Специфіка використання новими країнами-учасницями ЄС структурних фондів ЄС та фонду Згуртування

У 1988 р. з метою надання ЕС фінансових ресурсів передусім найвідсталішим регіонам була розроблена єдина система класифікації NUTS. Фінансування регіонального розвитку цілком покладено на мережу взаємопов’язаних фондів та програм. Програми регіонального розвитку ЄС (Структурні фонди (Європейський фонд регіонального розвитку; Європейський соціальний фонд; Європейський фонд орієнта-

ції і сільськогосподарських гарантій; Фінансовий інструмент підтримки рибальства) Фонд згуртування; Програми Співдружності (Програма розвитку

прикордонних регіонів; Підтримка місцевих груп, що здійснюють заходи щодо розвитку сільських територій; Подолання диспропорції на

ринку робочої сили; Відродження міст). На сьогодні фінансування регіонального розвитку зі структурних фондів визначається трьома цілями Ціль 1 (планування розвитку і приведення у відповідність структур в менш розвинутих регіонах) обсяг фінансової підтримки не повинен перевищувати 75% від суми необхідних коштів, і має складати принаймні 50% від суми бюджетних видатків, передбачених на його реалізацію; для регіонів на периферії цей показник може зростати до 80-85%. Ціль 2 (підтримка економічної і суспільної конверсії територій, які стикаються з структурними проблемами) та Ціль 3(підтримка адаптації і модернізаційної політики і системи освіти, перекваліфікації та зайнятості) максимальний рівень фінансового внеску складає 50% від загальної суми, необхідної на реалізацію, однак не менше 25% від передбачених бюджетних видатків, виняток – надання технічної допомоги за ініціативою Єврокомісії – сума складає100%. Передумовами надання фінансової допомоги через структурні фонди є рівень ВВП на душу населення за останні 3 роки, не б. ніж 75% від середнього по ЄС. Діяльність структурних фондів будується на принципах: субсидіарності та компліментарності

У 2000-2006 р обсяг капіталів, що забезпечують виконання цілей структурних фондів є складав 195 млрд євро

Процес розширення ЄС у 2004-2007 р. р. поставив питання економічної конвергенції 27 країн, що посилило рівень економічної асиметрії

об’єднання. З метою прискорення когезії господарського розвитку країн-

претендентів на членство у ЄС допомога надавалась в рамках трьох про-

грам: Phare, ISPA, SAPARD. Згодом фінансування розвитку нових країн-

учасниць також перейшло до компетенції структурних фондів.

«Багато бідніших регіонів Західної Європи втратять деяку частику

підтримки від ЄС не через зміну ситуації всередині них, а у зв’язку з тим,

що середні економічні показники по Європі знизилися після її розширен-

ня». Єврокомісія пропонує поступово спрямувати фінансову допомогу струк-

турних фондів лише в 17 регіонів, більшість з котрих перебуває у Південній Європі. Зазначені програми, що охоплюють 57 млн. громадян, було

підготовлено у рамках Європейської регіональної політики для посилен-

ня економічно-соціальної, територіальної та транскордонної співпраці у

прикордонних регіонах. Загальна сума фінансування, що виділялась з дже-

рел ЄС на період 2004-2006 р. р., склала 260 млн. євро. Основна частина

коштів (215 млн. євро) з фондів ініціативи INTERREG, що належить до

Європейської політики сусідства, а решта – з фінансових інструментів,

структурних фондів.

Для забезпечення фінансування системної регіональної політики

в рамках ЄС структурні фонди діють спільно з фондом згуртування та ін-

шими програм ЄС. Кошти з цього фонду надаються країнам-членам з часткою ВВП на душу населення, що не перевищує 90% від середнього показника. До кінця 1999 р. допомогу з цього фонду отримували Греція, Іспанія, Ірландія, Португалія, з 2004 р. ще 10 нових країн, з 2007 р. –Болгарія та Румунія. Для забезпечення успішного завершення проектів, які фінансуються через мережу структурних фондів, вживаються заходи для перевірки їх виконання

Поиск по сайту: