Предмет історії економічних учень

Економічне життя суспільства є надзвичайно багатогранним. Його вивчає система економічних наук, які включають науки про загальні закони економічного розвитку, галузеві конкретні економічні процеси та явища, науки про народне господарство. Кожна з них має свій предмет, своє коло досліджуваних питань. Першість серед усіх економічних наук належить економічній теорії (політичній економії). Політична економія як наука склалась у XVII ст. Вона є результатом тривалого історичного розвитку економічної думки.

Економічна думка зародилась у глибокій давнині і пройшла складний шлях від емпіричного розуміння економічних явищ до формування наукових теорій.

Процес розвитку економічних поглядів та ідей і є предметом історії економічної думки. Складовою частиною його є історія економічних вчень, тобто економічних поглядів, які об'єднувалися в певну систему. Але в більшості підручників історія економічної думки та історія економічних учень ототожнюються.

Предметом курсу "Історія економічних учень" деякі автори вважають дослідження процесу виникнення і розвитку економічних поглядів та ідей, починаючи із стародавнього світу.

Історія економічних учень розкриває також об'єктивні витоки виникнення різноманітних шкіл та напрямів у економічній науці.

Щодо методико-методологічних засад аналізу історії економічної думки, то вони можуть бути різними залежно від того, якої мети бажає досягти дослідник. У літературі виділяють в основному два принципи, два методи: історичний, або хронологічний, і логічний.

Історичний підхід передбачає розгляд ідей, теорій у порядку їхнього виникнення та формування. Він дає змогу проаналізувати сукупність поглядів, ідей на певному етапі суспільного розвитку й дальшу еволюцію цих ідей. Такий підхід може поєднуватися з аналізом соціально-економічних умов у яких формувалися ці погляди та ідеї.

Логічний метод ґрунтується на дослідженні еволюції концепцій чи теорії, без достатнього урахування їхнього зв'язку з іншими теоріями та з історичними умовами. У такому разі досліджуються самі тільки теорії, концепції, логіка їхнього розвитку. Досить часто ці методи поєднують.

Варто згадати і так званий мотиваційний, або класовий метод, коли аналіз економічної думки підпорядковується економічній мотивації. Визначаються класи, які ведуть боротьбу за відповідну частку кінцевого продукту, а відтак класова позиція теоретиків, ідеологів того чи іншого класу. Цей метод використовував К.Маркс та його послідовники.

Не заперечуючи наявності такої боротьби, треба, проте, урахувати, що це тільки одна із складових економічної теорії.

Може застосовуватись і територіальний метод, що передбачає дослідження історії економічної думки в певних країнах. Кожен метод має свої переваги і недоліки.

Поиск по сайту: