Ботанічні сади. Статус і завдання ботанічних садів

За Законом “Про природно-заповідний фонд України” (ст.31-32) ботанічні сади створюють з метою збереження, вивчення, акліматизації, розмноження в спеціально створених умовах та ефективного господарського використання рідкісних та типових видів місцевої і світової флори шляхом створення, поповнення та збереження ботанічних колекцій, ведення наукової, навчальної і освітньої роботи. Ботанічні сади можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

Перші ботанічні сади виникли дуже давно. Ще в часи Платона і Аристотеля вони були неодмінним атрибутом академій і ліцеїв. Платон по поверненню зі своєї першої сицилійської подорожі (невдовзі після 387 року до н.е.) читав лекції в саду, створеному Комоном. Пізніше він купив сад поруч, де проводив читання лекцій. Цей сад проіснував до 529 р. н.е. При Ліцеї Аристотеля також був сад, в якому проводилось викладання (школа перипатетиків).

Великого освітнього значення набули сади та парки монастирів у середні віки. Так, у флоренській Академії важливу роль відіграли сади Медічі, які існують при монастирі Сан-Марко і донині. Ботанічні сади створювались при університетах. Так, у 1333 р. засновано ботанічний саду Венеції, у 1490 р. – У Кельні, у 1543 р. – в Пізі, у 1544р. – у Падуї, у 1567 р. – в Болоньї.

Нині у світі існує 2400 ботанічних садів, де оберігається понад 80 тис видів рослин (Мельник, Косенко, 2006).

В Україні перші ботанічні сади з’явились на початку XIX ст. В 1804 році у м. Харкові під керівництвом професора І. Каразіна був закладений перший ботанічний сад. В 1806 році у м. Кременці професор В. Бессер заклав при місцевому ліцеї ботанічний сад, із якого багато інтродуцентів вперше потрапили в інші райони України (Черевченко Т., Кузнецов С., 1995). У 1812 році Х.Стевен організовує поблизу м. Ялти імператорський Нікітський ботанічний сад, який відіграв велику роль у розвитку південного плодівництва і декоративного садівництва на всьому півдні Російської імперії. Тепер тут зібрано 15 тисяч видів, різновидів, форм і сортів декоративних, квіткових, плодових та технічних культур.

У XIX ст. ботанічні сади були організовані при університетах у Львові (1832 р.), Києві (1839 р.), Одесі (1867 р.), Чернівцях (1877 р.).

До 1917 р. в Україні було 7 ботанічних садів загальною площею 2020,1 га. Сьогодні їх нараховується 28.

Ботанічні сади України мають різне відомче підпорядкування (3 – у системі НАНУ, 18 – підпорядковано університетам, педагогічним і сільськогосподарським вузам, 4 – іншим відомствам).

У фізико-географічному відношенні ботанічні сади розташовані на Поліссі –1, у Лісостепу – 12, Степу – 7, Карпатах – 2, Гірському Криму – 2. Шість областей не мають ботанічних садів (Рівненська, Івано-Франківська, Тернопільська, Кіровоградська, Миколаївська, Запорізька, Луганська), а в двох (Хмельницькій та Чернігівській) вони розташовані поза обласними центрами.

При створенні ботанічних садів ділянки землі вилучаються з господарського використання і надаються їм в постійне користування як юридичним особам. За Законом “Про природно-заповідний фонд України” ботанічні сади загальнодержавного значення є науково-дослідними природоохоронними установами. Ботанічні сади місцевого значення можуть бути визнані такими спеціальною постановою.

Ботанічний сад очолює директор, що призначається відомством, у віданні якого знаходиться цей ботанічний сад. Штати, кошторис витрат теж затверджує це відомство.

Основними завданнями ботанічних садів є:

· збереження в штучних умовах колекцій живих рослин (особливо рідкісних і зникаючих видів) та інших ботанічних об’єктів, які мають наукове, навчальне, економічне і культурне значення;

· проведення науково-дослідних робіт за тематикою ботанічного саду;

· проведення навчально-педагогічної і науково-освітньої роботи.