Класифікація основних видів і форм трудової діяльності

З фізіолого-гігієнічної точки зору до основних видів трудової діяльності відносять фізичну динамічну роботу, фізичну статичну роботу та розумову або інтелектуальну працю. Фізична динамічна робота являє собою процес скорочення м’язів, який приводить до переміщення вантажу, а також переміщення тіла людини або його частин у просторі. Фізичну динамічну роботу слід вважати як один з найбільш поширених видів рухової активності людини у процесі виконання трудової діяльності. При цьому різні частини рухового апарату можуть приймати неоднакову участь у виконанні роботи.Є такі різновиди фізичної динамічної роботи:- загальна м’язова робота, у виконанні якої приймає участь більше ніж 2/3 маси скелетних м’язів, передусім м’язів нижніх кінцівок та тулуба;- регіональна м’язова робота, у виконанні якої приймає участь від 1/3 до 2/3 маси скелетних м’язів, переважно м’язів плечового пояса та верхніх кінцівок;- локальна м’язова робота, у виконанні якої приймає участь до 1/3 скелетних м’язів, насамперед м’язів верхніх кінцівок. Фізична статична робота - це процес скорочення м’язів, який необхідний для підтримування тіла або його частин у просторі. Тому, найбільш характерними її рисами слід вважати те, що напружування м’язів відбувається без зміни їх довжини та без активного переміщення тіла людини.У залежності від характеру діяльності фізична статична робота може бути розподілена на 2 різновиди:- фізична статична робота, яка спрямована на підтримку знарядь та предметів праці і відбувається за участю верхніх кінцівок;- фізична статична робота, яка спрямована на підтримування певної робочої пози і відбувається за участю м’язів тулуба та нижніх кінцівок.Зрештою, такий вид трудової діяльності як розумова або інтелектуальна праця об’єднує роботи, що пов’язані з необхідністю прийому, аналізу та переробки інформації і потребують виняткового напруження сенсорного апарату, уваги, пам’яті, активації процесів мислення та емоціональної сфери.Є такі види розумової праці:- операторська праця;- адміністративно—керівна праця;- творча праця;- праця викладачів і медичних працівників;- праця учнів і студентів.Характеристику праці, яка потребує інтенсивної роботи головного мозку в ході одержання та аналізу цифрової інформації називають напруженістю, характеристику навантаження на організм при роботі, що потребує значних м’язових зусиль та енергетичного забезпечення – важкістю.За важкістю різноманітні види праці поділяються на легку, середньої важкості, важку та дуже важку.За напруженістю – на ненапружену, мало напружену, напружену, дуже напружену.

Гігієнічна характеристика факторів, які визначають характер і важкість променевих ушкоджень. Кількісні та якісні характеристики радіонуклідів та іонізуючих випромінювань. Гігієнічні принципи радіаційного контролю

Існує також класифікація органів за чутливістю до опромінення іншого змісту, що виділяє 4 групи критичних органів:I гр. – гонади, червоний кістковий мозок, лімфоїдна тканина, легені;II гр. – кришталик, кишки, печінка, нирки, м’язи; III гр. – шкіра, щитоподібна залоза, кісткова тканина, інші внутрішні органи. IV гр. – шкіра рук та стоп. Радіаційний контроль — це контроль за забезпеченням радіаційної безпеки, виконанням вимог щодо санітарних норм праці з радіонуклідами, а також отримання інформації, про опромінення медичного персоналу та населення. Розрізняють 4 види радіаційного контролю:дозиметричний;радіометричний;індивідуально-дозиметричний;спектрометричний. Іонізуюче випромінювання та радіонукліди мають якісні та кількісні характеристики.Як якісні характеристики радіонуклідів використовують:вид ядерного перетворення (a–розпад, електронний b–розпад, позитронний g–розпад, К-захват, самовільне ділення ядер, термоядерна реакція);період напіврозпаду – тобто час, за який розпадається половина всіх радіонуклідів певного типу. (Приклад: Уран-238 – 4,47 млрд. років, Радій-226 – 1600 років, Свинець-214 – 26,8 хв .).Як кількісну характеристику радіонуклідів використовують:активність, що характеризується числом ядерних перетворень за одиницю часу. Одиницями активності є Бекерель (Бк) та Кюрі (Кі). Проте, більш зручним кількісним критерієм радіонукліда для g–випромінювання слід вважати так званий g–еквівалент, який вимірюється в міліграм–еквівалент радію.До якісних характеристик іонізуючого випромінювання відноситься:енергія випромінювання, що вимірюється у Джоулях (Дж) та електрон–вольтах (еВ);проникаюча здатність, яка характеризується довжиною пробігу частинок або g–квантів у речовині і виражається в одиницях довжини (м, см, мм);іонізуюча здатність, що характеризується повною іонізацією (загальна кількість пар іонів, утворених частинками або g-квантами в речовині) та лінійною щільністю іонізації (кількість пар іонів, що припадає на одиницю довжини пробігу).До кількісних характеристик іонізуючого випромінювання відносять: поглинута доза, одиницями вимірювання якої є Грей (Гр) та Рад;еквівалентна доза, одиницями вимірювання якої є Зіверт (Зв) та Бер.;ефективна доза, одиницями вимірювання якої є Зіверт (Зв) та Бер.;експозиційна доза (для b– та g–випромінювання), одиницями якої є кількість кулон/кг (Кл/кг) та Рентген (Р);щільність потоку частинок (для корпускулярних випромінювань), одиницями вимірювання якої є кількість частинок / 1 см²

Уаріант3

Поиск по сайту: