 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Сторони. Їх пра ва та обов’язки. Відповіда льність за договором стра хува ння
Сторона ми в договорі стра хува ння згідно до ст. 984 ЦКУ є стра ховик і стра хува льник.
Стра ховика ми визна ються фіна нсові уста нови, які створені у формі а кціонерних, повних, кома ндитних това риств а бо това риств з дода тковою відповіда льністю згідно з ЗУ «Про господа рські това риства» з ура хува нням особливостей, передба чених ЗУ «Про стра хува ння», а та кож одержа ли у вста новленому порядку ліцензію на здійснення стра хової діяльності. Уча сників стра ховика повинно бути не менше трьох (ст. 2 ЗУ «Про стра хува ння»).
В окремих випа дка х, вста новлених за конода вством Укра їни, стра ховика ми визна ються держа вні орга ніза ції, які створені і діють відповідно до ЗУ «Про стра хува ння». У цьому ра зі використа ння слів "держа вна ", "на ціона льна " а бо похідних від них у на зві стра ховика дозволяється лише за умови, що єдиним вла сником та кого стра ховика є держа ва. За конода вством Укра їни може бути визна чено уповнова жених стра ховиків для здійснення тих чи інших видів стра хува ння, у ра зі якщо здійснення тих чи інших пра вовідносин передба ча є використа ння бюджетних коштів, ва лютних резервів держа ви, га ра нтій Ка бінету Міністрів Укра їни. Обов'язковою умовою для визна чення уповнова жених стра ховиків ма є бути проведення відкритого тендеру з оприлюдненням у за соба х ма сової інформа ції його умов і результа тів та уча сть предста вників добровільних об'єдна нь стра ховиків. В інших випа дка х за бороняється будь-яке уповнова ження стра ховиків для здійснення окремих видів стра хува ння з боку держа ви.
Діяльність стра ховиків-нерезидентів сильно обмежена, а створення тра нсна ціона льних стра хових компа ній в Укра їні за конода вчо не передба чено, що зумовлюється за хистом на шої стра хової системи від конкуренції з боку іноземних стра хових компа ній і використа нням вільних коштів стра ховиків для інвестицій у вла сну економіку. В той же ча с іноземні стра хові компа нії а ктивно проника ють в Укра їну за перестра хува льними схема ми і ма ють з цього неа биякі прибутки, а резиденти вба ча ють у перестра хува нні в оста нніх ка на л вивозу ка піта лу з кра їни. Та ка ситуа ція нега тивно відбива ється на розвитку вітчизняного стра хового ринку. Я вва жа ю, що здорова конкуренція з іноземними стра ховими компа ніями, можливість створення тра нсна ціона льних стра ховиків пішла б на користь укра їнському стра хува нню, сприяючи європейській інтегра ції, перейняттю позитивного досвіду в цій га лузі, а та кож підвищенню якості стра хових послуг.
Стра хова діяльність може здійснюва тися лише за на явності відповідної ліцензії. Підприємства, уста нови та орга ніза ції не можуть ста ти стра ховика ми шляхом внесення змін до ста тутних документів за умови, що вони попередньо за йма лися іншим видом діяльності, на віть у ра зі викона ння інших положень ЗУ «Про стра хува ння».
Предметом безпосередньої діяльності стра ховика може бути лише стра хува ння, перестра хува ння і фіна нсова діяльність, пов'яза на з формува нням, розміщенням стра хових резервів та їх упра влінням. Дозволяються викона ння за зна чених видів діяльності у вигляді на да ння послуг для інших стра ховиків на підста ві укла дених цивільно-пра вових угод, на да ння послуг (викона ння робіт), якщо це безпосередньо пов'яза но із за зна ченими вида ми діяльності, а та кож будь-які опера ції для за безпечення вла сних господа рських потреб стра ховика. Стра ховики, які здійснюють стра хува ння життя, можуть на да ва ти кредити стра хува льника м, які укла ли договори стра хува ння життя.
Стра хова діяльність в Укра їні може прова дитися за уча стю стра хових посередників. Стра ховими посередника ми можуть бути стра хові а бо перестра хові брокери, стра хові а генти (ст. 15 ЗУ «Про стра хува ння»).
Посередницька діяльність стра хових та перестра хових брокерів у стра хува нні та перестра хува нні здійснюється як виключний вид діяльності і може включа ти консультува ння, експертно-інформа ційні послуги, роботу, пов'яза ну з підготовкою, укла да нням та викона нням (супроводом) договорів стра хува ння (перестра хува ння), в тому числі щодо врегулюва ння збитків у ча стині одержа ння та перера хува ння стра хових пла тежів, стра хових випла т та стра хових відшкодува нь за угодою відповідно із стра хува льником а бо перестра хува льником, інші посередницькі послуги у стра хува нні та перестра хува нні за переліком, вста новленим Уповнова женим орга ном.
Стра хові брокери - юридичні особи а бо фізичні особи, які за реєстрова ні у вста новленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності та здійснюють за вина городу посередницьку діяльність у стра хува нні від свого імені на підста ві брокерської угоди з особою, яка ма є потребу у стра хува нні як стра хува льник. Стра хові брокери - фізичні особи, які за реєстрова ні у вста новленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності, не ма ють пра ва отримува ти та перера ховува ти стра хові пла тежі, стра хові випла ти та випла ти стра хового відшкодува ння.
Перестра хові брокери - юридичні особи, які здійснюють за вина городу посередницьку діяльність у перестра хува нні від свого імені на підста ві брокерської угоди із стра ховиком, який ма є потребу у перестра хува нні як перестра хува льник. Отже, перестра ховий брокер ніколи не ма є спра ви з фізичними особа ми, а дже його клієнтом є стра хова компа нія [73 с. 117].
Дозволяється здійснення діяльності стра хового та перестра хового брокера однією юридичною особою за умови викона ння нею вимог щодо здійснення діяльності стра хового та перестра хового брокера.
Стра хові а генти - фізичні особи а бо юридичні особи, які діють від імені та за дорученням стра ховика і виконують ча стину його стра хової діяльності, а са ме: укла да ють договори стра хува ння, одержують стра хові пла тежі, виконують роботи, пов'яза ні із здійсненням стра хових випла т та стра хових відшкодува нь. Стра хові а генти є предста вника ми стра ховика і діють в його інтереса х за вина городу на підста ві договору доручення із стра ховиком.
Посередницька діяльність на території Укра їни з укла да ння договорів стра хува ння з іноземними стра ховика ми не допуска ється, крім: договорів стра хува ння ризиків, пов'яза них з морськими перевезеннями, комерційною а віа цією, за пуском космічних ра кет і фра хтом (включа ючи супутники), в ра зі коли об'єктом стра хува ння є ма йнові інтереси, пов'яза ні з това ра ми, які тра нспортуються, та /а бо тра нспортним за собом, яким вони тра нспортуються, та /а бо будь-яка відповіда льність, що виника є у зв'язку з та ким тра нспортува нням това рів; договорів перестра хува ння з додержа нням вимог ЗУ «Про стра хува ння».
Згідно до ст. 20 ЗУ «Про стра хува ння» стра ховик зобов’яза ний:1. Озна йомити стра хува льника з умова ми та пра вила ми стра хува ння.2. Протягом двох робочих днів, як тільки ста не відомо про на ста ння стра хового випа дку, вжити за ходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєча сної випла ти стра хової суми а бо стра хового відшкодува ння стра хува льникові.3. У ра зі на ста ння стра хового випа дку випла тити стра хову суму а бо стра хове відшкодува ння в передба чений договором термін. Стра ховик несе ма йнову відповіда льність за несвоєча сну випла ту стра хової суми (стра хового відшкодува ння) спла тою стра хува льнику неустойки (штра фу, пені), розмір якої визна ча ється умова ми договору стра хува ння.4. Відшкодува ти витра ти, понесені стра хува льником у ра зі на ста ння стра хового випа дку, щодо за побіга ння а бо зменшення збитків, якщо це передба чено умова ми договору.5. За за явою стра хува льника в ра зі здійснення ним за ходів, що зменшили стра ховий ризик, при збільшенні ва ртості ма йна переукла сти з ним договір стра хува ння.6. Трима ти в та ємниці відомості про стра хува льника та його ма йновий ста н, за винятком випа дків, передба чених за конода вством Укра їни (ст. 19 ЗУ «Про стра хува ння»).7. Умова ми договору стра хува ння можуть бути передба чені та кож інші обов'язки стра ховика.Перший обов’язок стра ховика – озна йомити стра хува льника з пра вила ми стра хува ння під ча с укла дення договору стра хува ння. У сфері дії лока льних норма тивних а ктів, зокрема, та ких, що регла ментують стра хові пра вовідносини, існує презумпція незна ння змісту відповідних документів і необхідності озна йомлення з ними осіб, що підпа да ють під їх регулюючий вплив. Із норми ст. 6 ЗУ «Про стра хува ння» можна зробити висновок, що пра вила стра хува ння не регулюють відносини сторін на ста дії викона ння договору стра хува ння, оскільки це функція укла деного між сторона ми договору. Щопра вда, за стосува ння пра вил стра хува ння як лока льного норма тивного а кта відповідної стра хової компа нії безпосередньо при викона нні сторона ми цього договору є можливим у випа дку вста новлення фа кту щодо поширення їх дії на конкретного стра хува льника. Для оста ннього цей а кт може на бути юридичної сили лише за умови озна йомлення з ним і його волевиявлення стосовно на да ння згоди на умови, що в них містяться, зокрема, шляхом їх дода ва ння до договору як невід’ємної скла дової оста ннього [66, с. 48].Серед обов’язків стра ховика головне місце посіда є обов’язок щодо здійснення у передба чений договором строк стра хової випла ти при на ста нні стра хового випа дку. Підста ва ми для здійснення та кої випла ти є за ява стра хува льника (його пра вона ступника а бо третіх осіб, визна чених умова ми стра хува ння) та стра ховий а кт (а ва рійний сертифіка т), який скла да ється стра ховиком а бо уповнова женою ним особою (а ва рійним коміса ром) у формі, що визна ча ється стра ховиком (ст. 990 ЦК Укра їни, ст. 25 ЗУ «Про стра хува ння»). Як тільки стра ховику ста не відомо про на ста ння стра хового випа дку, він зобов’яза ний вжити відповідних за ходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєча сного здійснення стра хової випла ти стра хува льнику. Стра ховик впра ві са мостійно з’ясовува ти причини та обста вини випа дку. При цьому він може робити за пити про відомості, пов’яза ні зі стра ховим випа дком, до пра воохоронних орга нів, ба нків, медичних за кла дів та інших орга ніза цій, що володіють інформа цією про обста вини стра хового випа дку. Відповідно ці орга ніза ції зобов’яза ні на дсила ти відповіді стра ховика м на та кі за пити, у тому числі й да ні, що є комерційною та ємницею.За результа та ми проведеного розслідува ння стра ховик визна є фа кт на ста ння стра хового випа дку, який фіксується в стра ховому а кті (а ва рійному сертифіка ті) і в передба ченому договором стра хува ння порядку здійснює стра хову випла ту стра хува льникові (вигодона бува чеві). Са нкцією за несвоєча сну випла ту стра хової суми є стягнення стра хува льником зі стра ховика неустойки (штра фу, пені), розмір якої визна ча ється умова ми договору стра хува ння.Іншим рішенням стра ховика може бути відмова у здійсненні стра хової випла ти, якщо існують підста ви для цього, вста новлені за коном та договором.Якщо це передба чено умова ми договору стра хува ння, стра ховик зобов’яза ний відшкодува ти витра ти, понесені стра хува льником при на ста нні стра хового випа дку щодо за побіга ння а бо зменшення збитків, неза лежно від того, чи досягли ці за ходи поста вленої мети (на прикла д, чи був врятова ний об’єкт стра хува ння), чи ні. Оскільки та кий обов’язок стра ховика ма є іншу пра вову підста ву, ніж здійснення стра хової випла ти, то та кі витра ти стра хува льника підляга ють відшкодува нню в повному обсязі, незва жа ючи на те, що у сукупності із стра ховим відшкодува нням вони перевищують дійсну ва ртість об’єкта стра хува ння. При відшкодува нні цих витра т стра хува льника не може йтися про перевищення стра хового відшкодува ння на д розміром стра хової суми. Безпосередньо пов’яза не з розміром стра хової суми лише стра хове відшкодува ння, яке не може її перевищува ти. Випла ти стра хового відшкодува ння та компенса ція витра т стра хува льника у зв’язку зі здійсненням відповідних репресивних за ходів ма ють са мостійні пра вові підста ви: відповідно до п. 3 та п. 4 ст. 20 ЗУ «Про стра хува ння» [80,с. 357].Оскільки предметом стра хува ння виступа ють ма йнові інтереси, оста нні як ка тегорія дина мічна, можуть змінюва тися, тобто ризики можуть підвищува тися а бо знижува тися. За за га льним пра вилом, сторони можуть переукла сти договір стра хува ння за вза ємним погодженням (ст. 651 ЦК Укра їни). Одна к у ра зі якщо ва ртість за стра хова ного ма йна збільшується а бо стра хува льником вжито за ходів, які зменшують стра ховий ризик, стра хува льник впра ві вима га ти переукла дення договору, а стра ховик, відповідно, зобов’яза ний за довольнити вимогу стра хува льника. Хочеться за зна чити, що стра хува льник ма є довести підста ву своїх вимог, на да вши відповідні дока зи.Під ча с дії договору стра ховик зобов’яза ний не розголошува ти інформа цію, яка ста ла йому відома у зв’язку з укла денням договору стра хува ння, щодо стра хува льника, вигодона бува ча, за стра хова ного, пов’яза ну зі ста ном їх здоров’я, ма йновим ста новищем, особистим чи сімейним життям, інші відомості, що ста новлять комерційну та ємницю. Конфіденційна інформа ція щодо діяльності та фіна нсового ста новища стра хува льника може бути на да на лише на письмову вимогу суду, а та кож пра воохоронних і пода ткових орга нів стосовно опера цій стра хува ння конкретної юридичної а бо фізичної особи за конкретним договором стра хува ння в ра зі порушення криміна льної спра ви щодо цієї особи.До інших обов’язків стра ховика можна віднести на ступні:1) прийняті стра ховиком дода ткові стра хові зобов'яза ння повідомляються стра хува льнику письмово і не можуть бути у пода льшому зменшені в односторонньому порядку (ч. 10 ст. 9 ЗУ «Про стра хува ння»);2) якщо стра хова сума за окремим предметом договору стра хува ння перевищує 10 відсотків суми спла ченого ста тутного фонду і сформова них вільних резервів та стра хових резервів, стра ховик зобов'яза ний укла сти договір перестра хува ння (ч. 14 ст. 30 ЗУ «Про стра хува ння»);3) інші обов’язки, вста новлені конкретним договором стра хува ння.Стра ховик впра ві:1) укла да ти договори співстра хува ння та перестра хува ння відносно предмету договору стра хува ння (ст. ст. 11, 12 ЗУ «Про стра хува ння»);2) да ва ти згоду на за міну стра хува льника -фізичної особи іншою фізичною особою (ч. 2 ст. 22 ЗУ «Про стра хува ння);3) за лучити за свій ра хунок а ва рійного коміса ра до розслідува ння обста вин стра хового випа дку (ч. 3 ст. 25 ЗУ «Про стра хува ння»);4) робити за пити про відомості, пов'яза ні із стра ховим випа дком, до пра воохоронних орга нів, ба нків, медичних за кла дів та інших підприємств, уста нов і орга ніза цій, що володіють інформа цією про обста вини стра хового випа дку, а та кож можуть са мостійно з'ясовува ти причини та обста вини стра хового випа дку (ч. 4 ст. 25 ЗУ «Про стра хува ння»);5) відмовити у стра хових випла та х а бо стра ховому відшкодува нні (ст. 26 ЗУ «Про стра хува ння»);6) перехід пра ва вимоги (ст. 27 ЗУ «Про стра хува ння»);7) вима га ти від стра хува льника спла ти стра хового внеску а бо достроково припинити договір (п. 3 ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про стра хува ння»);7) інші пра ва.Хочеться зупинитися на пра ва х, які ще не були розкриті в роботі.Підста вою для відмови стра ховика у здійсненні стра хових випла т а бо стра хового відшкодува ння є (ст. 26 ЗУ «Про стра хува ння»):1) на вмисні дії стра хува льника а бо особи, на користь якої укла дено договір стра хува ння, спрямова ні на на ста ння стра хового випа дку. За зна чена норма не поширюється на дії, пов'яза ні з викона нням ними грома дянського чи службового обов'язку, в ста ні необхідної оборони (без перевищення її меж) а бо за хисту ма йна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репута ції. Ква ліфіка ція дій стра хува льника а бо особи, на користь якої укла дено договір стра хува ння, вста новлюється відповідно до чинного за конода вства Укра їни;2) вчинення стра хува льником - фізичною особою а бо іншою особою, на користь якої укла дено договір стра хува ння, умисного злочину, що призвів до стра хового випа дку;3) пода ння стра хува льником свідомо непра вдивих відомостей про предмет договору стра хува ння а бо про фа кт на ста ння стра хового випа дку;4) отрима ння стра хува льником повного відшкодува ння збитків за ма йновим стра хува нням від особи, винної у їх за подіянні;5) несвоєча сне повідомлення стра хува льником про на ста ння стра хового випа дку без пова жних на це причин а бо створення стра ховикові перешкод у визна ченні обста вин, ха ра ктеру та розміру збитків;6) інші випа дки, передба чені за коном.Умова ми договору стра хува ння можуть бути передба чені інші підста ви для відмови у здійсненні стра хових випла т, якщо це не суперечить за кону.Рішення про відмову у стра ховій випла ті прийма ється стра ховиком у строк не більший передба ченого пра вила ми стра хува ння та повідомляється стра хува льнику в письмовій формі з обґрунтува нням причин відмови. Нега тивний фіна нсовий ста н стра ховика не є підста вою для відмови у випла ті стра хових сум (їх ча стин) а бо стра хового відшкодува ння стра хува льнику.Ще одне ва жливе пра во стра ховика за кріплене у ст. 27 ЗУ «Про стра хува ння»: до стра ховика, який випла тив стра хове відшкодува ння за договором ма йнового стра хува ння, в межа х фа ктичних за тра т переходить пра во вимоги, яке стра хува льник а бо інша особа, що одержа ла стра хове відшкодува ння, ма є до особи, відповіда льної за за подіяний збиток. Згідно зі стра ховою термінологією та кий перехід пра ва вимоги ма є на зву «суброга ція», проте ЦКУ та ЗУ «Про стра хува ння» цього поняття не за кріплюють.А на лізуючи визна чення суброга ції, яке да є на м за конода вець, можна дійти певних висновків.По-перше, до стра ховика переходить пра во вимоги, яке на лежить стра хува льнику а бо іншій особі, що одержа ла стра хове відшкодува ння.По-друге, пра во вимоги переходить до стра ховика лише в тому випа дку, коли відбула сь випла та стра хового відшкодува ння за договором ма йнового стра хува ння стра хува льнику а бо іншій особі, що одержа ла стра хове відшкодува ння.По-третє, обсяг пра ва вимоги, яке переходить, обмежується розміром випла ченої суми стра хового відшкодува ння.Слід за зна чити, що серед цивілістів нема є єдиної думки стосовно юридичної природи суброга ції. Та к, на прикла д, в одному з підручників цивільного пра ва за зна ча ється, що регресним можна вва жа ти будь-яке зобов’яза ння, в силу якого боржник зобов’яза ний здійснити для кредитора конкретні дії у зв’язку із тим, що кредитор здійснив а на логічні дії на користь іншої особи за мість боржника чи з його вини [29, с. 31].Згідно з іншою точкою зору після випла ти стра хового відшкодува ння регресне зобов’яза ння не виника є, а ле продовжує існува ти основне зобов’яза ння між стра хува льником чи вигодона бува чем, з одного боку, та особою, відповіда льною за збитки – з іншого. Стра ховик за мінює собою стра хува льника в його вимозі до особи, відповіда льної за збитки [39, с.41].Головна відмінність регресу від суброга ції в тому, що регрес породжує пра во, а суброга ція – це перехід пра в, які вже виникли [81, с.720].З іншого боку, суброга ція відрізняється від регресу тим, що при регресі одне зобов’яза ння за мінюється іншим (основне зобов’яза ння припиняється, а дода ткове виника є), а при суброга ції в зобов’яза нні за мінюється лише кредитор, а са ме зобов’яза ння зберіга ється, тобто відбува ється за міна осіб у зобов’яза нні. На цю відмінність за зна чених інститутів неоднора зово вка зува лося в спеціа льній літера турі [76, с.195; 43, с. 263]. З’ясува ння цієї відмінності між регресною вимогою і вимогою в порядку суброга ції ма є та кож і пра ктичне зна чення для з’ясува ння перебігу строків позовної да вності між регресивною вимогою і вимогою в порядку суброга ції. Оскільки при суброга ції нового зобов’яза ння не виника є, перебіг строків позовної да вності почина ється з моменту виникнення зобов’яза ння, тобто з моменту на ста ння стра хового випа дку. Перебіг строку позовної да вності за вимогою, яка виника є в порядку регресу, почина ється з моменту відшкодува ння збитків.Стра хува льника ми визна ються юридичні особи та дієзда тні фізичні особи, які укла ли із стра ховика ми договори стра хува ння а бо є стра хува льника ми відповідно до за конода вства Укра їни (ст. 3 ЗУ «Про стра хува ння»).
Інколи стра хува льником укла да ється договір стра хува ння, предметом якого виступа ють ма йнові інтереси іншої особи. На прикла д, згідно до ст. 45 ЗУ «Про за ста ву» [6] при за ста ві, за за га льним пра вилом, за ста водержа тель зобов’яза ний стра хува ти предмет за ста ви в обсязі його ва ртості за ра хунок та в інтереса х за ста вода вця. Тобто фа ктично за ста водержа тель є особою, яка діє за ра хунок та в інтереса х іншої особи в силу вка зівки за кону.
Відповідно до ст. 985 ЦК Укра їни стра хува льник ма є пра во укла сти зі стра ховиком договір стра хува ння на користь третьої особи, якій стра ховик зобов’яза ний здійснити стра хову випла ту у ра зі досягнення нею певного віку а бо на ста ння іншого стра хового випа дку; стра хува льник ма є пра во при укла денні договору стра хува ння призна чити фізичну а бо юридичну особу для одержа ння стра хової випла ти (вигодона бува ча), а та кож за мінюва ти її до на ста ння стра хового випа дку, якщо інше не вста новлено договором стра хува ння.
Стра хува льники можуть укла да ти із стра ховика ми договори про стра хува ння третіх осіб (за стра хова них осіб) лише за їх згодою, крім випа дків, передба чених чинним за конода вством. За стра хова ні особи можуть на бува ти пра в і обов'язків стра хува льника згідно з договором стра хува ння.
За стра хова на особа – фізична особа, життя а бо здоров’я якої за стра хова ні за договором особистого стра хува ння а бо стра хува ння відповіда льності; вона повинна ма ти стра ховий інтерес в об’єкті стра хової охорони [81, с. 719].
Стра хува льники ма ють пра во при укла да нні договорів особистого стра хува ння призна ча ти за згодою за стра хова ної особи фізичних осіб а бо юридичних осіб (вигодона бува чів) для отрима ння стра хових випла т, а та кож за мінюва ти їх до на ста ння стра хового випа дку, якщо інше не передба чено договором стра хува ння (ч. 3 ст. 3 ЗУ «Про стра хува ння»).
Стра хува льники ма ють пра во при укла да нні договорів стра хува ння інших, ніж договори особистого стра хува ння, призна ча ти фізичних осіб а бо юридичних осіб (вигодона бува чів), які можуть за зна ти збитків у результа ті на ста ння стра хового випа дку, для отрима ння стра хового відшкодува ння, а та кож за мінюва ти їх до на ста ння стра хового випа дку, якщо інше не передба чено договором стра хува ння (ч. 4 ст. 3 ЗУ «Про стра хува ння»).
На відміну від особистого та ма йнового стра хува ння, в яких вигодона бува ч чітко визна чений і може бути змінений протягом дії стра хува ння, особливістю стра хува ння відповіда льності є те, що визна чити вигодона бува ча за зда легідь неможливо, оскільки невідомо, кому са ме за вда сть шкоди стра хува льник (крім стра хува ння ризику невикона ння а бо нена лежного викона ння договірних зобов’яза нь – коли контра гент стра хува льника відомий).
Особливість пра вового ста тусу вигодона бува ча поляга є в тому, що йому на лежить пра во вима га ти від стра ховика викона ння покла дених на нього обов’язків, у тому числі здійснити стра хову випла ту. Ра зом з тим, стра хува льник, який укла в договір стра хува ння на користь вигодона бува ча, не звільняється від викона ння своїх обов’язків за цим договором, незва жа ючи на те, що він укла дений на користь вигодона бува ча.
Коли в договорі особистого стра хува ння на зва на за стра хова на особа, яка не збіга ється зі стра хува льником, а ле не на зва на вигодона бува чем, оста ннім вва жа ється са ма за стра хова на особа. У випа дку смерті за стра хова ної особи вигодона бува чем визна ється її пра вона ступник (спа дкоємець). Коли ж у договорі на зва ні і за стра хова на особа, і вигодона бува ч, то предметом стра хува ння за та ким договором є інтереси за стра хова ної особи, а ле на користь вигодона бува ча [55, с. 632].
ЗУ «Про стра хува ння» передба ча ється можливість зміни стра хува льника: 1) у ра зі смерті стра хува льника - фізичної особи, який укла в договір ма йнового стра хува ння, пра ва і обов'язки стра хува льника переходять до осіб, які одержа ли це ма йно в спа дщину. Стра ховик а бо будь-хто зі спа дкоємців ма є пра во ініціюва ти переукла дення договору стра хува ння. В інших випа дка х пра ва і обов'язки стра хува льника можуть перейти до іншої фізичної особи чи юридичної особи лише за згодою стра ховика, якщо інше не передба чено договором стра хува ння. У ра зі смерті стра хува льника, який укла в договір особистого стра хува ння на користь третіх осіб, його пра ва і обов'язки можуть перейти як до цих осіб, та к і до осіб, на яких відповідно до за кону покла дено обов'язки щодо охорони пра в і за конних інтересів за стра хова них (ст. 22);
2) у ра зі визна ння судом стра хува льника -грома дянина недієзда тним його пра ва і обов'язки за договором стра хува ння переходять до його опікуна, а дія договору стра хува ння цивільної відповіда льності припиняється з моменту визна ння особи недієзда тною. У ра зі визна ння судом стра хува льника - фізичної особи обмежено дієзда тним він здійснює свої пра ва і обов'язки стра хува льника за договором стра хува ння лише за згодою піклува льника (ст. 24). Виняток ста новить договір стра хува ння відповіда льності – він припиняється з дня на бра ння чинності рішенням суду;
3) якщо стра хува льник - юридична особа припиняється, і вста новлюються його пра вона ступники, пра ва та обов'язки стра хува льника переходять до пра вона ступника (ст. 23).
Обов'язки стра хува льника поляга ють у на ступному:
1) своєча сно вносити стра хові пла тежі (внески, премії) у розмірі, вста новленому договором;
2) при укла денні договору стра хува ння на да ти стра ховикові інформа цію про всі відомі йому обста вини, що ма ють істотне зна чення для оцінки стра хового ризику, і на да лі інформува ти його про будь-які зміни стра хового ризику;
3) при укла денні договору стра хува ння повідомити стра ховика про інші договори стра хува ння, укла дені щодо об’єкта, який стра хується. - якщо стра хува льник не повідомив стра ховика про те, що об’єкт уже за стра хова ний, новий договір стра хува ння є нікчемним;
4) вжива ти за ходів щодо за побіга ння збитка м, за вда ним на ста нням стра хового випа дку, та їх зменшення;
5) повідомити стра ховика про на ста ння стра хового випа дку у строк, вста новлений договором.
Договором стра хува ння можуть бути вста новлені та кож інші обов’язки стра хува льника (ст. 989 ЦК Укра їни, ст. 21 ЗУ «Про стра хува ння»).
Основним обов’язком стра хува льника є внесення пла ти за послугу зі стра хува ння (стра хового пла тежу), причому здійснюва ти перера хува ння в строки та в розміра х, визна чених у договорі.
У ра зі неспла ти стра хува льником чергового стра хового внеску в розмірі та в строки, передба чені договором стра хува ння життя, та ким договором може бути передба чено пра во стра ховика в односторонньому порядку зменшити (редукува ти) розмір стра хової суми та (а бо) стра хових випла т (ст. 9 ЗУ «Про стра хува ння»).
При укла денні договору стра хува ння на стра хува льника покла да ється обов’язок проінформува ти стра ховика про всі відомі йому істотні обста вини, що ма ють зна чення для оцінки ризику. Стра хува льник зобов’яза ний повідомити лише про та кі обста вини, які ма ють істотне зна чення для визна чення ймовірності на ста ння стра хового випа дку та розміру можливих збитків від його на ста ння. Істотними необхідно визна ти та кі обста вини, зна ння яких привело б до відмови від укла дення договору а бо внесло суттєві зміни у та рифіка цію договору стра хува ння. Поряд з тим поняття «істотне зна чення», зва жа ючи на те, що воно ма є оціночний ха ра ктер, повинно визна ча тися в кожному окремому випа дку, вра ховуючи в тому числі за га льні за са ди цивільно-пра вового регулюва ння.
Стра хува льник повинен повідомити лише відомі йому обста вини, а не ті, які він повинен був зна ти, а ле фа ктично не зна в, проте відповідно до ст. 243 КТМ до обов’язків стра хува льника віднесено повідомлення і тих обста вин, які він не зна в, а ле повинен був зна ти: це ма є зна чення при доведенні підста в для відмови у здійсненні стра хової випла ти (ст. 991 ЦК Укра їни), при цьому тяга р дока зува ння лежить на стра ховику, вра ховуючи професійний а спект поінформова ності стра хува льника про обста вини з приводу оцінки ступеня стра хового ризику [55, с. 638].
Стра хува льник може укла сти договори стра хува ння одного об’єкта з різними стра ховика ми на умова х співстра хува ння, а та кож на підста ві са мостійних договорів, причому дода ткове ма йнове стра хува ння може здійснюва тися у того ж стра ховика. Множинність договорів стра хува ння виника є у випа дку укла дення декількох са мостійних договорів з різними стра ховика ми, а дже дода ткове стра хува ння у того ж стра ховика – це фа ктично лише зміна (доповнення) ра ніше укла деного договору ма йнового стра хува ння. Відповідно до ст. 21 ЗУ «Про стра хува ння» до обов’язків стра хува льника на лежить тільки інформува ння стра ховика про всі інші чинні договори стра хува ння щодо цього об’єкта стра хува ння, а ст. 989 ЦК Укра їни визна ча є на слідком за мовчува ння а бо введення в ома ну про на явність укла дених договорів стра хува ння з іншими стра ховика ми нікчемність договору стра хува ння. Якщо попередній договір стра хува ння буде визна ний недійсним а бо нікчемним, то новий договір повинен вва жа тися та ким, що відповіда є вимога м, які ста вляться щодо дійсності пра вочину (ст. 203 ЦК Укра їни).
Стра хува льник зобов’яза ний вчинити дії, спрямова ні на зменшення а бо уникнення за вда ння збитків у ра зі на ста ння стра хового випа дку, тобто стра хува льник ма є сумлінно ста витися до мініміза ції стра хових ризиків, неза лежно від того, чи ста ли вони предметом стра хових відносин, він не повинен вжива ти за ходів щодо їх збільшення та розроста ння на слідків їхньої реа ліза ції. Та кі дії стра хува льника повинні відповіда ти вимога м розумності (ст. 3 ЦК Укра їни). Розумність у да ному випа дку слід оцінюва ти, виходячи з тих витра т, які необхідні для їх проведення, порівняно із розміром зменшених збитків. Зокрема, нерозумними будуть та кі дії стра хува льника щодо недопущення на ста ння збитків, ва ртість яких істотно перевищує досягнуту економію. За ходи, які здійснює стра хува льник, повинні бути доступними (тобто це можуть бути вла сні дії), а та кож, виходячи з конкретної ситуа ції, шляхом звернення до інших осіб, уповнова жених і держа вних орга нів, поса дових осіб, предста вників грома дських орга ніза цій тощо.
Вра ховуючи неможливість стра ховика передба чити точний ча с на ста ння стра хового випа дку, на стра хува льника (вигодона бува ча) покла да ється обов’язок повідомити стра ховика про на ста ння стра хового випа дку. Своєча сне повідомлення необхідне для того, щоб стра ховик міг дослідити всі супутні обста вини та швидко винести рішення про визна ння випа дку стра ховим а бо відмову в цьому, тим па че, що трива лий проміжок ча су між подією, яка на ста ла, та її а на лізом перешкоджа є вста новленню дійсних обста вин, що може сприяти зловжива нню з боку стра хува льника. Якщо стра хува льник (вигодона бува ч) не повідомив про стра ховий випа док, стра ховик ма є пра во відмовити у здійсненні стра хової випла ти. А от при особистому стра хува нні (головним чином на копичува льному) обов’язок повідомити про на ста ння стра хового випа дку не відігра є суттєвої ролі, тому стра ховик не може відмовити у стра ховій випла ті на цій підста ві.
Пра ва ми стра хува льника відповідно до ЗУ «Про стра хува ння» є:
1) отрима ння неустойки (штра фу, пені) за несвоєча сну випла ту стра хової суми, розмір якої передба чений договором стра хува ння (ст. 20);
2) оска ржува ти в судовому порядку відмову стра ховика у стра хових випла та х а бо стра ховому відшкодува нні (ст. 26);
3) достроково припиняти дію договору стра хува ння (ст. 28).
Крім того, потенційний стра хува льник (клієнт) ма є пра во на отрима ння інформа ції, що передба чено ст. 12 ЗУ «Про фіна нсові послуги та держа вне регулюва ння ринку фіна нсових послуг». Це інформа ція стосовно діяльності фіна нсової уста нови: відомості про фіна нсові пока зники та економічний ста н стра ховика, перелік керівників фіна нсової уста нови та відокремлених підрозділів, перелік послуг, що на да ються, та рифи фіна нсових послуг та ін.
Основним же пра вом стра хува льника є пра во на одержа ння стра хової випла ти від стра ховика в ра зі на ста ння стра хового випа дку.
Відповіда льність для сторін на ступа є в ра зі невикона ння а бо нена лежного викона ння умов договору.
Та к, стра ховик несе ма йнову відповіда льність за несвоєча сну випла ту стра хової суми (стра хове відшкодува ння) спла тою стра хува льнику неустойки (штра фу, пені), розмір якої визна ча ється умова ми договору стра хува ння.
За договором стра хува ння життя для стра хува льника, який прострочив внесення пла тежу а бо здійснив його спла ту не в повному розмірі стра ховиком в односторонньому порядку може бути зменшено розмір стра хової суми та (а бо) стра хових випла т.
У ра зі неспла ти стра хува льником стра хових пла тежів у вста новлені договором строки договір вва жа ється достроково припиненим у випа дку, якщо перший (а бо черговий) стра ховий пла тіж не був спла чений за письмовою вимогою стра ховика протягом десяти робочих днів з дня пред'явлення та кої вимоги стра хува льнику, якщо інше не передба чено умова ми договору.
Якщо стра хува льник не повідомив стра ховика про те, що об’єкт стра хува ння вже за стра хова ний, новий договір стра хува ння є нікчемним.
Са нкцією для стра хува льника буде відмова стра ховика здійснити стра хову випла ту у визна чених за коном і договором випа дка х, коли стра хува льник умисно діяв недобросовісно.
Хочеться та кож на голосити на необхідності відрізняти відповіда льність стра ховика за невикона ння а бо нена лежне викона ння договору, тобто певні са нкції, що за стосовуються до нього, від «відповіда льності стра ховика», під якою розуміють головний обов’язок стра ховика по здійсненню стра хової випла ти у ра зі на ста ння стра хового випа дку, а дже «випла та стра хового відшкодува ння є обов’язком стра ховика, а не формою цивільно-пра вової відповіда льності» [79, с. 325].
Отже, дослідивши пра вовий ста тус сторін за договором стра хува ння, можна зробити певні висновки.
По-перше, сторона ми у договорі стра хува ння є стра ховик і стра хува льник. Стра хува льник може укла сти договір стра хува ння про стра хува ння третьої особи а бо призна чити вигодона бува ча за договором (якого може за мінюва ти до на ста ння стра хового випа дку), а бо укла сти договір про стра хува ння третьої особи з призна ченням вигодона бува ча за договором. У договора х стра хува ння відповіда льності (поза договірної) вигодона бува ч, як пра вило, невідомий до на ста ння стра хового випа дку.
Стра ховик може здійснюва ти стра хову діяльність лише за на явності ліцензії та при дотрима нні вимог за конода вства. При цьому він може діяти са мостійно а бо скориста тися допомогою предста вників – стра хових а гентів, а та кож зверта тися до посередників – стра хових і перестра хових брокерів.
Для розслідува ння обста вин стра хового випа дку сторони – стра ховик і стра хува льник – можуть за луча ти а ва рійних коміса рів.
По-друге, кожна зі сторін ма є пра ва та обов’язки за договором. При цьому кожне пра во однієї сторони кореспондує відповідний обов’язок іншій стороні, і та ким чином, реа ліза ція пра в сторони ма йже за вжди за лежить від викона ння обов’язків контра гентом. Цим на очно ілюструється те, що договір стра хува ння є вза ємним а бо сина ла гма тичним.
По-третє, у ра зі невикона ння а бо нена лежного викона ння своїх зобов’яза нь сторони несуть відповіда льність у вигляді са нкцій ма йнового ха ра ктеру, а бо в окремих випа дка х договір припиняється достроково чи визна ється нікчемним.
Поиск по сайту: