Узяття мазка з зіву і порожнини носа

УЧАСТЬ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ У ЛАБОРАТОРНИХ ТА ІНСТРУМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ

МАЗОК З ЗІВУ І ПОРОЖНИНИ НОСА, ЗБИРАННЯ МОКРОТИННЯ

Узяття мазка з зіву і порожнини носа

Зміни в організмі, які зумовлені захворюванням, зазвичай спричиняють певні зрушення в крові, сечі, калі, а також у виділеннях із різних органів та залоз людини. Вони мають винятково важливе діагностичне значення, і контроль за ними здійснюється за допомогою спеціальних лабораторних та інструментальних методів дослідження.

Збираючи матеріал для лабораторних досліджень, необхідно дотримуватися таких вимог щодо збирання досліджуваного матеріалу:

1) для забезпечення дослідження збирають достатню кількість матеріалу;

2) матеріал повинен відповідати вірогідності (наприклад, мокротиння, а не слина);

3) при заборі матеріалу використовують стерильні інструменти та чистий посуд, а в разі потреби стерильний посуд і суворо дотримуються правил асептики та санітарно-протиепідемічного режиму;

4) зібраний біоматеріал доправляють у лабораторію і досліджують за максимально короткий термін;

5) біоматеріал для дослідження беруть до початку лікування хворого лікарськими (протимікробними) препаратами.

Узяття біоматеріалу для дослідження визначається клінічними особливостями захворювання.

При симптомах захворювання певного органу матеріал необхідно брати з даного патологічного вогнища. За відсутності вогнищевих симптомів спочатку беруть кров, а пізніше збирають біоматеріал з різних доступних ділянок з урахуванням клініки захворювання.

Для взяття мазка із зіву та порожнини носа використовують спеціальні стерильні ватні тампони, які закріпленні на конусі дерев'яної, металевої палички або дротяної петлі та вставлені у стерильну пробірку. Такі тампони виготовляють і стерилізують у бактеріологічній лабораторії, і вони завжди мають бути у відділеннях стаціонару та кабінетах поліклініки в достатній кількості.

Узяття мазка із зіву. Хворий сідає обличчям до джерела світла і широко відкриває рот. Медичний працівник (медсестра, акушер) тримає шпатель і пробірку в лівій руці. Лівою рукою придавлює шпателем корінь язика донизу, а правою виймає з пробірки тампон і обережно, не торкаючись слизової оболонки щік і язика, підводить його до мигдалика. У ділянці розміщення нальоту робить мазок по поверхні мигдалика, обережно виймає тампон з порожнини рота і вставляє його в пробірку, не торкаючись її зовнішньої поверхні. Перед тим горловину пробірки треба провести над вогнем.

Узяття мазка із носа. Хворий сідає на стілець, трохи відхиливши голову назад. Лівою рукою злегка піднімають кінчик носа, а правою обережно вводять тампон обертальними рухами спочатку в один, а потім у другий носовий хід. Уставляють тампон у пробірку, не торкаючись зовнішньої її поверхні, попередньо горловину пробірки проводять над вогнем. На заготовленому направленні в лабораторію і на пробірці проставляють склографом відповідний номер. У направленні відзначають назву лабораторії, назву біоматеріалу та вид дослідження, прізвище, ім'я, по батькові пацієнта, його вік, діагноз, прізвище лікаря, підпис медичного працівника, який здійснив забір біоматеріалу, назву відділення, дату.

Штатив із пробірками ставлять у промаркований бікс або контейнер і в найближчі 2 год відправляють у лабораторію. У лабораторії передають біоматеріал лаборантові, а також доправлені в поліетиленовому пакеті направлення або спеціально заведений журнал. Після передачі біоматеріалу контейнер дезінфікують шляхом дворазового протирання внутрішньої і зовнішньої поверхонь відповідним дезінфекційним розчином і загружають чистими або стерильними пробірками чи флаконами. Металеві шпателі після використання замочіть у 1% розчині хлораміну на 30 хв, промийте холодною водою та прокип'ятіть у дистильованій воді протягом 30 хв.

Поиск по сайту: