Економічний зміст, сутність послуги як категорії

Суть послуги можна розглядати з різних точок зору:

. як вид діяльності;

. як економічну категорію;

. як сферу;

. як грошовий потік, що відповідає результату діяльності.

Існує багато визначень поняття послуги. Спробуємо навести визначення, які характеризують сутність цього поняття, викладені в різних джерелах.У міжнародній мето­дології обліку і статистики на даний час використовується визна­чення послуг, зафіксоване в довіднику «Лібералізація міжнародних операцій з послугами», розробленому ЮНКТАД і Світовим банком у середині 90-х рр.: «Послуги — зміна в стані інституціональної оди­ниці, що відбулася в результаті дій і на основі взаємної угоди з іншою інституціональною одиницею». Таке загальне й абстрактне визначення поняття послуги пояснюється їхньою надзвичайною різно­манітністю. Адже тільки класифікація ГАТТ/ВТО включає більш 600 різновидів послуг. Ця класифікація послуг базується на Міжнародній стандартизованій промисловій класифікації, прийнятій Організацією Об'єднаних Націй і визнаній більшістю країн світу.

Як відомо, ГАТТ/ВТО — організації, що регулюють міжнародні економічні зв'язки, і відповідно до зазначеної класифікації послуги належать до неторгованих товарів, тобто до товарів, що споживають­ся в тій же країні, де й виробляються, не переміщаючись між країна­ми. Тому очевидно, що різновидів послуг нараховуються тисячі, хоча ніде і не складено їх повного переліку.

Звичайно, можна навести й інші визначення послуги, більш прості і менш абстрактні. Так, Ф. Котлер визначає послуги як «будь-який захід або вигоду, що одна сторона може запропонувати іншій і які в основ­ному невловимі і не призводять до оволодіння будь-чим. Виробницт­во послуг може бути, а може і не бути пов'язане з товаром у його матеріальному вигляді». Можна сказати, що послуга — це «невиди­мий товар» або, як образно висловився журнал «Economist»: «По­слуга — це те, що можна купити, але не можна впустити на ногу».

Під послугами прийнято розуміти результати еко­номічної діяльності, які не набувають матеріально-речової форми і задовільняють певні потреби - особисті, колективні, суспільні. Послуги являють собою результат різнорідної діяль­ності, що здійснюється виробником на замовлення спо­живачів, і, як правило, веде до зміни стану одиниць, які споживають ці послуги. Послуга — такий вид праці, при якому виробництво корисного ефекту співпадає в часі з його споживанням. Послуга — вид діяльності, робіт, в про­цесі виконання яких не створюється новий матеріально-уречевлений продукт, який раніше не існував, але змінюється якість вже створеного продукту. Крім того, послугу можна визначити як вид діяльності, який задовольняє певну людську потребу, може мати або не мати матеріальну форму, тісно пов'язаний з виробництвом товарів або повністю самостійно оформлений. Отже, можна стверджувати, що послуга - це вид діяльності, результатом якої є особливий продукт, який як правило не має матеріально-грошової форми, або матеріалізується в зміненому стані або якості об’єкту і який задовільняє потреби особистості, колективу, суспільства в цілому.

Послуги являють собою результат різнорідної діяль­ності, що здійснюється виробником на замовлення спо­живачів, і, як правило, веде до зміни стану одиниць, які споживають ці послуги.

В загальному обсязі послуг можна виділи дві час­тини. Одна частина послуг призначена для виробничого споживання галузями сфер виробництва матеріальних благ та послуг. Друга частина послуг, що виробляються, призначена для кінцевого споживання домашніми госпо­дарствами, тобто для невиробничого споживання.

Проте, даючи те або інше визначення послуги, необхідно брати до уваги, щочим простіше і конкретніше будь-яке визначення, тим менший різновид послуг воно охоплює і, отже, тим менш точним воно є.

Розглянемо значущість цієї проблеми на простому прикладі: лікар вилікував свого пацієнта від грипу (співак проспівав пісню для слухача), а у відповідь останній його нагодував. Відбувся обмін однієї речі на іншу. З одного боку — матеріальний предмет, з іншого було надано послугу. Працю, що було витрачено на виробництво їжі, ще фізіократи, а слідом за ними А. Сміт називали продуктивною пра­цею, тобто працею, що створює (збільшує) національне багатство; а праця виробника послуг (медика, співака) — непродуктивною, тоб­то такою, що не створює багатства, а тільки його перерозподіляє. К. Маркс у IV томі «Капіталу» піддав критичному аналізу і погляди фізіократів, і погляди А. Сміта на проблему продуктивної та непро­дуктивної праці і показав, що праця з виробництва послуг може бути продуктивною, тобто може створювати і збільшувати національне багатство. Сьогодні ж ми стикаємося з таким парадоксом. У західних країнах, де марксизм піддавався постійній і часто заслуженій кри­тиці, послуги переважно враховуються в складі ВВП і становлять один з головних пріоритетів державної економічної політики. У нашій же країні, де марксизм довгий час був керівним вченням, у тому числі й у сфері економіки, склалося інше ставлення до сфери послуг. Тільки незначна частина послуг в галузях будівництва, транспорту, зв'язку, у сфері обслуговування матеріального виробництва вклю­чалася до складу ВВП. Переважна ж частина послуг: житлове і ко­мунальне господарство, побутове обслуговування, охорона здоро­в'я, освіта, фізкультура і спорт, культура і мистецтво, наука і багато інших — належала до невиробничої сфери і називалася власне сфе­рою послуг. За діючою й дотепер методологією обліку ця сфера розглядається як невиробнича, результати її діяльності не врахову­ються в національному доході і фінансуються з державного бюдже­ту за залишковим принципом. Проте ми поступово переходимо на міжнародну систему рахунків, змінюються джерела фінансування сфери послуг, але ж розраховувати на те, що сфера послуг найб­лижчим часом стане пріоритетною для держави, не доводиться. Для успішного розвитку цієї галузі сьогодні сприятливим було б спро­щення процедури реєстрації та ліцензування, ведення економічної звітності, кредитування.

Якщо послуга — це результат корисної діяльності, що змінює стан особи або товару, то в умовах ринкової економіки цей результат, безумовно, є товаром, він має і мінову вартість, і корисність. Але це товар специфічний, що має ряд характеристик, які відрізняють послу­ги від товарів речовинних.

Остання обставина дозволяє виділити ряд особливостей ринку послуг у порівнянні з ринком матеріальних товарів.

Поиск по сайту: