Порядок укла дення, зміни та припинення договору стра хува ння

Порядок укла дення, зміни та припинення договору стра хува ння підпорядковується як за га льним норма м, що містяться в гла ві 53 ЦК Укра їни, та к і спеціа льним вимога м, передба ченим стра ховим за конода вством.

Деякі цивілісти виділяють певні принципи, на яких ма ють укла да тися договори стра хува ння:

1) По-перше, необхідно, щоб під ча с укла дення договору стра хува ння було вра хова но інтереси всіх сторін (стра хува льників, стра ховиків, вигодона бува чів, за стра хова них осіб тощо). Та к, згідно зі ст. 20 ЗУ «Про стра хува ння» стра ховик зобов’яза ний озна йомити стра хува льника з умова ми та пра вила ми стра хува ння. Це необхідно па м’ята ти у зв’язку з тим, що відповідно до ст. 5 цього за кону за га льні пра вила проведення добровільного стра хува ння вста новлюються стра ховиком са мостійно, з ура хува нням вимог щодо їх за твердження Держа вною комісією з регулюва ння ринків фіна нсових послуг. Проте інколи на пра ктиці під ча с дії договору стра хува ння стра ховики можуть за тверджува ти зміни та доповнення до пра вил добровільного стра хува ння, що, в свою чергу, може створити зовсім інші умови стра хува ння, ніж були ра ніше. З другого боку, у ст. 21 ЗУ «Про стра хува ння» визна чено, що стра хува льник зобов’яза ний при укла денні договору стра хува ння на да ти стра ховикові інформа цію про всі відомі йому обста вини, які ма ють істотне зна чення для оцінки стра хового випа дку і на да лі інформува ти його про будь-яку зміну стра хового ризику.

Вперше юридичне визна чення да ного принципу стра хового інтересу та на йвищої довіри було за стосова но в А нглії у 1766 р. при розгляді спра ви «Ка ртер проти Боєм»: «Спеціа льні свідчення, на підста ві яких розра ховується можливий ризик, зна ходяться ча стіше за все у зна ннях лише стра хува льника: стра ховик довіряє його за яві, з впевненістю передба ча ючи, що стра хува льник не приховує ніяких відомих йому обста вин, які б могли ввести в ома ну стра ховика та змусити його повірити, що да ні обста вини не існують. Приховува ння та ких обста вин стра хува ння є прихова ною угодою, якщо стра хува ння є на слідком похибки без будь-якого злого на міру».

2) По-друге, договір стра хува ння повинен бути укла дений відповідно до чинного за конода вства. При цьому стра хові пра вовідносини ма ють бути оформлені письмово. Невідповідність договору вимога м за кону тягне за собою визна ння та кого договору недійсним [36, с.116-117].

За за га льним пра вилом (ст. 638 ЦК Укра їни), договір укла да ється шляхом пропозиції однієї сторони укла сти договір (оферти) і прийняття пропозиції (а кцепту) другою стороною. Договір вва жа ється укла деним, якщо сторони в на лежній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (для консенсуа льних договорів) та викона ли обумовлені договором дії з переда чі ма йна а бо інші дії за договором (для реа льних договорів).

Незва жа ючи на певну визна ченість цього пита ння у ЦК Укра їни, серед на уковців з пита ння про порядок укла дення договору стра хува ння нема є єдиної позиції.

Ст. 18 ЗУ «Про стра хува ння» містить положення, згідно з яким договір стра хува ння укла да ється на підста ві письмової за яви а бо іншим чином вира женого на міру стра хува льника укла сти договір стра хува ння.

За га льний порядок укла дення договору стра хува ння поляга є у на ступному. Стра хува льник зверта ється до стра ховика із за явою про укла дення договору стра хува ння. Після вивчення цієї за яви стра ховик оформлює договір стра хува ння. І якщо з орга ніза ційно-технічної точки зору в порядку укла дення договорів стра хува ння не існує проблем, то юридична природа дій кожної зі сторін та документів, що ними оформлюються на цій ста дії, є предметом досить жва вої на укової дискусії [35].

Проа на лізува вши пра ктику укла дення договорів стра хува ння, що існує в Укра їні, точки зору різних на уковців з цього пита ння, спробуємо з’ясува ти, яка зі сторін ма йбутнього договору стра хува ння виступа є з офертою, яка – з а кцептом, та в чому це проявляється.

Пропозиція відносно укла дення договору може розгляда тися як оферта, якщо вона відповіда є низці необхідних озна к. Та к, з оферти ма є виходити волевиявлення сторони на укла дення договору, а не лише інформа ція про можливість укла дення договору а бо пропозиція обговорити його умови. Пропозиція укла сти договір ма є містити істотні умови договору і вира жа ти на мір особи, яка її зробила (оферента), вва жа ти себе зобов’яза ною у ра зі її прийняття. Оферта та кож ма є бути а дресова на конкретній особі. Рекла ма а бо інші пропозиції, а дресова ні невизна ченому колу осіб, згідно до ч. 2 ст. 641 ЦК Укра їни є за прошенням робити пропозицію з укла дення договору, якщо інше не вка за но в рекла мі а бо інших пропозиціях.

Пропозицію укла сти договір може бути відклика но до моменту а бо в момент її одержа ння а дреса том. Пропозицію, одержа ну а дреса том, не може бути відклика но протягом строку для відповіді, якщо інше не виплива є з її суті чи обста вин, за яких її було зроблено.

Відповідь особи, якій а дресова но пропозицію укла сти договір ма є бути повною та безумовною. Особа, яка прийняла пропозицію, може відклика ти свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це оферента до моменту а бо в момент одержа ння ним відповіді про прийняття пропозиції.

Якщо в оферті вка за но строк для відповіді, договір є укла деним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержа ла відповідь про а кцепт впродовж цього строку (для консенсуа льних договорів) а бо якщо інша сторона протягом вка за ного строку згідно до за зна чених в пропозиції істотних умов договору здійснила дії, які підтверджують її на мір укла сти договір, що є прийняттям пропозиції (для реа льних договорів).

Відповідь про згоду укла сти договір на інших, ніж було за пропонова но, умова х є відмовою від одержа ної пропозиції і водноча с новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію (ст. 646 ЦК Укра їни).

Юридичний результа т виявлення а кцепту поляга є в тому, що сторони вва жа ються пов’яза ними договором, відмова від якого можлива лише при двосторонній угоді [14, с. 200-205].

Думки на уковців відрізняються в першу чергу відносно юридичної ква ліфіка ції за яви стра хува льника на стра хува ння.

Одна з позицій на уковців при визна ченні пра вового ста тусу за яви стра хува льника поляга є в тому, що за ява стра хува льника є ні що інше, як оферта. Та ка точка зору міститься у пра цях Г.Ф. Шершеневича, В.І. Серебровського, В.Ю. А бра мова та ін. [84, с. 354; 67, с. 408; 11, с. 154].

Прихильники цієї точки зору за зна ча ли, що пода ча стра хува льником за яви є вира зом його волі на укла дення договору стра хува ння. Прийняття стра ховиком за яви та укла дення договору свідчить про а кцепт пропозиції стра хува льника. Договір стра хува ння в та кому випа дку буде укла дений, коли стра ховик у відповідь на за яву стра хува льника вида сть оста нньому стра ховий поліс (а бо іншим чином оформить договір стра хува ння).

За яву на стра хува ння вва жа ють офертою і деякі укра їнські на уковці, зокрема Є.М. Білоусов [18, с. 12], О.В. Гринюк [32, с. 9].

Позиція інших а вторів поляга є в тому, що за ява стра хува льника – це виклик оферти від стра ховика. Офертою ж у та кому випа дку буде оформлений стра ховиком на підста ві за яви стра хува льника договір стра хува ння. І вже прийняття та кого договору стра хува льником буде свідчити про а кцепт та укла дення договору. Прихильника ми цієї позиції є М.І. Бра гінський, В.С. Бєлих, І.В. Кривошеєв та ін. [21, с.595; 19, с. 138].

А на ліз особливостей оферти та а кцепту не да є змоги погодитися з тими на уковцями, що вва жа ють пода чу за яви стра хува льником офертою. Оста ння, як вже за зна ча лося, ма є містити всі істотні умови ма йбутнього договору.

За зна чу, що ст. 982 ЦК Укра їни як істотні умови договору стра хува ння на зива є та кі: предмет договору стра хува ння, стра ховий випа док, стра хова сума, розмір стра хового пла тежу та строки його спла ти, строк договору та інші умови, визна чені а кта ми цивільного за конода вства.

Отже, стра хува льник для пода ння стра ховикові оферти на укла дення договору стра хува ння повинен визна чити у за яві всі ці умови. А ле та кі, на прикла д, істотні умови, як стра ховий випа док та розмір стра хового пла тежу, стра хува льник може визна чити лише ра зом із стра ховиком. Я цілком згодна з С.В. Дєдіковим, який стверджує, що стра хува льник, не будучи фа хівцем у стра хува нні, не зможе са мостійно сформулюва ти більшість істотних умов договору стра хува ння [35].

До того ж слід вра ховува ти, що відповідно до ЗУ «Про стра хува ння» договори стра хува ння укла да ються на підста ві пра вил стра хува ння, які розроблені стра ховиком та за тверджені Держа вною комісією з регулюва ння ринків фіна нсових послуг. Та кі умови договору, як, на прикла д, стра ховий та риф (на підста ві якого формується стра ховий пла тіж), порядок визна чення стра хової суми, стра хові випа дки тощо, визна ча ються у пра вила х стра хува ння.

За ява на стра хува ння пода ється за формою, визна ченою стра ховиком. У більшості випа дків за ява на стра хува ння, що використовується в укра їнській стра ховій пра ктиці, являє собою документ, який містить розділи, що за повнюються як стра хува льником, та к і стра ховиком. У випа дка х, коли за ява за повнюється лише стра хува льником, та кі умови, як, на прикла д, стра ховий та риф, вза га лі не за повнюються, а вка зуються безпосередньо в договорі. За зна чене, на мою думку, та кож підтверджує, що за ява на стра хува ння не може виступа ти офертою, а дже двостороння оферта за конода вством не передба чена [46, с. 192].

Однією з головних озна к оферти є те, що оферент вира жа є на мір вва жа ти себе зв’яза ним умова ми договору, укла дення якого пропонується. Більшість за яв на стра хува ння (форми яких згідно із ЗУ «Про стра хува ння» розробляються стра ховиком) містять інформа цію про те, що пода ння за яви на стра хува ння не зобов’язує стра хува льника та стра ховика укла сти договір стра хува ння.

Та ким чином, за ява на стра хува ння, на мою думку, не містить основних рис, вла стивих оферті.

За ява на стра хува ння, що пода ється стра ховику, в першу чергу ма є інформа тивне зна чення. Вона містить інформа цію, необхідну стра ховику для визна чення істотних умов договору. Як вже за зна ча лося, М.І. Бра гінський вва жа є, що за ява стра хува льника є пропозицією стра ховикові зробити оферту, оформлений стра ховиком договір стра хува ння (поліс) є офертою, а прийняття полісу – а кцептом [21, с. 595].

Згідно зі ст. 641 ЦК Укра їни пропозицію укла сти договір може зробити кожна зі сторін ма йбутнього договору. Ста тті 3 та 627 ЦК Укра їни, які за кріплюють і розкрива ють зміст принципу свободи договору, на да ють пра во будь-якому уча снику цивільних пра вовідносин виступа ти з ініціа тивою щодо укла дення договору. Стра хові відносини не повинні бути винятком. До того ж слід вра ховува ти, що в суча сному житті як стра ховики за ціка влені в отрима нні прибутку у вигляді стра хового пла тежу, та к і особи, на яких покла да ється ризик випа дкової втра ти чи пошкодження ма йна а бо ризик несення певної ма йнової відповіда льності (стра хува льники), та кож за ціка влені у стра хува нні. Тобто кожна зі сторін ма йбутнього договору стра хува ння може виступити з пропозицією укла сти договір.

Та ким чином, на прошується висновок про те, що ст. 18 ЗУ «Про стра хува ння» містить положення, які не відповіда ють чинному ЦКУ та існуючій пра ктиці укла дення договорів стра хува ння. За зна чена ста ття вста новлює, що ініціа тива з укла дення договору стра хува ння виходить лише від стра хува льника, у той ча с, як ми з’ясува ли, що кожна зі сторін ма йбутнього договору може виступа ти в якості оферента; більше того, та ка пропозиція (за ява) стра хува льника не містить основних озна к, прита ма нних оферті. На підста ві викла деного, вва жа ю, що ст. 18 ЗУ «Про стра хува ння» ма є бути приведена у відповідність до положень ЦК Укра їни та суча сного економічного життя.

У за яві, яка пода ється по розробленій стра ховиком формі та містить перелік пита нь стосовно об’єкта стра хува ння, стра хува льник повинен підтвердити свій інтерес до об’єкта стра хува ння, відповіда ючи на пита ння достовірно та ма ксима льно точно.

Щодо змісту та об’єму інформа ції, що міститься у за яві, то вони за лежа ть від об’єкту стра хува ння і, відповідно, не є одна ковими для всіх за яв. На прикла д, при укла денні договору стра хува ння життя необхідно на да ти інформа цію про ста н здоров’я в минулому та на теперішній ча с, хронічних за хворюва ннях і т. ін. При стра хува нні а втомобіля слід вка за ти на явність та на йменува ння двигуна, за воду-виробника, рік випуску, ва ртість, номер ша сі та ін.

При цьому в будь-якому ра зі стра хува льник зобов’яза ний повідомити стра ховику про всі відомі йому обста вини, що ма ють істотне зна чення для визна чення вірогідності на ста ння стра хового випа дку та розміру можливих збитків.

За звича й за ява містить декла ра цію стра хува льника, в якій він за зна ча є, що на да на ним інформа ція є пра вдивою, а та кож обмовку, що попереджує стра хува льника про відповіда льність за на да ння недостовірної інформа ції відносно об’єкта стра хува ння. Стра хува льник та кож зобов’яза ний повідомити про всі укла дені договори стра хува ння щодо цього об’єкта. Са ме тут реа лізується принцип на йвищої довіри: коли стра ховик розробляє та в пода льшому підписує договір на підста ві відомостей, отрима них від стра хува льника.

Стра ховик ма є пра во за просити у стра хува льника ба ла нс а бо довідку про фіна нсовий ста н, підтверджені а удитором (а удиторською фірмою), та інші документи, необхідні для оцінки ним стра хового ризику. Та к, при ма йновому стра хува нні перевіряється на явність ма йна, що пропонується до стра хува ння, а та кож підста ви, на яких воно перебува є у вла сності, володінні, користува нні, розпорядженні, упра влінні а бо віда нні потенційного стра хува льника. Крім того, для дослідження об’єктів стра хува ння стра хува льники ча сто за луча ють експертів, а стра хува льника м пропонують за повнити певні а нкети а бо опитува льні листи. Перева гою використа ння а нкет та опитува льних листів є те, що в да ному випа дку стра ховик отримує письмове підтвердження ряду фа ктів і може в пода льшому (якщо виникне спір) використовува ти за зна чені ма теріа ли в якості дока зів. Пра ктикується та кож з’ясува ння обста вин та ча стота на ста ння стра хових випа дків у потенційних стра хува льників, ча стота зміни стра хових компа ній [54, c. 27-28].

Після отрима ння за яви стра ховик проводить процес а ндера йтингу, за результа та ми якого він прийма є рішення щодо укла дення договору стра хува ння із за явником. Рішення про укла дення договору стра хува ння з потенційним клієнтом ба га то в чому за лежить від ступеню вірогідності на ста ння стра хового випа дку.

А ндерра йтинг спрямова ний на вирішення на ступних основних за вда нь:

1. Оцінка за пропонова ного ризику з точки зору ха ра ктеристики об’єкту стра хува ння та ступеню ризику, розміру ма ксима льно можливого збитку на підста ві оцінки – та вирішення пита ння відносно прийняття чи відхилення за пропонова ного до стра хува ння ризику;

2. У ра зі прийняття ризику – визна чення строків стра хува ння, розміру стра хової суми, обсягу стра хової відповіда льності (тобто опра цюва ння сукупності істотних умов договору стра хува ння);

3. Визна чення розміру стра хового пла тежу (та рифу) за договором з ура хува нням суттєвих ха ра ктеристик об’єкту стра хува ння.

А ндерра йтинг за кінчується а бо відмовою у прийнятті певного об’єкту на стра хува ння, а бо укла денням договору стра хува ння (з вида чею стра хового полісу, свідоцтва а бо сертифіка ту) [82, с. 159].

Укла дення договору стра хува ння відбува ється на основі пра вил стра хува ння, що передба ча ють весь комплекс пита нь та умов, які скла да ють зміст договору. Тому в основному угода сторін зводиться до прийняття а бо відмови від укла дення договору на за пропонова них умова х та до конкретиза ції окремих пунктів у договорі стра хува ння, хоча сторони можуть домовитися про зміну чи виключення окремих положень з пра вил стра хува ння, а та кож про їх доповнення.

Згідно до ст. 17 ЗУ «Про стра хува ння» пра вила стра хува ння повинні містити: предмет договору стра хува ння; порядок визна чення розмірів стра хових сум та (а бо) розмірів стра хових випла т; стра хові ризики; виключення із стра хових випа дків і обмеження стра хува ння; строк та місце дії договору стра хува ння; порядок укла дення договору стра хува ння; пра ва та обов'язки сторін; дії стра хува льника у ра зі на ста ння стра хового випа дку; перелік документів, що підтверджують на ста ння стра хового випа дку та розмір збитків; порядок і умови здійснення стра хових випла т; строк прийняття рішення про здійснення а бо відмову в здійсненні стра хових випла т; причини відмови у стра ховій випла ті а бо випла ті стра хового відшкодува ння; умови припинення договору стра хува ння; порядок вирішення спорів; стра хові та рифи за договора ми стра хува ння іншими, ніж договори стра хува ння життя; стра хові та рифи та методику їх розра хунку за договора ми стра хува ння життя; особливі умови.

До речі, неврегульова ним моментом за лиша ється відсутність Типових пра вил стра хува ння, які б за хистили клієнтів від юридичних вивертів та сва вілля стра ховиків - за тягнувся процес розробки і пода льшого узгодження Типових пра вил з уча сника ми ринку: стра ховики чинять опір, а ргументуючи це необхідністю глибинного вивчення ринку, експерти ж пояснюють їх неба жа ння вла сною вигодою: якщо приймуть Типові пра вила, ба га тьом з них доведеться за ново отримува ти ліцензії, що зробити непросто й недешево [41, с. 300].

Договір стра хува ння укла да ється в письмовій формі, недодержа ння якої зумовлює нікчемність договору(ст. 981 ЦК Укра їни). Фа кт укла да ння договору може посвідчува тися стра ховим свідоцтвом (полісом, сертифіка том), які не відносяться до цінних па перів. Стра хове свідоцтво (поліс, сертифіка т) переда ється стра ховиком стра хува льнику ра зом з пра вила ми стра хува ння після внесення оста ннім першого стра хового внеску, якщо інше не передба чено договором.

Ва рто за ува жити, що за конода вство не розкрива є зміст поняття стра хового поліса (свідоцтва, сертифіка та). У відповідних на укових дослідженнях пропонується визна чити стра ховий поліс (свідоцтво) як письмовий документ, що вида ється стра ховиком у відповідь на усну чи письмову за яву стра хува льника, містить всі істотні умови договору стра хува ння, регулює відносини між стра ховиком і стра хува льником та з достовірністю свідчить про на явність договірних зв'язків між ними [30, с. 181].

Щодо пра вового зна чення цього документа в юридичній літера турі висловлюються різні думки.

Для отрима ння стра хової випла ти стра хува льник повинен пред'явити стра ховикові стра ховий поліс, проте да на обста вина не перетворює його у цінний па пір, оскільки стра ховий поліс не да є його вла снику пра ва вима га ти викона ння того, що в ньому за зна чено, а цінний па пір, на впа ки, да є пра во вима га ти викона ння тільки того, що в ньому буква льно за зна чено. Стра ховий поліс є виключною прина лежністю стра хової вимоги: па пір слідує за вимогою, а не вимога за па пером, як це ма є місце в цінних па пера х. Не є стра ховий поліс цінним па пером і в тих випа дка х, коли він скла дений на пред'явника. Та ким чином, про стра ховий поліс можна говорити як про документ, який посвідчує особистість стра хува льника (вигодона бува ча, за стра хова ної особи) перед стра ховиком для отрима ння стра хових випла т. Та к, Т. Ма ртьянова вва жа є, що стра хове свідоцтво є документом, який посвідчує особу стра хува льника, підтверджуючи його пра во на отрима ння відповідної стра хової суми [51, с. 65].

На думку В. Серебровського, зміст поліса повинен зна ходитися у відповідності зі своїм призна ченням – служити дока зом укла дення договору. Тому він ма є містити всі істотні елементи договору [67, с. 414].

Л. Лунц стверджува в, що стра хове свідоцтво, хоч воно і є одностороннім документом, ма є розгляда тися не як письмове оформлення вже укла деного договору, а як са м договір, який виника є з моменту його викла дення у письмовій формі [26, с. 56]

Момент вида чі полісу та внесення першого пла тежу можуть не збіга тися в ча сі, а ле договір на бира є сили са ме з моменту першої опла ти, якщо інше не передба чено договором. Вида ється, що при та кому порядку укла дення договору стра хува ння стра хове свідоцтво – це документ, що посвідчує вже фа кт укла дення договору, а не са м договір, як стверджува в Л. Лунц [26, с.79].

До спла ти першого стра хового внеску стра хова компа нія, як пра вило, не вида є поліс, тому вида ний поліс (якщо в ньому не за зна чене інше) може вва жа тися дока зом того, що премія спла чена і, відповідно, підтверджує фа кт укла дення договору. Це ста є а ктуа льним у ситуа ції, коли виника є спір про чинність договору на момент дуже скорого на ста ння стра хового випа дку.

Та ким чином, ста ттею 981 ЦК Укра їни передба чено два способи укла дення договору стра хува ння: шляхом скла да ння одного документа, який підписується сторона ми, та шляхом вида чі стра ховиком стра хува льнику стра хового свідоцтва (полісу, сертифіка ту) [27, с. 582].

Договір стра хува ння життя може бути укла дений як шляхом скла да ння одного документа (договору), підписа ного сторона ми, та к і шляхом обміну листа ми, документа ми, підписа ними стороною, яка їх на дсила є. У ра зі на да ння стра хува льником письмової за яви за формою, вста новленою стра ховиком, що вира жа є на мір укла сти договір стра хува ння, та кий договір може бути укла дений шляхом на дісла ння стра хува льнику копії пра вил стра хува ння та вида чі стра хового свідоцтва, яке не містить розбіжностей з пода ною за явою. За ява скла да ється у двох примірника х, її копія на дсила ється стра хува льнику з відміткою стра ховика про прийняття за пропонова них умов стра хува ння.

Договір стра хува ння повинен містити всі істотні умови, визна чені за коном, та умови, відносно яких за за явою хоча б однієї зі сторін ма є бути досягнуто згоди. Змісту договору стра хува ння буде приділено гла ву 2.1 розділу 2 да ної ма гістерської роботи.

Після на бра ння чинності договором можуть виникнути ситуа ції, коли сторони будуть змушені змінити а бо розірва ти договір стра хува ння [71, с.80].

Існують за га льні підста ви для зміни договору та спеціа льні підста ви, визна чені за коном са ме для договору стра хува ння.

Договір може бути змінено а бо розірва но за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у ра зі істотного порушення договору іншою стороною та в інших випа дка х, уста новлених договором а бо за коном. Істотним є та ке порушення, якщо вна слідок за вда ної ним шкоди іншій стороні постра жда ла сторона у зна чній мірі позба вляється того, на що вона розра ховува ла при укла денні договору (ч. 2 ст. 651 ЦК Укра їни). Шкоду тут слід тлума чити дещо ширше: крім можливих зна чних дода ткових витра т, недоотрима ного прибутку, вона включа є й інші на слідки, які суттєво вплива ють на інтереси сторін.

У ра зі істотної зміни обста вин, якими сторони керува лися при укла денні договору, договір може бути змінений а бо розірва ний за згодою сторін, якщо інше не вста новлено договором а бо не виплива є із суті зобов’яза ння. Зміна обста вин є істотною, якщо вони змінилися на стільки, що, якби сторони могли це передба чити, вони не укла ли б договір а бо укла ли б його на інших умова х. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обста вина ми, які істотно змінились, а бо щодо його розірва ння, то договір може бути розірва ний за рішенням суду на вимогу за інтересова ної сторони; якщо розірва ння договору суперечить суспільним інтереса м а бо потягне для сторін шкоду, яка зна чно перевищує витра ти, необхідні для викона ння договору на умова х, змінених судом, - договір може бути змінений судом. Для обох випа дків необхідна на явність одноча сно та ких умов:

1) в момент укла дення договору сторони виходили з того, що та ка зміна обста вин не на ста не;

2) зміна обста вин зумовлена причина ми, які за інтересова на сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та оба чності, які від неї вима га лися;

3) викона ння договору порушило б співвідношення ма йнових інтересів сторін і позба вило б за інтересова ну сторону того, на що вона розра ховува ла при укла денні договору;

4) із суті договору а бо звича їв ділового обороту не виплива є, що ризик зміни обста вин несе за інтересова на сторона.

При розірва нні договору вна слідок істотної зміни обста вин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визна ча є на слідки розірва ння договору виходячи з необхідності спра ведливого розподілу між сторона ми витра т, понесених ними у зв’язку з викона нням цього договору (ст. 652 ЦК Укра їни).

У ра зі зміни договору зобов’яза ння сторін змінюються відповідно до змінених умов з моменту досягнення сторона ми згоди, якщо інше не передба чено договором а бо не зумовлено ха ра ктером його зміни. Якщо це відбува ється в судовому порядку, зміни на бира ють чинності з моменту на бра ння за конної сили відповідного рішення суду.

Щодо спеціа льних підста в для зміни договору, то на прикла д, п. 5 ст. 20 ЗУ «Про стра хува ння» прямо передба ча є обов’язок стра ховика за за явою стра хува льника у ра зі здійснення ним за ходів, що зменшили стра ховий ризик, а бо збільшення ва ртості ма йна переукла сти з ним договір стра хува ння. У цьому випа дку стра хува льник зверта ється до стра ховика із за явою та на да є дока зи того, що ста ло підста вою для звернення.

Сторони не ма ють пра ва вима га ти повернення того, що було викона но ними за зобов’яза нням до моменту зміни а бо розірва ння договору, якщо інше не вста новлено договором а бо за коном. Якщо ж договір змінено а бо розірва но у зв’язку з істотним порушенням договору однією зі сторін, контра гент може вима га ти відшкодува ння збитків, за вда них зміною а бо розірва нням договору (ст. 653 ЦК Укра їни).

Отже, договірні відносини є дина мічними: вони почина ються, розвива ються та припиняються. Договір стра хува ння як основний регулятор окремих стра хових пра вовідносин та к са мо не є ста тичним.

Виділяють ста дію укла дення договору, внесення змін та припинення договору. При цьому протягом дії договору зміни можуть і не вноситися в нього – тобто ця ста дія не є обов’язковою і може вза га лі не відбутися.

Щодо припинення, то воно бува є в силу за кінчення строку дії договору а бо в ра зі викона ння договору та достроковим – з неза лежних від сторін обста вин (на прикла д, смерть стра хува льника а бо ліквіда ція стра ховика - за винятком випа дків, передба чених за коном), за вза ємною згодою сторін а бо за вимогою однієї з них. При цьому при односторонній відмові від договору нема є потреби зверта тися до суду, а ле якщо протилежна сторона вва жа є, що та кою односторонньою відмовою від договору порушені її цивільні пра ва та охоронюва ні за коном інтереси, вона може звернутися до суду за за хистом свого пра ва [55, с. 649]. Для визна ння договору стра хува ння недійсним звернення до суду є обов’язковим, а дже лише суд уповнова жений виносити рішення відносно недійсності договору. Якщо ж не було дотрима но письмової форми договору стра хува ння, то та кий договір є нікчемним і визна ння його судом недійсним не потрібне.

Ста дія укла дення договору є ба га то в чому визна ча льною як для пра вовідносин в цілому, та к і для долі договору, тому до укла дення договору слід підходи дуже серйозно, щоб не допустити порушень, які в ма йбутньому можуть вилитися для сторін у спір та спричинити певні проблеми. Дослідженню юридичної природи укла дення договору стра хува ння приділено неа бияку ува гу з боку на уковців, проте і досі окремі пита ння за лиша ються відкритими а бо ма ють неоднозна чну відповідь.

Поиск по сайту: