Додаток 2 7 страница

133. Головними завданнями товарознавчої експертизи є:

— визначення належності товарів (далі — товарна продукція) до кла­сифікаційних категорій, які прийняті у виробничо-торговельній сфері (вид, сорт, артикул, марка, модель, розмір, комплектність тощо);

— визначення якісних змін товарної продукції;

— визначення причин якісних змін товарної продукції (мають вироб­ничий характер, виникли при транспортуванні, зберіганні, у процесі екс­плуатації);

— установлення способу виробництва товарної продукції: промисло­вий чи саморобний, підприємства-виробника, країни-виробника;

— визначення вартості товарної продукції, у т. ч. з урахуванням част­кової втрати її товарних якостей у зв’язку з експлуатаційним зношенням і пошкодженнями від впливу зовнішніх факторів;

— визначення відповідності упакування і транспортування, умов і те­рмінів зберігання товарної продукції до вимог чинних правил.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Яке найменування, призначення товарів народного споживання? До якого виду, роду, групи, марки вони належать?

Чи відповідають маркувальні дані дійсним товарним характеристикам товару народного споживання?

Як може бути розшифроване маркування наданого товару народного споживання?

Чи відповідає якість виробу вимогам стандартів, технічних умов, на­даним зразкам за органолептичними показниками?

Які дефекти є у конкретному товарі народного споживання? Чи мож­лива його реалізація (експлуатація) при наявності виявлених дефектів?

Під впливом яких причин змінилась якість товару та виникли різного роду дефекти? Чи мають вони виробничий характер або виникли в резуль­таті будь-яких пошкоджень при транспортуванні, зберіганні, експлуатації?

Який процент втрати якості товару через ознаки зносу або наявність дефектів?

Яка вартість об’єктів дослідження?

Які умови приймання, зберігання та відпуску товару?

Чи правильно виконані маркування та пакування товару? Чи відпові­дає маркування та пакування товару вимогам нормативно-технічної доку­ментації або зразкам?

Яким підприємством і коли виготовлено товар (при умові наявності ма­ркувальної інформації або відповідних супроводжувальних документів)?

Яким характеристикам відповідає товар згідно з Українським класифі­катором товарів зовнішньоекономічної діяльності?

(абзац пункту 133 у редакції наказу Міністерства юстиції України від

01.06.2009р. №965/5)'

Чи являють собою комплект окремі вироби, що надані на дослідження?

Визначення розміру шкоди, заподіяної власнику майна внаслідок по­шкодження цього майна (при пожежі, залитті тощо).

134. У постанові (ухвалі) про призначення експертизи слід зазначити суть позовних вимог або обставини кримінальної справи, у якій призначе­но експертизу.

Разом з постановою (ухвалою) про призначення експертизи експерту надається об’єкт дослідження. Громіздкі предмети досліджуються за міс­цезнаходженням. Якщо ці об’єкти перебувають за місцем проживання громадян, то особа або орган, які призначили експертизу, зобов’язані за­безпечити експертові можливість їх огляду. У цивільних справах експерт­ний огляд об’єктів дослідження при необхідності проводиться у присутно­сті сторін (інших зацікавлених осіб).

Якщо перед експертом поставлено питання про вартість майна, особа або орган, які призначили експертизу, мають зазначити, за станом на який час належить вирішувати поставлене питання.

На експертизу може бути поставлене питання про вартість відсутнього майна. У цих випадках особа або орган, які призначили експертизу, пови­нні зазначити, на підставі яких матеріалів справи, що містять відомості про відсутні об’єкти, повинна провадитись експертиза (рахунки, товарно- транспортні накладні, описи в позовних заявах, протоколах допиту потер­пілих та ін.), і надати експертові ці матеріали (їхні копії) або навести ці ві­домості у постанові (ухвалі) про призначення експертизи.

Об’єкти дослідження направляються експертові в упаковці, яка забез­печує їх зберігання.

Автотоварознавча експертиза

135. До числа основних завдань автотоварознавчої експертизи нале­жать визначення ринкової вартості дорожніх транспортних засобів (далі — ДТЗ), їх складових, а також розміру вартості матеріальних збитків, заподі­яних власнику або володільцю ДТЗ унаслідок пошкодження останнього.

Перед автотоварознавчою експертизою можуть ставитись також пи­тання про складові основного завдання або споріднені з ним, якщо такі питання мають значення для цивільно-правових і адміністративно- правових відносин, пов’язаних з придбанням і експлуатацією дорожньо- транспортних засобів.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Яка ринкова вартість дорожнього транспортного засобу (зазначається його марка, модель і державний реєстраційний номер) на дату оцінки (ука­зується дата, на яку визначається його вартість)?

Яка вартість дорожнього транспортного засобу (зазначаються марка, модель ДТЗ і ідентифікаційний номер), його складових, що ввозяться на митну територію України, на дату оцінки (вказується дата, на яку визнача­ється його вартість)?

Яка ринкова вартість сільськогосподарської та будівельної техніки? Примітка: визначається вартість техніки, що обладнана силовим агрегатом та самохідним шасі, зокрема трактори, комбайни тощо.

(пункт 135 доповнено новим абзацом шостим згідно з наказом Мініс­терства юстиції України від 15.07.2008 р. № 1198/5,у зв’язку з чим абзаци шостий — вісімнадцятий вважати відповідно абзацами сьомим — дев ’ятнадцятим)

Яке значення складає величина втрати товарної вартості ДТЗ на дату оцінки (указується дата, на яку визначається його вартість)?

Яка утилізаційна вартість дорожнього транспортного засобу (зазнача­ються його марка, модель і державний реєстраційний або ідентифікацій­ний номер) на дату оцінки (указується дата, на яку визначається його вар­тість)?

Яка скрапова вартість ДТЗ (зазначаються його марка, модель і держав­ний реєстраційний або ідентифікаційний номер) на дату оцінки (указуєть­ся дата, на яку визначається його вартість)?

Яка ліквідаційна вартість ДТЗ (зазначаються його марка, модель і дер­жавний або ідентифікаційний номер) на дату оцінки (указується дата, на яку визначається його вартість)?

Яка вартість матеріального збитку (шкоди), завдана власнику дорож­нього транспортного засобу (зазначаються прізвище, ім’я та по батькові власника, марка, модель ДТЗ, його державний реєстраційний номер) вна­слідок... (зазначається подія, що призвела до матеріальної шкоди), на дату оцінки (указується дата, на яку визначається вартість)?

Чи укомплектовано ДТЗ відповідно до нормативно-технічної докумен­тації підприємства-виробника? Якщо ні, то в чому саме полягає неукомп- лектованість?

Яка дата виготовлення даного ДТЗ (його складової)?

До якого типу належить даний двигун, які його основні характерис­тики?

Чи можливо провести ремонтно-відновлювальні роботи пошкодже­ного ДТЗ (його складових)? Якщо можливо, то який обсяг, характер і вартість цих робіт на дату оцінки (указується дата, на яку проводиться оцінка майна)?

Яке значення складає коефіцієнт фізичного зносу складових зазначе­ного ДТЗ?

Яке значення складає процентний показник ринкової вартості ДТЗ?

Чи відповідають виконані ремонтно-відновлювальні роботи норматив­ним вимогам?

(абзац вісімнадцятий пункту 135 у редакції наказу Міністерства юстиції України від 15.07.2008 р. № 1198/5)

Яким характеристикам (у тому числі типу) відповідає ДТЗ згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності?

(абзац пункту 135 у редакції наказу Міністерства юстиції України від

01.06.2009р. №965/5)'

136. На дослідження експертові надаються ДТЗ та документація, що стосується його реєстрації, матеріали розслідування події, що призвела до матеріальної шкоди, а також документи, в яких зафіксовані інші вихідні дані, необхідні для вирішення поставленого питання.

У разі потреби виклик зацікавлених осіб на технічний огляд ДТЗ здій­снюється замовником експертизи із зазначенням дати, місця та часу про­ведення огляду (після їх узгодження з експертом).

Особа або орган, які призначили експертизу, повинні забезпечити мо­жливість огляду ДТЗ та належні безпечні умови (освітлення, вільний до­ступ, можливість огляду ДТЗ з різних боків тощо).

Експертиза комп’ютерної техніки і програмних продуктів

137. Головними завданнями експертизи комп’ютерної техніки і про­грамних продуктів є:

— установлення технічного стану комп’ютерно-технічних засобів;

— установлення обставин, пов’язаних з використанням комп’ютерно- технічних засобів, інформації та програмного забезпечення;

— виявлення інформації та програмного забезпечення, що містяться на комп’ютерних носіях;

— установлення відповідності програмних продуктів певним парамет­рам.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Чи міститься на даному носії інформація стосовно (зазначити, яка ін­формація цікавить) і якщо так, то яка саме?

Чи містить носій досліджуваного комп’ютера інформацію про певні (зазначити, які саме) дії користувача?

Чи здійснювались спроби знищення зазначеної інформації?

Чи піддавався досліджуваний накопичувач певним процедурам з ме­тою знищення інформації?

Чи розроблена зазначена інформація на цьому комп’ютері або перене­сена з іншого носія?

Яким чином інформація (зазначити, яка саме) перенесена до досліджу­ваного комп’ютера (носія)?

Яка технологія та хронологія створення електронного документа (за­значити електронний документ та певний зміст)?

Яка дата та час створення (друку, видалення, занесення тощо) файлів, що містять інформацію стосовно... (зазначити зміст)?

Чи містить накопичувач інформації досліджуваного комп’ютера певне (зазначити, яке саме) програмне забезпечення?

Яким чином, коли це програмне забезпечення встановлене?

Які технічні несправності має дане комп’ютерне обладнання або його окремі блоки та пристрої, і як ці несправності впливають на роботу облад­нання в цілому?

Чи можна за допомогою даного програмного продукту реалізувати фу­нкції, передбачені технічним завданням на його розробку?

Чи можливе вирішення певного завдання за допомогою даного про­грамного продукту?

(пункт 137 у редакції наказу Міністерства юстиції України від

29.12.2006 р.№ 126/5)

138. Для дослідження інформації, що міститься на комп’ютерних носі­ях, експертові надається сам комп’ютерний носій, а також комп’ютерний комплекс, до складу якого входить досліджуваний носій.

(пункт 138 у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.12.2006 р.№ 126/5)

139. У деяких випадках на дослідження може надаватися тільки комп’ютерний носій. У такому разі, якщо перед експертами ставляться пи­тання стосовно дат та часу певних дій користувача, експертам надається інформація щодо показів годинника реального часу комп’ютера, з якого вилучено носій.

(пункт 139 у редакції наказу Міністерства юстиції України від

29.12.2006 р.№ 126/5)

140. Для встановлення відповідності програмних продуктів певним па­раметрам, а також вартості програмного продукту експертові надається носій з копією досліджуваного програмного продукту і еталонна (дистри­бутивна) копія програмного продукту, що реалізується на вітчизняному ринку програмних засобів.

У разі відсутності дистрибутивної копії програмного продукту не слід відмовлятися від призначення експертизи, оскільки в окремих випадках її можна провести за наявності копії програмного продукту.

(пункт 140 у редакції наказу Міністерства юстиції України від

29.12.2006 р.№ 126/5)

141. Для дослідження технічного стану і визначення вартості комп’ютерно-технічних засобів експертові надаються сама комп’ютерна техніка, а також технічна документація до неї.

(пункт 141 у редакції наказу Міністерства юстиції України від

29.12.2006 р.№ 126/5)

142. Щоб визначити, які саме об’єкти слід надавати експертові в кож­ному конкретному випадку, а також як їх відбирати для дослідження, до­цільно отримати консультацію експерта (спеціаліста) в галузі комп’ютерної техніки.

Експертиза об’єктів інтелектуальної власності

143. Основним завданням експертизи об’єктів інтелектуальної власно­сті є визначення властивостей об’єктів інтелектуальної власності, до яких належать об’єкти промислової власності, об’єкти авторського права і су­міжних прав.

144. При дослідженні об’єктів промислової власності вирішуються пи­тання щодо властивостей об’єктів промислової власності, а саме: винахо­дів і корисних моделей, промислових зразків, раціоналізаторських пропо­зицій, знаків для товарів і послуг (торговельних марок), комерційних найменувань, географічних зазначень походження товару, топографії інте­гральних мікросхем, сортів рослин, порід тварин тощо.

145. При дослідженні об’єктів авторського права та суміжних прав ви­рішуються питання щодо властивостей таких об’єктів: літературних та ху­дожніх творів (романи, поеми, статті та інші письмові твори; лекції, про­мови, проповіді та інші усні твори; драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні, інші сценічні твори; музичні твори (з текстом або без тексту); аудіовізуальні твори; твори живопису, архітектури, скуль­птури та графіки; фотографічні твори; твори ужиткового мистецтва; ілюс­трації, карти, плани, ескізи і пластичні твори, що стосуються географії, то­пографії, архітектури або науки; переклади, адаптації, аранжування та інші переробки літературних або художніх творів; збірники творів, якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності); комп’ютерних програм, компіляцій даних (баз даних), якщо вони за добором або впорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності; виконань, фонограм, відеограм, програм (передач) організацій мовлення тощо.

146. Окрему групу становлять економічні дослідження об’єктів інтеле­ктуальної власності, зокрема визначення вартості перелічених вище об’єктів інтелектуальної власності та розрахунок збитків, завданих у ре­зультаті порушення прав на них.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

До пункту 144.

Чи містить формула запатентованого винаходу (корисної моделі) озна­ки, яких не було в поданій заявці?

Чи є дане позначення загальновживаним як позначення товарів чи по­слуг певного виду?

Чи використано при виготовленні даного продукту кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу за патентом №..., або ознаку, еквівалентну їй?

Чи є помилка у формулі винаходу, виправлена Державним реєстром на прохання патентовласника, очевидною?

Чи відповідає обсяг запатентованого винаходу умовам, що використані ліцензіатом?

Чи містить технічне (організаційне) рішення, упроваджене на підприєм­стві А, ознаки раціоналізаторської пропозиції, поданої громадянином Н.?

Чи збільшило строк працездатності конкретного устаткування (облад­нання) на даному підприємстві впровадження раціоналізаторської пропо­зиції №...?

Чи використано в даному виробі всі суттєві ознаки промислового зраз­ка за патентом №...?

Якими є суттєві ознаки промислового зразка за патентом №...?

Чи стала сукупність суттєвих ознак промислового зразка за патентом №... загальнодоступною у світі до дати подання заявки?

Чи є порівнювані позначення схожими за ступенем змішування насті­льки, що їх можна сплутати?

Чи є товари, для яких використовуються торговельні марки А та В, спорідненими?

Чи є етикетки, що розміщені на упаковці товару, що використовуються фірмами А та В, ідентичними?

Чи використано в назві газети «...» елементи назви періодичного ви­дання «...»?

До пункту 145.

Чи має місце використання фрагментів Тексту № 1 при складенні Тек­сту № 2, у тому числі використання фрагментів із мовною або іншою об­робкою (зокрема, незначні за змістом, але фактичні зміни та доповнення)? Якщо так, то які саме фрагменти були використані і якій обробці вони під­давались?

Чи використовувався при складенні Тексту № 2 як основа та першо­джерело Текст № 1, зокрема шляхом запозичення ідеї, структури, систе­ми? Якщо так, то саме яким чином використано запозичене з Тексту № 1 при складенні Тексту № 2?

Чи містить у собі ознаки об’єкта авторського права підручник, вида­ний..., надрукований відповідно до договору №... на виконання полігра­фічних робіт від... року №...? Якщо так, то якому саме виду об’єктів авто­рського права ці ознаки притаманні?

Чи містить у собі ознаки службового твору каталог, виданий..., ство­рений за ініціативою директора... згідно з наказом від... року №... «Про створення та використання каталогів», в службовий час та за допомогою службового обладнання колективом працівників?

Чи відповідає умовам оригінальності наданий на дослідження твір?

Чи має твір.... ознаки творчого характеру?

Чи є опублікування фотографії, на якій зображена скульптура..., у жу­рналі «...» фактом використання витвору мистецтва — скульптури...?

До пункту 146.

Який розмір збитків, завданих власнику патенту (свідоцтва) внаслідок неправомірного використання запатентованого винаходу (зареєстрованого знака для товарів і послуг)?

Чи правильно виконано розрахунок винагороди за раціоналізаторську пропозицію?

Яку частину вартості нематеріальних активів підприємства становлять об’єкти інтелектуальної власності?

Яка вартість виключних майнових прав автора даного твору?

147. Разом з постановою (ухвалою) про призначення експертизи слід надати документацію, з якої експерт міг би отримати вихідні дані для ви­рішення поставлених питань. Найбільш доцільним є направлення на екс­пертизу всіх матеріалів справи.

Для вирішення питань щодо чинності охоронних документів та дотри­мання прав їх власників слід надати завірені копії охоронних документів та, у разі необхідності, матеріали заявок, а також копії документів або дані з них, якими сторони підтверджують свої позовні вимоги або заперечують їх.

У разі, якщо проводиться повторна експертиза або раніше об’єкти до­сліджувались іншими спеціалістами з питань, які виносяться на вирішення експертизи, обов’язково надаються висновки попередніх досліджень, усі об’єкти та матеріали, що направлялися на первинну експертизу.

Документи повинні бути систематизовані в хронологічному порядку, підшиті та пронумеровані.

Психологічна експертиза

148. Психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної ді­яльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки.

149. Психологічна експертиза призначається на стадії попереднього та судового слідства у карних та цивільних справах. Об’єктом експертизи є психічно здорові особи (підозрювані, обвинувачені, свідки, потерпілі, по­зивачі, відповідачі: малолітні; неповнолітні; дорослого та похилого віку).

150. Психологічна експертиза також може бути часткою комплексного експертного дослідження, якщо в слідства чи суду виникають питання, ви­рішення яких потребує синтезування спеціальних знань з різних галузей науки (психолого-психіатрична експертиза, психолого-медико-психіа- трична, медико-психологічна та психолого-автотехнічна експертиза). До цього переліку належать також психолого-почеркознавча експертиза та психолого-лінгвістична експертиза, що перебувають наразі в стадії науко­вої розробки.

151. Головним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи:

— індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провід­них якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і по­ведінки;

— емоційних реакцій та станів;

— закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвит­ку та індивідуальних її властивостей.

152. При проведенні судових психологічних експертиз використову­ються загальновідомі в науковій практиці психологічні методики та їх ав­торські модифікації, що пройшли апробацію та відбираються з урахуван­ням специфіки судових експертних досліджень і конкретних питань, поставлених перед психологічною експертизою.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Які індивідуально-психологічні особливості має підекспертна особа?

Чи має підекспертна особа індивідуально-психологічні особливості, які суттєво вплинули на характер її протиправних дій або злочину чи зло­чинної діяльності (зазначається, що саме має значення для суду чи слідст­ва: підвищена агресивність, підкореність, жорстокість, нерішучість, етичні орієнтації, соціальні установки, мотиваційна сфера)?

Які психологічні особисті якості та провідні мотиваційні чинники по­ведінки має підекспертна особа? У якому зв’язку вони перебувають з об­ставинами, що досліджуються у справі?

Чи могли індивідуально-психологічні особливості підекспертної особи суттєво вплинути на її поведінку під час скоєння нею протиправних дій (або злочину)?

Який індивідуально-рольовий статус має підекспертний у злочинній групі (лідер, підвладний, ведений тощо) і чи це зумовлено його індивідуа- льно-психологічними властивостями та особливостями соціально- психологічної структури злочинної групи (злочинного угруповання)?

Які особливості мають психологічні чинники сексуально- насильницької поведінки підекспертного (у справах про статеві злочини)?

Чи має підекспертна особа індивідуально-психологічні особливості, що суттєво вплинули на характер її показань у справі?

Яким чином сімейна ситуація, індивідуально-психологічні особливості батьків (зазначити, якщо треба, одного чи обох з них), особливості їх ви­ховної поведінки впливають на емоційний стан, психічний розвиток та відчуття благополуччя дитини?

Яким чином можуть вплинути умови виховання кожного з батьків на психологічний стан та розвиток дитини?

Чи має залежність оцінка сімейної ситуації дитиною від впливу з боку батьків та інших дорослих?

Чи має підекспертна особа зміни в емоційному стані, індивідуально- психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функ­ціонуванню її як особистості і виникли внаслідок впливу певних обставин (зазначити обставини: безпідставне обвинувачення, незаконне позбавлен­ня волі, наклеп, образа, заподіяння шкоди її громадським інтересам тощо)?

Чи є ситуація, що досліджується за справою, психотравмувальною для

Н. (зазначаються прізвище, ім’я та по батькові)?

Якщо так, то чи завдані Н. (зазначаються прізвище, ім’я та по батькові) страждання (моральна шкода)?

Чи спричинені Н. (зазначаються прізвище, ім’я та по батькові) страж­дання (моральна шкода) за умов ситуації (зазначаються умови ситуації), що досліджуються у справі? Якщо Н. (зазначаються прізвище, ім’я та по батькові) завдані страждання (моральна шкода), який можливий роз­мір становить грошова компенсація за завдані страждання Н. (моральної шкоди)?

Чи спроможна підекспертна особа, з урахуванням її вікових особливо­стей, емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку та умов мікросоціального середовища (залежність, погроза, омана тощо), усвідомлювати реальний зміст власних дій та по­вного мірою свідомо керувати ними і передбачати їх наслідки?

Чи здатна підекспертна особа, з урахуванням її емоційного стану, ін- дивідуально-психологічних особливостей та рівня розумового розвитку, правильно сприймати обставини, що мають значення у справі, і давати про них відповідні показання?

Чи мали суттєвий вплив індивідуально-психологічні особливості та емоційний стан підекспертної особи на її поведінку в аварійній ситуації (у справах щодо управління транспортом або механізмами й автоматизова­ними системами на виробництві тощо)?

Чи перебувала підекспертна особа на момент скоєння протиправних дій в емоційному стані (і в якому саме (сильний страх, пригніченість, роз­губленість, відчай, емоційний стрес, фрустрація тощо), що суттєво впли­нув на її свідомість і поведінку (або, згідно зі справою, на діяльність, ви­конання професійних обов’язків)?

Чи перебувала підекспертна особа в стані вираженого емоційного збу­дження або емоційного напруження, що можуть розглядатися як психоло­гічна підстава стану сильного душевного хвилювання?

Чи перебувала підекспертна особа на момент скоєння протиправних дій у стані фізіологічного афекту як психологічної підстави сильного ду­шевного хвилювання?

У якому емоційному стані перебувала підекспертна особа в період, який передував її самогубству?

Чи виник емоційний стан підекспертної особи в період, який передував її самогубству, унаслідок дій обвинуваченого (зазначити: насильство, дії, які кваліфікуються як погрози, жорстоке ставлення чи систематичне при­ниження людської гідності тощо)?

Чи здатна підекспертна особа, виходячи з рівня її розумового розвитку, індивідуально-психологічних особливостей і емоційного стану, правильно розуміти характер та значення скоюваних з нею дій та здійснювати опір (у справах про статеві злочини)?

Чи здатна підекспертна особа, з урахуванням рівня її розумового розвитку та індивідуально-психологічних особливостей, розуміти ха­рактер та фактичний зміст власних дій, керувати ними та передбачати їх наслідки?

Чи має підекспертна особа відхилення у психічному розвитку, які не є виявами психічного захворювання? Якщо має, то якими саме є їх ознаки?

Чи вплинули (і яким чином) індивідуальні властивості психічних про­цесів підекспертної особи (указати залежно від того, що має значення у справі: пам’ять, увага, сприймання, мислення, особливості емоційних реа­кцій) чи функціонування сенсорних процесів (зір, слух, нюх тощо) на аде­кватність сприйняття нею особливостей та змісту ситуації (зазначити на­явні ознаки ситуації, що досліджується у справі), на їх відтворення у показаннях?

Відповідно до особливостей конкретних обставин справи, що дослі­джується слідством або судом, при консультуванні з експертом питання, вирішувані психологічною експертизою, компонуються у доцільні для справи блоки.

Перелік питань до справ про визнання угоди недійсною:

Які індивідуально-психологічні особливості має гр. Н. (зазначаються прізвище, ім’я та по батькові)?

Яка особистісна значимість для гр. Н. обставин, за яких була укладена угода?

У якому емоційному стані був (була) гр. Н. під час звершення дії укла­дання угоди?

Чи здатним був (була) гр. Н., з урахуванням визначених обставин, по­вного мірою вільно та усвідомлено приймати рішення та реалізовувати йо­го своїми діями?

Чи здатний був (була) гр. Н., з урахуванням визначених обставин, усві­домлювати — і в якій мірі — фактичний зміст власних дій та їх наслідків?

Чи здатний був (була) гр. Н. повного мірою прогнозувати наслідки вла­сних дій?

Чи здатний був (була) гр. Н. повного мірою усвідомлено приймати рі­шення, адекватне ситуації, та в повній мірі усвідомлено реалізовувати його?

153. Для проведення дослідження суд або слідство надає експертові мо­жливість психологічного обстеження підекспертного та матеріали справи.

Необхідно (з огляду на вік підекспертного та конкретні питання, постав­лені перед експертизою) надати: медичну документацію, особову справу, шкільні характеристики і характеристики з місця роботи, свідчення співуч- нів, педагогів, колег, друзів, знайомих, родичів та інших людей, з якими під- експертний близько спілкувався. У свідченнях рідних та близьких повинні бути відображені особливості його розвитку та поведінки, умов життя, ото­чення, притаманні йому схильності, захоплення, інтереси. За наявності по­трібно надати щоденники, листи, зразки творчості підекспертного.

154. Особливу увагу слід приділити свідченням або відомостям про особливості поведінки підекспертного у проблемних ситуаціях (конфлік­ти, покарання, втрати тощо) та свідченням про особливості його емоційно­го стану в обставинах, що цікавлять суд та слідство (безпосередньо у мо­мент подій, що досліджуються у справі, у час, що передував подіям, а також після їх завершення).

155. Психологічна експертиза може бути об’єктивною лише за умов автентичних показань, тобто таких, які не залежать від будь-якого сторон­нього впливу або примусу.

Експертиза телекомунікаційних систем та засобів

156. Головними завданнями експертизи телекомунікаційних систем та засобів є:

— визначення характеристик та параметрів телекомунікаційних сис­тем та засобів;

— встановлення фактів та способів передачі (отримання) інформації в телекомунікаційних системах;

— встановлення фактів та способів доступу до систем, ресурсів та ін­формації у сфері телекомунікацій;

— визначення якості телекомунікаційних послуг;

— встановлення технічного стану телекомунікаційних систем та засобів;

— встановлення типу, марки, моделі та інших класифікаційних катего­рій телекомунікаційних систем та засобів;

— дослідження алгоритмів обробки інформації та її захисту у сфері телекомунікацій.

Об’єктами експертизи телекомунікаційних систем та засобів є телеко­мунікаційні системи, засоби, мережі і їх складові частини та інформація, що ними передається, приймається та обробляється.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Які тип, марка, модель телекомунікаційного засобу (системи)?

Чи в робочому стані знаходиться телекомунікаційний засіб (об’єкт)?

Які характеристики підключень до мережі має телекомунікаційний засіб?

Чи змінювались користувачем телекомунікаційної мережі налашту­вання окремих пристроїв, у який час, які їх значення?

Поиск по сайту: