Червона книга України

У сучасному виданні Червоної книги України (1994-1996 г) фігурує 382 вида тварин (близько 60% їх відносяться до безхребетного) і 551 вид рослин і грибів. У порівнянні з першим виданням (Червона книга УРСР, 1976р.) кількість видів, що підлягають охороні, збільшилося майже в 4 рази. Це порозумівається не тільки збільшенням антропогенного навантаження на природні екосистеми, але і роботою по виявленню потребуючих охорони видів і внесенню їх у списки Червоної книги.

Варто знати, що на території України діє також Зелена книга, аналогічне видання, що містить відомості про природні рослинні угруповання (5 категорій), що вимагають особливої охорони в рамках збереження біологічної розмаїтості. До дійсного часу в Зеленій книзі - 127 природних угруповань рослинності.

Ведення Червоної книги України регламентується положенням «Про Червону книгу України», затвердженому в 1992 р.

Охорона і відтворення видів, занесених у ЧКУ, забезпечується шляхом:

- встановлення особливого правового статусу видів, що знаходяться під погрозою зникнення;

- систематичної роботи з виявлення їхніх місцезнаходжень, моніторингу популяцій з метою розробки наукових основ їхнього відтворення і відновлення;

- організації в межах місцеперебувань зазначених видів і на шляхах їхніх міграцій системи заповідних і охоронюваних об'єктів. Постійне чи тимчасове (у процесі міграції) перебування на визначеній території видів, занесених у ЧКУ, є підставою для оголошення її об'єктом природно-заповідного фонду державного значення;

- створення банків їхнього генофонду шляхом розведення в спеціальних умовах (зоопарках, ботанічних садах і т.п.);

- проведення широкої виховної роботи серед населення;

- установлення карної, адміністративної і матеріальної відповідальності за знищення чи ушкодження видів, занесених у ЧКУ.

У залежності від виду і ступеня погрози для популяції видів вони поділяються на наступні категорії:

0 - зниклі (немає інформації про їхнє виявлення в типових місцеперебуваннях);

1 - зникаючі (збереження малоймовірне, якщо не будуть усунуті негативні фактори впливу на їхню популяцію);

2 - уразливі (висока імовірність переходу в попередню категорію);

3 - рідкі (дуже ймовірний перехід у категорію зникаючих чи уразливих);

4 - невизначені (належать до однієї з трьох попередніх категорій, але точно категорія ще не встановлена);

5 - недостатньо відомі (належать до однієї з перерахованих вище категорій, але початкові відомості про чисельність і інші параметри недостатні для визначення статусу);

6 - відновлені (не викликають заклопотаності завдяки вчасно прийнятим мірам охорони, але не підлягають використанню).

- у ЧКУ про кожен такий вид повинна бути наступна інформація: категорія, поширення, основні місцезнаходження, чисельність у природі, її динаміка, відомості про розмноження “ex situ”, прийняті і плановані міри охорони;

- ведення ЧКУ покладається на Міністерство охорони навколишнього природного середовища України;

- пропозиція про занесення виду в ЧКУ можуть вносити відповідні науково-дослідні установи, державні і громадські організації, окремі фахівці і вчені;

- види ЧКУ, що після вжитих заходів охорони визнані, що знаходяться поза погрозою зникнення, підлягають виключенню зі списків ЧКУ;

- видобуток і збір видів ЧКУ здійснюється у виняткових випадках тільки з науковими і селекційними цілями з дозволу Міністерство охорони навколишнього природного середовища;

- кабінет Міністрів України забезпечує офіційне видання і поширення ЧКУ не рідше 1 рази в 10 років;

- фінансування ведення ЧКУ здійснюється за рахунок державного бюджету України.

Поиск по сайту: