Тенденції розвитку соціальної роботи на сучасному етапі

Не дивлячись на відмінності в моделях соціальної роботи існують загальні тенденції, що характеризують процеси надання соціальної допомоги на сучасному етапі. Для сучасних досліджень соціальної роботи розуміння її суті близьке тому, яке дає Національна асоціація соціальних працівників США: «Соціальна робота – це професійна діяльність надання допомоги індивідам, групам або общинам, посилення або відродження їх здатності до соціального функціонування і створення сприятливих суспільних умов для досягнення цієї мети».

У теоретичних аспектах сучасних дослідників зберігається інтеграційний і міждисциплінарний характер. Найбільший вплив на розвиток теорії соціальної роботи продовжують надавати соціологія і психологія, а також педагогіка, психіатрія, антропологія, юриспруденція і ін.

Серед сучасних концепцій актуальний системно-теоретичний підхід в соціальній роботі, в якому відношення, інтеракції, транзакції і соціальні процеси розглядаються в причинно-наслідковій залежності.

Певний інтерес представляє концепція соціальної дії в соціальній роботі (Handlungstheorie), в основі якої – вирішення конфлікту між потребами і можливостями клієнта з реальним соціальним середовищем.

Найбільший інтерес може представляти теоретична концепція по створенню соціальних мереж (Netzwork), що набула особливого поширення в Німеччині. Розпад системи соціально-культурних і соціально-побутових відносин, перехід до ринкової економіки породили в колишніх соціалістичних країнах необхідність створення нової системи соціальних відносин в соціальній роботі, що базуються на громадському методі соціальної роботи, орієнтованому на створення відповідних соціальних зв’язків за місцем проживання.

Європейська соціальна робота розвивається в тісному взаємозв’язку з соціальною політикою, і це виявляється в розвитку такого поняття як “соціальна держава”, зафіксованого в Конституції ФРН 1949 р. Соціальна держава позначає обов’язок держави піклуватися про добробут своїх громадян. Це зобов’язання здійснюється шляхом комплексного втручання держави відповідно до існуючого законодавства і соціально-економічних процесів, коли це необхідно для підтримки належного рівня добробуту. Параметри соціальної держави – послугова, правова, податкова.

Дане поняття характерний не тільки для німецькомовних країн (Sozialstatе), в англомовних версіях уживається поняття “суспільство загального добробуту) (Welfar State)”. Соціальна держава повинна забезпечувати має рацію людини, гідний прожитковий мінімум, гарантувати соціальне забезпечення і соціальний захист найуразливіших соціальних груп і категорій населення. Соціальна держава створює багаторівневу систему, що забезпечує соціальну стабільність через такі механізми як соціальна політика і соціальна робота.

Основою для сучасної соціальної роботи є також такий принцип соціальної політики як субсидування. Даний принцип припускає законодавче регулювання взаємодії в соціальному секторі державних і недержавних структур, що віддає перевагу при фінансуванні цивільним (суспільним), приватним ініціативам у області соціальних програм і заходів в порівнянні з державними структурами.

Стратегія сучасної соціальної роботи незалежно від моделі спрямованої на активізацію позиції клієнта у процесі ухвалення допомоги через підвищення його самостійності, його здатності контролювати своє життя і свої проблеми.

Хоча основні принципи, методи соціальної роботи в різних країнах досить схожі, при знайомстві з реальною соціальною роботою в конкретних країнах помітні істотні відмінності. Це залежить від національних і історичних особливостях розвитку країни, бюджетний-страхових принципів фінансування соціальної роботи, ступеню розвитку соціального законодавства, що підтверджує унікальність і неможливість якого-небудь сліпого копіювання і перенесення зарубіжного досвіду на вітчизняний грунт.

Поиск по сайту: