 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Проектування параметрів режиму буріння
Зміст
| ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ…………………… | |
| Практичне заняття № 1 ПРОЕКТУВАННЯ ПАРАМЕТРІВ РЕЖИМІВ БУРІННЯ ДЛЯ РОТОРНОГО СПОСОБУ…………......... | |
| Практичне заняття № 2 розрахунок та ОБҐРУНТУВАННЯ параметрів бурових розчинів………………....... | |
| Практичне заняття № 3 ОСНОВИ ПРОЕКТУВАННЯ КОНСТРУКЦІЇ СВЕРДЛОВИН …………………………………………........ | |
| Практичне заняття № 4 ОСНОВИ РОЗРАХУНКУ РЕЖИМІВ ЦЕМЕНТУВАННЯ СВЕРДЛОВИНИ………………. | |
| Практичне заняття № 5 ВИЗНАЧЕННЯ ВЕРХНЬОЇ МЕЖІ ПРИХОПЛЕННЯ БУРИЛЬНОЇ КОЛОНИ………… | |
| Перелік рекомендованих джерел...…....... |
ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
Практичні роботи з дисципліни «Основи технології буріння свердловин» для студентів за напрямом 6.050304 - “ Нафтогазова справа ” виконують у шостому семестрі обсягом 16 годин, паралельно із засвоєнням теоретичного курсу.
Основна мета практичних занять – закріпити теоретичний матеріал курсу. З метою підвищення якості знань виконанню кожної роботи передує контроль підготовки студентів, на основі якого викладач вирішує питання про допуск до виконання роботи; непідготовлені студенти до роботи не допускаються.
Звіти з практичних робіт необхідно оформляти відповідно до чинних вимог.
Практичне заняття № 1
ПРОЕКТУВАННЯ ПАРАМЕТРІВ РЕЖИМІВ БУРІННЯ ДЛЯ РОТОРНОГО СПОСОБУ
Під режимом буріння розуміють сукупність факторів, які впливають на ефективність руйнування породи та інтенсивність зношування долота і якими можна оперативно управляти в період роботи долота на вибої, а самі фактори називають режимними параметрами.
До основних режимних параметрів належать:
1 Осьове навантаження на долото – 
;
2 Частота обертання долота – wд ;
3 Витрата промивальної рідини – Q;
Проектування параметрів режиму буріння
Проектування осьового навантаження на долото 
проводиться двома способами:
а) за питомим навантаженням на долото:
, (1.1)
де 
– питоме навантаження на одиницю діаметра долота, табл. 1.1;
– діаметр долота, м.
Таблиця 1.1 – Питоме навантаження для різних типів доліт
| Тип долота | Тришарошкові долота | ||||
| М | МС | С | Т | К | |
 , Н/м
| <2×10-5 | (2-5)×10-5 | (5-10)×10-5 | (10-15)×10-5 | >15×10-5 |
| Тип долота | Лопатеві | Фрезерні | Алмазні та "ИСМ" | Одноша-рошкові | |
| 2Л | 3Л | ||||
| , Н/м
| (3-5,7)×10-5 | (4,5-8,5)×10-5 | (4-6)×10-5 | (1,5-3,3)×10-5 | (6-8)×10-5 |
б) за твердістю і площею контакту:
, (1.2)
де 
– коефіцієнт, який враховує вплив вибійних умов на твердість гірських порід;
– твердість породи за штампом, Па;
– площа контакту зубів долота з породою, 
, табл. 1.2.
Таблиця 1.2 – Контактна площа тришарошкових доліт
| Тип долота | Контактна площа в мм2 долота діаметром, мм | |||
| 190,5 | 215,9 | 269,9 | 295,3 | |
| М | ||||
| МЗ | - | - | - | |
| МС | - | |||
| МСЗ | - | - | ||
| С | ||||
| СЗ | - | |||
| Т | ||||
| ТЗ | - | |||
| К | - |
Розраховану величину осьового навантаження на долото порівнюють з допустимим (паспортним) для даного типорозміру долота [ 
]. Розраховане осьове навантаження повинно задовольняти умову: 
[ 
]
Для шарошкових доліт швидкість обертання долота wдпроектуютьз урахуванням умови забезпечення необхідного часу контакту зуба долота з гірською породою:
, (1.3)
де 
– діаметр шарошки, м;
–максимальна кількість зубів на периферійному вінці шарошки =15-25, де менше значення характерне для доліт типу “М”, а більше – для доліт типу “К”;
– мінімально необхідний час контакту зуба долота з породою, с:
. (1.4)
Нижня границя діапазону характерна для доліт типу “К”, а верхня – доліт типу “М”.
Витрату промивальної рідини Q проектують, виходячи із умов:
а) очищення вибою свердловини від шламу:
, (1.5)
де 
– питома витрата промивальної рідини, (менше значення питомої витрати вибирають для буріння в міцних породах, а більше – для буріння в м’яких породах), м/с;
=0,35-0,5 м/с – береться при роторному способі та електробурінні;
=0,5-0,7 м/с – береться при бурінні гідравлічними вибійними двигунами;
– площа вибою свердловини, м2:
, (1.6)
б) транспортування шламу в кільцевому просторі:
(1.7)
де 
- швидкість руху рідини в кільцевому просторі, м/с.
У скельних породах = 0,7-1,0 м/с. В м'яких породах = 1,0-1,4 м/с. При бурінні долотами великого діаметру = 0,3-0,5 м/с;
– площа кільцевого простору, м2;
(1.8)
де 
– діаметр свердловини з урахуванням кавернозності, м;
– зовнішній діаметр бурильних труб, м.
З розрахованих значень Q вибирають найбільше, яке узгоджують з робочою характеристикою бурового насоса, яка подана в табл. 1.3. За фактичну витрату приймають найближче більше значення витрати 
і відповідне їй значення тиску 
.
Таблиця 1.3– Робочі характеристики бурових насосів
| Буровий насос | Кількість циліндрів | Частота подвій-них ходів, 1/хв | Діаметр циліндрових втулок, мм2 | ||||||||
| БРН-1 | — | 15,0 20,0 | 17,8 16,9 | 20,8 14,0 | 24,0 12,5 | 27,2 11,0 | 31,0 9,8 | — | — | ||
| У8-6МА2 | — | 18,9 25,0 | 22,7 22,3 | 26,7 19,0 | 31,0 16,3 | 35,5 14,0 | 40,4 12,5 | 45,4 11,1 | 50,9 10,0 | ||
| У8-7МА | — | — | 22,7 32,0 | 26,7 27,2 | 31,0 23,4 | 35,5 20,4 | 40,4 18,0 | 45,5 15,9 | 50,9 14,2 | ||
| УНБ-1250 | — | — | — | 26,7 40,0 | 31,1 35,0 | 35,7 30,5 | 40,7 26,5 | 45,4 23,6 | 51,4 21,0 | ||
| НБТ-600-1 | 21,1 25,0 | 24,9 21,6 | 28,8 18,7 | 33,1 16,2 | 37,5 14,3 | 42,6 12,6 | 47,7 11,3 | — | — |
Примітка. У чисельнику наведена теоретична продуктивність бурового насоса Q (л/с), а в знаменнику — максимальний тиск 
(МПа).
Поиск по сайту: