Методичні рекомендації. щодо написання курсової роботистудентами напряму підготовки 6.030510

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТОВАРОЗНАВСТВА

щодо написання курсової роботи
студентами напряму підготовки 6.030510

«Товарознавство і торговельне підприємництво»

за кредитно-модульною системою організації навчального процесу

Полтава

РВВ ПУЕТ

Автори: Бургу Ю.Г., к.с.-г.н. доцент кафедри товарознавства продовольчих товарів Полтавського університету економіки і торгівлі.

Бірта Г.О. д.с.-г.н. завідувач кафедри товарознавства продовольчих товарів Полтавського університету економіки і торгівлі.

Рецензенти: Рибалко В.П., д.с.-г. н., професор кафедри товарознавства продовольчих товарів Полтавського університету економіки і торгівлі.

Кожушко Г.М., д.т.н професор, завідувач кафедри товарознавства непродовольчих товарів Полтавського університету економіки і торгівлі.

Зміст

Вступ……………………………………………………………………4

1. Загальна структура курсової роботи………………………………….5

2. Вибір теми та складання плану курсової роботи…………………….7

3. Методичні рекомендації для виконання курсової роботи…………...8

4. Оформлення списку літературних джерел…………………………..11

5. Правила оформлення курсової роботи………………………………14

6. Порядок захисту курсової роботи……………………………………16

7. Порядок і критерії оцінювання курсової роботи……………………17

Рекомендована література…………………………………………...18

Додатки………………………………………………………………..19

Вступ

Курсова робота з дисципліни «Теоретичні основи товарознавства» студентами напряму підготовки 6.030510 «Товарознавство і торговельне підприємництво» програм професійного спрямування «То­варознавство і комерційна діяльність» та «Товарознавство та експертиза в митній справі» денної та заочної форм навчання виконується згідно з діючими робочими навчальними планами.

Курсова робота є однією із найважливіших форм науково-дослідної та самостійної роботи студентів. Вона сприяє більш глибокому вивченню дисципліни, набуттю навичок у роботі з літерату­рою та під час проведення власних досліджень, вмінню аналізувати та узагальнювати отримані результати.

Курсова робота дозволяє виявити рівень теоретичної підготовки студента з основ товарознавства товарів. Студенти вивчають літературу, структуру асортименту та методів класифікації товарів, хімічний склад, як основу формування споживних властивостей, методологічні основи оцінки якості товарів, засоби консервування, процеси, що відбуваються в товарах під час зберігання, економічний аналаз пакування, на основі отриманих результатів роблять ви­сновки.

Зміст і мета курсової роботи повинні відповідати освітньо-кваліфікаційному рівню бакалавра і змісту підготовки студентів напряму підготовки «Товарознавство і торговельне підприємництво» програм професійного спрямування «Товарознавство і комерційна діяльність», «Товарознавство та експертиза в митній справі».

У курсовій роботі студент повинен продемонструвати рівень знань і вмінь до самостійного творчого наукового пошуку та розв'язання актуальних проблемних завдань, які поставлені в курсовій роботі, володіти методами дослідження якості товарів, вміти аналізувати отримані матеріали, робити висновки

1. Загальна структура курсової роботи

Курсова робота з дисципліни «Теоретичні основи товарознавства» складається з:

- титульного аркуша (додаток Д);

- плану, затвердженого керівником (додаток Е);

- змісту (додаток Ж);

- вступу;

- теоретичної частини;

- практичної частини;

- висновків;

- переліку літературних джерел;

- додатків.

Зміст подається після плану і має наступні складові: вступ, найменування всіх пунктів і підпунктів, висновки, перелік літературних джерел, додатки. Кожна складова має чітке визначення нумерації сторінки, за якою вона міститься в курсовій роботі.

Вступ до курсової роботи розміщується на новій сторінці. У вступі викладаються:

· тенденції вирішення поставлених проблем;

· коротка характеристика об'єкта дослідження;

· оцінка сучасного стану проблем на основі аналізу літературних джерел та практичного вирішення існуючих проблем;

· обґрунтування актуальності роботи;

· мета і завдання курсової роботи;

· відомості про обсяг і структуру роботи.

Обсяг вступу до 2-х аркушів тексту.

Теоретична частина передбачає аналіз наукової літератури з певної теми з точки зору з'ясування сучасного стану питань з теми курсової роботи, чіткого визначення правил, напрямів і методик проведення дослідження товарів, формування власної думки щодо розв'язання даної проблеми. Теоретична частина складається з 3-4 питань. В кінці теоретичної частини повинен бути зроблений обґрунтований перехід до практичної частини. Об'єм теоретичної частини - до 15 сторінок.

При написанні розділу необхідно робити посилання по тексту на літературні джерела вітчизняних і закордонних авторів за останні 5-10 ро­ків. Не рекомендується використовувати навчальні посібники і підручники.

Практична частина передбачає проведення дослідження структури асортименту груп товарів на прикладі торгових підприємств, вивчення методів класифікації (ієрархічний та фасетний), а також переваги і недоліки, знання яких дозволить раціонально використовувати їх з урахуванням цільового призначення. Практична частина може доповнюватися таблицями, рисунками, графіками, формулами.

Практична частина включає самостійно отримані результати дослідження характеристик продовольчих товарів, надання консультацій з питань пакування, транспортування, зберігання товарів. Практична частина повинна складати до 15 сторінок.

Висновки є логічним продовженням аналізу теоретичного і практичного матеріалу попередніх розділів. Вони повинні бути конкретними, короткими, у вигляді пунктів і викладені на основі поставлених задач та результатів, отриманих при виконанні курсової роботи. Обсяг висновків - до 2-х сторінок. Висновки є завершальною частиною роботи і у значній мірі визначають якість курсової роботи.

Перелік літературних джерел, що використовувалися в процесі виконання курсової роботи, розміщується після висновків на окремих аркушах у відповідності до стандартів з бібліотечної та видавничої справи. В списку зазначаються джерела, що були використані при написанні курсової роботи і на які були зроблені посилання в тексті. Це можуть бути монографії, наукові статті, стандарти, нормативні документи, тексти лекцій, Інтернет ресурси електронної читальної зали ПУЕТ та ін. Студент самостійно підбирає літературу відповідно до теми курсової роботи, аналізує її. Список літератури повинен мати не менше 20 джерел з обов'язковим посилан­ням на них в тексті курсової роботи, яке робиться у вигляді номера у списку, який розміщується в квадратних дужках, наприклад [1,3].

Загальний обсяг курсової роботи повинен складати 30-35 сторінок.

До додатків курсової роботи можуть бути включені:

- додаткові ілюстрації та таблиці;

- матеріали, які через великий обсяг або форму подання не можна включати до основної частини;

2. Вибір теми та складання плану курсової роботи

Студенти обирають тему курсової роботи відповідно до розробленого переліку тематик, які актуально та тісно пов'язані з вирішенням практичних завдань сучасності. Тематика курсових робіт визначається і затверджується на засіданні кафедри товарознавства продовольчих товарів відповідно до змісту і завдань навчальної дисципліни, тематика щорічно оновлюється. Приблизний перелік тем курсових робіт наведено в додатку А. Студентам надається право вибору теми курсової роботи яка закріплюються за ними рішенням кафедри при умові узгодження їх з керівниками і відповідності змісту навчальної програми з дисципліни. Порядок затвердження керівників курсової роботи визначається завідувачем кафедри і доводиться до відома викладачів, студентів. Керівництво курсовими роботами здійснюється професорами, доцентами. Керівник курсової роботи:

· затверджує складений студентом план курсової роботи;

· визначає порядок і терміни виконання курсової роботи;

· рекомендує студентам сучасні літературні джерела та дає поради щодо збору практичних матеріалів, які необхідні для виконання курсової роботи;

· визначає консультаційні дні щодо процесу виконання курсової роботи;

· періодично перевіряє якість і своєчасність виконання курсової роботи;

· у разі недотримання термінів виконання курсової роботи студентами доповідає завідувачу кафедри або запрошує їх на засідання кафедри.

Після обрання теми студент пише заяву на ім'я завідувача кафедри (додаток Б). Курсова робота є самостійним навчально-науковим завдан­ням, що виконується на основі вивчення літературних джерел та аналізу практичного матеріалу об'єкту дослідження. Кожен студент на основі індивідуальної теми разом із науковим керівником, складає розгорнутий план роботи та визначає основні завдання. План відображає зміст курсової роботи у вигляді основних питань. Розроблений план узгоджується з керівни­ком. Робота, виконана без затвердженого плану або за планом зі змінами без згоди керівника, на перевірку не приймається. Кількість питань і порядок розміщення їх в плані визначається у кожному конкретному випадку із врахуванням специфіки теми курсової роботи. У додатку В наведено орієнтовні плани курсових робіт з окремих тем.

3. Методичні рекомендації для виконання курсової роботи

Студенти виконують курсові роботи згідно плану, затвердженого викладачем, починаючи з вивчення літературних джерел.

Нижче наведено зразок плану курсової роботи з визначених тем та розкрито вимоги до написання кожного з пунктів плану.

Тема. Дослідження структури асортименту та методів класифікації хлібобулочних виробів

План

Вступ

Розділ 1. Теоретична частина

1.1. Хімічний склад, біологічна та енергетична цінність хлібобулочних виробів

1.2.Методи оцінки та вимоги до якості хлібобулочних виробів

1.3.Тара і пакувальні матеріали для хлібобулочних виробів

1.4.Чинники середовища і процеси, що викликаються ними під час зберігання

Розділ 2. Практична частина

2.1. Дослідження структури асортименту хлібобулочних виробів на прикладі магазину «……………»

2.2. Вивчення методів класифікації хлібобулочних виробів

Висновки

Вступ присвячується висвітленню актуальності теми, а також вказується мета курсової роботи і завдання, які поставлені при її виконанні.

В питанні 1.1 з розділу «Теоретична частина» необхідно визначити неорганічні і органічні речовини хлібобулочних виробів та охарактеризувати всі чинники, що формують біологічну і енергетичну цінність хлібобулочних виробів.

Питання 1.2 присвячується аналізу методологічних основ оцінки якості; методів отримання інформації (з використанням об’єктивних способів вимірювання і евристичних способів оцінки), а також вимог до якості хлібобулочних виробів.

Питання 1.3 передбачає вивчення тари і пакувальних матеріалів не тільки як засобу, що забезпечує захист продукту від механічних пошкоджень, зниження якості і маси, але ще і носія маркування, оформлення товару, з метою підвищення естетичних споживних властивостей, що в свою чергу стимулює процес реалізації товару на ринку.

В практичній частині студент досліджує властивості і показники асортименту хлібобулочних виробів, що реалізуються в роздрібній торговельній мережі. Асортимент товарів характеризується широтою, глибиною, повнотою, новизною.

Широта асортименту - це кількість видів, різновидностей і найменувань товарів однорідних і різнорідних груп. Ця властивість ха­рактеризується двома абсолютними показниками - дійсною і базовою широтою, а також відносним показником - коефіцієнтом широти.

Дійсна широта (Ш_д) - фактична кількість видів, різновидів і найменувань товарів, що є в наявності.

Базова широта (Ш_б) - широта, прийнята за основу для порівняння. Як базова широта може бути прийнята кількість видів, різновидів і найменувань товарів, регламентована нормативними або технічними документами (стандартами, прейскурантами, каталогами і т. п.), або максимально можлива.

Коефіцієнт широти (К_ш) - виражається як відношення дійсної кількості видів, різновидностей товарів однорідних і різнорідних груп до базової. Розрахунок цього показника проводиться за формулою:

К_ш = Ш_д/Ш_б*100

Повнота асортименту - здатність набору товарів однорідної групи задовольняти однакові потреби. Показники повноти можуть бути дійсними і базовими.

Дійсний показник повноти (П_д) характеризується фактичною кількістю видів, різновидностей і найменувань товарів однорідної групи.

Базовий показник повноти (П_б) характеризується регламентованою кількістю товарів цієї групи.

Коефіцієнт повноти (К_п) - відношення дійсного показника повноти до базового.

К_п = П_д/П_б*100

Стійкість асортименту - здатність набору товарів задовольняти по­пит на одні і ті ж товари. Особливістю таких товарів є наявність стій­кого попиту на них.

Коефіцієнт стійкості (К_с)- відношення кількості видів, різновидностей і найменувань товарів, які користуються стійким попитом у спожива­чів (Ш_с), до загальної кількості видів, різновидностей і найменувань товарів тих же однорідних груп (Ш_д).Цей показник розраховується за формулою:

К_с = Ш_с/Ш_д*100

Оцінка структури асортименту проводиться з використанням даних, які характеризують фактичну структуру (в %) і структуру, яка склалась з даних, яким була надана перевага в процесі опиту­вання.

Цей показник розраховується за формулою:

К_стр = К_д/К_в*100.

Одним з найважливіших завдань товарознавства виступає наукова класифікація товарів.

Класифікація— це послідовний розподіл великої кількості об'єктів на окремі класи, групи та інші підрозділи й угруповання за найбільш загальними для кожного рівня ознаками. Класифікація необхідна для впровад­ження автоматизованої обробки інформації про продукцію в різних сферах діяльності, для вивчення споживчих властивостей і якості товарів, обліку і планування товарообороту, розробки каталогів товарів, вдосконалення системи стандартизації та сер­тифікації товарів. Необхідна класифікація і для статистичного аналізу виробництва, реалізації та використання продукції на макроекономічному, регіональному й галузевому рівнях.

Класифікація товарів повинна відповідати таким вимогам:

— гарантувати повноту охоплення всіх видів продукції, що виробляється;

— мати певну гнучкість, суть якої полягає в тому, щоб до переліку продукції можна було за необхідності включати нові найменування товарів, не порушуючи загальної системи класи­фікації, враховувати можливі в майбутньому зміни в номенк­латурі та асортименті товарів;

— сприяти всебічному дослідженню властивостей товарів як споживчої цінності;

— сприяти принципам кодування товарів і утворенню короткого шифру товару.

Побудувати класифікацію можна двома шляхами: ієрархіч­ним і фасетним.

За результатами виконання теоретичної та практичної частин необхідно зробити висновки. Перелік використаної літератури оформляється відповідно пункту «Оформлення списку літературних джерел».

4. Оформлення списку літературних джерел

При складанні бібліографії рекомендується використовувати алфавіт­ний список або за порядком першої згадки при написанні курсової роботи.

При алфавітній побудові списку літератури бібліографічні записи розміщують в алфавітному порядку. При складанні списків літератури за порядком першої згадки роботи бібліографічні записи розміщують за порядком появи посилань в тексті курсової роботи.

Усі джерела нумеруються арабськими цифрами. Мова опису повинна відповідати мові документа - об'єкта опису. Перші -слова елемента опису слід приводити з великої літери.

Опис книги обов'язково повинен містити в собі: прізвище та ініціали авторів, назву книги, місце видання, видавництво і рік видання, кількість сторінок. Прізвище автора вказується у називному відмінку.

Опис книг до трьох і трьох авторів складається так: прізвище та ініціали авторів. Якщо джерело написано чотирма авторами, вони вказуються після назви книги через діагональну лінію. Якщо авторів більше чотирьох, вказують прізвища перших трьох авторів зі словами «та ін.».

Складання опису статей із газет і журналів, наводять такі основні елементи: заголовок, основна назва, відомості про видання (якщо мова йде про журнал, тоді вказують його назву, рік видання, номер та сторінки, на яких вміщена стаття.

5. Правила оформлення курсової роботи

Курсова робота має бути виконана комп'ютерним способом у відповідності до стандарту на виконання документів з використанням друкуючих та графічних пристроїв приводу ПЕОМ.

Робота оформляється на аркушах формату А4 (210 х 297 мм) через 1,5 інтервали із розрахунку не більше 40 рядків на сторінці (з висотою знаків не менше 1,8 мм). Розміри поля: верхнє, нижнє 15 мм, ліве 25 мм, праве - 10 мм., 14 шрифтом Times New Roman.

Окремі слова та формули, які вписуються до надрукованого тексту, мають бути чорного кольору та мати близьку до основного тексту густину, власні імена наводяться мовою оригіналу (при першому згадуванні - обов'язково).

Структурні елементи «Вступ», «Висновки», «Перелік літературних джерел» не нумерують, а їх найменування є заголовками структурних елементів.

Пункти та підпункти плану мають заголовки.

Заголовки структурних елементів необхідно розміщувати на середині рядка та друкувати правописними літерами без крапки в кінці. Заголовки пунктів та підпунктів необхідно починати з абзацу (5 знаків). Відстань між заголовками та наступним або попереднім текстом має бути не менше двох рядків. Не можна розміщувати заголовок в нижній частині сторінки, якщо після нього залишається тільки один рядок тексту.

Пункти та підпункти нумеруються арабськими цифрами. Номер підпункту складається з номера пункту, номера підпункту, розділених крапкою, наприклад, 1.1, 1.2.

Сторінки курсової роботи нумеруються арабськими цифрами в правому верхньому кутку сторінок зі збереженням наскрізної нумерації всього тексту. Титульний аркуш теж включають до нумерації, але номер сторінки не ставлять.

Ілюстрації необхідно розміщувати безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються вперше або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання в роботі.

Ілюстрації нумеруються арабськими цифрами в межах пункту і називаються «Рисунок», що разом з назвою ілюстрації розміщується під рисунком, наприклад, «Рисунок 3.2. Схема розміщення» (другий рисунок третього пункту).

Цифровий матеріал оформляють у вигляді таблиць. Таблицю слід розміщувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті.

Таблиці нумеруються арабськими цифрами в межах пункту. Наприклад, «Таблиця 1.1.» (перша таблиця першого пункту). Слово «Таблиця» розміщують справа над таблицею.

Формули та рівняння наводять безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині рядка, з полями зверху та знизу не менше одного рядка.

Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера, розділених крапкою. Номер проставляється в круглих дужках на рівні формули в крайньому правому положенні на рядку.

Пояснення символів та числових коефіцієнтів формул слід наводити безпосередньо під формулою, в тій самій послідовності, в якій вони наведені в формулі. Перший рядок пояснень починають з абзацу словом «де» без двокрапки. Пояснення кожного символу необхідно починати з нового рядка.

Додатки потрібно розміщувати у порядку появи посилань на них у тексті. Кожний додаток має починатись з нової сторінки. Додатки позначають посередині рядка прописними літерами (наприклад, Додаток А, Додаток Б, Додаток В...). Далі, симетрично тексту, друкується заголовок додатка. Згідно з вимогами стандарту літери Г, Є, З, І, І, Й, О, Ч, Ь при нумерації додатків не використовуються. Коли літер алфавіту не вистачає для нумерації додатків, пропонується використовувати загальноприйняту систему: за додатком Я слідують додатки АА, АБ, АВ і т. д.

При оформленні додатків окремою частиною на титульному аркуші під назвою курсової роботи друкують великими літерами слово «ДОДАТКИ».

Курсова робота повинна бути підшита і мати тверду обкладинку або розміщена у папку.

6. Порядок захисту курсової роботи

У відповідності з затвердженим завідувачем кафедри календарним графіком виконання курсової роботи студенти періодично звітують про хід виконання роботи перед керівником; Керівник доповідає завідувачу кафедри про ступінь готовності курсової роботи та студента до захисту.

У випадку невиконання розділів курсової роботи у встановлений термін студент запрошується на засідання кафедри для встановлення причин невиконання роботи і розробки коригуючих заходів із кінцевим терміном виконання з відповідним фіксуванням у протоколі засідання кафедри. По закінченню терміну виконання коригуючих заходів студент звітує про їх виконання. У випадку невиконання коригуючих заходів студентом у встановлений термін кафедра виходить з клопотанням до декана факультету про відрахування студента як нездатного виконати вимоги навчального плану за фахом.

Виконана курсова робота, підписана студентом, подається на рецензування керівнику, про що робиться запис у кафедральній книзі реєстрації курсових робіт. Перевірка курсової роботи керівником може здійснюватись протягом 7 днів. Після перевірки та схвалення курсової роботи керівник її підписує і складає письмову рецензію.

Письмова рецензія керівника повинна характеризувати актуальність теми, відповідність виконаних розділів вимогам завдання, зауваження, які не впливають на якість виконання курсової роботи, і мати допуск до захисту (додаток К).

У випадку негативної рецензії керівника курсова робота із зазначеними зауваженнями і недоліками, зафіксованими письмово, повертається студенту на доопрацювання у визначений керівником у рецензії термін, про що робиться запис у кафедральній книзі реєстрації курсових робіт.

Оцінювання самостійності і якості курсової роботи проводиться на підставі публічного захисту перед комісією у складі не менше трьох викладачів кафедри, які призначаються завідувачем кафедри, у тому числі керівника курсової роботи.

При оцінці курсової роботи враховують якість її виконання, відповіді на питання членів комісії, вміння використовувати теоретичні знання при вирішенні практичних питань.

Поиск по сайту: