|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Особливості банкрутства і ліквідації комерційних банківПравове регулювання відновлення платоспроможності і ліквідації банку-боржника має особливості, викликані специфікою банківської діяльності, адже банківська діяльність полягає в залученні і наступному розміщенні коштів фізичних і юридичних осіб. Причому, на відміну від підприємств, частка залучених банком коштів звичайно в десятки разів більша власних коштів банку і ці кошти залучаються від значного числа юридичних і фізичних осіб. В результаті у випадку неплатоспроможності банку грошові вимоги на великі суми до банку може пред'явити істотно більша кількість кредиторів, ніж при неплатоспроможності середнього і навіть великого підприємства. Значну частину кредиторів банку складають фізичні особи - вкладники банку, вимоги яких мають соціальну значимість. Треба також мати на увазі, що неплатоспроможність одного банку може викликати ланцюгову реакцію для інших банків і призвести до негативних змін економічного і політичного стану держави в цілому. У зв'язку з цим можна виділити такі особливості правового регулювання відновлення платоспроможності і ліквідації банків-боржників: - застосування до банку превентивних заходів з боку Національного банку України у випадку істотної загрози платоспроможності банку; - обмеження ролі суду у відновленні платоспроможності і ліквідації банків-боржників. - особливе регулювання задоволення вимог фізичних осіб - вкладників банку. Діяльність тимчасової адміністрації. У випадку загрози банкрутства банку утворюється тимчасова адміністрація, яка складається з тимчасового адміністратора (керівника), призначеного Національним банком України (НБУ), і залучених спеціалістів. Протягом трьох днів після призначення тимчасового адміністратора НБУ зобов'язаний опублікувати повідомлення про це в офіційних друкованих виданнях - газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України". З дня призначення тимчасового адміністратора повноваження органів управління банку переходять до тимчасового адміністратора. НБУ зобов'язаний призначити тимчасову адміністрацію у випадку істотної загрози платоспроможності банку. НБУ має право, але не зобов'язаний призначити тимчасову адміністрацію коли: - відбуваються систематичні порушення банком законних вимог НБУ; - зменшується розмір регулятивного капіталу банку на ЗО відсотків протягом останніх 6 місяців при одночасному порушенні хоча б одного економічного нормативу; - якщо банк протягом 15 робочих днів не виконує 10 і більше відсотків прострочених зобов'язань; - банком вчиняються дії щодо приховування рахунків, будь-яких активів, реєстрів, звітів, документів; - має місце необгрунтована відмова банку у наданні документів чи інформації, передбачених Законом про банківську діяльність, уповноваженим представникам НБУ; - з”являється публічний конфлікт у керівництві банку і банк подає клопотання про призначення тимчасової адміністрації. Паротягом одного місяця з дня свого призначення тимчасовий адміністратор розробляє і подає НБУ план заходів щодо стабілізації діяльності банку. Про свою діяльність тимчасовий адміністратор звітує перед НБУ у встановлені строки. Під час здійснення функцій тимчасової адміністрації НБУ має право ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів на строк не більше 6 місяців. У випадку якщо НБУ буде визнана неможливість фінансового оздоровлення банку протягом одного року (двох років для системоутворюючих банків), НБУ відкликає банківську ліцензію і здійснює ліквідацію банку. Діяльність тимчасового адміністратора припиняється із закінченням строку і дії. При підготовці справи про ліквідацію банку до розгляду суд повинен запросити в НБУ висновок щодо доцільності ліквідації банку. НБУ зобов'язаний відповісти на запит суду протягом місяця з дня отримання запиту. Негативний висновок НБУ щодо доцільності ліквідації банку є підставою для залишення заяви кредиторів без розгляду. Якщо банк неспроможний виконати рішення суду про примусове стягнення боргу протягом шести місяців, НБУ зобов'язаний відкликати ліцензію, ініціювати ліквідацію банку і призначити ліквідатора. Ліквідатор виконує функції по управлінню банком та розпорядженню його майном, очолює ліквідаційну комісію, формує ліквідаційну масу з метою наступного продажу і задоволення вимог кредиторів. Ліквідатор публікує відомості про відкриття ліквідаційної процедури в газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України". Кредитори мають право подати свої вимоги ліквідатору протягом одного місяця з дня опублікування оголошення про початок ліквідаційної процедури. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку встановленого для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними. Ліквідатор протягом трьох місяців зобов'язаний розглянути вимоги кредиторів і повідомити про їх визнання. Кредитори мають право направити ліквідатору свої заперечення протягом одного місяця з дня одержання повідомлення. Процедура ліквідації повинна бути завершена не пізніше трьох років з дня відкликання банківської ліцензії. He пізніше 10 днів після завершення процедури ліквідації ліквідатор складає ліквідаційний баланс та подає разом з матеріалами про свою роботу територіальному управлінню НБУ. Територіальне управління НБУ після отримання ліквідаційного балансу та матеріалів до нього протягом 45 днів розглядає цей пакет документів і передає його до Департаменту реорганізації та ліквідації банків разом з протоколом засідання Комісії при територіальному управлінні НБУ і висновками про роботу ліквідатора. Якщо ліквідаційний баланс і матеріали до нього передаються ліквідатором безпосередньо до Департаменту реорганізації та ліквідації банків, то цей пакет разом із висновками про роботу ліквідатора передається на розгляд і затвердження Комісії НБУ в строк до 60 днів. Розгляд матеріалів щодо ліквідації банку, затвердження ліквідаційного балансу та закриття накопичувального рахунку здійснює Комісія НБУ при Територіальному управлінні Ліквідація банку вважається завершеною, а банк — ліквідованим з моменту внесення запису про це до Державного реєстру банків після ухвалення НБУ звіту ліквідатора. Ліквідатор зобов'язаний передати документи банку, що ліквідовується, на зберігання до архіву територіального управління НБУ за територіальною ознакою.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |