Перспективи бродвейського театру

Втім, розмірковуючи про «театральний Бродвей», слід зазначити. Знаменита бродвейская сцена - поняття зовсім не вузкожанровое і географічне. По-перше, спектаклі на проспекті ставляться не лише музичні, хоч як якщо вони і прославили їх у ХХІ столітті. Йдеться просто про майданчиках, розрахованих на будь-які масові уявлення, зокрема й цілком серйозні драматичні, від Шекспіра до Чехова. Крім того, весь Нью-Йорк, «від краю і по краю», заповнений театральними закладами, офіційноподеленними на групи з «відношенню» до головного проспекту. Є театри «бродвейські», «>вне-бродвейские» і «>вне-вне-бродвейские». І на основу ієрархії покладено критерій зовсім не від близькості (з тридцяти дев'яти «бродвейських» театрів безпосередньо на Бродвей виходять лише три), а розміру. Якщо залі ви більш 499 місць, у вас є декларація про «титул»Broadwaytheater і відповідні престиж. Якщо менше, доведеться вдовольнитися категорієюОff-Broadwaytheater і репутацією скромніше. Нарешті, включеною у список «>off-offBroadway» маленьким, розрахованих лише на сотню людина, закладам залишається спеціалізуватися на експериментальних чи взагалі аматорськихпостановках[7].

Нині навіть ті нью-йоркські театри, які територіально «зберегли вірність» магістралі, поступово переїхали трохи вищої «перебігу» від прабатьківщини мюзиклу - Таймс-сквер. Безпосередньо про театрального життя в цій імпозантній площі як і нагадує хмарочос Paramount, де містився величезнийклуб-центр на 3 664 місця. До 1929 року його розкішна щотижнева програма включала: у першому відділенні десяток відвертих номерів вар'єте, у другому - виставу і під кінець фільм компанії Paramount Pictures. Пізніше Література у різний час виступали Фред Астор,БингКросби і Френк Сінатра. Зобступающих вас величезних афіш і світлових табло сиплються зоряні імена і заголовки: «Привид опери» і «Кішки» Ендрю Ллойда, які раз у раз перехоплюють друг в одного звання в «конкурсі» на «довгограючий» мюзикл, «>КорольЛев» Елтона Джона, хіт «>MammaMia!» - сценічне «попурі» з шлягерів «>АББА»... Глядачі збираються ближчі один до вечора - початку уявлень - на Таймс-сквер. У кожному театрі аншлаг - явище нормальне, хоча середня ціна на бродвейські квитки коливається навколо солідної позначки сто доларів. (Порівняйте: майже ті самі гроші можна послухати, скажімо, Пласідо Домінго в Metropolitan Opera.) Втім, якщо поталанить, можна заощадити. Просто північної окружності Таймс-сквер (у частині, де називаєтьсяДаффи-сквер) стоїть непоказна скляна каса. У ньому приблизно за півдня перед спектаклем «викидають»нераспроданную «броню» за півціни. Ось тільки квитків на самі «розкручені» мюзикли ви можете у тому числі ненайти[8].

Та хід бродвейських театрів не зупиняється. Театри шукають нові рішення, нові підходи до уявленню глядачам справжнього бродвейського шоу.

Так було в недавньому минулому зародилося новий напрям – бродвейський джаз.

>Бродвейский джаз з'єднує у собі природну безпосередність танцю джаз і видовищність й відточеністьБродвейских постановок.

>Бродвейский джаз – цетанец-спектакль, де вираз особистості виконуваної ролі максимально вільно, де є дуже багато засобів вираження танцю, де творчість не обмежується жорсткими рамками.

Танець джаз прийшов Африки, від ритму близьких до природи африканців було прийнято основні його закономірності: поліритмія,полицентрия, імпровізація.Джаз-танец – аналог симфонічного оркестру музиці.

У джаз наповнився новим змістом, ухваливши себе фольклор багатьох національностей. Для музичних постановок на Бродвеї було знахідкою використання цього ємного за виразними засобам танцю.

На Бродвеї джаз всмоктав елементи модерну,свінгу, хіп-хопу,афро, брейк-дансу, фанку, чечітки (>степа) та інших стилів.

Так,Бродвейский джаз дуже багатогранний.Бродвейский джаз ідеально поєднує технічність і видовищність. РухуБродвейского джазу: ефектна виведення рук,кики, ковзання, стрибки – обов'язкові практично переважають у всіх сучасних стилях танцю.

Розвиток бродвейських театрів не зупиняється жодної хвилини.Бродвейское шоу має тривати й приносити своїм власникам прибуток. Тому слід шукати нові шляхи і підходи до глядацьким серцям.

Нові постановки, знамениті актори, композитори і режисери, екранізація найпопулярніших мюзиклів – все дбає про вирішення завдань. І саме тому в бродвейських театрів є всі перспективи подальшого розвитку.

висновки

Театри Бродвея - це ціле пасмо з тридцяти дев'яти великих театрів, розташованих неподалік однойменної вулиці в острові Манхеттен у Нью-Йорку (в так званому Театральному кварталі). Вони є основою американської театральної культури. Назва Бродвей (анг.Broadway) стало загальним. Спектакль (чи шоу) вважається «поставленим на Бродвеї», коли він відбувся одному з його театрів.

У, на відміну інших розвинутих країн, відсутня державна програма підтримки театру. Тому, є думка, що бродвейські шоу роблять легковажними щодо залучення великої кількості глядачів.

Самі американці вважають, що Бродвей - це місце в американському театрі, де можнапрошуметь протягом усього Америку.

Бродвей - це граничний успіх, який можуть ті, хто своїм поприщем обрав театр. Бродвей приносить щороку приголомшливий успіх комусь. Щороку Бродвей виправдовує чиїсь Витрати спектакль. Для жителя Нью-Йорка театральний центр Бродвей сам собою визначна пам'ятка. Самі американці вважають, що скупчення театрів щодо одного місці стало красномовним доказом американського практицизму: «Навіщо розкидати театри всім містом, - пише газетний оглядач, - якщо їх близькість друг до друга спрощує користування такими зручностями, як ресторани і автостоянки, і дозволяє легко добратися від однієї театру до іншого, тоді як перший все квитки продані». А можливість окупити Витрати квитки багатими враження від розкішного мюзиклу - це одне з приманок, яка настільки приваблює публіку Бродвея.

Список літератури

1. Та що біжить діагональ Нью-Йорка. / Навколо світу. – [Електронний ресурс]. -vokrugsveta/vs/article/2662/

2.Дятлева Р. Популярна історія театру: Цифрова книга. – [Електронний ресурс]. -https://ozon/context/detail/id/4678149/

3. Історія закордонного театру: підручник з культури й особливо мистецтва. / Під ред. Л.Гительмана. – СПб.: Пітер, 2005. - 576 з.

4.Кирьянова, М. У. Історія світової літератури і мистецтва. / М. У.Кирьянова. – М.:Флинта, Наука, 2006. - 472 з.

5. Народження американського театру. / Зарубіжні театри. – [Електронний ресурс]. -scit.boom/music/teatr/Zarybegnui_teatr.htm

[>1]Рождение американського театру. / Зарубіжні театри. – [Електронний ресурс]. -scit.boom/music/teatr/Zarybegnui_teatr.htm

[>2]Рождение американського театру. / Зарубіжні театри. – [Електронний ресурс]. -scit.boom/music/teatr/Zarybegnui_teatr.htm

[3]Кирьянова, М. У. Історія світової літератури і мистецтва. / М. У.Кирьянова. – М.: Наука, 2006. – З. 362.

[4]Кирьянова, М. У. Історія світової літератури і мистецтва. / М. У.Кирьянова. – М.:Флинта, Наука, 2006. – З. 365.

[>5]Рождение американського театру. / Зарубіжні театри. – [Електронний ресурс]. -scit.boom/music/teatr/Zarybegnui_teatr.htm

[6]Кирьянова, М. У. Історія світової літератури і мистецтва. / М. У.Кирьянова. – М.:Флинта, Наука, 2006. – З. 368.

[>7]Бегущая діагональ Нью-Йорка. / Навколо світу. – [Електронний ресурс]. -vokrugsveta/vs/article/2662/

[>8]Бегущая діагональ Нью-Йорка. / Навколо світу. – [Електронний ресурс]. -vokrugsveta/vs/article/2662/

Поиск по сайту: