Сучасні вимоги до уроку

І. П. Підласий виділяє такі вимоги:

1. Використання новітніх досягнень науки, передової педагогічної практики, побудова уроків на основі закономірностей навчально-виховного процесу.

2. Реалізація на уроці в оптимальному співвідношенні всіх дидактичних принципів і правил.

3. Забезпечення належних умов для продуктивної пізнавальної діяльності учнів з урахуванням їх інтересів, нахилів і потреб.

4. Установлення усвідомлюваних учнями міжпредметних зв'язків.

5. Зв'язок з раніше набутими знаннями й уміннями, опора на досягнутий рівень розвитку учнів.

6. Мотивація й активізація розвитку всіх сфер особистості.

7. Логічність та емоційність усіх етапів навчально-виховної діяльності.

8. Ефективне використання педагогічних засобів.

9. Зв'язок з життям, педагогічною діяльністю, особистим досвідом учнів.

10. Формування практично необхідних знань, умінь, навичок, раціональних прийомів мислення й діяльності.

11. Формування вміння вчитися, потреби постійно поповнювати обсяг знань.

12. Ретельна діагностика, прогнозування, проектування і планування кожного уроку.

Діти Ш.О.Амонашвілі свої уроки зобразили у вигляді ромашки, на пелюстках якої написали свої вимоги до уроку. Познайомтесь за сторінками книги «Здравствуйте, дети!».

Вимоги Ш.Амонашвілі до уроку:

Ø Керування навчанням і всім шкільним життям дітей з позиції інтересів учнів та вимог суспільства.

Ø Постійний вияв віри у можливості й перспективи кожного школяра.

Ø Співробітництво з учнями у процесі навчання.

Ø Естетичність процесу навчання.

Сучасні вимоги:

І група – характеризує умови успішного проведення будь–якого уроку:

- Наявність продуманого плану проведення уроку.

- Організаційна чіткість уроку.

- Оптимальний темп уроку.

- Поєднання вимогливості до учнів з педагогічним тактом вчителя.

- Дотримання гігієнічних вимог.

- Підготовка і раціональне використання засобів навчання, в тому числі ТЗН.

ІІ група стосується внутрішньої сторони уроку:

- Чітке визначення мети і завдань у.

- Вибір найбільших раціональних методів і прийомів навчання.

- Врахування рівня розвитку психологічних особливостей учнів.

- Поєднання різноманітних форм колективної роботи на уроці з самостійною діяльністю учнів.

- Дотримування і творче використання на уроці дидактичних принципів у їх єдності і взаємозв’язку.

- Систематичний контроль і корекція знань, умінь і навичок учнів.

Висновки: Урок – це основна форма навчання у сучасній школі, що пройшла випробування на протязі кількох століть, яка має сприятливі можливості для сполучення фронтальної, групової та індивідуальної роботи; дозволяє вчителю систематично й послідовно викладати матеріал, керувати розвитком пізнавальних здібностей і формувати науковий світогляд учнів; стимулює інші види діяльності школярів, у тому числі позакласну та домашню; на уроці учні опановують не тільки систему знань, умінь і навичок, а й сам метод пізнавальної діяльності; урок дозволяє ефективно вирішувати виховні задачі через зміст і методи педагогічної діяльності. Актуальним залишається проблема розробки вимог до сучасного уроку.

Домашнє завдання: повторити з історії питання «Розвиток освіти і школи в різні історичні періоди», підготуватися до семінарського заняття.

ДОДАТОК

Ш.А.Амонашвили.

Поиск по сайту: