Значення поліклініки, як первинного ланцюга

Поліклініка для дорослого населення може бути складовою частиною об’єднаної лікарні, чи самостійною установою. Категорійність визначається кількісттю відвідувань за зміну. Завдання: * надання спец кваліф допомоги (амбулаторно і на дому); * проведення проф і дисп спостереження за різними контингентами, *проведення лікарської експертизи працездатності. СТРУКТУРА: спеціалізовані відділення(кабінети), відділення профілактики, допоміжно-діагностичні відділення,реєстратура, кабінет обліку та мед статистики. Пріоритетні завдання: повне, комплексне обстежання пацієнтів у поліклініці, якісне лікування в поліклініці та на дому, проведення відновного лікування в поліклініці, направлення у стаціонар в випадках крайньої необхідності.

БИЛЕТ 18.

1.Фізіолго-гігієнічне значення білків…

Основні функції білків: 1.Основні постачальники амінокислот необхідних для синтезу білків тканин; 2.Постачання матеріалу для синтезу ферментів, гормонів,Нb та інш. 3.Забеспечення структури та каталітичної функції ферментів, які беруть участь в травленні, згортанні крові, утворенні енергії; 4.Механічна та структурна функція; 5.Білки це гормони поліпептидної природи, які беруть участь в гормональній регуляції; 6.Білки транспортуютьО₂ та стероїдні гормони; 7.Забеспечують стійкість організму до інфекц захв.; 8. Буферн роль, забеспечують постійну реакцію плазми, ліквору, кишкових секретів; 9.При високому в раціоні відбув повне проявлення біолог властивостей інших компонентів їжи. Потреби у білках: min=0,5г/кг(при стресі=0,6), max=1,1г/кг,оптимальна=0,75г/кг(100-180 г/добу). КЛАСИФІКАЦІЯ білк недостатності: 1.білкова недостатність---квшиаркор. 2.білково-енергетична недостат---аліментарна дистрофія---аліментарний маразм. Якщо білків у раціоні більше ніж 200г/добу(особливо тваринного): 1.Ранній рівень статевого дозрівання; 2.Рання оссифікація епіфезів; 3.Низький рівень збудженняКГМ. Показники біологічної цінності: 1.ХІМІЧНІ: -амінокислотне число =мг АК в 1г даного білка * 100/ мг данной АК в 1г стандартного білку.

-шкала ФЛО/ВООЗ(мг/г білку): 1ізолейцин 4.0; 2 лейцин 7.0; 3 лізін 5.5; 4 метіонін+ цистін 3.5; 5 треонін 4.0; 6фенілаланін +тирозін 6.0; 7 триптофан 1.0.

-сумма незамінних АК / сумма замінних АК ~ 0,4.

2.БІОЛОГІЧНІ: - коефіцієнт ефективності білку(КЕБ) – величина котра встановлює надбавку маси тіла в грамах на 1г вживаного білку. КЕБ(PER)= Wt – Wo/ І, де Wo – маса тіла на початку дослідження, Wt- маса тіла на кінець дослідження, І – кількість вживаного білка.

-показник чистої утилізації білка(ЧУБ) – величина, яка характерізується часткою ретенції азоту білка організмом від його вживаної кількості. ЧУБ(NPU)=I – U – F / I, де І – кількість вживаного азоту, U – кількість екскретованого азоту з сечі, F- кількість екскретованого азоту з калом.

2.Схеми артезіанського та річкового водопроводів…

джерело водопостачання ---водозабірна споруда(артезіанська свердловина) ---насосна станція 1 підйому (центробіжний насос) --- резервуар чистої води --- насосна станція 2 підйому --- мережа (схема для води 1 класу).

джерело водопостачання ---водозабірна споруда(артезіанська свердловина) ---насосна станція 1 підйому (центробіжний насос) --- освітлення, знебарвлення, дезодорірування, зниження Fe, зензараження, фільтрування --- резервуар чистої води --- насосна станція 2 підйому --- мережа (схема для води 2-3 класу).

ПОВЕРХНЕВА ВОДОЙМА

Джерело --- водозабірна споруда- береговий водоприйомний колодязь(мікрофільтрування, первинне хлорування) --- насосна станція 1 підйому --- камера гасіння напору, одночасно змішувач(додавання 5% розчинуAl₂SO₄) --- камера реакції --- відстійник ^хлор--- швидкі фільтри --- знезараження(хлор) --- резервуар чистої води --- насосна станція 2 підйому ---водна магістраль --- водоспоживачі.

Основні методи поліпшення якості води: знебарвлення, знезараження, освітлення. Спеціалізовані методи поліпшення якості води: дефторування, фторування, дезактивація, дезодорірування,знезалізнення, пом’якшення, опріснення.

3.Загальна захворюваність…

Захворюваність населення – збірне поняття, що включає в себе показники, які характерізують рівень різних захворювань та їх структуру серед усьго населення або окремих груп на даній території.

Основні методи вивчення захворюваності: 1.Звертань за лікарською допомогою в медичні заклади; 2.Медичних оглядів окремих груп населення; 3.Про причини смерті; 4.Опитування населення; 5.Спеціальних вибіркових досліджень. Найбільш прийнятним є метод вивчення захворюваності за звертаннями за медичною допомогою. Це пов’язано з обов’язковою реєстрацією захворювань, що здійснюється в державних лікувално-профілактичних закладах.Але повнота даних про захворюваність населення за методом звертань може бути обмежена: * при недостатній доступності мед допомоги(у селі); *низькому рівні медичної культури населення; *недостатньому авторитеті серед населення медичного закладу в цілому або окремих лікарів тощо.

Загальна захв. – облік всіх захворювань(гостр та хрон), які зареєстровані у населення певної території за певний період.

Правила заповнення облікового документу: 1. Кожний випадок гострого захвор. – заповнюється окремий “статистичний талон для реєстрації заключних(уточнених) діагнозів”(ф.№ 025-2/0) з позначкою”+”.

У “талоні амбулаторного пацієнта” поруч з діагнозом ставять код “1”. 2. Хронічне захвор. реєструється 1 раз протягом року. Якщо встановлено вперше, то у статталоні “+”, а у талоні амб – “2”. Якщо діагноз виставлено раніш, то у статталоні – “-“, а у талоні амб – “3”. За інформацією складається звіт: “Звіт про число захв., зареєстрованих у хворих, які проживають у районі обслуговування лік закладу.”(ф.№12).

Основні показники:

** Первинна захв.: рівень вперше зареєстрованих захв за календарний рік на данній території.

ПЗ= кількість захв, які вперше зареєстровані в даному році(гстр та хр вперше виявл) * 1000 / середньорічна чиселність населення.

** Загальна захв.: рівень усіх зареєстрованих захв за рік.

ЗЗ= кількість усіх захв за рік * 1000/ середньорічна чиселність населення.

**Структура первинної та загальної захв.

СПЗЗ=кількість усіх зареєстров протягом року захв данного класу, групи, нозоології(вперше зареєст) * 100 / кількість усіх вперше зареєстрованих захв протягом року

БИЛЕТ 19

1. Физиолого – гигиенич значение жиров, научное обоснование потреб-ти в жирах разных возрастных и проф групп населения. Показатели биол ценности жиров (Ж), физиол-кое значение ПНЖК разных семейств. Показ-ли биол ценности ПНЖК.

Основой пищевых Ж явл-ся триглицериды (сложные эфиры глицерина и жирных кислот (ЖК)).

Биол роль Ж: 1) теплоизоляционная – изолируют глубоколежащие ткани от холода, 2) амортизационная – предупреждают повр-я, ушибы, травмирование органов, 3) энергетич-кая (1 г = 9 ккал), 4) пластическая – ЖК явл-ся элементами синтеза клеточных мембран, обеспечивает их оптимальную проницаемость, 5) ­ питательной ценности пищи, удлиняет чувство сытости, 6) ­ вкусовых качеств пищи, обеспечивает ­ всасывания жирорастворимых Вит, 7) явл-ся носителями жизненно-важных вещ-тв: жирораств Вит, фосфатидов, стеринов, Ж явл-ся предшественниками простагландинов, стероидных и половых гормонов. Стимулируют процессы неспецифич иммунитета, нормализуют процессы клеточного метаболизма.

Потребность в Ж= 1,2-1,5 г/кг (минимум 1 г/кг), это приблизительно 25-30% суточной энергоемк-ти рациона (70-75% - животного происх-я, 25-30% растит-ного). Жив-ные Ж – наиболее ценные – сливочное масло, сало.

Пожилым – для предупреждения а-склероза, ожир-я, ГБ нужно ¯ общее содержание Ж и ­ растит Ж. Очень важно не количество а качество Жчто зависит от содержания ЖК

Классификация ЖК; 1) насыщенные – стеариновая, пальмитиновая, арахиновая – не имеют двойных связей – твердые, тяжело усваиваются орг-мом (бараний жир, свинное сало, говяж жир, сливоч масло), 2) ненасыщенные – а) мононенасыщенные (олеиновая) – 1-на двойная связь – защищает липиды от перекисного окисления (ПОЛ). Она ­ стойкость липидов к ПОЛ, входит в состав 3-глицеридов, которые синтезир-ся в орг-ме (оливковое масло, сало), б) полиненасыщенные (линолевая w-3, линоленовая w-6, арахидоновая w-6, эйкозопентаеновая w-3, докозопентаеновая w-3, докозогексаеновая w-3 – в морской рыбе, грецких орехах). Чем больше углеродная цепь тем ­ биологическая ценность. w - указывает возле какого атома углерода находится последняя 2-ная связь, отсчет с конца.

Функция ПНЖК в орг-ме: 1) пластическая – синтез ЖК, 2) обеспечивает ф-ии мембран клеток (внешних и внутренних), делает их менее твердыми, обеспечивает оптимальную проницаемость, 3) нормализует холестериновый обмен – угнетает синтез холестерина (способствует превращ-ю холестерина в холевые кислоты – желчь – эвакуация), 4) нормализует состояние стенок кровеносных сосудов (­ их эласт-ть, ¯ проницаемости), 5) берут участие в синтезе простагландинов (простациклины, тромбоксан). Необходимы для нормализации обмена в-в в коже, нормальной берем-ти, лактации. ­ стойкость к токсич-ким, инфекц-м, канцерогенным агентам. Оптимальное соотношение w-6:w-3=4:1.

Показатели биол ценности Ж: 1) показатели жирнокислотного спектра: характеризуют содерж-е насыщенных, моно-, полиненасыщ ЖК: а) соотнош-е НЖК:МНЖК:ПНЖК=1:1:1 – идеальный жир, б) сумма ПНЖК: сумма НЖК – 0,2:0,2 – сало, в) отношение линолевой к олеиновой - >0,25, д) отнош-е линолевой к линоленовой - >7,0. 2) показатели содерж-я БАВ: а) содерж-е ВитА,Д,Е. А,Д – в животных жирах, Е – мало. В растительных Е - ­, А,Д – нет, б) содержание фосфолипидов – много в нерафинир растит маслах, в животных – ограничено, в) содерж-е b-фитостеринов. 3) показатели оценки атерогенности жиров: а) холестерина в идеале в жире нет, он отсут-ет в растит жирах, б) соотнош-е холестерин:фосфолипиды >1:4, в животных жирах – меньше – риск а/склероза. 4) показатели ПОЛ: а) соотн-е ВитЕ:ПНЖК=1:500; 1:1000 – верхняя граница, начало ПОЛ.

Стерины: 1)фитостерины – нормализуют жировой и холестериновый обмен, ­ эвакуацию холестерина за щет связ-я в кишечнике), 2) зоостерины – холестерин, поддерживает тургор кожи, обеспечивает процессы осмоса и диффузии, берет участие в образовании ЖК, гормонов, витД₃. Сут потреб-ть - 500 мг.

2. Санитарная охрана поверхностных водоемов, как гигиенич проблема.

Санохрана водоемов – компл-с мероприятий, обеспечивающий такое состояние водоемов, которое позволяет использовать их как источники централизованного хозяйст-но – питьевого водоснабж-я населения городов или отдельных обьектов и сохраняет за ними рекреационную роль (для отдыха и пр.), включает 5 групп: 1) законодательные – своды законов, уставов, которыми определяется политика правительства по санохране водоемов; правовая основа дея-ти учрежд-й (СЭС), осущ-щих контроль за собл-ем санзаконод-ва; регламент-ся чистота водоемов. 1 – конституция Украины; 2 – ”з-н У про охорону навкол серед-ща ”; 4 – Водный кодекс; 5 – основы законод-ва Укр пр охрану здоровья; 6 – з-н У про обеспеч-е сан и эпид благополучия; 7 – СанПиН 4620-88 «охрана пов-ных вод от загрязн-я». 2) планировочные – науч обоснов-е, разработка, внедрение и соблюдение условий эксплуатации: а) сан-защитных полос, б) зон санохраны водопроводов, водопр сетей и сооруж-й на ней. 3) научные: научное обоснование нормативов питьевой воды, разработка и утвержд-е ГДк вредных хим в-в в воде водоемов, с которой эти в-ва могли поступить в орг-м чел-ка. 4) технологические: разработка и внедрение таких технологий водопользования, которые свели бы к мин-муму потребление чистой питьевой воды и ¯ (вплоть до ликвид-ии) образование и сброс сточных вод в водоемы. Пример – замкнутые контуры: вода – предприятие – сточн воды – очистит сооруж-я, доочистка – предприятие. 5) санитарно-технические: разработка и внедрение в практику инженерно-технич соор-й и оборудования, предназн-ных для своевр-ного сбора, очищения и отведения сточных вод в водоем в миним-ном кол-ве и максим-но очищенных.

3. Заболеваемость с временной утратой трудосп-ти.

Это забол-ть работающего насел-я. Учетная документация: лист нетрудосп-ти, справка, персональная карта учета (дополнит источник). Показатели: число случаев временной нетрудоспособ-ти на 100 работающих= (число случаев*100) / (число работающих), число дней временной нетрудосп-ти на 100 работающих = (число дней*100) / (число случаев), средняя продолж-ть 1 случая нетрудосп-ти = (число дней) / (число случаев), структура зависимости времени нетрудосп-ти (в случаях и в днях) = (число случаев(дней) при данной заболеваемости*100) / (число всех случаев (дней) нетрудосп-ти), индекс здоровья = (число лиц, не болевших в течение года*100) / (численность работающих в течение всего года), кратность заболеваний = (число случаев нетрудосп-ти) / (число лиц, которые болели).

Углубленное изуч-е забол-ти проводится на крупных предприятиях с медсанчастью, ведется индивидуальный учет по каждому пациенту (карт) – индекс здоровья. Часто болеющие – 4 случая заболевания, этиологич-ки связанных между собой, или 6 случаев не связанных. Длительно болеющие – 40 дней по связанным заболеваниям или 60 по несвязанным.

БИЛЕТ 20.

1. Физиолого-гигиеническое значение углеводов. (У)

Физиологич-кая роль 1) энергетическая У – основной источник энергии. 1 г У=4 ккал, они обеспеч-ют 50-60% энерг ценности рациона; 2) регуляция КОС, ¯ ацидоза (в цикле Кребса ПВК – лактат); 3) обеспечивают утилизацию Ж: «жиры горят в пламени углеводов»; 4) участие в пластических процессах: гликогенез – заменимые аминокислоты, липополисахариды, гликоген; 5) специфическая функция углеводов: гиалуроновая к-та (непроницаемость для вирусов), гепарин, гетерополисахариды крови.

Классификация: 1) недоступные частично, 2) доступные (орг-м может их метаболизировать): а) моносахариды (гл-за, фруктоза), б) олигосахариды (сахароза, лактоза), в) полисахариды (крахмал, гликоген). Простые сахара удовлетворяют потребность орг-ма в ощущении сладкого вкуса, быстро всасываясь в кровь, они благоприятно влияют на ЦНС, востанавливают трудосп-ть. Основными источниками простых У явл-ся: прод-ты переработки злаков (60-70% У), бобовые (до 55%), картофель (до 20%), овощи, фрукты, ягоды (2-15%).

Глюкоза – быстро всас-ся, поддерживает гликемич-кую кривую крови, быстрый обмен, наиболее легкий источник У для орг-ма. Метаб-м с обязательным участием инсулина.

Фруктоза – в 2,5-3 раза медленнее всас-ся в ЖКТ, медленно поднимает кривую. 70-80 % задержив-ся в печени. Легко влияет на орг-м. Метаболизм – без инсулина. Используется как сахарозаменитель для диабетиков. Сейчас тенденция к замене глюкозы, сахарозы на фруктозу. Фруктоза в 2 слаще сахарозы и в 3 слаще глюкозы, а енерг-кая ценность такая же.

Лактоза – существует лишь в молоке – 3,5%. Чтобы ее ферментировать нужна b-лактозидаза. Если нет – человек не воспринимает молоко, всас-ся в нижних отделах кишеч-ка, медленно, положительно влияет на микрофлору. Сущ-вует a-, и b-лактоза.

Сахароза – глюкоза+фруктоза (больше глюкозы). Ее св-ва определяются св-вами гл-зы.

Крахмал (зерно, мука, картофель) – значение сугубо энерг-кое, влияет мягче, чем моносах-ды. С СД–огранич.

Показатели биологической ценности У: 1) класс углеводов, 2) степень сладости – чем ­, тем лучше (по Бистервуду - шкала степени сладости У: сахароза 100 Ед, фруктоза 175, гл-за 74, лактоза 15, галактоза 52, мальтоза 52), 3) гликемический индекс – показатель, характеризующий отношение ур-ня подьема гл-зы крови от приема 100 г продуктов к ур-ню гл-за крови от потребления 100 г белого хлеба (фруктоза 30, гл-за 138, мед 126, сахароза 49, картофель 116, молоко 52). В пищевом рационе должно содержаться 350-520 г углеводов (максимум 600-700 г). Уровень содержания У должен быть стабильным: 80% крохмал, 20% простые сахара. Соотн-е Б:Ж:У=1:1:4, или 1:0,8:5. Сейчас тенденция к потреблению сахаристых У. Ограничиваем потребление простых сахаров – источник пустой энергии (не имеют биол ценности). При черезмерном потребл-ии сахарозы может развиться гиперхолестеринемия и ожирение – пожилым, с малоподвижным образом жизни – ограничить сахар до 40-70 г/сут; так же может возникать кариес. Кроме пищевых углеводов в пищевом рационе должны быть 20-25 г пищевых волокон (клетчатка, пектин) – стимулир перисальтику киш-ка, спос-ствуют развитию бифидофлоры. Пектины – сорбенты - связывают свободный холестерин, и др.

Поиск по сайту: