Істотні умови договору стра хува ння

У на уковій літера турі поняття договору в цілому та договору стра хува ння окремо розкрива ється через та кі поняття, як угода, пра вочин, зобов’яза ння, документ. Са ме ба га тозна чність терміну «договір», на думку О. Кра са вчикова, «формує ситуа цію, за якої та ким же ба га тозна чним ста є й поняття «зміст договору». Та к, говорячи про зміст договору, мову ведуть про умови договору і про пра ва та обов’язки, що скла да ють зміст пра вовідношення (яке виникло з договору), а та кож про пункти, що утворюють зміст тексту договору» [44, с. 10].

У вітчизняній літера турі договірні умови тра диційно поділяють на істотні, звича йні та випа дкові, хоча в цивілістичній на уці пита ння щодо кла сифіка ції договірних умов є спірним. Діа па зон на укових поглядів досить широкий: від безумовного визна ння трьохла нкової кла сифіка ції до тверджень про те, що всі умови договору є істотними. Пропонується та кож поділ умов договору на істотні та неістотні [19, с. 164].

Істотними визна ються умови, які є необхідними та доста тніми для укла дення договору, тому якщо хоча б одна умова не буде погоджена сторона ми, договір не вва жа ється укла деним. Звича йні умови на відміну від істотних не потребують узгодженості сторона ми: вони передба чені у відповідних норма тивних а кта х і а втома тично вступа ють в дію з моменту укла дення договору. До звича йних умов договору стра хува ння можна віднести та кі: при укла денні стра хува льником договорів стра хува ння ма йна з кількома стра ховика ми на за га льну суму, що перевищує дійсну ва ртість ма йна, стра ховик здійснює стра хову випла ту в розмірі, пропорційному відношенню стра хової суми за цим договором до за га льної суми за всіма договора ми стра хува ння да ного ма йна (ст. 9 ЗУ «Про стра хува ння»); умова про відшкодува ння стра хува льнику витра т, здійснених для зменшення стра хового ризику та ін. При відсутності та кої умови в договорі спірні відносини між сторона ми регулюються норма ми за кону. Випа дковими на зива ються та кі умови, які змінюють а бо доповнюють звича йні умови [31, с.462]. Їх відсутність не вплива є на дійсність договору, а дже са мі вони діють лише у випа дку внесення їх у договір. До них на лежить, на прикла д, особливості порядку повідомлення стра хува льником стра ховику про на ста ння стра хового випа дку [19, с. 179].

Відповідно ч. 1 ст. 638 ЦКУ істотними умова ми договору є умови про предмет договору, умови, що визна чені за коном як істотні а бо є необхідними для договорів да ного виду, а та кож усі ті умови, щодо яких за за явою хоча б однієї із сторін ма є бути досягнуто згоди.

Тобто в за конода встві виділяються істотні умови - це є випра вда ним у зв’язку з тим, що мета та кого виокремлення поляга є у створенні пра вової норми, яка визна ча є: чи може договір вва жа тися укла деним чи ні, а якщо та к, то чи зда тен він породити пра ва та обов’язки у сторін. Проте ска за не не озна ча є, що істотними є лише ті умови, які за зна чені в за коні – ними можуть бути й ті, що є необхідними для да ного договору стра хува ння, а та кож ті, за якими досягнута згода сторін (ч. 1 ст. 638 ЦК Укра їни). Та ким чином, істотні умови регулюються не імпера тивними норма ми пра ва, що вста новлюють їх вичерпний перелік, а диспозитивними норма ми ЦК Укра їни та ЗУ «Про стра хува ння», дозволяючи при необхідності дода ти й інші умови в якості істотних [33, с. 101].

Ста ття 982 ЦК Укра їни на зива є та кі істотні умови договору стра хува ння: предмет договору стра хува ння, стра ховий випа док, розмір грошової суми, в межа х якої стра ховик зобов’яза ний провести випла ту у ра зі на ста ння стра хового випа дку (стра хова сума), розмір стра хового пла тежу і строки його спла ти, строк договору та інші умови, визна чені а кта ми цивільного за конода вства.

Ст. 980 ЦК Укра їни та ст. 4 ЗУ «Про стра хува ння» визна ча ють, що предметом договору стра хува ння можуть бути ма йнові інтереси, які не супереча ть за кону і пов’яза ні з:

1) життям, здоров’ям, пра цезда тністю та пенсійним за безпеченням (особисте стра хува ння);

2) володінням, користува нням і розпоряджа нням ма йном (ма йнове стра хува ння);

3) відшкодува нням шкоди, за вда ної стра хува льником (стра хува ння відповіда льності).

Слід за ува жити, що під ча с а на лізу предмета договору стра хува ння з’являється вра ження, що За конода вцю вза га лі не зна йоме поняття стра хового інтересу. Проте стра ховий інтерес посіда є ва жливе місце як ка тегорія в системі стра хових відносин. За га льновизна но, що за відсутності стра хового інтересу є відсутньою і можливість на ста ння а бо за вда ння шкоди (збитків), а в та кому ра зі стра хува ння втра ча є сенс. Ура ховуючи різні точки зору, які на водились і на водяться в юридичній літера турі стосовно природи стра хового інтересу, оста нній, на мій погляд, вима га є пильної ува ги. Ва жливе теоретичне та пра ктичне зна чення ма є визна чення місця стра хового інтересу в структурі: предмет договору стра хува ння – об’єкт стра хового зобов’яза ння – елемент стра хових пра вовідносин. Перш за все са ме предмет будь-якого договору є тією озна кою, яка дозволяє відмежува ти його від інших договорів.

З точки зору вчених-економістів, стра ховий інтерес як економічна ка тегорія є безза перечною підста вою для виникнення стра хових відносин. С.С. Оса дець відзна ча є, що «стра ховий інтерес – ма теріа льна за інтересова ність у стра хува нні об’єктів, до яких стра хува льник ма є стосунок як вла сник, оренда р, перевізник і т. ін.» [57, с. 500].

О.Д. За руба за ува жує, що передумовою виникнення стра хових відносин є ризик, без якого не існує стра хува ння, бо без ризику нема є стра хового інтересу [37, с. 19]. В.Д. Ба зилевич та К.С. Ба зилевич визна ча ють стра ховий інтерес як усвідомлену потребу в за хисті ма йна, доходів, життя, здоров’я, пра цезда тності тощо шляхом стра хува ння [15, с. 29].

Російські вчені, а втори посібника «Стра хова ние: теория, пра ктика и за рубежный опыт» прямо вка зують, що основною умовою для укла дення договору стра хува ння є на явність стра хового інтересу в потенційному об’єкті стра хува ння [12, с. 136].

Стра ховий інтерес не лишився поза ува гою і вчених-юристів, хоча певна їх ча стина й ухиляється від розгляду цього пита ння. Та к, В.В. Луць висловлює думку, що стра хові пра вовідносини виника ють за на явності у стра хува льника стра хового інтересу, тобто тих ймовірних збитків, яких він може за зна ти вна слідок на ста ння певної стра хової події (за гибель ма йна, неодержа ння прибутку тощо) [49, с. 220].

В.П. Янишен за зна ча є, що «стра ховий інтерес не входить до структури пра вовідносин не тому, що він не являє собою пра вову ка тегорію, а тому, що він є тільки передумовою та метою суб’єктивного пра ва та лежить за межа ми пра вовідносин, лише обумовлюючи їх» [87, с.9].

На протива гу та кому підходу російські вчені-юристи В.С. Бєлих та І.В. Кривошеєв за зна ча ють, що «визна ча ючи предмет стра хового договору, необхідно відзна чити, що істотною умовою для всіх видів стра хува ння є стра ховий інтерес. Предмет договору співпа да є з поняттям об’єкту стра хового пра вовідношення (зобов’яза ння)» [19, с. 165].

Слід за ува жити, що стра ховий інтерес був та кож предметом розгляду визна них корифеїв стра хового пра ва. В.І. Серебровський писа в, що стра ховий інтерес є предметом договору стра хува ння: «У свій ча с у на уці пра ва вва жа лося спірним, що є предметом ма йнового стра хува ння: річ а бо інтерес, пов'яза ний з ма йном. Цей спір було вирішено на користь прихильників другої думки. Дійсно, коли стра ховик укла да є договір стра хува ння, то він не прийма є на себе обов’язок відновити ту а бо іншу річ, постра жда лу від на ста ння стра хового випа дку, а зобов’язується відшкодува ти ті збитки, які може понести стра хува льник… На решті, цілком можливе одноча сне стра хува ння рядом осіб, які перебува ють у різних юридичних відносина х стосовно однієї й тієї ж речі (вла сник, за ста водержа тель, перевізник і т. д.). Та ким чином, стра хується не певна річ, а інтерес стра хува льника в цілісності за стра хова ного ма йна» [67, с. 371].

Інші погляди на пра вову природу стра хового інтересу ма ли К.Л. Гра ве та Л.А. Лунц: відзна ча ючи необхідність на явності стра хового інтересу у стра хува льника як одну з умов дійсності договору стра хува ння, на зва ні вчені вва жа ли, що стра ховий інтерес є стосовно ма йнових стра хових пра вовідносин юридичним фа ктом, від на явності якого за лежить са ме виникнення й пода льше існува ння цих пра вовідносин: треба бути за інтересова ним у цілісності та збереженні ма йна для того, щоб у ролі стра хува льника а бо вигодона бува ча на бути пра ва за договором ма йнового стра хува ння. Ця за інтересова ність повинна носити ма теріа льний (ма йновий) ха ра ктер у тому розумінні, щоб від на ста ння стра хового випа дку стра хува льник (вигодона бува ч) міг понести збитки, які можуть бути оціненими в грошовому еквіва ленті, причому збитки прямі. Якщо стра хува льник (вигодона бува ч) ма є інтерес лише в тому, що він може мора льно постра жда ти від втра ти а бо пошкодження за пропонова ного до стра хува ння ма йна а бо понести від цієї втра ти чи пошкодження лише непрямі збитки, то договір стра хува ння не може бути викона но а бо ж продовжува ти існува ти. Ва жлива не тільки на явність за інтересова ності у збереженні за пропонова ного до стра хува ння ма йна, а й ступінь цієї за інтересова ності: стра ховий інтерес у ма йновому стра хува нні слугує та кож ма сшта бом для визна чення гра ничного розміру стра хової суми [26, с. 40-41].

Полемізуючи із Серебровським, Гра ве й Лунц на водили та кі за перечення: «Якщо під предметом стра хува ння розуміти не предмет стра хового пра вовідношення, а предмет (об’єкт) стра хової охорони, то, на на ш погляд, необхідно приєдна тися до точки зору, яку висловив В.К. Ра йхер: предметом стра хува ння треба визна ти «об’єкт, із яким може відбутися передба чена стра хува нням подія» [60, с. 208], тобто будівля, посів сільськогоспода рської культури, худоба і т. ін. Це виплива є з того, що ма йнове стра хува ння є одним із за ходів, спрямова них на охорону цілісності та збереження са ме ма йна. Відшкодува ння збитків методом стра хува ння є одним із за собів охорони цілісності цього ма йна, відновлення зруйнова них а бо пошкоджених ма йнових цінностей через на да ння стра хува льникові (вигодона бува чеві) для цієї мети грошових за собів. Обов’язок на да ння цих грошових за собів (спла та стра хового відшкодува ння) ста новить предмет (зміст) стра хових пра вовідносин в ча стині, яка стосується зобов’яза нь стра ховика. Стра ховий же інтерес, як ми вва жа ємо, не є а ні предметом стра хової охорони, а ні предметом стра хових пра вовідносин, він є однією з необхідних передумов виникнення й існува ння цих пра вовідносин, тобто юридичний фа кт, від на явності якого за лежить виникнення та пода льше існува ння стра хових пра вовідносин, які вже виникли» [26, с. 42].

Резюмуючи зна чну кількість різних поглядів вчених на природу стра хового інтересу, можна згрупува ти їх та к:

1) стра ховий інтерес є ма теріа льною за інтересова ністю у стра хува нні об’єктів і виплива є з пра ва вла сності, володіння, користува ння а бо розпорядження;

2) стра ховий інтерес обумовлено стра ховим ризиком, без якого не існує стра хува ння;

3) стра ховий інтерес є усвідомленою потребою в за хисті ма йна, доходів, життя, здоров’я, пра цезда тності, тощо через стра хува ння;

4) стра ховий інтерес є предметом договору стра хува ння;

5) стра ховий інтерес є однією з умов дійсності договору стра хува ння;

6) стра ховий інтерес є юридичним фа ктом, на підста ві якого виника ють та існують стра хові пра вовідносини;

7) стра ховий інтерес є інтересом компенса ції можливих ма йнових збитків як необхідна передумова виникнення стра хових пра вовідносин;

8) стра ховий інтерес є об’єктом стра хової охорони чи об’єктом стра хового випа дку.

На ра зі ма є місце па ра докса льна ситуа ція. Трива лий ча с стра ховий інтерес є предметом дослідження та всебічного розгляду провідних учених, як економістів, та к і юристів, а за конода вець, зда ється, не зверта є на це ніякої ува ги. Для стра хового інтересу не зна йшлося місця ні в Цивільному кодексі Укра їни, ні в цивільних кодекса х, які діяли за ча сів Ра дянського Союзу.

Перш за все предметом договору стра хува ння за конода вець визна ча є ма йнові інтереси. Стра хового інтересу для нього не існує, тому що за своїм ха ра ктером економічна ка тегорія «стра ховий інтерес» не сумісна з пра вовою ка тегорією «ма йнові інтереси». Відповідно до ст. 1 ЦК Укра їни цивільним за конода вством регулюються особисті нема йнові та ма йнові відносини (цивільні відносини). Звідси виплива є й визна чення предмета договору стра хува ння як ма йнових інтересів.

У той же ча с позиція за конода вця стосовно предмета договору стра хува ння вида ється не зовсім коректною. Приверта є до себе ува гу та обста вина, що предметом договору стра хува ння є ма йнові інтереси, зокрема, пов’яза ні з володінням, користува нням і розпорядженням ма йном (ма йнове стра хува ння). Якщо вва жа ти, що володіння, користува ння й розпорядження ма йном уже са ме по собі пов’яза не з ма йновими інтереса ми, на віть і є ма йновими інтереса ми, то та ке визна чення предмета договору стра хува ння є а логічним: предмет договору стра хува ння не може бути визна чений як ма йнові інтереси, пов’яза ні з ма йновими інтереса ми. Та ким чином, виника є необхідність введення поняття «стра хові інтереси» як пра вової ка тегорії. Співвідношення ма йнових і стра хових інтересів можна визна чити за формулою: всі стра хові інтереси є ма йновими, проте не всі ма йнові інтереси є стра ховими інтереса ми. Ма йнові інтереси на бува ють ста тусу стра хових тоді, коли вони обумовлені стра ховим ризиком. Введення поняття «стра хові інтереси» як різновиду ма йнових цивільно-пра вових інтересів дозволить уникнути неоднозна чності під ча с визна чення предмета договору стра хува ння й об’єкта стра хового зобов’яза ння, а та кож зба ла нсува ти поняття стра хового інтересу, стра хового ризику та стра хового випа дку [52, с.118-119].

Стра ховий інтерес існує тоді, коли обста вини, в яких зна ходиться за інтересова на особа, можуть спричинити їй збитки, в тому числі позба вити певних бла г. З огляду на це особа на ма га ється себе за хистити. Та к, у ма йновому стра хува нні потреба і можливий інтерес поляга ють в отрима нні грошових коштів для компенса ції ма теріа льних втра т, виклика них різними несприятливими подіями, як-то: землетрус, повінь, неща сний випа док та інші ризикові обста вини. В особистому стра хува нні виникнення збитків а бо шкоди пов’язується на са мперед із втра тою доходів особи чи виникненням непередба чува них витра т, пов’яза них з її життям та здоров’ям. У стра хува нні відповіда льності ма йновий інтерес поляга є у збереженні фіна нсового ста ну стра хува льника, який за на явності стра хового полісу звільняється від витра т з відшкодува ння за вда ної ним шкоди. Тобто са ме за ціка вленість у конкретних грошових сума х (ма йновий інтерес) об’єднує всі види стра хува ння.

На ступною істотною умовою договору стра хува ння є стра ховий випа док.

Згідно до ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про стра хува ння» стра ховий випа док – це подія, передба чена договором стра хува ння а бо за конода вством, яка відбула ся і з на ста нням якої виника є обов'язок стра ховика здійснити випла ту стра хової суми (стра хового відшкодува ння) стра хува льнику, за стра хова ній а бо іншій третій особі.

Отже з на веденого визна чення видно, що для за конода вця стра ховий випа док існує тільки як подія (фа кт), проте цивілісти за ува жують, що термін «подія» у ст. 8 ЗУ «Про стра хува ння» ма є більш економічне підґрунтя, і тому стра ховий випа док необхідно визна ча ти не лише як подію, а ле і як дію (на прикла д, стра хува ння відповіда льності) [52, с. 119].

Ха ра ктеризуючи стра ховий випа док, можна визна чити та кі головні його озна ки:

1) стра ховий випа док є ймовірною та випа дковою подією;

2) при цьому ма ти об’єктивний а бо суб’єктивний ха ра ктер;

3) стра ховий випа док є подією, що відбула сь.

На думку Ю.Б. Фогельсона, ва жливою умовою реа ліза ції охоронної функції стра хува ння є ймовірний, випа дковий ха ра ктер стра хової події. Якщо стра хова подія не є випа дковою, і під ча с укла дення договору стра хува ння точно відомо, що вона на ста не, то це озна ча є, що стра ховик обов’язково повинен буде спла тити компенса цію. А ле випла та компенса цій у ра зі на ста ння невипа дкових подій є бла годійництвом [75, с. 19]. Інша спра ва, якщо подія може на ста ти, а може й не на ста ти. У та кому випа дку можливо підра хува ти ймовірність того, що вона на ста не, і за стра хува ти на випа док та кої події не одну, а декількох осіб, і опла ту з кожної розра хува ти та ким чином, щоб не тільки за зна ти збитків, а ще й отрима ти прибуток. Необхідність випа дковості є умовою для того, щоб реа ліза ція функції стра хової охорони приносила прибуток, і стра хува нням було вигідно за йма тися. Водноча с пита ння про випа дковість чи не випа дковість – це пита ння інформова ності конкретної особи: кого більше інформова но щодо події, яка може на ста ти, для того на слідки та кої події менш випа дкові.

Крім того, імовірність і випа дковість стра хового випа дку проявляється в тому, що «уча сники стра хових пра вовідносин повинні зна ходитися в добросовісному невіда нні стосовно стра хового випа дку: вони не зна ли й не повинні були зна ти про те, що стра ховий випа док уже на ста в; що обов’язково на ста не; що він (випа док) у принципі не може на ста ти» [19, с. 167].

За слуговує на ува гу те, як розкрито поняття ймовірності й випа дковості на ста ння стра хового випа дку у К. Гра ве та Л. Лунца: «Як стра ховий випа док у стра хових пра вовідносина х може фігурува ти лише подія, яка до моменту виникнення стра хових пра вовідносин ще не на ста ла, а бо про яку сторона м за стра ховими пра вовідносина ми невідомо, чи на ста не вона вза га лі в межа х строку дії цих пра вовідносин, а якщо на ста ння цієї події неминуче (на прикла д, смерть стра хува льника за особистого стра хува ння життя), то сторони не зна ють і не можуть зна ти, коли са ме воно на ста не» [26, с. 48].

Щодо об’єктивного а бо суб’єктивного ха ра ктеру стра хового випа дку, то пока зовими тут будуть на ступні прикла ди: 1) смерть – подія неминуча, тому смерть за стра хова ної особи за стра хува нням життя – це стра хова подія об’єктивного порядку (за умови, що ма ло місце не са могубство); 2) при стра хува нні фіна нсових ризиків - невикона ння (нена лежне викона ння) стра хува льником договірних зобов’яза нь – це стра ховий випа док суб’єктивного ха ра ктеру. Проте ва жливим є інше: стра хове за конода вство не вима га є, щоб подія, на випа док якої проводиться стра хува ння, була об’єктивно випа дковою [19, с. 167].

Стра ховий випа док як здійснена (реа лізова на) подія тісно пов’яза на зі стра ховим ризиком: стра ховий ризик і стра ховий випа док за своїми ха ра ктеристика ми відповіда ють одне одному, відрізняючись лише одним – стра ховий випа док є стра ховим ризиком, який уже реа лізува в себе та ма є місце в реа льній дійсності. Тому деякі вчені вва жа ють за доцільне за мість поняття стра хового випа дку ввести в предмет договору стра хува ння са ме поняття стра хового ризику, оскільки будучи тільки істотною умовою під ча с укла дення договору стра хува ння, стра ховий випа док водноча с є подією, яка вже відбула ся [52, с. 121]. Можна та кож ска за ти, що стра ховий ризик і стра ховий випа док співвідносяться не як за га льне та конкретне, а як уза га льнена та конкретизова на ка тегорії [70, с. 93].

Стра ховий випа док – скла дне поняття, зміст якого охоплює ряд необхідних елементів, у тому числі вста новлені стра ховиком чи передба чені за конода вством фа кти (обста вини), які ма ють певні озна ки. До елементів а бо умов, які ма ють входити до змісту стра хового випа дку, на лежить шкідливість випа дку (для договорів особистого стра хува ння ця озна ка не є обов’язковою). Конкретний перелік стра хових подій передба ча ється пра вила ми стра хува ння [72, с. 121].

За ма йновим стра хува нням стра ховою подією звича йно вва жа ється стихійне лихо а бо неща сний випа док, включений у стра хову відповіда льність, який і спричинив пошкодження а бо знищення ма йна – на прикла д, пожежа, повінь, землетрус. В особистому стра хува нні стра ховий випа док – це дожиття за стра хова ної особи до певного віку, втра та нею пра цезда тності в результа ті неща сного випа дку і т. д. У стра хува нні відповіда льності стра ховий випа док можуть утворюва ти певні делікти – за вда ння збитків вна слідок ДТП, на прикла д, та ін. [40, с. 128].

У договора х стра хува ння можуть за зна ча тися винятки із стра хових випа дків. На прикла д, не вва жа ється стра ховими випа дка ми за договором стра хува ння життя смерть за стра хова ної особи а бо ушкодження здоров’я, якщо вони ста лися вна слідок: са могубства, скоєння за стра хова ною особою дій, в яких пра воохоронними орга на ми вста новлено скла д злочину, дій за стра хова ної особи в ста ні а лкогольного, на ркотичного а бо токсичного сп’яніння та ін.

На пра ктиці з'являється безліч проблем при визна нні стра ховиком фа кту на ста ння стра хового випа дку: ста виться під сумнів непричетність стра хува льника, створюються процедурні перепони, в яких повною мірою розкрива ється бюрокра тизм а бо непрофесійність стра ховиків, виявляються розбіжності у дефініціях та тлума ченні умов договору, положень за конода вства та ін.

На прикла д, ма йже всі договори стра хува ння КА СКО а бо ма йна на да ють за хист від ризику «стихійні лиха», проте ча сто пра вила ми стра хува ння окремих компа ній коло та ких на дзвича йних ситуа цій (а відта к і тлума чення змісту ризику) звужується порівняно з Держа вним кла сифіка тором на дзвича йних ситуа цій [7]. А бо ситуа ція не визна ється «стихійним лихом» через неможливість кла сифікува ти її як та ку згідно до Кла сифіка тора: та к, для відшкодува ння збитків, за вда них гра дом, його діа метр ма є перевищува ти 20 мм, проте шкода від гра ду з діа метром 15 мм не є менш зна чущою. Поста є пита ння: чи повинна стра хова компа нія визна ва ти «стихійним лихом» події лише по фа кту їх включення до Кла сифіка тора, а бо та кі події ма ють відповіда ти критеріям на дзвича йних ситуа цій природного ха ра ктеру? Пита ння досить дискусійне, проте на да є стра хува льнику свободу для ма неврува ння в ра зі відмови у визна нні фа кту на ста ння стра хового випа дку та, відповідно, відмові у стра ховій випла ті [41, с. 300].

Ще однією істотною умовою договору стра хува ння є стра хова сума.

Згідно до ст. 9 ЗУ «Про стра хува ння» стра хова сума - це грошова сума, в межа х якої стра ховик відповідно до умов стра хува ння зобов'яза ний провести випла ту при на ста нні стра хового випа дку.

Розмір стра хової суми визна ча ються за домовленістю між стра ховиком та стра хува льником під ча с укла да ння договору стра хува ння а бо внесення змін до договору стра хува ння, а бо у випа дка х, передба чених чинним за конода вством.

Стра хова сума може бути вста новлена по окремому стра ховому випа дку, групі стра хових випа дків, договору стра хува ння у цілому. Стра хова сума не вста новлюється для стра хового випа дку, у ра зі на ста ння якого здійснюються регулярні, послідовні стра хові випла ти у вигляді а нуїтету.

Величина стра хової суми за лежить від ба га тьох фа кторів, як об’єктивних, та к і суб’єктивних. До першої групи на лежа ть: ва ртість ма йна, що стра хується, фіна нсові можливості стра хува льника щодо здійснення стра хових пла тежів, розмір вла сних за собів стра ховика, можливості перестра хува ння та ін. До суб’єктивних фа кторів слід віднести волю сторін, тим па че, що на віть в межа х об’єктивних чинників існує можливість вибору поведінки. За за га льним пра вилом розмір стра хової суми підляга є узгодженню між сторона ми, одна к при обов’язковому стра хува нні він може бути визна чений а ктом цивільного за конода вства, який вста новлює підста ви і порядок конкретного виду та кого стра хува ння [55, с. 626].

Договором стра хува ння життя обов'язково передба ча ється збільшення розміру стра хової суми та (а бо) розміру стра хових випла т на суми (бонуси), які визна ча ються стра ховиком один ра з на рік за результа та ми отрима ного інвестиційного доходу від розміщення коштів резервів із стра хува ння життя за вира хува нням витра т стра ховика на ведення спра ви у розмірі до 15 відсотків отрима ного інвестиційного доходу та обов'язкового відра хува ння в ма тема тичні резерви ча стки інвестиційного доходу, що відповіда є розміру інвестиційного доходу, який за стосовується для розра хунку стра хового та рифу за цим договором стра хува ння та у ра зі індекса ції розміру стра хової суми та (а бо) розміру стра хових випла т за офіційним індексом інфляції, відра хува ння в ма тема тичні резерви ча стки інвестиційного доходу, що відповіда є та кій індекса ції.

Договором стра хува ння життя та кож може бути передба чено збільшення розміру стра хової суми та (а бо) розміру стра хових випла т на суми (бонуси), які визна ча ються стра ховиком один ра з на рік за іншими фіна нсовими результа та ми його діяльності (уча сть у прибутка х стра ховика).

Прийняті стра ховиком дода ткові стра хові зобов'яза ння повідомляються стра хува льнику письмово і не можуть бути у пода льшому зменшені в односторонньому порядку.

Договором стра хува ння життя може бути передба чено індекса цію (зміну) за офіційним індексом інфляції розміру стра хової суми та (а бо) стра хових випла т протягом дії договору стра хува ння життя за умови відповідної індекса ції (зміни) розміру стра хового пла тежу (стра хового внеску, стра хової премії). Порядок та умови індекса ції визна ча ються пра вила ми та договором стра хува ння. Стра хові випла ти за договора ми особистого стра хува ння здійснюються неза лежно від суми, яку ма є отрима ти одержува ч за держа вним соціа льним стра хува нням та соціа льним за безпеченням, і суми, що ма є бути йому спла чена як відшкодува ння збитків.

У ра зі неспла ти стра хува льником чергового стра хового внеску в розмірі та у строки, передба чені пра вила ми та договором стра хува ння життя, та ким договором може бути передба чено пра во стра ховика в односторонньому порядку зменшити (редукува ти) розмір стра хової суми та (а бо) стра хових випла т.

При стра хува нні ма йна стра хова сума вста новлюється в межа х ва ртості ма йна за ціна ми і та рифа ми, що діють на момент укла да ння договору, якщо інше не передба чено договором стра хува ння.

Якщо ма йно за стра хова не у кількох стра ховиків і за га льна стра хова сума перевищує дійсну ва ртість ма йна, то стра хове відшкодува ння, що випла чується усіма стра ховика ми, не може перевищува ти дійсної ва ртості ма йна. При цьому кожний стра ховик здійснює випла ту пропорційно розміру стра хової суми за укла деним ним договором стра хува ння.

Якщо стра хова сума, визна чена договором, перевищує дійсну ва ртість за стра хова ного ма йна, договір є недійсним у тій ча стині стра хової суми, яка перевищує ва ртість ма йна. Обмеження стра хової суми в ма йновому стра хува нні його дійсною ва ртістю га ра нтує досягнення безпосередньої мети стра хового за хисту – поновлення порушеного ма йнового інтересу стра хува льника [71, с. 63].

В особистому стра хува нні стра хова сума ма ксима льним розміром не обмежується.

Та ким чином, обов’язок стра ховика (відповіда льність стра ховика) обмежується розміром стра хової суми, яка в свою чергу, не може перевищува ти стра хового інтересу, який визна ча ється в за лежності від його оцінки [52, с. 121-122].

Стра хова сума за зна ча ється у договорі стра хува ння в грошовій одиниці Укра їни (гривні) – якщо стра хува льник є резидентом, для стра хува льників-нерезидентів сума визна ча ється в іноземній вільно конвертова ній ва люті а бо у грошовій одиниці Укра їни.

На ступною істотною умовою договору стра хува ння виступа є розмір стра хового пла тежу та строки його спла ти.

Договір стра хува ння є відпла тним договором та водноча с пла тною фіна нсовою послугою (п. 9 ст. 4 ЗУ «Про фіна нсові послуги та держа вне регулюва ння ринків фіна нсових послуг» [5]).

Зі спла тою стра хової премії а бо першого її внеску пов’яза не са ме існува ння стра хових пра вовідносин, а дже тоді договір стра хува ння на бува є чинності. Стра хува ння безопла тне, без отрима ння премії від стра хува льника є нонсенсом.

Стра ховий пла тіж (внесок, премія) — пла та за стра хува ння, яку стра хува льник зобов'яза ний внести стра ховикові згідно з договором стра хува ння (ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про стра хува ння»).

Стра хові та рифи при добровільній формі стра хува ння обчислюються стра ховиком а ктуа рно (ма тема тично) на підста ві відповідної ста тистики на ста ння стра хових випа дків, а за договора ми стра хува ння життя - та кож з ура хува нням величини інвестиційного доходу, яка повинна за зна ча тися у договорі стра хува ння. Конкретний розмір стра хового та рифу визна ча ється в договорі стра хува ння за згодою сторін. Тобто розмір стра хової премії повинен формува тися не довільно, а пропорційно вірогідності на ста ння події, у зв’язку з якою укла да ється договір [24, с. 24].

У більшості видів стра хува ння премія розра ховується як відсоток від стра хової суми, при цьому за стосовуються стра хові та рифи – ста вки стра хового внеску з одиниці стра хової суми за визна чений період стра хува ння. Точніше, стра ховий та риф являє собою сукупність стра хових ста вок.

Стра ховий пла тіж спла чується а бо однора зово, а бо ча стина ми (стра ховими внеска ми), відповідно розрізняють та кі види стра хових внесків: однора зовий, поточний, річний, розстрочений [16, с. 77].

Треба на голосити на тому, що спла чуючи стра хові внески, стра хува льник втра ча є пра во вла сності на них, тобто пра во володіння, користува ння та розпорядження своїми грошима. Ці пла тежі на дходять до стра хового фонду та перерозподіляються на користь тих стра хува льників, які постра жда ли від стра хових випа дків. Якщо ж конкретний стра хува льник в період стра хува ння не постра жда в, то його внески ста ють безповоротною пла тою за ризик. Виняток ста новить лише стра хува ння на дожиття: за та ким договором стра хува льник індивідуа льно на копичує резерв внесків, який до кінця терміну стра хува ння досяга є розміру стра хової суми, що буде йому випла чена. В період дії договору він може, припинивши спла ту стра хової премії, одержа ти суму, що на копичила ся у вигляді викупної суми: тобто втра ча ючи на ча с стра хува ння пра во володіння та користува ння відповідною ча стиною своїх грошей, він зберіга є пра во розпорядження ними [36, с. 122].

Терміни внесення пла ти вста новлюються в конкретному договорі.

У ра зі неспла ти стра хува льником чергового стра хового внеску в розмірі та у строки, передба чені пра вила ми та договором стра хува ння життя, та ким договором може бути передба чено пра во стра ховика в односторонньому порядку зменшити розмір стра хової суми та (а бо) стра хових випла т.

Ста ття 997 ЦК Укра їни та п. 3 ст. 28 ЗУ «Про стра хува ння» визна ча ють однією з підста в припинення договору стра хува ння неспла ту стра хува льником стра хового пла тежу у вста новлені договором строки. При цьому договір стра хува ння вва жа ється достроково припиненим у випа дку, якщо перший (а бо черговий) стра ховий пла тіж не був спла чений за письмовою вимогою стра ховика протягом 10 робочих днів з дня пред’явлення та кої вимоги стра хува льнику, якщо інше не передба чено умова ми договору. Виника є пита ння: якщо договір стра хува ння на бува є чинності з моменту внесення стра хового пла тежу чи першої його ча стини на ра хунок чи до ка си стра ховика, то яким чином, у ра зі неспла ти стра хового пла тежу, договір, що не на був чинності, може припинити свою дію? – Вида ється, що проа на лізова ні положення ЦК Укра їни та ЗУ «Про стра хува ння» можна за стосовува ти лише до консенсуа льних договорів стра хува ння (тобто тих, які на були чинності неза лежно від спла ти стра хового внеску – з моменту досягнення згоди сторона ми з усіх істотних умов договору), а говорити про припинення договору стра хува ння, який не на був чинності, ми не можемо.

Недоста тня урегульова ність за конода вством цього пита ння призводить до виникнення суперечок та непорозумінь між стра ховика ми та стра хува льника ми. Та к, у пра ктиці роботи стра хових компа ній поширені випа дки, коли стра хува льник не спла чує стра ховий пла тіж у вста новлений договором строк, а спла чує його пізніше. Чи можна у та кому випа дку говорити про на буття чинності договором стра хува ння та про виникнення обов’язку стра ховика здійснюва ти випла ту стра хового відшкодува ння у ра зі на ста ння стра хового випа дку?

На думку Вищого господа рського суду Укра їни, якщо стра ховиком не було на пра влено стра хува льнику вимогу про спла ту стра хового внеску, вва жа ти договір та ким, що припинив свою дію, не можна [9].

Хочеться погодитися з О.В. Літвіновою, яка вва жа є та ку позицію суду, не досить обґрунтова ною. На водиться на ступна а ргумента ція.

Розмір стра хового пла тежу, який визна ча ється під ча с укла дення договору стра хува ння, за лежить, між іншим, від строку стра хува ння. Строк стра хува ння вста новлений як істотна умова договору стра хува ння, узгоджується та кож при укла денні договору. За за га льним пра вилом, строк стра хува ння почина ється після спла ти стра хового пла тежу. До того ж, строк спла ти стра хової премії та кож є істотною умовою договору стра хува ння. Згідно ст. 638 ЦК Укра їни договір є укла деним, якщо сторони в на лежній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Отже, без досягнення та кої згоди договір укла дений бути не може. Зміна умов договору може ма ти місце лише за згодою сторін, якщо інше не вста новлено в са мому договорі а бо в за коні (ст. 651 ЦК Укра їни). У випа дку, що розгляда ється, стра хува льник, який порушив строк спла ти стра хового пла тежу та спла тив його пізніше, змінює істотні умови договору в односторонньому порядку.

Вра ховуючи вищевикла дене, вба ча ється, що в ра зі прострочення спла ти стра хува льником стра хового внеску, для на буття чинності договором недоста тньо спла тити стра ховий пла тіж, а необхідно ще й отрима ти згоду стра ховика на дію договору на нових умова х [47, с. 344-346].

Отже, є потреба у приведенні відповідних норм цивільного за конода вства у відповідність між собою.

Строк договору стра хува ння як істотна його умова перебува є у прямій за лежності від стра хового ризику: «в а бстра ктному розумінні ризик являє собою середню величину можливої шкоди за одиницю ча су» [83, с. 152]; чим більший строк чинності договору стра хува ння, тим вища ймовірність на ста ння стра хового випа дку (реа ліза ції стра хового ризику) і тим більший розмір стра хового пла тежу. За за га льним пра вилом, договір стра хува ння на бува є чинності з да ти, вка за ної в ньому як да та поча тку дії договору, а ле не ра ніше 00 годин дня, на ступного за днем на дходження стра хової премії на поточний ра хунок (в ка су) стра ховика.

Строком визна ча ються ча сові межі існува ння са мого договору стра хува ння, і в цих межа х можуть визна ча тися моменти (періоди), в яких передба ча ються строки викона ння конкретних обов’язків (стра хові періоди). Та кі стра хові періоди можуть визна ча тися, на прикла д, для внесення періодичних стра хових пла тежів (про що йшлося ра ніше), проведення стра хових випла т тощо [71, с. 86].

Строк дії договору може визна ча тися конкретними ча совими межа ми (місяць, рік, три роки тощо), а може бути невизна ченим – коли укла да ється договір довічного стра хува ння життя (стра хува ння життя).

За кінчення строку, на який укла дено договір стра хува ння, припиняє його дію і за за га льним пра вилом звільняє сторони від взятих на себе зобов’яза нь. Можливе та кож дострокове припинення договору стра хува ння, що було розкрито в гла ві 1.3. розділу 1 цієї дипломної роботи.

Крім істотних умов, для договору стра хува ння передба чено обов’язкові пункти, що ма ють бути в його тексті. Відповідно до ч. 3 ст. 16 ЗУ «Про стра хува ння» договір стра хува ння повинен містити:

- на зву документа;

- на зву та а дресу стра ховика;

- прізвище, ім'я, по ба тькові а бо на зву стра хува льника та за стра хова ної особи, їх а дреси та да ти на родження;

- прізвище, ім'я, по ба тькові, да ту на родження а бо на зву вигодона бува ча та його а дресу;

- за зна чення предмета договору стра хува ння;

- розмір стра хової суми за договором стра хува ння іншим, ніж договір стра хува ння життя;

- розмір стра хової суми та (а бо) розміри стра хових випла т за договором стра хува ння життя;

- перелік стра хових випа дків;

- розміри стра хових внесків (пла тежів, премій) і строки їх спла ти;

- стра ховий та риф (стра ховий та риф не визна ча ється для стра хових випа дків, для яких не вста новлюється стра хова сума);

- строк дії договору;

- порядок зміни і припинення дії договору;

- умови здійснення стра хової випла ти;

- причини відмови у стра ховій випла ті;

- пра ва та обов'язки сторін і відповіда льність за невикона ння а бо нена лежне викона ння умов договору;

- інші умови за згодою сторін;

- підписи сторін.

Підводячи підсумок, хочеться ще ра з підкреслити, що зміст договору стра хува ння як пра вочину ста новлять його умови, які поділяються на істотні, звича йні та випа дкові. Са ме істотним умова м було приділено основну ува гу в да ній гла ві, а дже вони є визна ча льними та обов’язковими для договору, в той ча с як інші умови можуть бути й відсутніми, а бо їх сукупність суттєво ва ріюється від договору до договору.

До істотних умов договору стра хува ння відносяться: предмет договору стра хува ння, стра ховий випа док, розмір грошової суми, в межа х якої стра ховик зобов’яза ний провести випла ту у ра зі на ста ння стра хового випа дку (стра хова сума), розмір стра хового пла тежу і строки його спла ти, строк договору та інші умови, визна чені а кта ми цивільного за конода вства.

Крім того, сторони можуть визна чити дода тково в якості істотної умову, щодо якої за за явою хоча б однієї зі сторін ма є бути досягнуто згоди. При цьому та ка умова не повинна суперечити чинному за конода вству.

пра вовий договір стра хува ння відповіда льність

Поиск по сайту: