна і масивна грязьова аплікація, загальна ванна і загальна гальванізація, мікрохвильова терапія на ділянку надниркових залоз і ванна. Допускається поєднання таких процедур і ЛФК з проміжком часу між ними не менш як 2 години. Не треба проводити навантажувальні впливи фізичними чинниками в день рентгенологічних досліджень і дуоденального зондування (УВЧ-, НВЧ- терапію, загальні процедури). Несумісні в один день впливи на ту саму рефлексогенну зону (комірцеву), так само як і вплив на одну з таких зон і загальний вплив на організм.

Недоцільним є застосування в один день методів фізіотерапії, близьких за характером дії на організм (ДМХ і СМХ, індуктотермії і УВЧ або ДДС з СМС), а також фізичних чинників з протилежною спрямованістю дії (грязьові аплікації і душі). Однак для загартування призначають контрастні процедури: сауну і басейн.

Не призначають на одну ділянку впливів, що спричиняють роздратування шкіри, наприклад, УФО і лікування постійним струмом, парафіном, солюксом, масажем, ультразвуком, індуктотермією однієї ділянки, радоновими і газовими мінеральними ваннами.

При комбінуванні процедур в один день спочатку вдаються до місцевих впливів, а потім – загальних. Здебільшого часовий інтервал між процедурами становить близько 2 годин.

Масаж повинен вестися після теплових, високочастотних і водних процедур, а електрофорез – через 30-60 хвилин після масажу.

Навантажувальні процедури, як правило, чергують через день, наприклад,

бітемпорально УВЧ і НВЧ на ділянку надниркових залоз. Хворим, що постійно працюють у сфері дії електромагнітних полів УВЧ і НВЧ, потужніх магнітних полів та іонізуючого випромінювання, ліквідаторам аварії на ЧАЕС не треба призначати УВЧ і НВЧ-терапію, радонові ванни.

За наявності у хворих імплантованого електрокардіостимулятора застосовувати згідно з показаннями терапію електричним полем УВЧ, мікрохвилі, діадинамотерапію та ультразвук можна на відстані не менш як 15 см від електрокардіостимулятора.

Лікар, на основі патогенезу, кожному хворому індивідуально повинен скласти лікувальний комплекс, вибираючи необхідну послідовність проведення процедур і дозування. Засвоєння сформованих принципів дає змогу краще орієнтуватися в масі розрізнених даних, упорядковує лікувальний процес і тим самим сприяє підвищенню ефективності терапевтичних заходів при різних захворюваннях.

Поиск по сайту: