Додаток 2 4 страница

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Чи залишені дані сліди ногами (лапами), зубами даної тварини?

Чи залишені сліди підков коня даними підковами?

Чи залишені сліди, знайдені в різних місцях, ногами (лапами), зубами однієї і тієї самої тварини?

Як порівняльні матеріали надаються експериментальні зліпки слідів ніг (лап), зубів тварини, яка ідентифікується, якщо слід об’ємний, або від­битки ніг (лап), якщо слід поверхневий.

На експертизу направляються фотознімки та/або зліпки слідів ніг (лап), зубів, виявлених на місці події.

Якщо сліди залишені ногами підкованого коня, то після виготовлення порівняльних зліпків підкови необхідно зняти і також направити експер­тові.

Експертиза слідів злому, інструментів, виробів масового виробництва

65. Головним завданням даної експертизи є:

— установлення конкретного екземпляра або виду (характерних особ­ливостей) знаряддя, інструмента, агрегату за слідами його дії;

— установлення механізму (способу) злому (іншої дії), напрямку, в яко­му проводився злом перешкоди (з внутрішнього або зовнішнього боку), ти­пу (виду) виробу, що залишив слід, способу його виготовлення тощо.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Чи даним знаряддям (інструментом) було вчинено злом або іншу дію (зрубано дерево, спиляно гілку, перекушено дріт тощо)?

Чи не залишено сліди злому, вилучені з різних місць подій, тим самим знаряддям?

Одним чи декількома знаряддями було вчинено злом?

Знаряддям якого виду вчинено злом?

З якого боку (внутрішнього чи зовнішнього) було вчинено злом пере­шкоди (стіни, вікна, Грат та ін.)?

Яким способом розділено предмет (шляхом розрізування, розрубуван­ня, розпилювання, свердління тощо)?

Чи виготовлено виріб за допомогою заводського обладнання?

Чи виготовлений даний виріб (дані вироби) масового виробництва на певному агрегаті (прес-формі, штампі та ін.)?

Знаряддям (інструментом) якого виду проведено обробку виробу?

Заводським чи саморобним способом закупорені пляшки?

Яким способом відкривались або закупорювались пляшки (інша тара)?

Яким способом (заводським або саморобним) наклеювались етикетки (контрольні марки)?

Чи переклеювалися етикетки (контрольні марки)?

66.Для дослідження, як правило, експертові надається предмет (пред­мети) зі слідами.

Як виняток, можуть бути надані зліпки з об’ємних об’єктів. Якщо об’єкт є громіздким (наприклад, прес), надаються його слідоутворювальні деталі. Вилучення частин об’єктів доцільно проводити за участю експерта- спеціаліста.

67. Якщо об’єктом дослідження є сліди свердління, розпилювання, роздроблення, експертові слід надавати також стружки, ошурки, тирсу, тріски, що знайдені на місці події, і вказати їх локалізацію відносно пере­шкоди чи іншого об’єкта. Якщо з обставин справи видно, що згадані част­ки можуть утворитися внаслідок дії не лише тих знарядь, які перевіряють­ся, про це слід повідомити експерта.

68. На частинах предметів зі слідами необхідно позначити їх просто­рове положення (верх, низ, зовнішній або внутрішній бік та ін.).

69. Якщо потрібно встановити напрямок зруйнування віконного скла, експертові надається рама з залишками уламків, а також усі уламки з місця події.

70. Якщо завданням експертизи є ідентифікація агрегату (штампа, прес-форми тощо), на якому виготовлено виріб масового виробництва, то експертові бажано надати, крім виробу, також і можливість оглянути агре­гат, який ідентифікується.

Особа, яка призначила експертизу, повинна з’ясувати, чи не піддавався агрегат, який підлягає ідентифікації, ремонту або налагодженню, і при по­зитивній відповіді на це питання повідомити експерта, у чому полягав ре­монт (налагодження), коли він проводився, які деталі замінювались. У цих випадках бажано надати вироби, виготовлені на даному агрегаті до його ремонту.

Експертиза замикальних та запобіжних (контрольних) пристроїв (засобів)

71. Об’єктами експертизи є замки та інші замикальні пристрої, пломби, контрольні пристрої (засоби).

72. Головними завданнями експертизи є встановлення факту і способу відмикання (зламу) пристрою, видів предметів, що були використані для цього, ідентифікація цих предметів, а для пломб, крім того, — ідентифіка­ція пломбувальних лещат, факту переклеювання паперових контрольних засобів.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Чи справний механізм замка? Якщо ні, то в чому полягає несправ­ність?

Чи справний механізм замка?

Чи був відімкнений замок сторонніми предметами (відмичками, піді­браними або підробленими ключами)?

У який спосіб відімкнений (зламаний) замок?

Чи одним способом відімкнені (зламані) надані замки?

У якому стані (замкненому, відімкненому) був замок у момент його пошкодження?

Чи можливо відімкнути даний контрольний замок без пошкодження контрольного вкладиша?

Чи можливо відімкнути даний замок за допомогою інструмента (пред­мета), що був вилучений у гр. Н.?

Знаряддям якого виду зламано замок?

Чи зламано замок знаряддям, вилученим у гр. Н.?

Чи відмикався замок за допомогою даного ключа (відмички)?

Чи є на ключі-оригіналі ознаки, характерні для виготовлення його ко­пії або зліпка?

Чи була обтиснена пломба даними пломбувальними лещатами?

Чи одними пломбувальними лещатами були обтиснені пломби?

Чи розкривалась і обтискувалась повторно пломба після її обтиснення пломбувальними лещатами?

У який спосіб і за допомогою якого знаряддя була розкрита і повторно обтиснена пломба?

Чи можливо з даної пломби витягти матеріал, що використовувався при опломбуванні (дріт, шпагат, шнур), без порушення її цілісності?

Знаряддям якого виду розкривалась пломба?

Який зміст цифрових та буквених знаків на контактних поверхнях пломби?

Чи не розкривалась пломба представленим знаряддям?

Чи були додержані правила пломбування при накладанні даної пломби?

У який спосіб відмикався (знімався) та повертався на місце даний кон­трольний пристрій?

73. Якщо об’єктом дослідження є замки, експертові, крім них, направ­ляються відмички й інші предмети, які могли використовуватися для від­микання або зламу замка, а також усі ключі від цих замків.

Замки надаються на дослідження у тому стані, у якому вони знайдені на місці події та вилучені. Устромляти у замкову щілину будь-які предме­ти (у т. ч. штатні ключі), а також проводити інші експерименти із замками до їх експертного дослідження забороняється.

Вилучення замків із сейфів та інших сховищ доцільно доручати експе­ртові (спеціалістові).

74. Для вирішення питання про те, чи розкривалась пломба, експертові надаються сама пломба, пломбувальні лещата, якими її повинні були пло­мбувати, або експериментальні пломби, обтиснені цими лещатами.

Щоб забезпечити проведення експертних експериментів, слід надати експертові 10—15 необтиснених пломб, аналогічних тим, що досліджу­ються, а також зразки матеріалів (дріт, шпагат, шнур), які використовува­лись при опломбовуванні.

Експертиза цілого за частинами

75. Експертизою встановлюється, чи мають частини предмета (знайде­ні уламки, шматки, осколки тощо) спільну лінію (поверхню) розділення, тобто чи становили вони раніше одне ціле.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Чи становили знайдені частини єдине ціле (чи є осколки скла частина­ми розсіювача фар даного автомобіля, чи відколота дана тріска від певного поліна тощо)?

Яким способом відокремлено від предмета його частину?

Який механізм відокремлення від предмета його частини (частин)?

Чи становили складно-складове ціле конструктивні частини об’єкта?

До якого виду належить предмет, частина якого вилучена з місця по­дії?

76. На експертизу надаються всі знайдені частини, які, можливо, рані­ше складали один предмет.

Експертиза холодної зброї

77. Головне завдання експертизи — установлення належності до холо­дної зброї ножів, кинджалів, кастетів та подібних за призначенням пред­метів. Крім того, експертизою може вирішуватися питання про спосіб ви­готовлення зазначених предметів, зокрема, чи використовувалося для їх виготовлення заводське обладнання.

Об’єктами експертизи можуть бути екземпляри стандартного військо­вого спорядження (багнети, кинджали, кортики, шаблі та ін.).

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Чи є даний предмет холодною зброєю?

Якщо є, то до якого виду холодної зброї він належить?

Чи є даний предмет заготовкою холодної зброї?

Чи використовувалось при виготовленні даної холодної зброї заводсь­ке обладнання?

78. Дослідженню підлягає об’єкт, щодо якого перевіряють належність до холодної зброї.

Експертиза вузлів та петель

79. У більшості випадків об’єктами досліджень є вузли та петлі, що виконані (утворені) на вірьовках, ременях тощо.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

До якого виду належить даний вузол, чи не має він ознак, що вказують на професію виконавця?

Чи не належать декілька вузлів до одного виду?

Чи є вузол простим (професійним)?

Які професійні навички має особа, що виконала вузол (петлю)?

Чи є особа, що виконала вузол (петлю), правшею (лівшею)?

Чи є однаковим спосіб виконання вузлів (петель)?

80. Перед направленням об’єкта на експертизу доцільно сфотогра­фувати вузол з протилежних боків за правилами масштабної зйомки, що усуне труднощі дослідження у випадках, коли в процесі експертизи провадитимуться експерименти (розв’язування і зав’язування вузла тощо).

Слідчому розв’язувати вузол забороняється.

Коли знімають петлю з трупа, вірьовку розрізають, не пошкоджуючи вузол. Кінці вірьовки в місцях відрізу перев’язують мотузком.

Експертиза рельєфних знаків

81. Об’єктами досліджень цього виду можуть бути відновлені спиляні (забиті), слабовидимі номери та інші рельєфні зображення на різного роду виробах. Експертизою встановлюються факт та спосіб змінення зобра­жень.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Чи піддавався зміні номер на даному екземплярі зброї, агрегатах транспортного засобу тощо?

Яким був первісний номер на об’єкті дослідження?

Яким способом був знищений або змінений номер (знак) на даному об’єкті?

Чи були на даному об’єкті маркувальні позначення?

Чи піддавались зміні маркувальні позначення на даному об’єкті?

Чи виконане маркування об’єкта з застосуванням конкретних засобів?

82. Об’єкти, які підлягають дослідженню, не можна очищати від за­бруднень, фарби чи іржі.

Експертиза механічних пошкоджень одягу

83. Проведення даного виду трасологічної експертизи дає змогу вирі­шувати ідентифікаційні, діагностичні та ситуаційні завдання. У процесі дослідження встановлюється характер пошкоджень та механізм їх утво­рення, вирішуються питання, пов’язані з ідентифікацією (ототожненням) знаряддя за пошкодженнями, що є на даному одязі та ін. Окрему групу становлять питання, що пов’язані з установленням належності єдиному ці­лому частин одягу, що досліджується.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

Чи є на одязі, що наданий для дослідження, пошкодження?

Який механізм утворення пошкоджень на одязі?

Чи є пошкодження на одязі розривом, розрізом, розрубом тощо?

Знаряддям (предметом) якого виду утворені пошкодження одягу?

Чи є сліди тертя, тиску, волочіння, тощо на одязі, що наданий для до­слідження?

Чи утворені пошкодження на одязі предметами, що надані для дослі­дження?

Чи належать одному цілому частини одягу, що надані для дослі­дження?

84. Дослідження пошкоджень одягу, пов’язаних з одночасним спричи­ненням тілесних ушкоджень людині, відноситься до компетенції судово- медичної експертизи.

Якщо стосовно одягу проводилися судово-хімічні, судово-біологічні, судово-медичні та інші експертизи, треба про це вказувати, а при необхід­ності надавати результати досліджень експертові.

Одяг, що надається для дослідження, повинен бути в сухому вигляді. Потрібно вказувати, чи підлягав одяг, що наданий для дослідження, після події пранню, ремонту, чищенню тощо.

Експертиза нашарувань на одязі (взутті)

85. Трасологічною експертизою у комплексі з експертами інших спеці­альностей можуть вирішуватися питання щодо дослідження нашарувань на одязі (взутті) — Грунту, плям зелені, фарби, паливно-мастильних мате­ріалів тощо.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Який механізм утворення нашарувань Грунту (плям зелені, фарби, па- ливно-мастильних матеріалів тощо)?

Яка послідовність утворення нашарувань на одязі?

Експертиза слідів транспортних засобів

86. Головними завданнями трасологічної експертизи слідів транспорт­них засобів є ідентифікація (ототожнення) конкретної одиниці транспорт­ного засобу за частинами та слідами, що залишені його частинами; діагно­стика (установлення властивостей та стану об’єктів) та ситуаційні завдання (установлення механізму слідоутворення, механізму взаємодії транспортного засобу з іншими об’єктами).

Сліди транспортних засобів містять значний обсяг інформації, яка мо­же бути використана для встановлення виду (типу), марки транспортного засобу, напрямку його руху тощо.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

Яким видом (типом, моделлю) та якими частинами транспортного за­собу залишені сліди?

Чи залишені сліди даним транспортним засобом (його частинами)?

Яким колесом транспортного засобу залишені сліди (правим, лівим, переднім, заднім)?

Якою моделлю шини залишені сліди?

Чи піддавалася покришка шини транспортного засобу, слід якої вияв­лений на місці події та наданий для дослідження, відновлювальному ре­монту?

Чи є на даному об’єкті (одязі потерпілого, огорожі дороги, дорожньо­му покритті тощо) сліди транспортного засобу?

Чи утворилися сліди на об’єкті в результаті його переїзду колесами транспортного засобу?

Яка послідовність утворення пошкоджень на транспортному засобі?

Який механізм утворення слідів на транспортному засобі?

Чи є знайдений предмет (його фрагмент) (уламки кронштейна, гайки, фарного розсіювача або вітрового скла, фрагменти лакофарбового покрит­тя) частиною наданого для дослідження транспортного засобу?

Який механізм утворення пошкоджень на вітровому склі транспортно­го засобу?

На який вид транспортного засобу був установлений розсіювач, улам­ки якого надані для дослідження?

Яка причина руйнування (механічний удар, термічний вплив, вибух тощо) скла, розсіювача?

Яке взаємне розташування транспортного засобу і пішохода у момент наїзду?

Чи мав місце факт контактної взаємодії транспортного засобу з іншим об’єктом (ділянкою місця події)?

Надані в переліку питання можуть вирішуватися під час проведення комплексного дослідження разом з іншими спеціалістами.

Балістична експертиза

87. До головних завдань балістичної експертизи належать:

87.1. Установлення конкретного екземпляра вогнепальної зброї за слі­дами на стріляних кулях, шроті, картечі, гільзах.

87.2. Визначення виду, системи (моделі) та калібру вогнепальної зброї і боєприпасів.

87.3. Визначення технічного стану зброї, боєприпасів і придатності їх до стрільби.

87.4. Установлення можливості пострілів без натискання на спусковий гачок.

87.5. Установлення належності саморобних стріляючих пристроїв і па­тронів до них до вогнепальної зброї і боєприпасів.

87.6. Установлення способу виготовлення саморобних вогнепальних пристроїв.

87.7. Установлення обставин, пов’язаних з використанням вогнепаль­ної зброї (факту стрільби після останнього чищення і змащування зброї, кількості пострілів, відстані, з якої стріляли, напрямку пострілу, взаємного положення зброї та перешкоди тощо).

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Чи вистріляна куля (шрот, картеч) з даного екземпляра зброї (пістоле­та, рушниці, обріза та ін.)?

Чи відстріляні дані гільзи зі зброї, наданої для дослідження?

Чи вистріляні дані кулі (гільзи) з одного екземпляра зброї?

Чи справна дана зброя? Якщо ні, то які вона має несправності? Чи ви­ключають ці несправності можливість пострілу?

З якої зброї (вид, система, модель) вистріляна дана куля (або декілька куль)?

До якої зброї (вид, система, модель) належить відстріляна гільза (або декілька гільз)?

Чи були надані куля і гільза до пострілу частинами одного патрона?

Чи є вогнепальною зброєю предмет, вилучений у підозрюваного?

Яким способом (промисловим чи саморобним) виготовлено предмет (зброя, патрон), вилучений у підозрюваного?

До якого виду, системи, моделі, калібру належить дана вогнепальна зброя?

Чи є боєприпасом патрон, вилучений у підозрюваного?

До зброї якого виду, системи, моделі, калібру призначено патрон, ви­лучений у підозрюваного?

Чи міг з даної зброї за певних умов (наприклад, при падінні її на Грунт, підлогу тощо) бути здійснений постріл без натискання на спусковий гачок?

Чи стріляли з даної зброї після її останнього чищення і змащування?

Який порох (вид, марка) застосовано при останньому пострілі з даної зброї?

Якою кулею (шротом, картеччю) зроблено останній постріл з гладко- ствольної рушниці (обріза)?

З гладкоствольної зброї якого калібру вистрілено кулю (шрот, картеч, пиж), вилучену на місці події (з трупа потерпілого під час проведення су­дово-медичних досліджень)?

Чи є дане пошкодження вогнепальним?

Кулею якого калібру, типу (оболонковою, напівоболонковою тощо) утворено пошкодження?

Яким є дане пошкодження — вхідним чи вихідним?

У якому напрямку і з якої відстані зроблено постріл, що утворив по­шкодження на об’єкті, вилученому з місця події?

Яким було положення зброї відносно потерпілого (перешкоди)?

4, 5 Дослідження цих питань відносно вогнепальних пошкоджень на одязі, пов’язаних з одночасним спричиненням тілесних ушкоджень людині, належить до компетенції відділень медичної криміналістики бюро судово-медичної експертизи. В окремих випадках (коли визнача­ється дистанція, напрямок пострілу тощо) такі питання вирішуються комплексною судово-медичною та судово-балістичною експертизою. Провідною установою слід призначити бюро судово-медичної експер­тизи.

88. Експертові, з урахуванням характеру питання, надаються: зброя, усі патрони, гільзи, кулі, шрот, пижі, які приєднані до справи як речові до­кази, порівняльні матеріали, предмети зі слідами пострілу.

Усі надані об’єкти повинні мати на упаковці або на прикріплених до них бирках індивідуалізувальні позначки (найменування, кількість, місця виявлення, наприклад: «шрот, що вилучений з трупа А., 4 шротини»). На предметах з пошкодженнями мають бути орієнтувальні позначки (зовніш­ній, внутрішній бік; верх, низ тощо).

89. Для вирішення питань про обставини пострілу (напрямок, дистан­ція, взаємне положення зброї та перешкоди тощо) експертові надаються предмети, на яких є сліди пострілу.

Крім об’єкта дослідження, експертові надсилаються протоколи слідчих оглядів, відтворення обстановки й обставин події, інших слідчих дій або виписки з них, що містять відомості, які можуть мати значення для вирі­шення поставлених питань. Є припустимим виклад цих відомостей в по­станові (ухвалі) про призначення експертизи.

Якщо особа, яка призначає експертизу, відчуває труднощі у визначенні даних, про які треба повідомити експерта, або у формулюванні питань, їй слід проконсультуватись з експертом (спеціалістом).

Якщо у справі раніше проводились судово-медичні та інші експертизи, пов’язані з даною експертизою, експертові надаються акти цих експертиз, фотознімки, рентгенограми, схеми тощо.

90. Зброю, яка направляється на експертизу, необхідно розрядити. Як­що прийомами, які звичайно застосовуються, розрядити її неможливо, то частини ударно-спускового механізму приводяться в положення, яке уне­можливлює випадковий постріл. На упаковці мають бути зроблені попере­джувальні надписи.

91. Речові докази упаковуються окремо. При цьому повинен бути за­безпечений захист їх від забруднення, пошкоджень та взаємного контакту у процесі транспортування. Дульний зріз зброї закривається чистою білою тканиною і обв’язується.

92. Вогнепальна зброя та боєприпаси направляються на експертизу слідчим або нарочним. їх пересилка поштою не допускається.

Експертиза вибухових пристроїв

93. Головними завданнями експертизи вибухових пристроїв є:

93.1. Визначення факту вибуху вибухового пристрою на місці події.

93.2. Визначення виду вибуху.

93.3. Визначення належності об’єкта до вибухових пристроїв (боєпри­пасів) та визначення класифікаційної категорії пристрою.

93.4. Визначення потужності вибуху вибухового пристрою.

93.5. Визначення (опис) конструкції пристрою та способу його вигото­влення.

93.6. Установлення здатності пристрою викликати вибух та можливос­ті вибуху пристрою в конкретних умовах (струс, нагрівання тощо).

93.7. Установлення наявності в обставинах справи даних, що стосуються особи, яка виготовила саморобний вибуховий пристрій і привела його в дію.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Чи належить до вибухових пристроїв (боєприпасів) предмет, вилуче­ний (указати у кого або де)?

Чи придатний наданий предмет до використання за цільовим призна­ченням — до вибуху? Якщо не придатний, то з яких причин?

Які вражаючі фактори притаманні наданому пристою?

Чи підірвано в даному місці вибуховий пристрій? Якщо так, то до яко­го виду пристроїв він належить (які особливості його конструкції, країна- виробник тощо)?

Чи є предмети, знайдені на місці події (в тілі потерпілого), частинами вибухового пристрою?

Якщо так, то до якого виду пристроїв вони належать?

Яким способом, саморобним чи промисловим, виготовлено вибуховий пристрій?

Який спосіб підриву був застосований в даному випадку?

Якщо підірвано боєприпаси, до якого виду вони належать (гранати, мі­ни, снаряди тощо)?

Чи містять надані експертові матеріали дані, що вказують на характер­ні риси особистості виготовника вибухового пристрою (професійні навич­ки, ступінь обізнаності з технологією виготовлення і використання вибу­хових пристроїв тощо)?

Чи однакова конструкція саморобного вибухового пристрою, частини якого знайдені на місці події, та макета, виготовленого гр. Н.?

94. Готуючи об’єкти для дослідження, необхідно дотримуватись таких правил:

94.1. Вибухові пристрої необхідно розрядити (роз’єднати засоби під­риву). Здійснення цієї операції виконують спеціалісти з пошуку, розря­дження та знищення вибухових пристроїв ВТУ НДЕКЦ МВС, або військо­ві піротехніки.

94.2. Експертові слід направити всі деталі (частини, уламки) вибухово­го пристрою (боєприпасів), знайдені на місці події.

94.3. Експертові разом з об’єктами, зібраними на місці події, включаю­чи об’єкти, вилучені з трупа потерпілого, обов’язково направляються про­токоли огляду місця події, протоколи огляду трупів, окремих речових до­казів з усіма додатками до цих протоколів (плани, схеми, фотознімки та ін.), протоколи допиту свідків.

95. Об’єкти з місця події, на яких є свіжа кров, не можна упаковувати в герметичну тару, оскільки продукти її гниття можуть перешкодити дослі­дженню слідів вибухових речовин.

Експертиза вибухових речовин і продуктів вибуху (пострілу)

96. До основних завдань експертизи вибухових речовин і продуктів вибуху (пострілу) належать:

96.1. Установлення факту належності даного об’єкта до вибухових ре­човин або речовин, які можна використати як компоненти для виготов­лення вибухових речовин, порохових зарядів або піротехнічних засобів.

96.2. Установлення способу виготовлення вибухових речовин.

96.3.Виявлення мікрослідів вибухових речовин і продуктів їх розкладу на предметах-носіях.

96.4. Установлення за продуктами розкладу вибухових речовин вихід­ної речовини, яка була використана для вибуху (пострілу).

96.5. Установлення спільної родової (групової) приналежності вибухо­вих речовин (порохових зарядів).

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Чи є дана речовина вибуховою? Якщо є, то якою саме?

Чи можуть використовуватись для виготовлення вибухівки дані речо­вини? Якщо так, то в якому сполученні?

Яким способом — промисловим чи саморобним виготовлена дана ви­бухівка?

Чи є на предметі-носії (указується, на якому саме) сліди вибухових ре­човин? Якщо так, то яких саме?

Чи є на даному предметі продукти розкладу вибухівки? Якщо так, то внаслідок розкладу якої вибухової речовини вони утворились?

Чи мають дані вибухові речовини (зазначаються порівнювані об’єкти) спільну родову (групову) належність?

Чи становили раніше вибухові речовини, надіслані на дослідження, єдину масу?

Чи мають спільну родову (групову) належність надані зразки шроту за номером, способом виготовлення, хімічним складом?

Чи однаковий хімічний склад наданих дробу і шматка металу?

Чи мають спільну родову (групову) належність або єдине джерело по­ходження частини патронів (шроту, кулі, картечі, пижа, прокладки), знай­дені на місці події, з частинами патронів, вилучених у певної особи (за ви­дом та складом матеріалу, кольором, розмірами, формою, способом виготовлення тощо)?

97. У справах, пов’язаних з вибухами, з місця події слід вилучати всі предмети або їх частини, на яких є сліди кіптяви. З епіцентру вибуху зби­раються зразки Грунту (вибух на Грунті), залишки штукатурки, бетону (ви­бух у приміщенні), деталі зі слідами оплавлення (вибух в автомобілі) то­що. Зразки упаковуються в герметичну тару (скляні ємкості, поліетиленові мішки тощо).

Обов’язково надається протокол огляду місця події з планом-схемою і фотографіями. Особа або орган, які призначають експертизу, мають пере­вірити, чи є в цих матеріалах відомості про пошкодження на предметах, що оточують місце події; наявність чи відсутність воронки та її параметри: діаметр, глибина, матеріал, на якому утворилась воронка (грунт, асфальт, залізобетон, деревина тощо); руйнування скла у вікнах (повне чи часткове) та відстані цих вікон від місця вибуху; сліди вибуху на предметах (наяв­ність кіптяви, характер та інтенсивність її розподілу тощо).

З потреби поповнення вихідних даних для проведення експертизи слід провести повторний огляд місця події, допит та інші слідчі дії.

Вибухові речовини, виявлені в невеликій масі, направляються повніс­тю, в інших випадках — у зразках. Кожний об’єкт упаковується в окрему герметичну тару з дотриманням вимог, що стосуються транспортування вибухових речовин.

Якщо виникають утруднення, слід проконсультуватись з експертом (спеціалістом).

Експертиза матеріалів, речовин та виробів

98.В експертизі матеріалів, речовин та виробів розрізняють такі осно­вні підвиди:

— експертиза волокон і волокнистих матеріалів;

— скла та кераміки;

— лакофарбових матеріалів і покриттів;

— нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів;

— експертиза Грунтів;

— наркотичних засобів, сильно дійних речовинб;

6 Дослідження рослин (їх частин) з метою встановлення належності до об’єктів, що містять наркотичні речовини, становить компетенцію біологі­чної експертизи.

— рідин, що містять спирт;

— металів і сплавів;

— полімерів, пластмас.

Залежно від наявності обладнання і спеціалістів, в установах можуть досліджуватись матеріали і речовини, які не наведені в цьому переліку.

При виникненні потреби в проведенні таких досліджень слід до призна­чення експертизи з’ясувати відповідні можливості тієї чи іншої установи.

99.Головними завданнями, спільними для всіх підвидів експертиз ма­теріалів і речовин, є:

99.1. Виявлення на предметах обстановки місця події (предметах- носіях) мікрочастинок або мікрослідів певних матеріалів і речовин (части­нок фарби, слідів пально-мастильних матеріалів, слідів металізації, мікро- волокон, частинок наркотичних засобів тощо).

99.2. Визначення роду (виду) матеріалів і речовин за класифікаціями, що існують в науці, техніці та на виробництві (за хімічним складом, фізи­чними властивостями, призначенням тощо).

99.3. Установлення спільної родової (групової) належності матеріалів і речовин.

99.4. Установлення походження матеріалів і речовин з певного джере­ла.

7 Вирішення питання про походження матеріалів і речовин з певного джерела залежить від ряду особливостей об’єкта, а також від наявності в конкретній установі потрібного обладнання та спеціалістів. Тому з приво­ду постановки цього питання доцільно попередньо отримати консультацію у експерта (спеціаліста).

Експертиза волокон і волокнистих матеріалів

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Чи є на предметі-носії (зазначається, на якому саме) сторонні волокна- нашарування (мікрочастинки волокон), яка їх природа?

Чи є на одязі (зазначається предмет одягу, кому він належить) волок­на — нашарування спільної родової (групової) належності з волокнами, з яких виготовлена тканина іншого одягу (зазначається її назва, кому вона належить)?

Чи знаходились в контакті дані предмети одягу (інші об’єкти волокни­стої природи)?

Чи є клаптик тканини, знайдений на місці події, частиною даного предмета одягу?

Поиск по сайту: