Фізіологічні ( органічні) потреби

(голод, спрага, статеві потяги та інші)

Рис. 1. Структура потреб за А.Маслоу.

Кожне задоволення бажання наближає людину до мети – до відчуття спокою і безпеки, до позбавлення тривоги.

Тривога є наслідком наших внутрішніх бажань, а не зовнішніх подій. Де немає бажань, там немає тривоги. Найпотужніші прагнення людини – прагнення творчості (проявляється в любові, великодушності, щедрості, радісній творчості) і прагнення до руйнування (проявляється у ворожості, ненависті, гніві, жорстокості). Задоволення бажань людина співвідносить з Принципом Реальності: людина мусить навчитись керувати ІІІ групами сил: собою, іншими людьми, природою.

Потреби є внутрішнім джерелом мотивації. Конкретним проявом потреб є мотиви (латині “мотив” – “рухати”). Спочатку виникає потреба як внутрішнє джерело мотивів, потім формується мотив. Потреба – це стан, мотив – це дія, спрямована на задоволення такого стану. Потреби завжди усвідомлені, мотиви можуть бути неусвідомлені.

Мотиви – це ті спонукальні сили, що зумовлюють діяльність людини. Вивчення мотивів навчання учнів має велике значення для:

1. Оцінки особистості школяра (приклад про 5 відмінників: престиж, відповідальність, страх, інтерес).

2. Передбачення поведінки школяра.

3. Для управління цією поведінкою.

Мотиви поділяються:

- за предметним змістом: матеріальні, духовні, суспільні;

- за їх місцем в системі мотивації: провідні (домінуючі) та підпорядковані;

- за тривалістю в часі: коротко- та довготривалі;

- за активністю: активні та пасивні;

- за характером усвідомлення: усвідомлені (інтереси, ідеали, переконання) та неусвідомлені (установки і стереотипи). Приклад установки: в ІІІ аудиторіях викладачем (спеціаліст з педагогіки) читалась лекція з педагогіки (він був представлений як викладач педагогіки, як лікар, як спортсмен), вона була сприйнята по-різному. Портрет злочинця, героя, науковця.

Ядром активності особистості є усвідомлені мотиви.

В процесі розвитку людини мотиви змінюються. Зачитати уривок з оповідання А.Чехова “Дітвора”.

А.Чехов “Дітвора”

Дітлахи грають в лото на гроші. Ставка – копійка. Грають з азартом. Найбільший азарт – на обличчі у Гриші. Це маленький дев’ятирічний хлопчик, з повністю остриженою головою, пухкенькими щічками і повними, як у негра, губами. Грає він виключно із-за грошей. Якби не було на тарілочці копійок – він давно б уже спав. Страх, що він може не виграти, заздрощі і фінансові розмірковування, що наповнюють його стрижену голову, не дають йому всидіти і спокійно зосередитися. Крутиться він, неначе на голках. Вигравши, він із жадністю схоплює гроші і швидко ховає їх до кишені.

Сестра його Ганнуся, дівчинка років восьми, з гострим підборіддям і розумними блискучими очима, також боїться, щоб хто-небудь не виграв. Копійки її не цікавлять. Щастя в грі для неї – питання самолюбства. Інша сестра Соня грає в лота заради процесу гри. Хто б не виграв – вона однаково сміється і плескає в долоні. Олексій дивиться на карти, не заради самолюбства і грошей, а заради непорозумінь, які виникають під час гри. Страшенно йому приємно, якщо хтось полається чи вдарить одне одного. Андрій до виграшу і чужих успіхів ставиться байдуже, тому що захоплений арифметикою гри, її нескладною філософією: скільки на цьому світі різних цифр і як це вони не переплутаються. Гра в лото – одна, а мотиви – різні.

Вчені порівнювали мотиви навчання сучасних підлітків та підлітків 50-60 рр. У сучасних підлітків домінують мотиви самовдосконалення, саморозвитку, самореалізації (“Чому ти навчаєшся:” – “не хочу бути гірше всіх”, “хочу глибоко у все вникати”, “хочу глибоко пізнати себе”). У 50-60 рр. домінували суспільні мотиви (“я навчаюсь для того, щоб бути корисним батьківщині”, “навчання – мій обов’язок перед країною”). Для сучасних підлітків домінуючими є матеріальні потреби.

Поиск по сайту: