Виробляти або купувати

Відповідь на питання про те, що є основним видом діяльності підприємства (або центральною ланкою бізнесу), містить багато корпоративного змісту, проте операційна діяльність вносить у нього свій вагомий внесок. Від того, якою є діяльність підприємства – виробнича, складальна, дистриб'юторська або сервісна, будуть залежати всі інші операційні рішення. Не менш важливими є рішення про те, чи будуть зосереджені всі зусилля на основному виді діяльності під дахом організації. Якщо відповідь негативна, то слід з'ясувати в якому обсязі вони будуть покладені на третіх осіб. Підприємство, приміром, може вирішити закуповувати сировину, яку воно також виробляє самостійно, з метою підвищення операційності. Однак, якщо ринок приділяє велику увагу якості й злагодженості виробництва, такий крок може бути невиправданим.

Вибір процесу.

Рішення відносно процесу є, можливо, найголовнішим, оскільки неправильний вибір спричиняє низькі показники роботи. Якщо ж у результаті помилки будуть здійснені значні капіталовкладення, то виправити їх дуже складно. Розрізняють три основні категорії процесів.

1. Робота/проект – компанії з такою організацією особливо добре пристосовані для разових робіт. Цей процес малоефективний, зате допускає істотні коливання в специфікаціях продукту. Він настільки гнучкий, що може задовольнити майже будь-яку умову в технічному завданні або в поставках матеріалів. Переваги такої організації в тому, що вона дозволяє продовжувати роботу до тих пір, поки не буде отриманий необхідний результат. При наявності необхідних навичок, устаткування, сировини й часу можна домогтися дуже високої якості. Недоліки – відносно високі витрати й невизначеність як у витратах, так і в часі.

2. Серійні процеси краще підходять для випуску ряду продуктів у помірних кількостях. Допускаючи деякий ступінь стандартизації, вони разом з тим створюють ефект масштабу й тим самим знижують собівартість одиниці продукції. Гнучкість, закладена в схему такого виробничого процесу, припускає можливість маневрування обсягами й асортиментами випуску без значного збільшення витрат. Серійна організація однаково добре підходить для замовлень як у кількості 500, так і у кількості 5000 одиниць. Незважаючи на це, такі процеси найкраще підходять для виробництва стандартизованих продуктів у точно зазначених обсягах. Вони, як правило, пристосовані для формальних процедур контролю якості. Партії, що з якихось причин не пройшли цей контроль, можна відправити на доробку без шкоди для всього процесу.

3. Потокові/масові процеси найбільш ефективні, але негнучкі. Потокова лінія може виробляти лише один продукт із незначними варіаціями в специфікаціях, з тим самим темпом випуску готової продукції. Вона вимагає стандартизації використовуваних матеріалів, стадій процесу й кінцевих продуктів. Затримка на одній з ділянок лінії приводить до зупинки всього конвеєра Переваги такого процесу: прогнозованість і низька собівартість продукції. Її якість буде високою настільки, наскільки якісні застосовуються матеріали, навички працівників і устаткування. Спроби виправити брак по ходу виробництва призведуть до порушення роботи всієї лінії.

Організація не зобов'язана обмежуватися будь-якою однією схемою. На виробничому підприємстві компоненти можуть вироблятися серійним методом, а готовий продукт збиратися на конвеєрі. Ціль операційної стратегії – забезпечити правильне комбінування процесів.

Поиск по сайту: