Тема 4.3. Підготовка справ до судового засідання

Практичне заняття 21

Тема заняття. Оформлення справи після її розгляду в суді

Мета: розвинути у студентів уміння та навички оформляти судові постанови, рішення, ухвали, вироки та накази.

Студенти повинні:

ЗНАТИ: порядок оформлення справ у стадії віддання до суду та після судового засідання.

ВМІТИ: належним чином оформляти судові постанови, рішення, ухвали, вироки та накази

Забезпечення заняття

Роздатковий матеріал: інструкції з виконання практичної роботи

Наочність: опорні конспекти з теми.

Технічні засоби навчання:

-персональний комп'ютер

Література

1.Інструкція з діловодства в загальному місцевому суді від 24.07.2006 року

2. Гордієнко К.Д. Діловодство в роботі секретаря.-К., 2009

3. Снібецька Л.І.Діловодство.-К., 2006

4.Палеха Ю.І. Управлінське документування.-К., 2003

Питання для актуалізації опорних знань

1.Які дії секретаря судового засідання з підготовки справ до судового розгляду?

2.Який порядок вручення копії обвинувального висновку підсудному?

3.У чому полягають особливості дій секретаря судового засідання при підготовці цивільних справ до судового розгляду?

4.Які дії секретаря судового засідання напередодні розгляду справ?

5.Оформлення справ після їх розгляду

Зміст роботи

Завдання 1. Користуючись прикладом скласти судове рішення з цивільної справи

Завдання 2. Користуючись прикладом скласти вирок суду

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 листопада 2014року ***ський суд м. Києва у складі:

Головуючого судді: Кузьменко О. І.

Суддів: Корзаченко І. І., Сліпченко О. І.

за участю секретаря: Вовк М. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом фірми «ШиноСвіт» до фірми «ГумоІнк» про відшкодування збитків, завданих порушенням умов контракту,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, фірма «ШиноСвіт», подав позов проти відповідача, фірми «ГумоІнк», у зв’язку з порушенням умов контракту. «ШиноСвіт» стверджує, що фірма «ГумоІнк» незаконно відмовилася від правочину щодо постачання гуми. Суд погоджується, що відмова від правочину з боку фірми «ГумоІнк» була незаконною, оскільки її не було погоджено і оформлено в письмовій формі, та ухвалює рішення про відшкодування збитків фірмі «ШиноСвіт».

«ШиноСвіт» є виробником автомобільних шин; 1 червня 2008 року цією фірмою укладено письмовий договір із «ГумоІнк» на поставку 10 тонн сирої гуми не пізніше 1 вересня 2008 року. У договорі не зазначалося, яким чином та за яких умов він міг бути розірваний. Під час судового процесу президент фірми «ШиноСвіт» Петренко П. П. пояснив, що незабаром після підписання договору президент «ГумоІнк» Леоненко Л. Л. зателефонував йому та повідомив, що світовий ринок гуми опинився на грані колапсу і що «ГумоІнк» «можливо, не зможе поставити гуму».

Петренко засвідчив також, що Леоненко при цьому не сказав нічого про розірвання договору.

Президент «ГумоІнк» Леоненко також дав пояснення, стверджуючи, що під час телефонної розмови чітко повідомив Петренка, що змушений відмовитися від договору, на що Петренко начебто погодився і відповів, що в такому разі просто звернеться до іншого постачальника гуми.

«ГумоІнк» стверджує при цьому, що «Петренкові було зрозуміло, що фірма «ГумоІнк» відмовляється від договору, і за цих умов Петренко усно звільнив «ГумоІнк» від її зобов’язань за договором». Суд відхиляє твердження «ГумоІнк» за двома підставами.

По-перше, оскільки пояснення щодо того, чи відмовився Леоненко від договору в розмові з Петренком, суперечливі, суд мав визначити, якій із сторін вірити. Суд дійшов висновку, що з-поміж двох позицій більшої довіри заслуговують пояснення Петренка, оскільки пояснення Леоненка були неконкретними, а іноді й плутаними. По-друге, незалежно від питання довіри до свідчень представників сторін, суд дійшов висновку, що договір між фірмами «ШиноСвіт» та «ГумоІнк» не можна було розірвати усно, відповідно до ЦК України. Сторони не заперечують, що договір було укладено між двома юридичними особами, а саме фірмами «ШиноСвіт» та «ГумоІнк». Згідно з пунктом 1 частини 1 ст. 208 Цивільного кодексу України, правочини між юридичними особами «належить вчиняти у письмовій формі…».

Стаття 214 Кодексу регулює «відмову від правочину». З п. 3 цієї статті випливає, що «відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин». У своїх поясненнях на адресу суду «ГумоІнк» стверджує, що дії Леоненка були прийнятними згідно зі статтею 206 (3) ЦК України, оскільки в цій статті передбачено: «Правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону». Аргумент фірми «ГумоІнк» сумнівний, оскільки не доведено, що сторони погодили у розмові таке розірвання.

Суд дійшов висновку, що фірма «ГумоІнк» не відмовилася від договору в передбачений законом спосіб, тому вона має сплатити відшкодування відповідно до позовних вимог фірми «ШиноСвіт».

Керуючись статтями 10, 11, 60, 215 ЦПК України ***ський районний суд м. Києва

ВИРІШИВ:

1) позовну заяву фірми «ШиноСвіт» задовольнити у повному обсязі;

2) стягнути з фірми «ГумоІнк» _____ грн на користь позивача як відшкодування збитків,

спричинених порушенням умов договору;

3) звернути рішення до виконання шляхом стягнення зазначеної суми з поточного банківського рахунку відповідача «ГумоІнк» на користь фірми «ШиноСвіт».

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через ***ський районний суд м. Києва.

Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом 10 днів із дня проголошення

рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про

апеляційне оскарження.

Головуючий (підпис)

Суддя (підпис)

Суддя (підпис)

Секретар (підпис)

Вирок суду

Ім’ям України

М. Енськ Дата

Суддя м. Енська Федоренко П. О., головуючий у відкритому судовому засіданні і такий, що діє від імені суду, при секретарі Пароніній З. І., за участю прокурора м.Енська Вернидуба В. І., захисника — адвоката Енської міської юридичної консультації Пономаренка Ю. А., потерпілій Осипчук О. Д., розглянувши кримінальну справу по обвинуваченню Карепетяна Василя Амарозича 19__г., червня місяця, 5-го дня народження, уродженця м.Енська, який проживає в м.Енську, вул. Цементна буд. 6, який працює бригадиром будівельної бригади Енського керамзитового заводу, що має дев’ятикласну освіту загальної середньої школи, неодруженого, раніше не судимого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 КК України

Встановив:

Карепетян В. А. обвинувачується в тому, що він 28 травня 2012р. приблизно о 14 годині 30 хв. у вестибюлі гуртожитку Енського керамзитового заводу, розташованого в м.Енську по вул. Польова, 43, на ґрунті особистих неприязних стосунків під час сварки з вахтером гуртожитку Осипчук Ольгою Дмитрівною схопив її за ногу, різко потягнув її на себе, від чого потерпіла впала на підлогу, переламала праву променеву кістку та жиловидний відросток правої ліктьової кістки. Заподіяні тілесні ушкодження судмедекспертом віднесені до середньої тяжкості. На підставі викладених даних діяння Карепетяна В. А. кваліфіковані за ст. 122 КК України. Дослідивши в судовому засіданні всі зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що пред’явлене Карепетяну В. А. обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 КК України, не знаходить свого підтвердження.

Як пояснив підсудний, він 28 травня 2012р. близько 13 години приїхав в гуртожиток, в якому чергувала вахтером Осипчук, і попросив у неї ключ від клубу для того, щоб забрати музичну апаратуру, необхідну для виступу ансамблю, учасником якого він є. Вахтер, пославшись на письмове розпорядження коменданта гуртожитку Дробко З. Н., відмовилася відкрити клуб без її дозволу. Вона також не повідомила і номер домашнього телефону коменданта. Він був змушений прикласти зусиль для розшуку місця проживання коменданта, отримати дозвіл забрати апаратуру, при цьому Карепетян висловив своє незадоволення поведінкою вахтера. Коли Осипчук відкрила клуб, вони з Джахаровим П. М. винесли музичну апаратуру у вестибюль і переносили її до автомобіля. Нахилившись забрати останню колонку, Карепетян побачив, як вахтер, підійшовши до нього, замахнулася на нього ногою з метою завдати удару. Він, щоб уникнути удару в обличчя, миттєво схопив Осипчук за ногу і відштовхнув від себе, але та не утрималася на ногах, впала і отримала травму. Карепетян допоміг піднятися потерпілій і намагався надати їй першу медичну допомогу, викликав карету «швидкої допомоги».

Потерпіла Осипчук О. Д. не заперечує викладених підсудним обставин, проте пояснила, що вона не мала наміру вдарити Карепетяна ногою в обличчя, що вона дійсно підвела ногу з тим, щоб показати підсудному на двері, оскільки він її ображав за те, що вона не відкрила клуб.

Свідчення потерпілої в цій частині не знайшли свого підтвердження під час судового слідства. Допитані в суді свідки Слепченко, Приходько М. О., Джахаров П. М., які знаходилися у вестибюлі при вантаженні музичної апаратури, засвідчили, що між потерпілою та підсудним ніякого скандалу, взаємних образ не було. Джахаров П. М пояснив, що він бачив, як Осипчук, підійшла до Карепетяна, коли він нагнувся за колонкою, і ногою хотіла його вдарити, а той відштовхнув її від себе. І вона впала.

Суд вважає неправдоподібним і протиприродним, що знайшло підтвердження в судовому засіданні, свідчення потерпілої про те, що вона ногою хотіла показати Карепетяну на двері.

На підставі дослідження і оцінки у сукупності всіх зібраних у справі доказів, суд приходить до висновку, що потерпіла Осипчук О. Д. з півметрової відстані від Карепетяна В. А., який знаходився в положенні, нагнувшись головою до підлоги, замахнулася ногою, маючи намір його вдарити. Підсудний, захищаючись від удару, відштовхнув Осипчук від себе, яка впала та отримала травму. Таким чином суд визнає, що підсудний діяв машинально, наперед не навмисно, знаходячись в стані необхідної оборони, захищаючись від можливого удару ногою в обличчя, при цьому не перевищуючи її меж, що відповідно до ст. 25 КК України, виключає кримінальну відповідальність. Якби Карепетян В. А. і перевищив ці межі, то і за таких обставин він не підлягає кримінальній відповідальності, оскільки причинення тілесних ушкоджень середньої тяжкості при перевищенні меж необхідної оборони за законодавством України не є кримінально караним.

В діях підсудного суд не вбачає умислу на причинення потерпілій середньої тяжкості тілесних ушкоджень і не знаходить складу злочину. Заявлений цивільний позов на суму (вказати яку), витрачену на стаціонарне лікування потерпілої, згідно зі ст. 328 КПК України у даній кримінальній справі суд залишає без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись п. 2 ст. 6, ст. 323, 324, 327 КПК України, суд

Засудив:

Карепетяна Василя Амаровича, відданого під суд по обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 КК України, виправдати за відсутністю в його діях складу злочину.

Запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого Карепетяна В. А., підписку про невиїзд, негайно скасувати з оголошенням даного вироку.

Заявлений цивільний позов на суму (яку), витрачену на стаціонарне лікування потерпілої, залишити без розгляду.

Вирок відповідно до ст. 348, 350 КПК України може бути оскаржений в судову колегію у кримінальних справах Енського міського суду через суд, що постановив вирок, протягом 7 діб з моменту оголошення вироку.

Суддя, що діє від імені суду (підпис)

Поиск по сайту: