Навіть міцно засвоєні і значущі для особистості знання далеко не завжди переходять у переконання. Засвоєні людиною соціальні норми часто існують як

Би паралельно з її особистісними прагненнями.

Перетворення знань у переконання є тривалим і складним процесом. Людина повинна переконатись в істинності знань всією своєю сутністю – і розумом і серцем.. у переконанні думка виступає у єдності з почуттями. Переконання є дуже стійкою рисою особистості.. Знання, які стали переконаннями, людина завжди відстоюватиме, бо вони визначають принципову лінію у її поведінці.Без переконань обійтись не можна, бо вони володіють цілеутворюючою функцією, придають смисл життю, становлять суть особистості і одну із умов її формування. Образ людини, що служить для даної особистості зразком життя.

Переконання особистості є складовою частиною її світогляду. Система поглядів на суспільство, на природу та на людське мислння називається с в і т о г л я д о м. Техніки переконань.

З необхідністю перконувати учнів вчитель стикається кожний день, якщо особливо прийняти до уваги не виконання учнями прохань вчителя. Прямі поради можуть викликати опір.

Краще прямих порад працюють не прямі переконання. Психологічні кліше:”Я б на вашому місці, можливо, зробила б так…”. Ефект непрямого впливу пов’язаний з тим, що він викликає мінімальний опір учня, особливо, коли значуща інформація надходить від значущої людини.

На основі переконань виростають ідеали.

І д е а л – це образ людини, що служить для даної особистості зразком життя. Ідеали завжди відображають життя людини (позитивні чи негативні його боки), але в ідеалі у значній мірі відображається бажане майбутнє. Наприклад, у меті освіти (закон України «Про освіту») відбиті ті якості особистості, до яких повинна прагнути кожна людина, якою вона хоче стати у майбутньому.Ідеал – це найбільш бажаний взірець. Він посідає чільне місце у світогляді людини і людських цінностей. Вю життєдіяльність людини спрямовує ідеал.. він грунтується на розумінні сутності людини і смислу її життя.

Ідеали людей формуються під впливом суспільних умов життя. Кожна історична епоха створює свій ідеал, в якому час і середовище, дух епохи втілює найбільш значущі риси. Такий, наприклад, ідеал софіста і філософа у стародавній Греції (Век просвещения?), ідеал відважного лицаря і покірного монаха у феодальну епоху. Характеризиючи ідеали нашої епохи, можна також переконатись в їх суспільно-історичному характерові. Стрижневим ідеалом (ідеєю) у американців є свобода особистості; у англійців – аристократизм, шляхетність, добробут; у французів – вишуканість, витонченість; у японців – досконалість, філіграння довершеність у всьому; у німців – завзятий педантичний дух. Для українців характерні індивідуалізм, прагнення до свободи духу, очікування ззовні правди, емоційність, інтроверсія, висока чутливість, співпереживання тощо.Але не може бути шляхетності без свободи, досконалості без впорядкованості, тому описані ідеали споріднені.

Ідеали проходять довгий шлях розвитку. Вони формуються у процесі життя і діяльності людини, у процесі її навчання та виховання. Уже в дошкільному та молодшому шкільному віці у дітей складається уявлення про те, що краще і що гірше, що слід і можна робити і чого не слід і не можна робити; про те, яким треба бути і яким не варто бути. Дитина виділяє серед близьких тих людей, які мають для неї особливий авторитет, поведінку яких вона наслідує. У дошкільному та молодшому шкільному віці ідеалами є конкретні люди (мама, тато, старший брат, сестра, вихователька, вчителька, інші близькі люди). У середньому шкільному віці поширюються, закріплюються, стають свідомішими. Підліток глибше і правильніше усвідомлює, що саме його приваблює в улюбеному героєві і чому саме. Підлітковий вік – це вік читання художньої літератури, перегляду кінофільмів, тому ідеалами часто стають герої художніх книг, кінофільмів. Задумаємось, які кінофільми дивляться сучасні підлітки? Мабуть багато з них стають причиною формування у підлітків таких «ідеальних» рис, як агресивність, сила, жорстокість тощо

Шукання ідеалу, зароджуючись у підлітковому віці, виростає у юнацькому віці у внутрішню потребу. Перед старшокласниками часто постають питання про те, ким бути і яким бути, яке місце зайняти у житті.

Поступово ідеали набувають синтетичного характеру, стають стійкішими і дійовішими. Синтетичний характер проявляється у тому, що в ідеалі людина об’єднує найращі риси не однієї особистості, а багатьох людей..Так, ідеальними для людини можуть стати розумові якості (розум, інтелект, ерудиція, компетентність) моральні якості (доброта, чуйність, взаєморозуміння, співпереживання і ін.), вольові якості (рішучість, впевненість і ін.), зовнішність людини, матеріальна забезпеченість тощо. Ідеальними можуть стати для людини як позитивні, так і негативні якості, в залежності в якому соціальному середовищі вона живе.

Розрізняють два типи ставлень до ідеалу: споглядально-захоплюючий (людина багато говорить про свій ідеал, але нічого не робить, щоб наблизитись до нього) та пристрастно-дійовий (людина долає труднощі, щоб наблизитись до свого ідеалу).

Поиск по сайту: