Вогнепальною зброєю

Поняття необхідної оборони та крайньої необхідності.

Обставини, при яких працівник міліції має право використовувати та

Застосовувати зброю. Порядок її використання.

Гарантії особистої безпеки озброєного працівника міліції.

Література:

Закон України “ Про міліцію” від 20.12.1990 р.

Кримінальний кодекс України від 1.09.2001 р.

Наказ МВС України від 25.11.2003 р. № 1444 “ Інструкція із заходів безпеки при поводжені з табельною вогнепальною зброєю”.

4. Навчальний посібник “ Вогнева підготовка ”

Відповідно до ст. 12 Закону України “Про міліцію” міліція має право застосовувати вогнепальну зброю у випадках і порядку, передбачених цим законом.

Застосуванню вогнепальної зброї повинно передувати попередження про намір її використання, якщо дозволяють обставини. Без попередження зброя може застосовуватися якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров’ю громадян чи працівника міліції.

Забороняється застосовувати вогнепальну зброю до:

1. жінок з явними ознаками вагітності;

2. осіб похилого віку;

3. осіб з явними ознаками інвалідності;

4. малолітніх

крім вчинення ними групового нападу, що загрожує життю і здоров”ю людей, працівника міліції або збройного нападу та опору.

Про поранення чи смерть, що сталися при застосуванні вогнепальної зброї, а також про всі інші випадки застосування зброї працівник міліції негайно і письмово повідомляє свого начальника для оповіщення прокурора.

Щоб застосування було правомірним повинна бути правова та фактична підстава.

Правова – наявність складу правопорушення.

Фактична – необхідність негайного його припинення з застосуванням сили.

Кримінальні відповідальність співробітників міліції настає коли:

- використовував фізичний вплив, спеціальні засоби, вогнепальну зброю для скоєння злочину;

- порушив вимоги закону про необхідну оборону та крайню необхідність.

Поняття: необхідна оборона та крайня необхідність.

Згідно ст. 36 КК України, кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути посягання, або звернутися за іншою допомогою.

Необхідною обороною називаються – дії, вчинені з метою захисту інтересів чи прав особи, яка іншої особи, інтересів суспільства або держави від суспільно небезпечного посягання, шляхом завдання шкоди тому, хто посягає, якщо дії були зумовлені потребою негайного відвернення чи припинення посягань

Крайня необхідність – правомірне заподіяння шкоди для усунення небезпеки, яка загрожує державник, громадським чи особистим інтересам, що охороняються законом, здійснене за обставин, коли ця небезпека не можу бути усунена іншими засобами і заподіяна шкода менш значна ніж відвернена. Діє, здійснені в стані крайньої необхідності підпадають під ознаки діяння, передбаченим кримінальним законодавством, однак не є злочинними і визнаються суспільно-корисними.

Стаття 15.

Працівники міліції як крайній захід мають право застосовувати вогнепальну зброю у таких випадках:

1. для захисту громадян від нападу, який загрожує їхньому життю і здоров’ю, а також звільнення заручників;

2. для відбиття нападу на працівника міліції або членів його сім’ї, якщо їх життю і здоров’ю загрожує небезпека;

3. для відбиття нападу на охороняємі об’єкти, конвої, жилі приміщення громадян, приміщення державних і громадських підприємств, установ, організацій, а також звільнення їх у разі захоплення;

4. для затримання особи, яку застали при вчиненні тяжкого злочину і яка намагається втекти;

5. для затримання особи, яка чинить збройний опір, намагається втекти з-під варти, а також озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожує життю і здоров’ю працівника міліції;

6. для зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження, якщо водій своїми діями створює загрозу для життя чи здоров’я громадян чи працівника міліції.

Збройний опір – це активна протидія будь-якої особи здійсненню працівником міліції своїх службових повноважень, поєднана із застосуванням чи загрозою застосування вогнепальної зброї, холодної зброї, а також інших речей і предметів в якості зброї.

Стаття 15-1.

Працівник міліції має право оголити вогнепальну зброю і привести її в готовність, якщо вважає, що в обстановці, яка склалась можуть виникнути підстави для її застосування.

При затриманні злочинців чи правопорушників, бо осіб, яких працівник міліції запідозрив у скоєнні злочинів чи правопорушень, а також при перевірці документів у підозрілих осіб працівник міліції може привести в готовність вогнепальну зброю, що є попередженням про можливість її застосування.

Спроба особи, яка затримується працівником міліції з вогнепальною зброєю в руках, наблизитись до нього, скоротивши при цьому визначену ним відстань, чи доторкнутися до зброї дають право працівникові міліції застосувати вогнепальну зброю.

Тема № 2 “Правила та порядок поводження з

вогнепальною зброєю.

Поиск по сайту: