З якими ж конкретними терапевтичними цілями і завданнями застосовуються сьогодні лікувальні фізичні чинники?

При серцево-судинних захворюваннях, наприклад, фізіотерапію застосовують для поліпшення екстракардіальної нервової регуляції серцевої діяльності, нормалізації порушеного функціонального стану ЦНС, обмінних процесів у міокарді, тонусу судин, регіонарного та периферичного кровообігу, а також для розвантаження міокарда і надання на нього тренувального впливу.

При нервових хворобах фізіотерапія спрямована на нормалізацію функцій центральної і периферичної нервової системи, зняття болю, поліпшення кровообігу і трофіки нервової тканини. Використовується болезаспокійливу дію фізичних факторів і здатність їх впливати на вегетативну нервову систему. Особливе значення має застосування фізичних факторів з метою відновлення або компенсації порушених рухових функцій у результаті захворювань або травм нервової системи.

При захворюваннях органів травлення фізіотерапія покращує трофіку і функціональний стан органів шлунково-кишкового тракту, а також відновлює або компенсує втрачені або різко знижені в результаті оперативних втручань функції травного апарату.

При захворюваннях і травмах опорно-рухового апарату вплив фізичних факторів сприяє нормалізації кровообігу, трофіки кісткової, хрящової та м'язової тканин, зняття больового синдрому і запалення, стимуляції процесів регенерації ушкоджених тканинах, збільшення рухливості і амплітуди рухів у суглобах і т. д.

Навіть із наведених далеко не повних відомостей добре видно, наскільки великі можливості використання з лікувальними та оздоровчими цілями природних і преформованих факторів зовнішнього середовища.

Таким чином, променеві, температурні, електричні, механічні, хімічні та інші види енергії діють на організм через шкіру, дихальні шляхи, слизові оболонки, збуджуючи у. них численні рецептори. Втягнута клітинами енергія подразника змінює їх фізико-хімічний стан, внутрішньоклітинний обмін, енергопотенціал і проникність клітинних і внутрішньоклітинних структур і дає початок взаємопов'язаним нервово-рефлекторний і гуморальному механізмами дії на організм. Це дія існує не тільки під час безпосереднього впливу фізичного фактора, але і після його закінчення протягом декількох хвилин, годин, діб, а іноді ще довше.

Фізичні лікувальні чинники, як і інші засоби фізичної реабілітації викликають в організмі полисистемну реакцію:

• Вони впливають на крово - і лімфообіг,

• тонус судин,

• процеси мікроциркуляції,

• ферментативну активність і обмін речовин,

• імунітет,

• діяльність ЦНС і внутрішніх органів,

• опорно-руховий апарат.

Деякі фізичні фактори, енергія яких при вбиранні тканинами трансформується в тепло, крім судинних реакцій, розкриття нефункціонуючих капілярів, прискорення кровообігу, поліпшення доставки кисню тканинам, стимулюють:

• процеси терморегуляції,

• загартовують організм,

• діють антиспастично, болезаспокійливо.

• підвищують захисні сили організму, його стійкість до дії несприятливих факторів зовнішнього середовища,

• знімають втому, що прискорюють відновлення,

• діяти на організм заспокійливо, так і збудливо. Це позитивно впливає на психіку хворого, зміцнює в ньому впевненість в одужанні.

Фізичні лікувальні чинники сприяють:

• розсмоктуванню набряків, крововиливів, інфільтратів, рубців, спайок,

• стимулюють репаративні процеси при пролежнях і трофічних виразках,

• попереджають і лікують контрактури;

• підвищують м'язовий тонус;

• діють протизапально, бактерицидно.

Істотним властивістю фізичних факторів є здатність безболісного проникнення через шкіру або слизові оболонки ліків, хімічних компонентів, води, пелоїдів, озокериту та інших речовин.

Таким чином, лікувальні фізичні чинники викликають місцеву і загальну реакцію організму, подібну, за результатами, до дії інших засобів фізичної реабілітації, але шляхи її формування різні. Стартовим механізмом розвитку них реакцій є не сам фізичний фактор, як такий, а продукти його взаємодії з різними тканинами.

Розрізняють 2 основних ефекти в тканинах при дії фізичних факторів - це:

• тепловий

• нетепловий

Тепловий або неспецифічний ефект виникає за рахунок переміщення і тертя один об одного молекул і іонів тканин і сольових розчинів. Виділюване тепло викликає прискорення біохімічних реакцій за рахунок активації біохімічних ферментів. Однак стимуляція життєдіяльності організму відзначається лише незначним підвищенням місцевої температури. При значному підвищенні буде відзначатися протилежний ефект - пригнічення життєдіяльності. Тому при призначенні ФТ процедур треба дуже чітко визначати силу впливу, щоб надмірно не активувати тепловий ефект.
Нетепловий (специфічний) ефект виникає за рахунок змін фізико-хімічних властивостей макромолекул і мембран тканин.

Зазначені зміни виникають за рахунок:

• активації вільнорадикальних процесів;

• електричної поляризації мембран;

• зміни мікроструктури води;

• зміни просторової орієнтації молекул і їх ланцюга.

Незначна активація фізико-хімічних процесів в тканинах, підвищує активність клітин, сприяє активації захисних процесів і швидкому одужанню.

Надмірна активація викликає пошкодження клітин і може сприяти розвитку патологічного процесу.

Тому при призначенні ФТ процедур треба враховувати і силу активації цього компонента.

Загальна біологічна дія фізичних факторів як природних, так і преформованих, полягає в мобілізації захисно-пристосувальних реакцій людського організму.

Методи ФТ мають в основному патогенетичну, а не етіологічну спрямованість дії, тому показання для них визначаються не стільки назвою хвороб, скільки спрямованістю їх патогенезу, переважанням в ньому процесів запального або дистрофічного характеру. Цим визначається широта кола показань до застосування ФТ процедур.

Найбільш загальні протипоказання для їх призначення:

• різке виснаження;

• тяжкий стан хворого;

• схильність до кровотеч

• злоякісні новоутворення;

• хвороби крові;

• серцево-судинна і дихальна недостатність високого ступеня тяжкості;

• тяжкі порушення функції печінки і нирок;

• поширений атеросклероз;

• гіпертонічна хвороба III стадії;

• активний туберкульоз.

Фізіотерапія може бути протипоказана тимчасово або постійно. Крім названих є специфічні протипоказання до використання окремих лікувальних методів, а також індивідуальна несприятливість фізичного фактору.

Поиск по сайту: