|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Чинники та етапи запровадження євроСтворюючи графік переходу до Європейського валютного союзу, ЄвропейськаКомісія розробила детальнішу періодизацію цього процесу, ніж було встановлено Маастрихтським договором. Нереалізовану частину другогоетапу, а також третій етап було поділено на три конкретніші фази "А","Б" і "В". Фаза "А": підготовка до Європейського валютного союзу (травень 1998 — 31грудня 1998 р.). У цей період Європейська Рада визначила перелік країн,що задовольняють критерії конвергенції до ЄВС. Водночас було здійсненопевні підготовчі заходи: визначено й оголошено фіксовані ставки обмінних курсів національних валют країн — членів ЄВС щодо евро;• створено Європейський центральний банк і Європейську системуцентральних банків;• розпочато виробництво банкнот і монет, деномінованих у евро; • прийнято необхідну юридичну базу для створення ЄВС; • створено національну систему органів кожної країни-члена для керівництва переходом до нової валюти; • доручено банкам та іншим фінансовим установам розробити детальні плани переходу на валюту евро.Фаза "Б": початок існування Європейського валютного союзу (1 січня 1999р. — 31 грудня 2001 p.). Основним досягненням цієї фази стало запровадження нової валюти евро у безготівкових розрахунках. Цей період збігається з початком третього, останнього етапу створення ЄВС і передбачає такі заходи: • остаточну фіксацію обмінних курсів національних валют щодо евро;• початок здійснення єдиної кредитно-грошової і валютної політики у межах ЄВС;• передачу повноважень щодо здійснення валютної політики Європейському центральному банку;• повний перехід Європейської системи центральних банків на здійснення валютних операцій у евро;• випуск державних боргових зобов'язань у евро;• встановлення в усіх країнах ЄВС однакових відсоткових ставок;• початок функціонування платіжної системи TARGET (Транс-європейської автоматизованої системи розрахунків у режимі реального часу).Фаза "В": остаточний перехід до єдиної валюти евро (1 січня 2002 р. — липень 2002р.). День 1 січня 2002 року ще називають "E-day" — днем, коли евро стала єдиною законною валютою на території Європейського валютного союзу. У цьому зв'язку передбачалося:• січень — червень 2000 р. — випуск в обіг готівкових банкнот і монет евро, подвійне функціонування в обігу національних валют і евро;• з 1 липня 2002 р. — припинення обігу і знищення національних валют країн — членів ЄВС; • остаточний перехід банків і фінансових установ на єдину валюту і конвертація в евро всіх платіжних засобів;• початок використання державними установами, приватними фірмами і громадянами виключно валюти евро.Виникнення європейського валютного союзу і запровадження єдиної валюти ЄвроО 1 січня 1999 р. почався третій етап валютної інтеграції в межах ЄС і була запроваджена єдина європейська валюта евро.Згідно з результатами Брюссельського саміту 1998 року до євро-зони увійшли 11 країн ЄС: Австрія, Бельгія, Ірландія, Іспанія, Італія, Іспанія, Італія,Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Португалія, Фінляндія і Франція. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |