|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
СУТЬ, ФУНКЦІЇ І ЗАВДАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ
Становлення та вдосконалення сфери товарного обороту є об’єктивною передумовою стабільного та динамічного соціально-економічного розвитку країни. Торгівля як провідна галузь сфери обороту з кожним роком набуває все більших темпів розвитку. Намітилася стійка тенденція до зростання фізичного обсягу роздрібного товарообороту. Однак слід відзначити, що споживчий ринок України все ще недостатньо розвинений: не досягнуто навіть обсягів виробництва споживчих товарів та їх роздрібного продажу, які були в 1990 р. Його активному розвитку перешкоджає й те, що значна частина населення має невисокий рівень доходів. Важлива роль у вирішенні цих завдань належить підприємствам оптової торгівлі, які мають бути активними, економічно вигідними комерційними посередниками як для товаровиробників (у першу чергу вітчизняних), так і для роздрібних торговців, забезпечуючи баланс інтересів усіх учасників ринку та створюючи сучасну систему товароруху, орієнтовану на максимальне задоволення потреб кінцевих споживачів. У новій економічній системі, що формується в Україні, оптова торгівля має посісти особливе місце. Вона опосередковує в зростаючих масштабах обмін у товарно-грошовій формі, забезпечуючи необхідні темпи і пропорції не лише відтворювального процесу, але й сукупного попиту і пропозиції та міжгалузевого обміну. У науковій практиці не існує єдиного погляду на суть організації, тому важливо з’ясувати зміст терміна «організація». Поняття «організація» походить від французького слова «organization», що означає «надаю упорядкованого вигляду, улаштовую». Це поняття трактується в різних джерелах по-різному: або як організаційне забезпечення реалізації різних функцій, або як упорядкування складових елементів організаційної структури, або як організаційна система, частіше соціальна. У першому випадку організація передбачає раціональне і цілеспрямоване використання методів, способів, прийомів, дій щодо реалізації функцій та процесів, спрямованих на досягнення цілей системи. У другому випадку організацію визначають як процес упорядкування і формування структури системи, забезпечення узгодженої та скоординованої взаємодії елементів системи, тобто взаємозв’язок між частинами цілого. Зміст третього випадку полягає в тому, що організація розглядається як угруповання людей, діяльність яких свідомо координується й керується. Узагальнивши всі трактування цього терміна, можна визначити організацію як єдність внутрішньої впорядкованості, узгодженості та взаємодії автономних складників цілісної системи, з одного боку, та сукупність організуючих процесів, спрямованих на функціонування і розвиток такої системи – з іншого. Разом із тим це визначення дає можливість сформулювати більш вузьку дефініцію, прийнятну для такої соціально-економічної системи, як торгівля. Організаційна система в торгівлі складається з підсистем, елементів (роздрібні підприємства, оптові організації, об’єкти торговельно-посередницької діяльності, а також підрозділи цих організаційних формувань). Сукупність різноманітних, але досить однорідних в аспекті діяльності підприємств та організацій формують різні підсистеми, насамперед роздрібної, оптової, державної, кооперативної торгівлі. Підсистеми у сфері торгівлі мають ступінчастий характер, тобто вони є ієрархічними. Слід зазначити, що багатоступінчастість характерна для підсистем із глибокою спеціалізацією торговельної діяльності, а при універсальному характері торгівлі це є ознакою надмірної централізації господарських функцій, координації, регулювання, контролю. Організаційні елементи в системі взаємодіють через організаційні відносини і зв’язки. Сукупність відносин в організаційних системах структурно різниться залежно від призначення самої системи. В організаційних системах торгівлі наявні такі відносини: організаційно-економічні, соціальні, технологічні, організаційно-правові. Щодо зв’язків, які підтримують взаємодію складників системи і стійкість її як цілісної структури, то вони відображають зміст організаційних відносин. Форми ж зв’язків є набагато ширшими і складнішими. Характеристика організаційної системи буде неповною без розкриття її функцій і цілей. Функція є об’єктивною складовою організаційної системи, оскільки організацію можна розглядати як сукупність здійснення певних функцій. Функції притаманні організації на всіх без винятку рівнях ієрархії. Головною функцією організаційної системи є організаційна функція, тобто забезпечення досягнення таких цілей, як розвиток (зростання), стійкість і взаємодія. Організаційні системи є складними структурами, вони мають певні особливості й характерні ознаки: – складна внітрішня організація; – наявність підсистем із функціональним характером діяльності; – внутрішня і зовнішня взаємодія елементів системи; – ієрархічна структура, тобто багатоступінчаста побудова; – переміщення значних потоків товарів, коштів, інформації всередині систем; – складні організаційні відносини і форма зв’язків. Складність структур пояснюється не лише складом елементів, а й значною мірою зв’язками, функціями та розмаїттям цілей. Для повнішого розкриття суті організації торгівлі важливо визначити, що є об’єктом, а що – предметом цієї науки, щоб установити, чим вона займається і які явища та процеси вивчає. Об’єктом вивчення організації торгівлі є сфера торгівлі як цілісна соціально-економічна система та складові її організаційної структури. Предметом організації торгівлі є відносини і зв’язки, що зумовлюють взаємодію внутрішніх елементів системи, а також процеси та дії організуючої спрямованості. З урахуванням змісту і характеру об’єкта та предмета організації торгівлі доцільно розмежувати її призначення і функції відносно суміжних дисциплін, насамперед «Теорії організації» і «Теорії управління». Це дозволить уникнути підміни й змішування понять і категорій, що нерідко трапляється в науковій, навчальній літературі, а також на практиці. Теорія організації – фундаментальна наука, що вивчає закони, загальні принципи функціонування і розвитку організаційних відносин у природі та суспільстві й сумісна з будь-якою системою, яка має складну організацію. Організація ж торгівлі є похідною, прикладною наукою, яка базується на теоретичних засадах організації, використовуючи її загальні категорії для практичної організаційної діяльності. Що стосується «Організації торгівлі» і «Теорії управління», то тут співвідношення дещо інші. Категорія «організація» використовується в теорії управління як процес моделювання і проектування структури управління. Крім того, з поняттям організації в «Теорії управління» тісно пов’язане впорядкування ієрархічних взаємозв’язків, поділ повноважень, відповідальності, розподіл обов’язків по вертикалі. Проте найчастіше під організацією в контексті теорії управління мають на увазі функцію управління для забезпечення виконання управлінських рішень. Таким чином, мета організації управління полягає в тому, щоб підтримати систему в установлених значеннях конкретних параметрів. Організація ж є способом упорядковувати систему і чинником взаємодії всіх структурних елементів для досягнення цілей системи. Отже, очевидно, що організація торгівлі є більш загальним і широким поняттям, ніж управління торгівлею. «Організація торгівлі» як сучасна, ринково орієнтована дисципліна виконує три основні функції: пізнавальну, методичну і практичну. У пізнавальному плані вона вивчає і пояснює явища, процеси, закономірності, тенденції, структурні зміни, зумовлені ринковим характером розвитку системи торгівлі. Тому в теоретичному аспекті ця дисципліна виконує такі завдання: – пояснює терміни, поняття, категорії, розкриває суть, зміст організації торгівлі, її науково-теоретичні засади, вивчає нові теорії, методологічні підходи; – аналізує закономірності, тенденції, явища, характерні для організації вітчизняної і зарубіжної торгівлі; – вивчає організаційні системи, структури, форми і методи організаційної діяльності; – науково обґрунтовує принципи, правила, засоби організації, перспективні моделі, організаційні побудови, пріоритети організаційного розвитку; – визначає зміст організаційних дій, способи посилення організаційного впливу для підвищення ефективності торговельної діяльності й реалізації функцій торгівлі. Методична функція організації торгівлі полягає в розробленні методик, підходів, алгоритмів організаційних систем, структур, моделей. Основні завдання в межах зазначеної функції такі: – організаційне проектування і побудова організаційних систем, оптимізація організаційних структур, диверсифікація процесів; – організаційний аналіз, оцінка організаційного потенціалу, виявлення організаційних резервів; – оцінювання і вимірювання різноманітних параметрів організації, ефективності організаційної діяльності. Зазначена дисципліна безпосередньо пов’язана з практикою, тому вона має практичну функцію, яка полягає у формуванні вмінь і навичок майбутніх фахівців. У межах цієї функції можна виокремити такі завдання: – формування раціональної організаційної структури, упорядкування складових елементів систем, упровадження ефективних організаційних відносин і зв’язків; – організація ефективної взаємодії складових елементів організаційних систем у торгівлі, оптимізація їх структури; – налагодження організаційної діяльності, використання сучасних форм, методів, засобів організаційного впливу на функціонування торгівлі, утримання торговельних об’єктів у межах доданих значень основних параметрів; – організаційне забезпечення реалізації планів, програм, стратегій розвитку торгівлі; – зосередження організаційного потенціалу на здійсненні реформ, перебудови, радикальних змін, диверсифікації процесів, видів діяльності. З огляду на це основним завданням дисципліни «Організація торгівлі» є формування в майбутніх фахівців системи сучасних знань з організації, а також умінь і навичок, необхідних для професійної діяльності у сфері торгівлі. У межах своїх функцій «Організація торгівлі» вирішує чітко окреслене коло завдань. Вони не розповсюджуються на види діяльності поза межами сфери торгівлі, визначеної «Класифікатором видів економічної діяльності» (КВЕД). ТЕМА 2 Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.) |