Маастрихські критерії конвергенції та механізми забезпечення фінансової дисципліни в зоні євро

11 грудня 1991р. відбулося підписання Маастрихтської угоди про створення ЄС, яка набула чинності 1 листопада 1993 p. Саме з цього періоду Європейські співтовариства отримали сучасну назву — Європейський Союз. Дещо пізніше були прийняті й економічні критерії для країн-аплікантів, які називають Маастрихтськими критеріями. МК визначаються М. договором, відповідно до якого створюється ЄВС (європ.валютна система). За цими критеріями оцінюється життєдіяльність фін. системи держави, вирівнювання рівня цін і стабільність обмінного курсу. Метою критеріїв конвергенції є забезпечення того, щоб розвиток економіки в механізмі обмінного курсу ЄВС був урівноваженим і не створював напругу між державами-членами. Критерії стабільності державних фінансів (дефіциту бюджету і боргу) держава повинна також послідовно виконувати і після вступу в ЄВС.

МК об’єднують у дві групи – монетарну та фіскальну. До монетарної групи відносять критерії щодо рівня інфляції, обмінних курсів і відсоткових ставок, до фіскальної – показники заборгованості країн.

М. договір визначає такі критерії валютно-фінансової конвергенції, досягнення чи недосягнення яких визначається за результатами перевірки з боку Європейської Комісії та ЄЦБ:

1. Цінова стабільність. Рівень інфляції потенційного члена ЕВС за рік, що передував року перевірки, має не більше ніж на 1,5% перевищувати середній показник інфляції, який досягнуто в трьох країнах ЄС із найнижчими показниками інфляції. 2. Фіксація параметрів фіскальної політики спрямована на те, щоб не допустити ситуації, за якої ЄЦБ буде вимушений проводити монетизацію боргу країни-учасниці валютного союзу і, таким чином, створювати передумови для виникнення інфляційного тиску на рівень цін. 3. Дотримання діапазону валютних коливань у межах механізму валютних курсів ЕВС. Діапазон складає ±15%. 4. Уніфікація довгострокових відсоткових ставок. За рік до перевірки рівень номінальних довготермінових відсоткових ставок (наприклад з державних цінних паперів) країни-кандидата повинен не більше ніж на 2,0% перевищувати середній рівень довготермінових відсотків країн-членів, де рівень відсотків є найнижчим. 5. Правовий підхід. Вищезазначені критерії охоплюють і аспект інституційно-правової конвергенції. Йдеться про відповідність нац. законодавства вимогам договору. Крім того, потенційні країни-члени ЕВС повинні внести до нац. законодавств ті зміни, які стосуються основних завдань ЦБ, повноважень ради ЦБ щодо розроблення монетарної політики, відносин між ЦБ та урядом, монопольного права на емісію та інструментів грошово-кредитної політики.

Поиск по сайту: