Французький матеріалізм XVIII ст

Французький матеріалізм XVIII ст. має багато спільного з філософією Просвітництва, але йому властиві й відмінні риси. Насамперед його відрізняє одностайна матеріалістична спрямованість в поглядах на природу. Матерія існує об'єктивно, пов'язана з рухом, вказував Ж. Ламетрі (1709—1751 рр.). Природа являє собою сукупність різних форм руху матеріальних часточок. Згідно з Гольбахом (1723—1789рр.} існує рух матеріальних мас (атомів), а також енергетичний рух; матерія існує в просторі і часі. Треба звернути увагу на те, що матерія тлумачиться в суто механічному плані, тобто як сукупність часточок речовини (атомів). Разом з тим філософи заперечують будь-яку роль Бога в існуванні і русі матерії.

Французькі матеріалісти робили спробу розв'язати питання про походження свідомості, спираючись на принцип загальної чуттєвості матерії (гілозоїзму). Ж. Ламетрі намагався показати процес поступового переходу від тварин до людини, показати їх схожість і відмінність. У трактаті «Людина-машина»Ламетрі розкриває погляд на людину як своєрідний механізм, машину, що подібна до годинникового механізму. Людину відрізняє від тварин, вважав він. лише більша кількість потреб і, зрештою, більша кількість розуму.

П. Голь6ах у своїй праці «Система природи» послідовно розвинув основні ідеї матеріалізму того часу. Він рішуче заперечує ідеї богослов'я, виступає проти ідеалізму. В природі, яка зводиться до роду атомів, діють механічні закони, що мають характер необхідності, отже, немає нічого випадкового. Така позиція дістала назву механічного детермінізму, оскільки закони руху і сам рух ототожнюються тільки з однією його формою — рухом механічним.

Отже, механіцизм неминуче призводить до метафізичних позицій, оскільки все багатство руху зводиться до переміщення часточок речовини. Це — спрощена, вузька картина світу. Але серед французьких матеріалістів Д. Дідро (1713—1784рр.) дещо виходить за межі метафізичних позицій і стверджує елементи діалектики. У його поглядах помітна схильність розглядати все як таке, що розвивається. Світ безперервно зароджується і вмирає, він ніколи не стоїть на місці.

Французькі матеріалісти висунули ряд цінних положень щодо суспільства, зокрема підкреслили роль людських потреб як могутнього джерела розвитку. Загальні інтереси обумовлюють зв'язки між людьми. К. Гельвецій (1715—1771 рр.) вказував на єдність особистих і громадських інтересів. Людина — продукт, але разом з тим і суб'єкт суспільних відносин, який несе за них відповідальність.

Вони також наголошували на тому, що за допомогою розуму можна змінити людину. Мислителі стверджували, що не існує такого способу правління, який можна було б визнати ідеальним: концентрація влади веде до деспотії, безмежна свобода - - до анархії, розподіл влади послаблює її. Єдиний можливий засіб поліпшення суспільства, і особливо моралі, — просвітництво, виховання.

Питання для самоконтролю

1. Який історичний етап охоплює філософія Нового часу, в чому полягає її специфіка?

2. Охарактеризуйте філософські погляди вчених англійської школи -Ф. Бекона, Д. Локка та Т. Гоббса. їхні наукові здобутки.

3. У чому полягає суть емпіризму та проблеми методу філософії Ф. Бекона?

4. Дуалізм філософії Р. Декарта і його вчення про вроджені ідеї та дедуктивний метод.

5. У чому полягає суть і обмеженість сенсуалістичної теорії пізнання Д. Локка?

6. Пантеїстично-матеріалістичне вчення Б. Спінози про субстанцію, атрибути і модуси. Ідея гілозоїзму.

7. Сутність філософії Г. Лейбніца, його вчення про монади. Елементи діалектики у вченні про природу та теорію пізнання.

8. Що таке Просвітництво і які ідеї воно висувало?

9. У чому полягає зв 'язок Просвітництва з епохою Відродження?

10. Як розглядається людина і суспільство в філософії Просвітництва і в теоріях французьких матеріалістів?

11. Що таке механістичний, метафізичний матеріалізм?

Філософський словник: раціоналізм, емпіризм, сенсуалізм, гілозоїзм, Просвітництво, метафізичний матеріалізм, механіцизм.

Поиск по сайту: