АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ОПОРНІ СХЕМИ ДО ТЕМИ

Читайте также:
  1. Аналіз технологічної схеми виробництва плавлених сирів
  2. Вибір раціональної схеми електропостачання
  3. Завдання до розробки схеми розподілення функціональних обов'язків
  4. Категорії та схеми лікування
  5. Лінійна та циклічна схеми розвитку суспільств: позитивні риси та недоліки.
  6. Опис технології молочних продуктів запроектованого асортименту відповідно до апаратурно-технологічної схеми
  7. ОПОРНІ СХЕМИ ДО ТЕМИ
  8. ОПОРНІ СХЕМИ ДО ТЕМИ
  9. ОПОРНІ СХЕМИ ДО ТЕМИ
  10. ОПОРНІ СХЕМИ ДО ТЕМИ
  11. ОПОРНІ СХЕМИ ДО ТЕМИ

МЕТА

ВИХОВНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ

ВИЩОГО

НАВЧАЛЬНОГО

ЗАКЛАДУ

УМОВИ

РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ

ОРГАНІЗАЦІЇ

ВИХОВНОГО

ПРОЦЕСУ

 
 


СТРУКТУРНІ

ЕЛЕМЕНТИ

ПРОЦЕСУ

ВИХОВАННЯ

 
 


КОМПОНЕНТИ

ПРОЦЕСУ

ВИХОВАННЯ

 

 
 

 


ПРИНЦИПИ

ВИХОВАННЯ

У ВИЩОМУ

НАВЧАЛЬНОМУ

ЗАКЛАДІ

 

 
 

 

 


ОРІЄНТОВАНІ

НАПРЯМИ

ВИХОВНОЇ

 

 

 

 

ФОРМИ

ПОЗААУДИТОРНОЇ

ВИХОВНОЇ

РОБОТИ

 

ІНСТИТУТ

КУРАТОРІВ

 

 
 


ФУНКЦІЇ

КУРАТОРА

АКАДЕМІЧНОЇ

ГРУПИ

 


ОСНОВНІ

ФОРМИ

ВИХОВНОЇ

РОБОТИ

КУРАТОРА

 

КРИТЕРІЇ

ЕФЕКТИВНОСТІ

УПРАВЛІННЯ

СИСТЕМОЮ

ВИХОВНОЇ РОБОТИ

НА РІВНІ КУРАТОРА

АКАДЕМІЧНОЇ ГРУПИ

Формування всебічно розвиненої особистості майбут­нього фахівця вимагає проведення цілеспрямованої виховної роботи в різних напрямах: моральному, правово­му, екологічному, трудовому, еконо­мічному, естетичному, фізичному та ін. Реалізація змісту завдань кожного з означених напрямів передбачає враху­вання специфіки майбутньої професійної діяльності фахів­ців, необхідних для цього людських і професійних якостей.

У процесі формування майбутніх фахівців чільне місце належить моральному вихованню.

Моральне виховання– виховна діяльність вищого навчально­го закладу, спрямована на формування у студентів стійких мо­ральних якостей, потреб, почуттів, навичок і звичок поведінки на основі ідеалів, норм і принципів моралі, участі у практичній діяльності.

Систему моральних цінностей поділяють на абсолютно вічні, національні, громадянські, сімейні та цінності осо­бистого життя (О.Вишневський).

Серед моральних якостей, які мають особливе значен­ня для майбутньої професійної діяльності, виокремлюють (Н.Дяченко) професійний обов'язок, професійну честь, професійну гордість і професійну етику.

Майбутні фахівці повинні усвідомлювати, що вони самі відповідають за свої вчинки, що кожен їх крок буде морально оцінено. Лише за цієї умо­ви вони будуть готові до роботи в професійному колективі. Важливо, щоб студенти знали моральні вимоги щодо професій, які вони опановують, і якості, які повинні вихо­вати в собі, щоб відповідати цим вимогам. Засвоєння норм професійної етики допомагає молодій людині швидше про­фесійно адаптуватися.

Ефективність морального виховання студентів визначають такі чинники: створення у вищому навчально­му закладі психологічного клімату поваги до моральних норм, правил людського співжиття; відповідність змісту морального виховання його меті й рівню морального роз­витку студентів, особливостей їх майбутнього фаху; своє­часне вжиття виховних заходів, акцентування уваги на за­побіганні аморальним явищам у студентському середови­щі; підтвердження декларованих педагогами моральних принципів їх моральною практикою, яка б відповідала найвищим критеріям моральності.

Умови прискореного науково-технічного прогресу пе­редбачають чесну, сумлінну, напружену та ініціативну ро­боту кожного працівника, формування якого є одним із найважливіших завдань трудового виховання у вищому навчальному закладі.

Трудове виховання – процес формування потреби в праці і сум­лінного, творчого ставлення до неї, гордості за свою професію, ви­соких моральних і професійних рис громадянина, працівника, фа­хівця, вироблення практичних умінь і навичок культури праці.

Найважливішим завданням трудового виховання сту­дентів є формування у них професійних здібностей і по­треб, умінь, навичок, звичок професійного призначення, психологічна підготовка до праці з обраної спеціальності; виховання волі, терпеливості і наполегливості в подоланні труднощів.

Трудове виховання студентів здійснюється в процесі усіх видів діяльності студента: навчальній праці, науково-дослідній роботі, виробничій практиці, гро­мадській діяльності, побутовій праці.

У трудовому вихованні студентів необхідно, щоб про­понована їм праця ґрунтувалася на таких важливих заса­дах: ефективне використання робочого часу, раціональні прийоми праці, економне витрачання матеріалів, електро­енергії, естетичний вигляд виробу, дотримання особистої гігієни й техніки безпеки тощо.

Критерієм трудової вихованості студентів є висока осо­биста зацікавленість і продуктивність праці, відмінна якість продукції, трудова активність і творче, раціоналіза­торське ставлення до процесу праці, трудова, виробнича, технологічна дисципліна.

Ринкова економіка передбачає формування нової осо­бистості – дбайливої, упевненої у власних силах, ініціа­тивної, здатної самостійно орієнтуватися в економічній си­туації, ознайомленої із досягненнями світової економічної думки і практики. Формування такого типу особистості вимагає належного економічного виховання студентів ви­щої школи.

Економічне виховання – педагогічна діяльність, спрямована на формування на основі спеціальних знань економічної свідомості, економічного мислення, умінь і навичок економічної діяльності, економічно значущих якостей особистості.

Економічне виховання має бути зорієнтоване на форму­вання економічного мислення, почуття власника, реального господаря; вміння прогнозувати наслідки своїх рішень, еко­номічно обґрунтовувати ставлення до праці та її результатів; усвідомлення свого статусу платника податку, його прав і обов'язків; прагнення до нарощування трудових доходів, до поліпшення якості життя; готовність брати участь у різнома­нітних формах економічної діяльності; моральний вибір у ситуаціях, пов'язаних з економічною діяльністю; вміння до­лати економічні труднощі в кризовій ситуації; здатність ефективно використовувати механізм соціально-економічного захисту своїх та суспільних інтересів. (С.Шпак).

Досягнення зазначеної мети в економічному вихованні студентів можливе за умови вивчення основних напрямів розвитку економіки держави, формування економічної сві­домості та мислення, бажання досконало володіти обраною професією; формування навичок раціональної організації праці та економного використання бюджету часу (на­вчального і особистого), а також елементарних навичок економічного рахунку, вміння співвідносити затрати пра­ці й кінцевий результат з кожного виду діяльності; вихо­вання бережливості, ініціативності, діловитості, дисцип­лінованості.

Забезпечуючи економічне виховання студентів, слід бра­ти до уваги його зв'язок з іншими напрямами виховання: трудовим, моральним, правовим, екологічним, естетич­ним і фізичним.

Економічне виховання студентів проводиться у межах навчальної та позааудиторної роботи. У позааудиторній ро­боті з економічного виховання використовуються різні її методи і форми: лекції, бесіди, зустрічі «за круглим сто­лом», вечори запитань і відповідей, економічні олімпіади, вікторини, диспути на економічні теми, зустрічі студентів з економістами, приватними підприємцями тощо.

Економічне виховання у вищому навчальному закладі спрямоване на формування висококваліфіковано­го фахівця, людини, яка вміє бути господарем своєї долі, здатна об'єктивно оцінювати своє становище в суспільстві, свої вчинки й дії з погляду економічної доцільності та результативності, вміє планувати свою життєдіяльність, розраховувати і прогнозувати її.

Правове виховання, як складова національного вихо­вання, є одним із шляхів формування повноцінного гро­мадянина України у період глибоких соціальних, еконо­мічних та політичних перетворень. Тільки достатньо підготовлений у правовому плані, високоморальний фахівець може орієнтуватися у правовій політиці своєї держави і суворо дотримуватись законності.

Правове виховання – виховна діяльність вищого навчального закладу, правоохоронних органів, спрямована на формування у студентів правової свідомості та навичок і звичок правомірної по­ведінки.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)