АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Заняття 12

Читайте также:
  1. Відкрите заняття проводилося у зв’язку з участю у конкурсі на посаду доцента кафедри алгебри, геометрії та математичного аналізу.
  2. Друге заняття
  3. ЗАГАЛЬНІ Методичні рекомендації до вивчення тем, що виносяться на семінарські заняття та на самостійну роботу.
  4. Заняття 1
  5. ЗАНЯТТЯ 1
  6. Заняття 1-2
  7. Заняття 10
  8. Заняття 11
  9. Заняття 13
  10. Заняття 14
  11. Заняття 15

Предмет: Богознавство, Рідновірська етика

Тема: Теологія Перуна

І. Історичні відомості про Перуна

1. Перун є, безперечно, найбільш відомим і часто згадуваним слов`янським Богом, на честь якого названо навіть астероїд, що кружляє між Марсом і Юпітером. Постать Перуна для різновиду індоєвропейської релігії, яким є релігія слов`янська, є дуже типовою –Перун є одним із конкретних втілень архетипу Громовика, Громовержця. Але що це значить?

2. Якщо ім`я Велеса генетично пов`язане зі словами (і поняттями) «воля», «влада», «велич», а Стрибога – зі «стрілою» і «стрімким», то ім`я Перуна теж знаходить більш-менш чітку область споріднених понять у дієсловах «перти», «напирати», «спиратись». Спільне в них те, що всі вони пов`язані з певною силовою дією, з докладанням зусиль. Деякі вчені твердять, що первинне значення цього кореня – «бити», «вдаряти» [блискавкою] + суфікс «-ун», як у словах «бігун», «стрибун», вибачте, «брехун», - тобто для позначення виконавця певної дії. Ще одна, але менш популярна версія – від давнього кореня perku-, який в праіндоєвропейській мові нібито позначав дуб, дерево Громовика.

3. Відомості про самого Перуна у слов`ян поступають від самого раннього часу – власне, Прокопій Кесарійській у VI ст. під час візантійсько-слов`янських конфліктів пише відому фразу: «Ці племена, слов`яни й анти… вважають, що тільки один Бог, творець блискавок, є володарем над усіма, і Йому приносять в жертву биків та здійснюють інші священні обряди». З цього фрагменту чітко видно, що йдеться не про пантеїстичного всюдисущого Рода, а саме про Громовержця, Перуна. Це дозволяє активно роздмухувати теорії про слов`янський пантеон на чолі з Перуном. Але справа в тому, що твір Прокопія, в якому міститься ця фраза, називається «Історія війн»: його автор зустрічався не зі «слов`янами й антами» взагалі, а з воїнами, більш того, які були супротивниками його власної імперії (дуже груба, але справедлива аналогія цьому – якби російське телебачення взялося описувати світогляд добровольчих батальйонів, що беруть участь в АТО на Донбасі). Тому набагато більш плідним з цієї відомої фрази видається такий висновок: Перун був передовсім Богом воїнів і шанувався особливо під час військових походів. Це – нормальна ситуація в язичницькому світі, коли різні верстви населення віддають більшу шану якомусь одному Божеству, не забуваючи при цьому про інших, а тим паче – про те Єдине, в якому всі ці Божества зливаються (вірніше, звідки Вони всі походять).

4. Цей висновок (Перун – Бог-Воїн і Бог воїнів) підтверджується також і відомими договорами Олега та Ігоря з Візантією, а ще більше – першою релігійною реформою Володимира Святославича. Вочевидь, ні для кого з нас не є секретом, що за 8 років до початку хрещення Русі, Володимир здійснив жорстку, «адміністративну» реформу київського пантеону: невідомо, що було на Старокиївській горі до цього, але князь повелів встановити чури шістьох Божеств – Дажбога, Стрибога, Хорса, Семаргла, Мокоші та Перуна, який «призначався» серед них головним. Фактично ця реформа затверджувала на релігійному рівні безроздільне владарювання воїнського стану, втіленого у князівській дружині (поки ще не одноосібну владу самого князя, а саме воїнської кліки, яка на той час була вже не товариством, куди громада обирала здібних і мужніх для свого захисту, а досить замкненим угрупованням, фактично тотожне тодішній державі як інституту).

5. Власне, ім`я Перуна збереглося в народі й після хрещення, позначаючи і в українській мові також просто блискавку як найбільш видовищний прояв цього Бога.

 

ІІ. Двовірський, академічний та рідновірський образ Перуна

1. Що стосується образу Перуна, який зберігся у фольклорі, традиційній культурі, Звичаї, то тут є певна особливість – оскільки власне воїнський, здебільшого панівний, стан так чи інакше був повністю християнізований до XIV ст., Перун селянина (Ілля Громовик у Двовір`ї), який дійшов до нас у більш-менш «живому» стані, виявився не те щоб позбавленим воїнських функцій, однак вони були значно послаблені й менш акцентовані. Це цілком природно, оскільки для селянина Володар Блискавок – той, хто може дати, а може і забрати врожай (з практичної точки зору), або це (з точки зору світобудови) – Змієборець, котрий, як на початку часів, так і кожного року, поборює Змія розпаду, руйнації, відтак допомагає світу зберігати відносну цілісність і щороку повноцінно відновлюватись.

2. На цю другу, «змієборчу», іпостась, яка дуже широко збереглась у фольклорі багатьох слов`янських народів, особливу увагу звернув ще російський фольклорист-романтик середини ХІХ ст. Олександр Афанасьєв. Він, зокрема, навіть у типовій чарівній казці (напр., «Котигорошко» - герой відправляється у небезпечну мандрівку за чимось, бореться зі Змієм, визволяє сестру/царівну/наречену, тікає чи переможно вертається назад), як часто це робили учені ХІХ ст., побачив «чарівну картину літньої грози» (дослівна цитата зі статті «Предания о сотворении мира и человека»). Практично в усіх народних святах він бачить образ Перуна і в цьому йому не поступається сучасний вчений, скептично налаштований до язичництва взагалі, – Лев Самуїлович Клейн. Останній на основі видертої звідкілясь згадки про фігуру Пір`она (Пиръона), яка зустрічається у кавказькому фольклорі, намагається відтворити міфологічну систему слов`ян на противагу недолугим, на його погляд, спробам реконструкції, які здійснювали Б.О.Рибаков, В.Іванов і В.Топоров.

3. Взагалі починаючи з кінця 1960-х років в СРСР різко зросла цікавість до слов`янського язичництва. Її причини можна трактувати по-різному, однак прояви цієї цікавості можна знайти від серйозних наукових концепцій до художньої літератури й кінематографу («Русь изначальная», «Легенда о княгине Ольге», «И на камнях растут деревья» тощо). Дуже показовим індикатором цієї цікавості може слугувати вірш поета Бориса Слуцького (до речі, уродженця Слов`янська), написаний у 1970-і роки:

 

«Реперунизация»

Выдыбает Перун отсыревший,
Провонявший тиной речной.
Снова он – демиург озверевший,
А не идол работы ручной.
Снова бог он и делает вдох
И заглатывает полмира,
А учёные баяли: сдох!
Баснями соловья кормили.
Вот он – держится на плаву,
А ныряет всё реже и реже.
В безобразную эту главу
Кирпичом – потяжеле – врежу.
Врежешь! Как же! Лучше гляди,
Что там ждёт тебя впереди.
Вот он. И вот она – толпа.
Кто-то ищет уже столпа
В честь Перунова воскрешенья,
Для Перунова водруженья.
Кто-то ищет уже столба
Для повешенья утопивших.
Кто-то оду Перуну пишет,
Кто-то шепчет тихо: судьба.

Вичерпний опис того, як ще проявлялася оця цікавість «homo soveticus» до слов`янського язичництва можна зустріти у монографії В.О.Шнірельмана «Русское родноверие. Неоязычество и национализм в современной России», - дуже заангажованій з теоретичної точки зору, однак багатої на корисний фактичний матеріал. Можна стверджувати, що парадоксальним чином разом із культом «стабільності», «дєдовоєвальством», класичним «совком», який дається навзнаки і сьогодні пізня радянщина заклала і передумови популярності й того широкого язичницького відродження, яке ми спостерігаємо сьогодні і в Україні, і в Росії. Перун же, як найпопулярніша фігура пантеону, був фактично серцевиною цього процесу.

4. Щоб не перевантажувати читачів фактичним матеріалом, зупинимось ще на одній серйозній науковій концепції, яка також виникла у 1960-1970-і роки. Мається на увазі вже згадана у заняттях 6 і 9 «теорія основного міфу» В.Іванова і В.Топорова. Спрощуючи її для стислого і зрозумілого викладу, можна описати її так: у індоєвропейських народів образ Громовержця зустрічається обов`язково у зв`язці з його Супротивником, як правило, Змієм (Індра-Врітра, Зевс-Тіфон, Тор-Йормунганд); відносини між ними встановлюють всю систему опозицій, на якій тримається традиційний світогляд: верх-низ, Космос-Хаос, світло-темрява тощо. Залишки християнізованої свідомості підмовляють додати в цей перелік також «добро-зло», однак не треба забувати, що з точки зору сповідника Язичництва обидва – і Громовержець, і Змій – є необхідними елементами світобудови. Доповнюючи «теорію» сучасним рідновірським богознавством, можна сказати, що коли Сварог творить світ, з`являється противага цьому, яка тягне світ в його первинний зародковий стан; ця противага не дозволяє творенню бути безкінечним, що могло б також мати катастрофічні наслідки (як у випадку з раковою пухлиною), однак і творення випрацьовує силу самозахисту – так, Перун є воїнським проявом Сварога (або самого Рода, якщо завгодно). Пізніше у цьому конфлікті Сварог відходить на другорядний план, і Перун з Велесом стають основою згаданої опозиції. Іванов і Топоров бачили віддзеркалення цього змієборчого міфу у різноманітних народних казках, піснях, назвах місцевостей (назви, пов`язані з Перуном або Іллею Громовиком, здебільшого стосуються височин, а назви, пов`язані з Велесом, - низовин) тощо. Вони вважали, що в цьому міфі можна вгледіти також «боротьбу» Громовержця та Змія за жіночого персонажа (Мокошу, на їхню думку, у слов`ян), і цей момент певним чином сьогодні переосмислюється рідновірськими теологами і філософами.

5. Особливу увагу на «основний міф» звертають прихильники російського «Круга Язичницької Традиції». Вони, здається, першими в рідновірському русі ввели поняття Перунового та Велесового Шляхів, або «перуничів» і «велесичів», себто людей відповідно воїнського і жрецького складу. Якщо для перших життя є боротьбою, то для других воно є пізнанням; якщо для першим основою є фізичне гартування, другі надають перевагу вправам духовним і так далі. Потрібно розуміти, що в нормальному Звичаї обидва Шляхи є рівноцінними і потрібними, однак і «велесичі» шанують Перуна як волю до подолання перешкод, або просто – волю до перемоги, а також як втілення чистої Сили (Сили як такої); «перуничі» ж шанують Велеса як волю до (само)пізнання, а також як втілення чистої Мудрості.

6. Блискучим прикладом сучасного богознавства Перуна ми назвали б твір Володимира Шаяна «Про Перуна знання таємне», який є у вільному доступі в мережі Інтернет.

7. Символами Перуна сучасні язичники вважають шестипелюсткову «розетку», зображення сокири (аналогічне скандинавському «молоту Тора»), блискавку; священним деревом – дуб; священною твариною – тура (вимерлого дикого бика); днем тижня – четвер (у германців Thursday, Donnerstag – у славу Тора/Доннера); річним уділом – місяць липень, коли і відзначається Його свято (20 липня).

 

ІІІ. Етичний вимір Рідної Віри

1. Сподіваючись на те, що у Рідної Віри є перспективне майбутнє, ми бачимо її сенс у радикальній зміні способу життя відповідно до принципів традиційної культури, Звичаю, втраченого і сплюндрованого за ХХ ст. – не з вини «жидомасонів», «совків» чи ще когось, а просто завдяки тим історичним процесам, які відбувалися на нашій Землі, зокрема індустріалізації, поширенню промисловості й міського способу життя.

2. Але в чому ж полягає ця радикальна зміна? Елементарно – у різкому підвищенні інтенсивності й напруженості життя. Є вільна хвилина – займіться тренуванням свого тіла, читанням книг – тренуванням розуму, зрештою, медитацією (якщо є діти, то, звичайно, кожну зайву хвилинку варто приділити їхньому вихованню у дусі Традиції, бо саме діти є найпершою гарантією майбутнього у Рідної Віри).

3. Найпростішою медитацією, яку не треба засвоювати на всіляких семінарах і тренінгах, - це концентрація на певному образі, наприклад, образі Перуна (тому, як конкретно Ви уявляєте собі Громовержця) або будь-якому іншому. Як їжа живить наше тіло, засвоюється і розтікається по м`язах з кров`ю, даруючи силу, так і концентрація на образі Божества живить душу: образ так само «засвоюється» і ніби «розтікається» у крові силою Рідних Богів.

4. Ця щоденна і щогодинна робота над собою передовсім потрібна для того, щоб Ви стали прикладом для оточуючих. Радикально змінюючи свій спосіб життя, можна стати в очах інших як «місцевим дурачком», так і дійсно – прикладом, за яким будуть слідувати навіть малознайомі люди, але які мають нагоду часто спостерігати за вами.

5. Це має тим більше значення, оскільки ми живемо у явно перехідну епоху: більш-менш відомо від чого (так званий Модерн, для нас втілений передовсім у радянщині), але невідомо – куди. Можна скільки завгодно балакати про «новий Золотий вік» (new age), «еру Водолія», якусь там зміну епох, але ми і тільки ми самі повинні створити той світ, про який мріємо, - і створити його не постами «Вконтакті» (хоча це непоганий метод поширення інформації), але створити його в Яві. Не дарма ж якщо на тріаду світів Прави-Яви-Нави накласти Сварожий Триглав (Сварог-Перун-Велес), то саме Перун виявляється покровителем нашого, «серединного», світу; ба більше – як Бог вольової та силової дії, Він на ряду із всемогутнім часом є джерелом змін у ньому. Причому, варто пам`ятати, що помислити і висловити – це теж дія, а іноді – також подвиг чи відкриття.

 

Тому нагадуючи про настанову з «Велесової книги» бути з Перуном на кожному кроці, бажаємо, щоб і Ви щоденно творили світ вашої і, сподіваємось, нашої спільної мрії.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)