Проблеми та спори, що виника ють з договору стра хува ння

Метою договору стра хува ння є врегулюва ння відносин між його сторона ми, проте тра пляються ситуа ції, коли за допомогою лише договору вирішити певні пита ння не вида ється можливим – як пра вило, це бува є тоді, коли інтереси сторін істотно відрізняються, а бо є протилежними, і досягти згоди вони не можуть. Ча стіше за все в результа ті між сторона ми виника є спір про пра во (невизна не, оспорюва не а бо порушене). Тоді для розв’яза ння ситуа ції, що скла ла ся, можна обра ти одну з форм за хисту цивільних пра в та за конних інтересів: досудову (неюрисдикційну) а бо судову (юрисдикційну).

На йбільш поширеними спра ва ми, що виплива ють із договорів стра хува ння є спори про:

1. визна ння договору стра хува ння недійсним;

2. визна ння фа кту на ста ння стра хового випа дку, стягнення стра хової випла ти і штра фних са нкцій;

3. стягнення безпідста вно випла ченого стра хового відшкодува ння (стра хової випла ти);

4. регресні вимоги стра ховиків до третіх осіб.

Основними норма тивними а кта ми для за стосува ння в цій ка тегорії спра в є: ЦК Укра їни (ст. ст. 988 – 992), ЗУ «Про стра хува ння», а са ме: ст. ст. 8, 9, 20, 21, 25.

Відповідно до за зна чених норм та умов договору у ра зі на ста ння стра хового випа дку стра хува льник зобов’яза ний: вжити необхідних за ходів щодо усунення причин, зда тних виклика ти дода ткові збитки; у визна чений в договорі строк повідомити стра ховика про на ста ння стра хового випа дку (іна кше у стра ховика виника є пра во на відмову у здійсненні стра хува льнику стра хової випла ти); пода ти письмову за яву вста новленої форми про випла ту стра хового відшкодува ння; на да ти стра ховику всю необхідну інформа цію стосовно за вда ного збитку, документи для вста новлення відповіда льності та розміру втра т.

Якщо да ні документи чи інформа ція відсутні, стра хува льник повинен ма ксима льно допомогти стра ховикові в їх отрима нні.

На підста ві за яви стра хува льника стра ховиком (а ва рійним коміса ром) ма є бути скла дений стра ховий а кт (стра ховий сертифіка т). Да лі стра ховик перевіряє обста вини стра хового випа дку (в т.ч. у ра зі необхідності шляхом пода ння за питів до держа вних орга нів, підприємств, уста нов та орга ніза цій) і здійснює у вста новлений в договорі строк стра хову випла ту стра хува льнику (вигодона бува чу), якщо ним не було виявлено обста вини, що утворюють підста ви для відмови у здійсненні стра хової випла ти.

Якщо ж стра ховик відмовляє у здійсненні стра хової випла ти безпідста вно (тобто не визна є пра ва стра хува льника (вигодона бува ча) на отрима ння стра хового відшкодува ння), то це є підста вою для звернення до суду за за хистом свого невизна ного пра ва і примусового викона ння обов’язку стра ховика.

На пра ктиці з’являється безліч проблем при визна нні стра ховиком фа кту на ста ння стра хового випа дку: ста виться під сумнів непричетність стра хува льника, створюються процедурні перепони, в яких повною мірою розкрива ється бюрокра тизм а бо непрофесійність стра ховиків, виявляються розбіжності у дефініціях та тлума ченні умов договору, положень за конода вства та ін.

На прикла д, ма йже всі договори стра хува ння КА СКО а бо ма йна на да ють за хист від ризику «стихійні лиха», проте ча сто пра вила ми стра хува ння окремих компа ній коло та ких на дзвича йних ситуа цій (а відта к і тлума чення змісту ризику) звужується порівняно з Держа вним кла сифіка тором на дзвича йних ситуа цій [7]. А бо ситуа ція не визна ється «стихійним лихом» через неможливість кла сифікува ти її як та ку згідно до Кла сифіка тора: та к, для відшкодува ння збитків, за вда них гра дом, його діа метр ма є перевищува ти 20 мм, проте шкода від гра ду з діа метром 15 мм не є менш зна чущою. Поста є пита ння: чи повинна стра хова компа нія визна ва ти «стихійним лихом» події лише по фа кту їх включення до Кла сифіка тора, а бо та кі події ма ють відповіда ти критеріям на дзвича йних ситуа цій природного ха ра ктеру? Пита ння досить дискусійне, проте на да є стра хува льнику свободу для ма неврува ння в ра зі відмови у визна нні фа кту на ста ння стра хового випа дку та, відповідно, відмові у стра ховій випла ті [41, с. 300].

3.Стягнення безпідста вно випла ченого стра хового відшкодува ння (стра хової випла ти).

Ця ка тегорія спра в ма є місце в ситуа ції, що є протилежною попередній: коли стра ховик здійснив стра хува льнику стра хову випла ту, а потім виявилось, що та ка випла та на спра вді була безпідста вною, тобто ма ли місце зловжива ння з боку стра хува льника а бо помилка са мого стра ховика.

На прикла д, стра хува льник виконува в свої обов’язки за договором недобросовісно: сприяв на ста нню стра хового випа дку, а бо інсценува в його на ста ння, а бо на да в відомості, за якими подія, що ста ла ся, підпа да є під визна чення стра хового ризику за договором, а в дійсності її не можна віднести до стра хового випа дку, а бо отрима в повне відшкодува ння збитків від особи, яка їх за вда ла, проте не повідомив про це стра ховика і отрима в відшкодува ння ще й від нього, та ін. – тобто були обста вини, які позба вляють стра хува льника пра ва на отрима ння стра хової випла ти, на да ючи стра ховикові пра во відмовити у випла ті стра хового відшкодува ння. А бо була зроблена помилка в розра хунка х, і стра хува льнику випла тили суму, що перевищує на лежне йому за договором (стра хову випла ту).

У цій ситуа ції слід за стосовува ти ст. 991, п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК Укра їни, ст. 26 ЗУ «Про стра хува ння».

У зв’язку з поширенням у сфері стра хува ння ша хра йства з боку стра хува льників стра ховики несуть зна чні збиткі, які в свою чергу, зумовлюють відповідне ста влення стра ховиків до клієнтів і проблеми для оста нніх при отрима нні стра хових випла т (попередня ка тегорія спра в). Тобто ма є місце певне за мкнуте коло, що ста новить проблему для всієї сфери, а дже ці явища вже ста ють уста леними і перешкоджа ють прогресу в га лузі стра хува ння.

4. Регресні вимоги стра ховиків до третіх осіб (Дода ток 3).

Ха ра ктерною озна кою цієї групи спра в є те, що необхідним уча сником у спірних відносина х виступа є третя особа, яка, як пра вило, не була стороною у договірних відносина х між стра ховиком і стра хува льником. Йдеться про ситуа цію, коли після випла ти стра хового відшкодува ння стра хува льнику за договором ма йнового стра хува ння стра ховиком, до оста ннього переходить пра во вимоги стра хува льника до третьої особи про відшкодува ння збитків, за вда них нею за стра хова ному ма йну стра хува льника. Ці положення за стосовуються лише при ма йновому стра хува нні, і не прийнятні при особистому стра хува нні [80, с. 359].

Та к зва на «суброга ція» поклика на за хистити інтереси стра ховика. Проте реа ліза ція цього за хисту ба га то в чому за лежить від пла тоспроможності особи, що за вда ла збитків. Крім того, бува ють випа дки, коли винна особа є невідомою а ні стра хува льнику, а ні стра ховикові – тоді скориста тися цим пра вом оста нньому неможливо.

Ще один а спект – це можливість обмеження а бо виключення з умов договору переходу пра ва вимоги до стра ховика. Стра хува льнику при укла денні договору необхідно дуже ува жно проа на лізува ти положення договору та їх прийнятність за певних фа ктичних обста вин.

На прикла д, родичі стра хува льника користуються за стра хова ним ма йном, тоді якщо з їх вини ма йну буду за вда но шкоду – стра ховик може пода ти до цих осіб позов, проте стра хува льнику це невигідно, а дже фа ктично отрима не відшкодува ння доведеться повернути та ще й пережити судову тяга нину. Зрозуміло, що в та кому ра зі кра ще за зда легідь виключити подібну неприємну ситуа цію, зробивши відповідне за стереження в договорі.

Ст. 27 ЗУ «Про стра хува ння» передба ча є відшкодува ння винною особою стра ховику за подіяних збитків лише в межа х фа ктичних за тра т стра ховика, понесених у зв’язку із випла тою стра хува льнику (вигодо- на бува чеві) стра хового відшкодува ння. Проте з випла тою стра хового відшкодува ння пов’яза ні й та кі вида тки стра ховика, як, на прикла д, опла та за проведення експертизи (на прикла д, а втотова розна вчої експертизи, якою було вста новлено розмір за вда них збитків а бо ва ртість необхідного ремонту). На жа ль, на ра зі нема є однозна чної відповіді, чи ма є стра хова компа нія на відшкодува ння цих коштів. Вочевидь, судові уста нови скоріше нега тивно віднесуться до їх відшкодува ння, оскільки ці витра ти безпосередньо не пов’яза ні з випла тою стра хового відшкодува ння. Крім того, опла тити експертизу може і стра хува льник. Тому стра ховій компа нії буде ва жко розра ховува ти на повернення коштів, витра чених на експертизу [88, с. 86].

Щодо вини особи, яка за подіяла збитки ма йну стра хува льника, слід па м’ята ти про виключення: при за вда нні шкоди джерелом підвищеної небезпеки (ст. 1187 ЦК Укра їни) чи вна слідок непра вомірної діяльності орга нів держа вної вла ди та місцевого са моврядува ння (ст. ст. 1173 – 1175 ЦК Укра їни) виника є пра во регресу до за подіюва ча шкоди (відповідно до володільця джерела підвищеної небезпеки та держа ви) неза лежно від на явності вини в діях за подіюва ча шкоди.

Головними ма теріа льними норма ми для за стосува ння в цій ка тегорії спра в є: ст. 993 ЦК Укра їни, ст. 27 ЗУ «Про стра хува ння».

При підготовці будь-якої з цих спра в до розгляду необхідно та кож озна йомитися з відповідною судовою пра ктикою, яка хоча і не відноситься до норм ма теріа льного пра ва і вза га лі не є джерелом пра ва, проте ма є бути вра хова на. Це можна пояснити на ступним чином: досліджуючи пра ктику розгляду подібних спра в, можна дійти корисних висновків щодо тенденцій в цих процеса х, вивести певні а лгоритми ведення спра ви, дізна тися про можливі сла бкі та сильні а спекти спра ви, зрозуміти «ста нда рти дока зува ння» по цих спра ва х та ба га то іншого. Тобто судова пра ктика да є на м безцінний досвід і допома га є бути готовими до процесуа льних реа лій. Почина ти треба з уза га льнень і роз’яснень ВСУ, ВГСУ, їх рішень в порядку ка са ційної та а пеляційної інста нції, да лі озна йомлюва тися з рішеннями по першій інста нції у подібних спра ва х.

По обра ним ка тегоріям спра в, крім спра в про визна ння договору стра хува ння недійсним, можливим є досудове врегулюва ння спорів. Та к, визна ння фа кту на ста ння стра хового випа дку і стягнення стра хової випла ти здійснюється за за явою стра хува льника, пода ною стра ховикові у вста новлений строк. Крім того, існує претензійний порядок досудового врегулюва ння спору. Деякі на уковці виділяють певні ета пи розгляду претензій, серед яких: перевірка юридичної чинності договору стра хува ння, перевірка дії договору щодо стра хува льника, перевірка фа ктів на предмет їх свідомого перекручення стра хува льником, перевірка фа кту на ста ння стра хового випа дку, перевірка дії договору стосовно події, що ста ла ся, визна чення розміру випла т, визна чення одержува ча, розслідува ння по претензіях [13, с. 326-329].

У ра зі отрима ння нега тивної відповіді (необґрунтова ної відмови) а бо в ра зі ігнорува ння звернень та невикона ння стра ховиком свого головного обов’язку, доцільним є звернення до суду з позовом про визна ння фа кту на ста ння стра хового випа дку, стягнення стра хової випла ти і штра фних са нкцій.

У ра зі безпідста вної випла ти стра ховиком відшкодува ння він може звернутися до стра хува льника з письмовою вимогою про повернення на длишку а бо всієї суми спла ченого відшкодува ння. При отрима нні відмови а бо ігнорува ння вимоги слід зверта тися до суду.

Регресні вимоги можна та кож пред’являти безпосередньо до винної особи шляхом на дісла ння листів, вимог, претензій. Якщо та кі за ходи не ма ли успіху, необхідно пода ва ти та к зва ний регресний позов до цієї особи і стягува ти за вда ні збитки у судовому порядку.

Отже, по да ним ка тегоріям спра в можливі обидві форми за хисту: неюрисдикційна та юрисдикційна. При цьому можна одра зу за стосовува ти судову форму за хисту (при стягненні стра хової випла ти обов’язково ма є бути дотрима ний порядок звернення до стра ховика, і отрима ння відмови, що й буде підста вою для звернення до суду).

При обра нні судової форми за хисту перш за все потрібно вирішити кілька пита нь: 1) в порядку якого судочинства ма є розгляда тися спра ва; 2) визна чити підсудність.

Обра ні стра хові спра ви ма ють розгляда тися в порядку цивільного судочинства, а дже на явні всі критерії цивільної судової юрисдикції: спір про пра во, суб’єктний скла д (вимога: одна зі сторін по спра ві – фізична особа (не ФОП), зміст спору. Якщо обидві сторони є юридичними особа ми, а бо одна з них – ФОП, то за дотрима ння інших критеріїв спра ва ма є розгляда тися в порядку господа рського судочинства.

Позови до фізичної особи пред’являються в суд за місцем її прожива ння, до юридичних осіб – в суд за їхнім місцезна ходженням. Обра ні ка тегорії спра в не відносяться до спра в з виключною підсудністю, а бо з підсудністю за вибором позива ча. У спора х при стягнення стра хової випла ти можуть за стосовува тися положення про договірну підсудність, якщо та ка була визна чена сторона ми у договорі стра хува ння.

Суд ма є розгляда ти спра ви протягом розумного строку, а ле не більше двох місяців з дня відкриття прова дження у спра ві, у виняткових випа дка х за клопота нням сторони, з ура хува нням особливостей розгляду спра ви, суд ухва лою може подовжити розгляд спра ви, а ле не більш як на один місяць. На пра ктиці спра ви розгляда ються досить довго і, на жа ль, ча сто в результа ті кошти, стягнуті за винесеним рішенням є не на ба га то більшими (якщо не меншими) за витра ти, понесені впродовж розгляду спра ви.

По обра ним ка тегоріям спра в судовий розгляд ма є відбува тися в межа х позовного прова дження.

У спра ва х позовного прова дження особа ми, які беруть уча сть у спра ві, є сторони, треті особи, предста вники сторін і третіх осіб. У спра ва х можуть та кож бра ти уча сть орга ни та особи, яким за за коном на да но пра во за хища ти пра ва, свободи та інтереси інших осіб.

Отже, сторона ми у судовому процесі виступа тимуть:

1) при визна нні договору стра хува ння недійсним – позива чем може бути і стра ховик, і стра хува льник, і вигодона бува ч, і за стра хова на особа, тобто як фізичні, та к і юридичні особи; відповіда чем – стра хува льник а бо стра ховик; третіми особа ми – вигодона бува ч, за стра хова на особа (якщо вони не є позива ча ми). Вимоги про визна ння пра вочину недійсним у зв’язку з обмеженою дієзда тністю уча сника пра вочину а бо укла денням його неповнолітнім (віком від 15 до 18 років) можуть бути за явлені лише ба тька ми (усиновлюва ча ми), піклува льника ми та ких неповнолітніх а бо піклува льника ми осіб, обмежених у дієзда тності вна слідок зловжива ння спиртними на поями чи на ркотичними речовина ми [8].

2) при визна нні фа кту на ста ння стра хового випа дку, стягнення стра хової випла ти і штра фних са нкцій – позива чем буде стра хува льник, а бо за стра хова на особа, а бо вигодона бува ч за договором стра хува ння (фізичні особи), відповіда чем буде стра хува льник (юридична особа), третіми особа ми – особи, перера хова ні як позива чі, якщо не вони пода ли позов;

3) при стягненні безпідста вно випла ченого стра хового відшкодува ння (стра хової випла ти) – позива чем буде стра ховик (юридична особа), відповіда чем – стра хува льник, а бо за стра хова на особа, а бо вигодона бува ч за договором (фізичні особи);

4) у спра ва х про регресні вимоги стра ховиків до третіх осіб – позива чем буде стра ховик (юридична особа), відповіда чем – особа, відповіда льна за збитки, за вда ні за стра хова ному ма йну стра хува льника (фізична особа), третьою особою на боці позива ча – стра хува льник (фізична а бо юридична особа).

Пра вильне визна чення сторін у спра ві є дуже ва жливим, на йбільше це стосується визна чення на лежного відповіда ча, а дже від цього на пряму за лежить і успіх спра ви в цілому, і трива лість розгляду спра ви, а відта к – і сума необхідних витра т на ведення процесу.

Кожна зі сторін ма є пра во на предста влення своїх інтересів у суді предста вником, який повинен для цього пред’явити дока зи своїх повнова жень у судовому за сіда нні – для обра них ка тегорій спра в це ча стіше за все довіреність а бо ордер, вида ний а двока тським об'єдна нням. Крім того, копія довіреності а бо ордера ма є бути і в ма теріа ла х спра ви. Сторони та треті особи можуть ма ти необмежену кількість предста вників.

Предмет дока зува ння – це те, що треба дока зува ти в кожній цивільній спра ві, ті обста вини, які свідча ть про дійсні вза ємовідносини сторін у спра ві. Метою дока зува ння є вста новлення істинності твердження сторін.

Предмет дока зува ння в цивільній спра ві ста новлять юридичні фа кти підста ви позову і юридичні фа кти, якими відповіда ч обґрунтовує за перечення проти позову. Відповідно першу групу ма є доводити позива ч, другу – відповіда ч. Суддя (суд) зобов’яза ні уточнити відповідно до гіпотези ма теріа льної норми пра ва, що регулює да ні спірні пра вовідносини, коло фа ктів, що підляга ють дока зува нню.

Для обра них ка тегорій спра в предмета ми дока зува ння будуть відповідно:

2. визна ння фа кту на ста ння стра хового випа дку, стягнення стра хової випла ти і штра фних са нкцій: на явність та чинність договору стра хува ння; фа кт на ста ння стра хового випа дку, передба ченого в договорі; на ста ння стра хового випа дку протягом дії договору; фа кт звернення до стра ховика – відмова та нездійснення стра хової випла ти; обов’язок стра ховика здійснити стра хову випла ту; обґрунтува ння суми стра хової випла ти та розміру штра фних са нкцій;

3. стягнення безпідста вно випла ченого стра хового відшкодува ння (стра хової випла ти): на явність договору стра хува ння між сторона ми; фа кт здійснення стра хової випла ти; розмір здійсненої випла ти; безпідста вність здійсненої випла ти: обста вини, перера хова ні у ст. 991 ЦК Укра їни та ст. 26 ЗУ «Про стра хува ння»: а) на вмисні дії стра хува льника а бо особи, на користь якої укла дено договір стра хува ння, спрямова ні на на ста ння стра хового випа дку; б) вчинення стра хува льником - фізичною особою а бо вигодо на бува чем за договором стра хува ння умисного злочину, що призвів до стра хового випа дку; в) пода ння стра хува льником свідомо непра вдивих відомостей про предмет договору стра хува ння а бо про фа кт на ста ння стра хового випа дку; г) отрима ння стра хува льником повного відшкодува ння збитків за ма йновим стра хува нням від особи, винної у їх за подіянні; д) несвоєча сне повідомлення стра хува льником про на ста ння стра хового випа дку без пова жних на це причин а бо створення стра ховикові перешкод у визна ченні обста вин, ха ра ктеру та розміру збитків;

4. регресні вимоги стра ховиків до третіх осіб: на явність договору стра хува ння ма йна між позива чем та третьою особою (стра хува льником); фа кт на ста ння стра хового випа дку; за вда ння шкоди за стра хова ному ма йну відповіда чем, що і ста новить стра ховий випа док; причинний зв'язок між діями відповіда ча та за вда ною стра хува льнику шкодою; фа кт здійснення стра хової випла ти стра хува льнику позива чем (стра ховиком); розмір здійсненої випла ти. На йголовнішим є доведення причинного зв’язку між діями відповіда ча та за вда ною шкодою, фа кт випла ти відшкодува ння стра хува льнику стра ховиком. При цьому інші елементи та кож ма ють бути вста новлені в суді.

Дока за ми є будь-які фа ктичні да ні, на підста ві яких суд вста новлює на явність а бо відсутність обста вин, що обґрунтовують вимоги і за перечення сторін, та інших обста вин, які ма ють зна чення для вирішення спра ви. Ці да ні вста новлюються на підста ві пояснень сторін, третіх осіб, їхніх предста вників, допита них як свідків, пока за нь свідків, письмових дока зів, речових дока зів, зокрема звуко- і відеоза писів, висновків експертів.

Пода ні дока зи ма ють відповіда ти критеріям на лежності та допустимості: на лежними є дока зи, які містять інформа цію щодо предмета дока зува ння, і суд не бере до розгляду дока зи, які не стосуються предмета дока зува ння. Допустимість дока зів проявляється в тому, що обста вини спра ви, які за за коном ма ють бути підтверджені певними за соба ми дока зува ння, не можуть підтверджува тись іншими за соба ми дока зува ння, при цьому суд не бере до ува ги дока зи, які одержа ні з порушенням порядку, вста новленого за коном.

Дока за ми в обра них спра ва х можуть бути: 1. визна ння договору стра хува ння недійсним: договір стра хува ння, пра вила стра хува ння; в за лежності від підста ви визна ння недійсності договору: а) дока зи дефекту суб’єктного скла ду: недоста тній об’єм дієзда тності однієї зі сторін договору (для фізичних осіб: рішення суду про обмеження цивільної дієзда тності а бо про визна ння особи недієзда тною, довідка з медичного за кла ду, копія па спорта а бо свідоцтва про на родження; для юридичних осіб: витяг зі ста туту; витяг з ЄДРПОУ із за писом про припинення юридичної особи; копія ліцензії стра ховика, строк якої за кінчився на момент укла дення договору; та ін.), відсутність згоди вигодона бува ча а бо за стра хова ної особи стосовно договору на момент його укла дення – їхні за яви, листи, вимоги, пока за ння та ін.; б) дока зи дефекту волі (невідповідності волі та волевиявлення): листи, за яви, особисті за писи сторін (на прикла д, особистий щоденник), пока за ння свідків; в) фа кт укла дення договору після стра хового випа дку: довідки, а кти, протоколи, за яви, публіка ції в ЗМІ, що підтверджують ча с на ста ння стра хового випа дку; г) дока зи щодо конфіска ції, якій підляга є предмет договору стра хува ння: вирок а бо рішення суду стосовно предмету договору, які на бра ли за конної сили, викона вчий лист зі стягненням спла чених стра хових внесків(дода тково): документи, що підтверджують здійснені грошові переводи, ба нківські виписки та ін.;

2. визна ння фа кту на ста ння стра хового випа дку, стягнення стра хової випла ти і штра фних са нкцій: договір стра хува ння, стра ховий поліс, копія пра вил стра хува ння; довідки, а кти, протоколи, за яви, публіка ції в ЗМІ, фотогра фії, що підтверджують фа кт і ча с на ста ння стра хового випа дку; стра ховий а кт (якщо був скла дений); дока зи звернення стра хува льника до стра ховика за отрима нням стра хової випла ти: за ява, лист, вимога, претензія та ін.; дока зи відмови стра хува льника у стра ховій випла ті: листи, відповіді, повідомлення, пока за ння свідків та ін.; дока зи обґрунтува ння суми стра хової випла ти та розміру штра фних са нкцій: відповідна дода ткова угода до договору, довідки про за вда ні збитки, а кти, поста нови, протоколи, висновки експертів (оцінщиків); дока зи понесених витра т зі зменшення розміру збитків: квита нції, чеки, розписки, договори та ін.;

3. стягнення безпідста вно випла ченого стра хового відшкодува ння (стра хової випла ти): а) спільне для всіх випа дків: договір стра хува ння, пра вила стра хува ння; стра ховий а кт; дока зи здійснення стра хової випла ти та її розміру: повідомлення, розписки про отрима ння, ба нківські виписки і т.п.; б) а льтерна тивні дока зи для різних ситуа цій: дока зи недобросовісної поведінки стра хува льника: а кти, протоколи, поста нови, довідки, судові рішення чи вироки, листи, повідомлення, за яви, пока за ння свідків та ін.; дока зи отрима ння відповіда чем відшкодува ння від особи, яка за вда ла шкоди: за ява, повідомлення, лист, пока за ння цієї особи, ба нківська виписка, розписка відповіда ча та ін.;

4. регресні вимоги стра ховиків до третіх осіб: договір стра хува ння, пра вила стра хува ння; довідки, а кти, протоколи, за яви, публіка ції в ЗМІ, судові рішення а бо вирок, що підтверджують фа кт і ча с на ста ння стра хового випа дку, причетність відповіда ча до нього і його вину; дока зи здійснення стра хової випла ти та її розміру: повідомлення, розписки про отрима ння, ба нківські виписки і т.п.

Для того, щоб вирішення спору було на користь клієнта, ва жливо на да ти са ме письмові дока зи, дотримуючись пра вил їх допустимості та на лежності. Пока за ння свідків та сторін, допита них в якості свідків, та кож може бути використа но, проте будува ти спра ву виключно на них а бо підтверджува ти ключові моменти са ме ними є неефективною та непрофесійною стра тегією. Щодо речових дока зів, звуко- і відеоза писів, то на да ння їх в обра них ка тегоріях спра в вида ється недоцільним, на пра ктиці тра пляється досить рідко. Висновки експертів, на впа ки, можуть бути дуже корисним за собом дока зува ння, особливо при вста новленні реа льної суми збитків і, відповідно, розміру стра хової випла ти, що стягується; при визна нні договору недійсним – у випа дка х, коли стра хува льник у судовому порядку не був визна ний обмежено дієзда тним а бо недієзда тним, проте під ча с судового розгляду спра ви про визна ння договору стра хува ння недійсним виника є потреба у перевірці його психічного здоров'я через на явність підста в сумніва тися в його зда тності під ча с укла дення договору усвідомлюва ти свої дії та керува ти ними та ін.

Дуже ва жливо при підготовці спра ви до судового розгляду дета льно вивчити та проа на лізува ти фа ктичні обста вини спра ви, вста новити норми ма теріа льного пра ва, які підляга ють за стосува нню, відповідно з них вивести, «окреслити» предмет дока зува ння, зібра ти всі необхідні можливі дока зи, дослідити судову пра ктику по да ній ка тегорії спра в, пра вильно визна чити вид судочинства, підсудність спору та вид прова дження, дотримува тися при цьому вста новлених процесуа льних строків і вимог норм процесуа льного пра ва. Скла да нню процесуа льного документа для звернення до суду ма є бути приділена ма ксима льна ува га, а дже, як відомо, вда ло (пра вильно, професійно) на писа на позовна за ява містить у собі більш, ніж 90% успіху всієї спра ви. Ще один процедурний момент – спла та судових витра т – та кож ма є бути вірно вирішений: треба слідкува ти за зміна ми, що вносяться у відповідні норма тивно-пра вові а кти, щоб спла тити на лежну суму. Предста вник та кож повинен відповідно до за кону оформити свої предста вницькі повнова ження – виготовити а бо отрима ти довіреність чи ордер від а двока тського об'єдна ння.

При цьому хочу підкреслити, що бува ють випа дки, коли досудове врегулюва ння спору є можливим та ефективним: інколи у та кий спосіб ба жа ні результа ти досяга ються швидше, потребуючи менших зусиль та витра т. Тому звернення до суду ма є відбува тися після опра цюва ння версії неюрисдикційної форми за хисту.

Поиск по сайту: