|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Теоретичні відомості. Місцевими опорами називаються будь-які перешкоди, які зустрічаються на шляху руху рідини, що змінюють її швидкість за величиною та за напрямом
Місцевими опорами називаються будь-які перешкоди, які зустрічаються на шляху руху рідини, що змінюють її швидкість за величиною та за напрямом. До них відносять: запірну арматуру (вентилі, крани, засувки), місця з’єднання труб, повороти, відводи тощо. Втрати напору потоку рідини у будь-якому місцевому опорі визначаються за формулою Вейсбаха: , (7.1) де - швидкісний напір (питома кінетична енергія потоку); ζ – безрозмірний коефіцієнт місцевих втрат, який залежить від виду місцевого опору та числа Рейнольдса. Коефіцієнти місцевих опорів у більшості випадків визначаються експериментально. Розглянемо лабораторний метод визначення коефіцієнта місцевих втрат вентиля. Для цього на горизонтально розташованій круглій трубі 1 діаметром d закріплюється місцевий опір, наприклад, вентиль 2 (Рис.7.1). Для вимірювання втрат напору hM вентиля 2 до нього і після встановлюється два п’єзометри 3, 3а. Щоб розрахувати середню швидкість рідини υ, до одного з них додають трубку Піто 4. Рис. 7.1.
Запишемо рівняння Бернуллі для двох перерізів труби до і після вентиля: . (7.2) Для горизонтально розташованих однакового діаметра труб: z1=z2 і = = , α – коефіцієнт Коріоліса, залежить від режиму руху рідини. Позначивши через - різницю п’єзометричних висот та нехтуючи втратами напору вздовж потоку (h 1-2 ≈ h M), отримаємо: , (7.3) де h – різниця показань п’єзометрів 3 і 3а, м.
Коефіцієнт місцевих втрат визначимо за формулою (7.1): . (7.4) Квадрат середньої швидкості знайдемо за різницею рівнів у трубці Піто та п’єзометру 3а: . Підставляючи її значення в формулу (7.4), отримаємо: . (7.5) Для турбулентного режиму приймають α=1, а для ламінарного α=2.
Опис лабораторної установки
Принципова схема лабораторної установки для визначення коефіцієнта місцевих втрат вентиля показана на рис. 7.1. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |