Туберкульозний вовчак — Lupus vulgaris

Туберкульозний плаский вовчак (Іириs vulgaris planus) — це тубер­кульозне захворювання шкіри з хронічним перебігом. Серед хворих на туберкульоз шкіри туберкульозний вовчак виявляють у 75% випадків. Найчастіше, захворювання починається в дитячому або юнацькому віці. Перші ознаки з'являються на обличчі в області носа, потім у про­цес втягуються верхня губа, ясна, щоки, вушні раковини.

Основним морфологічним елементом туберкульозного вовчака є горбик (люпома) величиною від шпилькової головки до невеликої горошини /жовтувато-червоного кольору і тістоватої консистенції.

Для клінічної діагностики люпоми застосовують два методи дослідження: діаскопію (вітропресію) і натискання пуговчатим, зон­дом. Колір люпоми, складається з поєднання негострого запального за­барвлення з коричневим або жовтуватим кольором інфільтрату. Для усунення гіперемії на осередок ураження натискають склом. При цьо­му виступають напівпрозорі, жовто-бурі плями (феномен «яблучного желе»). При натисканні.головка пуговчатого зонда легко проникає в горбик тістоватої консистенції, що утворилася внаслідок розплавлення. в ньому колагенових і еластичних волокон. Крім того, внаслідок тиску зондом може легко виникнути кровоточивість.. Нерідко обсте­жуваний хворий відчуває болючість

Люпоми, зливаючись утворюють майже суцільне інфільтроване
вогнище з неправильно округленими контурами. На місцях зворотно­
го розвитку люпом залишається рубцювата атрофічна тканина, що на­
гадує «зім'ятий цигарковий папір». При виразці люпом на їхньому
місці формуються рубці..

Окрім описаного, плаского вовчака розрізняють й інші різновиди
туберкульозної патології.

Lириs vulgaris tuberosus характеризується формуванням у глибо­ких шарах, шкіри горбиків величиною з горошину, що виступають над рівнем шкіри.

Для пухлиноподібного туберкульозного вовчака (Lириs vulgaris tumidus) характерне злиття крупних горбиків в інфільтративний пух­линоподібний інфільтрат темно-коричневого кольору.

Виразковий туберкульозний вовчак (Lириs vulgaris ulcerosus, s.exulceras, s.exedens) відрізняє виразковий розпад, що супроводжується запальними явищами.

Для імпетигінозного туберкульозного вовчака (Lириs vulgaris impetiginosusз) характерне банальне нагноєння.

При псоріазиформному туберкульозному вовчаку (Lириs vulgaris psoriasiformis) поверхня люпом покрита рясними сріблясто-білими лусками.

Для серпігінуючого туберкульозного вовчака (Lириs vulgaris serpiginosus), характерною є схильність процесу до поширення. При цьо­му на регресуючих ділянках формується рубець, по периферії якого з'являються нові люпоми.

За поширеністю вовчаків розрізняють дисиміновану та дифузну форми.

Деякі особливості перебігу туберкульозного вовчака і його клініч­ної картини пов'язані з локалізацією процесу. Вовчаковий процес на обличчі звичайно зупиняється на межі волосистої частини голови. При локалізації процесу на шкірі щік і виличних ділянок рубцюваті зміни нерідко спричинюють стійкий виворіт повік з подальшим роз­витком кон'юнктивіту та дакріоциститу. Якщо вовчак локалізується на носі, то перш за все руйнуються його кінчик і крила, хрящова та кіст­кова тканина. Настає мутиляція і ніс приймає вигляд пташиного дзьоба. Носові отвори звужуються і можуть повністю закритися; Суб'єктивні відчуття навіть при великих руйнуваннях тканин відсутні. В резуль­таті рубцевих змін може виникнути звуження ротового отвору — мікростомія. Губи, частіше верхня, припухлі, потовщені, збільшені внаслідок елефантіазу.¹ В-ділянці вушних мочок частіше розвивається пухлиноподібна форма; у ділянці підборіддя та шиї рубцюваті зміни можуть призвести до вивороту нижньої губи.

Рідко зустрічається своєрідний різновид вовчака - Lириs vulgaris erythematoides, який характеризується вираженою гіперемією. При
цьому спостерігається картина «метелика». Окрім шкіри, туберкульозний вовчак у 70% випадків уражує слизові оболонки.

Перебіг туберкульозного вовчака торпідний, тривалий. У 25-30%
випадків активний туберкульозний процес розвивається і в інших ор­ганах. У прогностичному відношенні небажаним ускладненням є роз­виток на атрофічних вовчакових рубцях шкірного раку і значно рідше — саркоми. Звичайно ж процес завершується формуванням гладенького, блискучого атрофічного рубця.

Поиск по сайту: