Заняття 7. Модернізм. Український авангард. Українське «розстріляне відродження» (1923 – 1937/1938 рр.)

Специфічні історичні умови розвитку української культури: відставання від розвинутих західноєвропейських країн за соціально-економічним розвитком, соціальні катаклізми, сильний вплив політичного чинника (революції, війни, створення незалежної держави). Розвиток індустріальної цивілізації. Відчуженість людини від культури – процес перетворення різноманітних форм людської діяльності та її результатів у самостійну силу, що панує над людиною, ворожу їй. Модернізм (модерн) (франц. modernismе, від moderne – новітній, сучасний) – у широкому значенні означає сукупність стилів, напрямків у європейській і американській художніх культурах кінця ХІХ – початку ХХ ст., яким притаманне заперечення старого традиційного мистецтва, відхід від культурних цінностей XVIII – XIX ст. Авангард поєднав такі напрямки/стилі: кубізм, імажинізм, футуризм, сюрреалізм, експресіонізм, абстракціонізм. Першість у розвитку європейського авангарду належить українським художникам: футуризм (М. Семенко), кубізм (О. Архипенко), кубофутуризм (О. Богомазов), супрематизм (К. Малєвич).

Основним і вирішальним завданням політики коренізації (в Україні – українізації) у 1923–1937 рр. було укорінення влади на місцях, укорінення режиму компартійної диктатури. В ході її проведення відбувалася підготовка, виховання та висування на державні посади кадрів корінної національності, врахування національних факторів при формуванні партійного та державного апарату, організація мережі навчальних закладів усіх ступенів, закладів культури, газет, журналів, книговидавничої справи мовами корінних національностей, вивчення національної історії, відродження і розвиток національних традицій і культури. Тому об’єктивно вона стала ефективним знаряддям дерусифікації (тобто знищення залишків царської владної системи).

Розстріляне відродження ( термінЮ. Лавріненка) – літературно-мистецьке покоління 1920 – поч. 1930 рр. в Україні, яке дало високохудожні твори в галузі літератури, живопису, музики, театру, і яке було знищене тоталітарним сталінським режимом. Слід враховувати, що 4.09.1926 р. було видано службовий обіжник “Про український сепаратизм”, який, де-факто, поклав кінець українізації. Об’єктами репресій стали, в першу чергу, осередки українства: Українська Автокефальна Православна церква (УАПЦ) та Всеукраїнська академія наук (ВУАН). Репресії проводилися по сфальсифікованим владою 15 справам; за 1933 – 1941 pp. було тотальне знищення та арешт 80% української інтелігенції. Завдання більшовицької культурної революції; “єдина трудова школа”; замість університетів – інститути народної освіти; ліквідація неписьменності; Київ – культурна столиця. Деформація системи цінностей українського народу.

Деструктивний вплив Голодомору (1932–1933рр.) на культуру українського народу: занедбання традицій, обрядовості, святкування релігійних свят. Впровадження нової радянської культури (атеїзм, майовки), втрата культурно-національної самоідентифікації.

Питання для обговорення:

1. Умови розвитку культури України першої третини ХХ ст.

2. Модернізм, український авангард: ознаки, особливості, представники.

3. Освіта та наука в українських землях.

4. Політика українізації: причини, сутність, напрямки, наслідки. Більшовицька культурна революція. Українська академія наук.

5. “Розстріляне відродження”. Українська інтелігенція. Репресії 1930-х рр.

6. Деструктивний вплив Голодомору (1932–1933рр.) на культуру українського народу.

Запитання для самоконтролю:

1. Як ви розумієте поняття “індустріальна цивілізація”, “відчуження” людини від культури? У чому проявилася криза культури на початку ХХ ст.?

2. Що таке “модерн”, “модернізм”? Яка філософія лежить в основі культури модерну?

3. Що таке концептуальне мистецтво? Чим характеризуються основні напрямки модернізму/авангарду (фовізм, кубізм, футуризм, конструктивізм, сюрреалізм, супрематизм)? Яких представників модернізму та які їхні твори ви знаєте?

4. Що ви знаєте про український авангард? Перелічити основні риси супрематизму (К. Малевич), конструктивізму (В. Татлін), кубофутуризму (О. Богомазов, О. Екстер, О. Архипенко), експресіонізму (П. Мітурич), сюрреалізму (О. Тишлер).

5. Поясніть мету, сутність, хід, наслідки політики українізації. Хто її проводив?

6. У чому сутність літературної дискусії 1925-1928 рр.? Що таке ВАПЛІТЕ?

7. Що ви знаєте про літературну діяльність М. Хвильового. Назвіть його памфлети, полемічний трактат, роман.

8. Що таке більшовицька «культурна революція»? Охарактеризуйте специфіку розвитку науки та освіти в українських землях у 1920–1930-х рр. Як змінилася якість освіти в радянській Україні у 1920–1930-х рр.? Що таке інститути народної освіти, робфаки?

9. Як ви розумієте поняття “розстріляне відродження”? Визначте його хронологічні рамки.

10. Як позначився Голодомор 1932–1933 рр. на традиційній культурі українського народу, як змінилися обряди, традиції українців? Які нові явища, традиції з’явилися в культурі українців?

Завдання для самостійної роботи:

1. Охарактеризуйте розвиток науки та освіти в українських землях на початку ХХ ст.

2. Надайте характеристику розвитку кінематографа у ХХ ст.

3. Пояснити причини перервності розвитку модернізму та відсутності кризи модерну в Україні.

4. Проаналізуйте твір мистецтва в будь-якому стилі модерну за наступними критеріями: 1) автор, назва, вид мистецтва; 2) соціальні/політичні умови створення; 3) концепція створення (на якій філософії ґрунтується); 4) форма, композиція, перспектива, колір зображення.

5. *За результатами відвідування театрів української драми ім. Т. Шевченка/ ХАТОБ ім. М. Лисенка:

- написати реферат на тему:

1) Напрямки модерну, представлені в спектаклі «Назва спектаклю»;

2) Модерн на українській сцені;

3) Світоглядні засади модерну та їх прояви в спектаклі «Назва спектаклю»,

- в якому обов’язково перелічити стилі ( не менше 3-х), які Ви змогли виявити у спектаклі,

- дати їхнє визначення та навести ознаки на конкретних прикладах із даного спектаклю (трактовка сюжету, спосіб передачі змісту, особливості декорацій),

- у списку літератури навести не менше 5 літературних джерел (з яких 2-а – друковані, 3 – Інтернет посилання) з правильним бібліографічним описом.

6. Охарактеризуйте умови розвитку української культури у 1923 – 1938 рр., наслідки революцій 1917 р., Першої світової війни, створення СРСР, втрати української незалежності на психологічному кліматі, політичній культурі в українському суспільстві.

7. Поясніть мету, сутність, значення «радянської культури», її відмінності від поняття «національна культура».

8. Поясніть ставлення більшовицького режиму до української інтелігенції, української культури, національно-культурної ідентифікації українського народу.

9. *Підготуйтеся до рольової гри «СУД» в якості прокурора/ адвоката/ звинувачуваного/судді за обраними вами темами «Провідники політики українізації», «Провідники політики колективізації», «Провідники політики культурної революції» (на вибір). Продумайте у своїх промовах/виступах причини, сутність, наслідки напрямків політики; їхній вплив на суспільство/окремого українця, «звинувачення» на адресу ініціаторів, представників визначених напрямків політики, аргументи захисту, текст «вироку».

Теми рефератів:

1. Розвиток науки та освіти у ХХ ст. на українських землях (на вибір).

3. Модернізм – концептуальне мистецтво.

4. Модерністські напрямки (на вибір) в українській літературі на початку ХХ ст.: сутність концепції, специфіка світосприйняття та відображення.

5. Вплив філософії модерну: на музику (В. Кандінський) / театр (М. Куліш, М.Хвильовий) (на вибір).

6. Віденська сецесія в українській архітектурі (І. Левитський).

7. Українська музика (композитори М. Леонтович, С. Людкевич).

8. Український театр (режисер та актор М. Садовський, Г. Хоткевич).

9. Український авангард та його значення в розвитку світової культури модерну.

10. Кубізм в українському мистецтві (на прикладі творчості поета М. Бажана / художника Ф. Кричевського /скульптора О. Архипенко).

11. Футуризм в українській літературі (М. Семенко).

12. Вплив кубофутуризму на світовий авангард (на прикладі творчості художника О. Богомазова).

13. Українське «розстріляне відродження»: сутність на наслідки.

14. Політика українізації 1920-1930-х рр.: мета, сутність, хід, наслідки. М. Скрипник

15. Більшовицька культурна революція та її наслідки для українського суспільства.

16. Розвиток науки та освіти у 1920 – 1930-х рр. на українських землях. Українська академія наук. С. Єфремов.

17. Літературна дискусія 1925-1928 рр. ВАПЛІТЕ. М. Хвильовий.

18. Конструювання «пролетарської» ідентичності.

19. Соціокультурні норми і контрасти дозвілля студентів українських вишів.

20. Сталінські репресії проти української інтелігенції, культурної еліти.

21. Сталінські репресії проти політико-управлінської еліти.

22. Ставлення до жінки / сім’ї / дітей в радянській Україні.

23. Зміна ставлення до сімейних цінностей в умовах сталінських репресій.

24. Деструктивний вплив Голодомору (1932-1933рр.) на традиційну культуру українського селянства.

Обов’язкова література: [6, 26, 27, 29, 30, 34, 44, 49, 55-57]

Рекомендована література:

1. Верстюк В. Соціокультурні наслідки голодомору 1932 – 1933 рр. /В. Верстюк [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.memory.gov.ua/ua/publication/print/986.htm

2. Історія української літератури ХХ століття / За ред. В. Г. Дончика: У 2 кн. – К., 1994.

3. Как всегда – об авангарде. – М., 1992.

4. Костюк Г. Сталінізм в Україні (генеза і наслідки) / Г. Костюк. – К., 1995.

5. Красильникова О. В. Історія українського театру ХХ сторіччя. – К., 1999.

6. Кришталь М. Деструктивний вплив Голодомору (1932-1933рр.) на сімейні традиції українського селянства / М. Кришталь //Голодомор 1932-1933 рр.: пам’ятаймо!: матеріали наук.-практ. конф. «Сторінки пам’яті: трагедія Українського народу 1932-1933 рр.», 25 листоп. 2009 р. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2010. – С. 164 – 167.

7. Лихолобова З.Г. Сталінський тоталітарний режим та політичні репресії кінця 30-х років в Україні / З. Г. Лихолобова. – Донецьк, 1996.

8. Маргинальное искусство. – М., 1999.

9. Модернизм: Анализ и критика основных направлений. – М., 1987.

10. Рябченко О. Студенти радянської України 1920-1930-х рр.: практики повсякденності та конфлікти ідентифікації: монографія / О. Рябченко. – Х., 2012.

Поиск по сайту: