АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Короткі теоретичні відомості. Рівняння Бернуллі для елементарної струминки ідеальної рідини

Читайте также:
  1. А). Теоретичні передумови.
  2. А). Теоретичні передумови.
  3. А). Теоретичні передумови.
  4. А). Теоретичні передумови.
  5. Арбітражному керуючому забороняється розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв’язку з його діяльністю, і використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб.
  6. Базові відомості
  7. ВИХОВАННЯ У ДІТЕЙ СТАТЕВОЇ САМОСВІДОМОСТІ
  8. Відомості про складову частину документа // Відомості про ідентифікуючий документ. – Відомості про місцезнаходження складової частини в документі. – Примітки.
  9. Відомості, що становлять державну таємницю
  10. Властивості свідомості та її структура.
  11. Втрата свідомості, травми
  12. Г) теоретичні знання та практичні навички певної роботи.

 

Рівняння Бернуллі для елементарної струминки ідеальної рідини. Основним рівнянням гідродинаміки, яке визначає зв’язок між тиском і швидкістю для рухомого потоку рідини, є рівняння Бернуллі.

Для двох довільних поперечних перерізів елементарного струменя ідеальної рідини (рис.4.1) рівняння Бернуллі має вигляд:

.

У цьому рівнянні i – питома енергія положення (висоти) частинок в перерізах 1 і 2 відповідно; і – питома енергія тиску в перерізах 1 і 2; і – питома кінетична енергія в перерізах 1 і 2.

Якщо поділити почленно рівняння Бернуллі на g, то одержимо:

 

 

Рис. 4.1. Графічне зображення рівняння Бернуллі

 

,

де і – геометричні напори в перерізах 1 і 2 відповідно; і – п’єзометричні напори в перерізах 1 і 2; і – швидкісні напори в перерізах 1 і 2.

Оскільки перерізи 1 і 2 були взяті довільно, то рівняння Бернуллі можемо записати для будь-якого перерізу елементарного струменя:

.

Сума трьох складових цього рівняння є повний гідродинамічний напір Н. Це – величина стала у всіх перерізах елементарного струменя, тобто:

.

Рівняння Бернуллі для реальної рідини. З’ясуємо, які необхідно ввести корективи в рівняння Бернуллі для елементарного струменя ідеальної рідини, щоб воно стало справедливим і для потоку руху реальної рідини. У потоці реальної рідини швидкість у різних точках поперечного перерізу різна і залежить від режиму руху рідини.

Якщо режими руху рідини ламінарний або турбулентний, то в рівнянні Бернуллі слід ввести деякий коефіцієнт , що враховує нерівномірність розподілу швидкостей у перерізу потоку рідини. Цей коефіцієнт називається Коріолісовим. Коефіцієнт Коріоліса для ламінарного руху рідини = 2, для турбулентного – = 1÷1,05.

Іншу зміну в рівняння Бернуллі треба ввести у зв’язку з тим, що частина енергії рідини витрачається на гідравлічні опори.

У гідравліці розрізняють два види таких опорів: лінійні й місцеві.

Лінійні опори виникають за рахунок тертя між частинками рідини, а також між частинками рідини і стінкою трубопроводу. Ці втрати енергії рідини зумовлені роботою сил тертя. Вони розподілені рівномірно на ділянках прямолінійного та рівномірного руху і дещо нерівномірно на ділянках нерівномірного руху. Втрати енергії рідини на лінійні опори будемо позначати .

Опори, що зумовлені різного роду місцевими перешкодами (крани, коліна, звуження або розширення, засувки, вентилі), називають місцевими опорами. Вони також ведуть до втрати енергії або напору рухомої рідини, їх позначимо . Ці опори ведуть до зміни швидкостей потоку рідини як за числовим значенням, так і за напрямом.

Враховуючи ці всі поправки, рівняння Бернуллі для потоку реальної рідини можна записати у такому вигляді:

,

де – сума всіх лінійних і місцевих опорів.

На закономірностях, одержаних із рівняння Бернуллі, ґрунтується принцип дії карбюратора двигуна внутрішнього згоряння, струминного насоса, водоміра Вентурі тощо.

Рівняння Бернуллі можна проілюструвати графічно за допомогою ліній п’єзометричного і гідравлічного похилів. Гідравлічний похил чисельно дорівнює відношенню різниці повних напорів між близько розташованими перерізами потоку до відстані ∆ℓ між останніми:

1

Він завжди додатний, тому що Н1 > Н2.

П’єзометричний похил дорівнює відношенню різниці статичних напорів між близько розташованими перерізами потоку до відстані ∆ℓ між ними:

1

На відміну від гідравлічного похилу він може бути додатнім, від’ємним чи дорівнювати нулю в залежності від конфігурації і розташування труби.

Наприклад, в окремому випадку, коли труба розташована горизонтально (Z1=Z2 ) і розширюється у напрямі руху рідини в ній, п’єзометричний напір Р2 / γ буде більшим Р1 / γ.

У цьому випадку різниця Нст1 – Нст2 < 0.

Даний приклад покажемо графічно (рис.4.2а). Лінія п’єзометричного похилу АВ, показана на ньому, підіймається зліва направо. Кут похилу іп до горизонталі ВС відраховується за рухом стрілки годинника від ВС до АВ(іп<0).

Якщо трубопровід звужується (рис.4.2б), то... У цьому випадку, як і для гідравлічного похилу іп > 0.

 

Рис. 4.2.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)