Принцип визнання незаконними умов договорів про працю, які погіршують правове становище працівників

Останнім у переліку принципів трудового права стоїть принцип визнання незаконними умов договорів про працю, які погіршують правове становище працівників у трудових правовідноси-

нах порівняно із нормативно встановленими умовами. Він тісно пов'язаний з попередніми принципами і полягає у тому, що ті норми — гарантії, державні стандарти в галузі регулювання трудових відносин, визначених на рівні держави, за жодних обставин не повинні погіршуватись при встановленні умов праці на галузевому, регіональному і локальному рівнях.

Термін договори про працю треба розглядати у широкому значенні. Це можуть бути як договори у прямому розумінні цього⁴ слова (трудовий, колективний, про повну матеріальну відповідальність), що виражаються у формі власне договору, так і угоди, які стосуються умов праці (про іспитовий строк, про переведення чи переміщення працівника, про встановлення неповного робочого часу та ін.).

Крім того, дія цього принципу поширюється і на акти локальної нормотворчості, які ухвалюються за погодженням між роботодавцем і виборним органом первинної профспілкової організації, чи іншим уповноваженим найманими працівниками органом. Більше того, очевидно, що і акти локального характеру, які приймаються роботодавцем одноособово або ж (як це передбачено тепер для «Правил внутрішнього трудового розпорядку») затверджуються трудовим колективом так само повинні визнаватися незаконними у тій своїй частині, яка містить норми, що погіршують становище працівників порівняно із законодавством України.

Наявність цього принципу є важливою гарантією трудових прав найманих працівників (що особливо відчувається в умовах переходу до ринкових відносин) та утвердження приватного підприємництва в Україні. Не секрет, що зустрічаються випадки, коли приватні підприємці з метою одержання прибутків намагаються не дотримуватися при використанні праці найманих працівників загальних вимог трудового законодавства, погіршуючи при цьому права громадян. Такі трудові договори мають визнаватися недійсними у тій частині, що суперечить чинному трудовому законодавству.

Трудове законодавство України не містить спеціальних правил, за якими б мало відбуватися визнання умов договорів про працю, що погіршують становище працівників, недійсними. Тому нерідко порушені трудові права захистити не вдається. І лише у випадку звернення до комісії по трудових спорах чи суду

працівника, який вважає, що існує порушення його трудових прав з боку роботодавця, відкриває можливості для оцінки стану _труд_ОВого договору та визнання недійсним тих його умов, які погіршують права працівника як учасника трудових правовідносин. Однак звернення до органів, що розглядають трудові спори, відбувається здебільшого тільки в разі незаконного звільнення працівника з роботи, переведення без його згоди на іншу роботу, невиплати зарплати або накладення дисциплінарного стягнення. Що ж до звернення з метою визнання тих чи інших умов трудового договору недійсними, то судова практика тут є не луже багатою.

Запитання для самоконтролю

1. Як співвідносяться між собою право як загальносоціальне явище та принципи юридичного права?

2. Принципи трудового права і правові принципи цієї галузі — чи йдеться про одне і те саме, чи це різні за своїм значенням і природою явища? Обґрунтуйте.

3. Спробуйте віднайти спільні риси, притаманні принципам трудового права і методу правового регулювання цієї галузі.

4. Чи можуть норми трудового законодавства суперечити принципам трудового права?

5. Віднайдіть у КЗпП України норми, які, на Вашу думку, можуть мати значення правових принципів трудового права.

Рекомендована література

1. Колодій А. М. Принципи права України. — К., 1998.

2. Пилипенко П. Д. Проблеми теорії трудового права. — Львів, 1999.

3. Прокопенко В. И. Основные принципы трудового права. — К„ 1969.

4. Смирнов О. В. Основные принципы советского трудового права. — М., 1977.

->

Поиск по сайту: