Процеси екологізації сучасного суспільства

Процес проникнення ідей і проблем екології в інші області знання має назву екологізації. Екологізація відповідає потребі суспільства в об'єднанні науки і практики для запобігання екологічної катастрофи. У зв'язку з наростанням негативного впливу виробничої діяльності людини на природні процеси, що відбуваються на планеті, це поняття набуло найвищого політичного рівня. Екологізація суспільної свідомості стала необхідною умовою виживання людського суспільства в цих умовах. Це поняття містить у собі не тільки введення жорсткості критеріїв екологічної безпеки, як міри розвитку цивілізованого промислового виробництва. Найбільш важливо те, що відбувається перебудова світогляду людини. Ще не забули ми час, коли переважала антропоцентрична філософія: «Людина - вінець природи, для задоволення його потреб природа повинна йти на будь-які жертви». Згадаймо В.І.Мічуріна: «Ми не повинні чекати милостині від природи, узяти їх у неї – наше завдання». Повільно, поступово антропоцентричне мислення поступається позиціями екоцентричному світорозумінню. Наслідком цього процесу є перетворення екології з часткового розділу біології у великий і ще остаточно не сформований комплекс фундаментальних і прикладних дисциплін, що у даний час одержав назву макроекологія.

Тема 2. Біосфера. ЇЇ властивості. Межі біосфери.

Австрійський геолог Е. Зюсс (1831-1914) у 1875 році першим виділив біосферу, як окрему оболонку Землі, охоплену життям (біосфера від грецького bios – життя, sphairo – сфера), тобто сукупність живих організмів.

Основоположником нової науки про природу є В.І. Вернадський, який у 1926 році опублікував свою працю «Біосфера». За ним, біосфера – загальнопланетна оболонка, до складу якої входять нижні шари атмосфери, гідросфера, верхні шари літосфери. Склад і будова біосфери обумовлені сучасною і минулою життєдіяльністю всієї сукупності живих організмів - колишніх і сучасних.

До появи робіт В.І. Вернадського роль живих організмів представлялася в дуже незначній мірі. Здавалося б, яке може бути порівняння наслідків їхньої життєдіяльності з міццю внутрішніх сил планети, що формують високі гори, океани, моря. Однак В.І.Вернадський довів, що який би не був слабкий кожний окремий організм, усі вони разом узяті протягом тривалого відрізка часу виступають як могутній геологічний фактор, що грає значну роль на нашій планеті. Хімічний стан зовнішньої частини земної кори нашої планети цілком знаходиться під впливом життя і визначається діяльністю живих організмів.

Біосфера - природна система, що складається з компонентів живої і неживої природи, у якій здійснюється беззупинний коловорот речовин, рух енергії й інформації за безпосередньої участі живих організмів

Отже, існування біосфери – наслідок взаємодії її живих і неживих компонентів, акумуляції і перерозподілу в ній величезної кількості енергії.

До основних властивостей біосфери належать: термодинамічна відкритість, самоорганізація, саморегуляція, динамічна рівновага, стійкість, глобальність.

Поиск по сайту: