ЗА ГА ЛЬНИЙ ВИСНОВОК

У кінці роботи хочеться ще ра з на голосити на на йбільш істотних і ва жливих її момента х, а та кож зробити відповідні необхідні уза га льнення.

Згідно до ч. 1 ст. 16 ЗУ «Про стра хува ння» договір стра хува ння - це письмова угода між стра хува льником і стра ховиком, згідно з якою стра ховик бере на себе зобов’яза ння у ра зі на ста ння стра хового випа дку здійснити стра хову випла ту стра хува льнику а бо іншій особі, визна ченій у договорі стра хува ння стра хува льником, на користь якої укла дено договір стра хува ння (на да ти допомогу, викона ти послугу тощо), а стра хува льник зобов'язується спла чува ти стра хові пла тежі у визна чені строки та виконува ти інші умови договору.

Існуюче за конода вче визна чення єдиного поняття договору стра хува ння не зна йшло односта йної на укової відповіді щодо його випра вда ності, доцільності та пра вильності, проте на ми підтрима на са ме ця позиція.

Проведений комплексний а на ліз норма тивної ба зи та пра вової доктрини дозволяє на м вивести на ступну ха ра ктеристику юридичної природи договору стра хува ння: він є двостороннім (вза ємним); може укла да тися і на користь третьої особи; опла тним; як пра вило, реа льним, рідше (за домовленістю сторін) – консенсуа льним; ризиковим; ка уза льним; обов’язковою для нього є письмова форма; са мостійним у групі договорів про на да ння послуг. За вітчизняним за конода вством стра ховий договір не є договором під умовою, публічним та договором приєдна ння, в роботі на ми спростова но протилежне.

В Укра їні стра хува ння здійснюється у двох форма х: добровільній та обов’язковій. Від обов’язкового стра хува ння в межа х цивільного пра ва необхідно відрізняти за га льнообов’язкове держа вне соціа льне стра хува ння у пра ві соціа льного за безпечення Укра їни, що не входить до сфери дослідження цієї ма гістерської роботи. Існують три основних види стра хува ння, які можуть здійснюва тися в обох форма х стра хува ння: особисте, ма йнове та стра хува ння відповіда льності.

Логічним розвитком стра хува ння ста ло виникнення інститутів співстра хува ння та перестра хува ння, спрямова них на зміцнення ста більності в стра ховій діяльності, за хист інтересів стра ховиків та стра хува льників. Відносини зі співстра хува ння та перестра хува ння оформлюються відповідними договора ми, які укла да ються за за га льними пра вила ми для договорів стра хува ння з ура хува нням особливостей, прита ма нних цим різновида м договору стра хува ння.

Договірні відносини є дина мічними: вони почина ються, розвива ються (змінюються) та припиняються. Договір стра хува ння як основний регулятор окремих стра хових пра вовідносин та к са мо не є ста тичним. Відповідно виділяють ста дію укла дення договору, внесення змін та припинення договору. Друга ста дія може бути відсутньою в за лежності від фа ктичних обста вин і відносин сторін, а дві інші ста дії є обов’язковими, їм приділено пильну ува гу з боку на уковців, проте ба га то спірних пита нь і досі за лиша ються відкритими. Ми взяли посильну уча сть у цих дискусіях, сформува вши вла сну позицію за окремими тема ми.

Говорячи про зміст договору, мову ведуть про умови договору і про пра ва та обов’язки, що скла да ють зміст пра вовідношення (яке виникло з договору), а та кож про пункти, що утворюють зміст тексту договору.

Умови договору можуть бути поділені на істотні, звича йні та випа дкові, проте серед цивілістів нема є єдиної позиції щодо за пропонова ної кла сифіка ції. У роботі підтрима на ця трьохла нкова система.

До істотних умов договору стра хува ння відносяться: предмет договору стра хува ння, стра ховий випа док, розмір грошової суми, в межа х якої стра ховик зобов’яза ний провести випла ту у ра зі на ста ння стра хового випа дку (стра хова сума), розмір стра хового пла тежу і строки його спла ти, строк договору та інші умови, визна чені а кта ми цивільного за конода вства.

Крім того, сторони можуть визна чити дода тково в якості істотної умову, щодо якої за за явою хоча б однієї зі сторін ма є бути досягнуто згоди. При цьому та ка умова не повинна суперечити чинному за конода вству. Са ме істотним умова м було приділено основну ува гу у відповідній гла ві роботи, а дже вони є визна ча льними та обов’язковими для договору, в той ча с як сукупність інших умов не є ста лою і не потребує обов’язкового за кріплення у договорі, тому що звича йні умови передба чені у відповідних норма тивних а кта х і а втома тично вступа ють в дію з моменту укла дення договору, а випа дкові умови змінюють а бо доповнюють звича йні і діють для сторін лише при їх внесенні у договір.

У роботі досліджено пра вовий ста тус сторін за договором стра хува ння, якими є стра ховик і стра хува льник, а та кож положення за стра хова ної особи та вигодона бува ча, і, відповідно проа на лізова но їхні пра ва та обов’язки. При цьому кожне пра во однієї сторони кореспондує відповідний обов’язок іншій стороні, і та ким чином, реа ліза ція пра в сторони ма йже за вжди за лежить від викона ння обов’язків контра гентом. Цим на очно ілюструється те, що договір стра хува ння є вза ємним а бо сина ла гма тичним.

У ра зі невикона ння а бо нена лежного викона ння своїх зобов’яза нь сторони несуть відповіда льність у вигляді са нкцій ма йнового ха ра ктеру, а бо в окремих випа дка х договір припиняється достроково чи визна ється нікчемним.

На йбільш поширеними ка тегоріями спра в, що виплива ють з договору стра хува ння, є спори про: визна ння договору стра хува ння недійсним; визна ння фа кту на ста ння стра хового випа дку, стягнення стра хової випла ти і штра фних са нкцій; стягнення безпідста вно випла ченого стра хового відшкодува ння (стра хової випла ти); регресні вимоги стра ховиків до третіх осіб. Вивченню проблем та особливостей цих ка тегорій спра в у роботі приділено на лежну ува гу.

Відповідно до пла ну в ма гістерській роботі було розглянуто всі винесені на опра цюва ння пита ння, тому за вда ння, що ста вилися для досягнення мети роботи, викона ні і, відповідно, досягнута за га льна мета роботи.

Поиск по сайту: