Оцініть рівень творчої активності працівників підприємства, ефективність існуючого механізму її стимулювання та запропонуйте заходи щодо його вдосконалення (5 балів)

Отриманий організацією в ході реактивного управління досвід, може бути використаний згодом для завчасного реагування в разі виникнення аналогічної ситуації, що дозволяє їй скоротити можливі втрати або максимізувати позитивний ефект. При активному управлінні розробка у відповідь заходів на зміну зовнішнього оточення починається задовго до їх виникнення. При цьому поважно звести до мінімуму термін вироблення у відповідь реакції. В будь-якому разі, при здійсненні змін в організації виникатиме відповідний опір різної сили і інтенсивності. Воно виявляється як у формі пасивного, прихованого неприйняття змін, що виражається у вигляді зниження продуктивності або бажання перейти на іншу роботу, так і у формі активного, відкритого виступу проти перебудови (наприклад, у вигляді страйку або явного ухилення від впровадження новин). Причини опору змінам виражаються у вигляді як особистих, так і структурних бар'єрів.

Вища ланка управління ініціює рішення по впровадженню новин, призначає окремих осіб або групи працівників, відповідальних за певні аспекти змін. Бажано, аби цими процесами керували нові люди. Це доцільно не лише у зв'язку з можливим недоліком кваліфікації або відсутністю готовності до активної підтримки змін з боку вже працюючих керівників, але і із-за побоювання, що зміни інакше не знайдуть потрібного напряму і необхідної динаміки.

Проте для здійснення будь-якої зміни недостатньо бажання членів, що вдягнулися владою, організації або рядових працівників. Для цього необхідно, аби учасники процесу зміни володіли хоч би потенційними здібностями формувати нові стосунки, відповідні моделі управління і ін.

Управління змінами включає ряд управлінських процесів, що забезпечують зв'язок різних напрямів в діяльності організації з метою її ефективного функціонування і активного розвитку. Воно неможливе без відповідної підготовки і планерування відповідних процесів. Планерування організаційних змін охоплює аналітичну і прогностичну діяльність, розробку можливих заходів і вибір відповідної стратегії. Зв'язок з минулим означає збереження в розвитку нових змін колишніх історичних закономірностей. В цьому випадку можлива екстраполяція попереднього досвіду, пов'язаного з управлінською реакцією, на майбутнє. Чим слабкіше зв'язок з минулими умовами, тим більше при прогнозуванні і планеруванні необ­ходимо використовувати факторні моделі і будувати сценарії на основі експертних і інтуїтивних методів.

Вдалий досвід управлінських реакцій на зміну зовнішнього середовища організації завжди враховується при ухваленні рішень по управлінню майбутніми змінами. Про ефективність управління можна говорити лише після оцінки результатів реалізації проекту змін. Оцінку дієвості цих програм можна проводити по-різному. Перш за все, необхідно визначити приватні цілі і на цій базі встановлювати оцінні стандарти. Далі, зіставляючи фактичні і намічені показники, слід виявляти відхилення від поставлених цілей з попутним внесенням необхідних коректив. Не дивлячись на брак чітких доказів ефективності змін, ясно, що організація, яка не вкладає засобу в зміни, ставить на карту свою здібність до виживання. В той же час само прагнення до змін не дає гарантій виживання або переваг в конкурентній боротьбі. Переваги організації не піддаються планеруванню в повному об'ємі, багато що залежить від випадку, і не кожен захід щодо організаційних змін з часом принесе підприємству успіх. До того ж прийняті організацією способи регулювання і контролю процесів функціонування накладають обмеження на стратегії управління змінами, обмежуючи її здібність до них. Таким чином, будь-яка зміна обов'язково включена у вже існуючу систему і може з'явитися лише через неї. Зміна обмежена системою дії, усередині якої воно розробляється і застосовується.

Отже, аналіз показує, що управління змінами може застосовуватися в найрізноманітніших ситуаціях і приймати самі різні форми. Поважно відзначити, що для кожної окремої організації методи і стратегії управління змінами індивідуальні. Саме індивідуальний процес управління змінами дозволяє окремій організації стійко функціонувати в мінливому довкіллі. Вочевидь, що в сучасних умовах організації для виживання на ринку і збереження конкурентоспроможності повинні час від часу вносити зміни до своєї господарської діяльності. Більш того, потреба в змінах стала виникати настільки часто, що їх вплив на життєвий цикл організації вже не розглядається як виняткове явище. У практиці і наукових дослідженнях все більше уваги приділяється аналізу методів і організаційним можливостям управління змінами. Концепція управління змінами охоплює всі заплановані, організовувані і контрольовані зміни в області стратегії, виробничих процесів, структури і культури будь-якої соціально-економічної системи.

Поиск по сайту: