Тема: Інформаційна база та організація економічного аналізу

1.Сутність інформаційної бази економічного аналізу.

2.Організація економічного аналізу на підприємстві.

1.Сутність інформаційної бази економічного аналізу. Термін «інформація» (лат.) означає «пояснення», «викладення», «пові­домлення». Він набув ужитку ще наприкінці XIX сторіччя, але спочатку використовувався лише щодо засобів зв'язку. З розвит­ком науки і техніки інформацію почали розглядати залежно від конкретного змісту з виокремлюванням її різновидів, які стосу­ються різних галузей людської діяльності. Нині під інформацією розуміють сукупність корисних відомо­стей, які є об'єктом збирання, реєстрації, зберігання, передавання й перетворення. Інформація є одним із ресурсів, який може нако­пичуватися, реалізуватися, поновлюватися, є придатним для ко­лективного використання та (на відміну від інших ресурсів) у процесі споживання не втрачає своїх якостей. Інформація — це головний елемент будь-якої з функцій управління. Володіння пов­ною, достовірною, актуальною та оперативною інформацією умож­ливлює отримання ринкових переваг, знижує фінансовий ризик, ефективно підтримує прийняття рішень. Нині інформацію розглядають у нерозривній єдності з ком­п'ютерними системами, які забезпечують її збирання, реєстра­цію, зберігання, передавання й перетворення. За допомогою комп'ютерів усю інформацію можна швидко одержати, «відсор­тувати» у заздалегідь визначеному порядку, що позбавляє необ­хідності переглядати стоси паперів у пошуках потрібних відо­мостей. Комп'ютери не створюють інформацію із нічого, але вони здатні надзвичайно швидко сприймати, сортувати, аналі­зувати та інтерпретувати її за допомогою програмних засобів, розроблених людиною. Велике значення мають інформаційні технології, які базують­ся на застосуванні комп'ютерів, активній участі користувачів (непрофесіоналів у галузі програмування) в інформаційному процесі, високому рівні «дружнього» інтерфейсу користувача, широкому використанні пакетів прикладних програм загального призначення, доступі до віддалених баз даних і програм завдяки обчислювальним мережам ЕОМ. Новітні інформаційні технології сприяють створенню електрон­них офісів, які забезпечують комплексну реалізацію завдань пред­метної галузі, причому обладнання та працівники цих офісів мо­жуть перебувати в різних приміщеннях. Необхідність роботи з до­кументами, матеріалами, базами даних конкретної організації або установи вдома, у готелі, у транспортних засобах привела до появи так званих віртуальних офісів. Вони базуються на роботі локальної мережі, з'єднаної з територіальною або глобальною мережею. Або­нентські системи працівників установ незалежно від місця їхнього перебування вмикаються в спільну для всіх мережу. Комп'ютери стали основним «знаряддям праці» всіх спеціалістів (також і аналітиків), тому розглядати особливості формуван­ня й використання сучасної інформаційної бази економічного аналізу неможливо без урахування цієї обставини. Різновидом управлінської інформації є економічна інформа­ція, тобто ті економічні дані, що відображають через систему на­туральних, трудових і вартісних показників характер планової та фактичної виробничо-господарської діяльності, причинні взаємо­зв'язки між системою управління та об'єктами управління. Цінність і своєчасність управлінського рішення значною мірою залежить від здатності управління в потрібний момент зібрати, проаналізувати та проінтерпретувати інформацію. Спеціалісти ка­жуть, що рецепт для ефективного рішення є тільки один: 90% ін­формації і 10% натхнення. Прийняття управлінських рішень пов'я­зане з постійним перетворенням інформації, а сам процес управ­ління має інформаційний характер. На кожній зі стадій управління використовується конкретна вхідна інформація й одночасно фор­мується результатна вихідна інформація, яка є вхідною на інших стадіях управління. Стадії управління повторюються, утворюючи замкнутий контур. Широкий доступ користувачів до інформації на всіх стадіях управління можливий завдяки сучасним інформацій­ним технологіям, а також організації баз і банків даних, які забез­печують прямий і зворотний обмін інформацією. Інформацію для економічного аналізу поділяють на кілька типів, які є суттєвими для розробки технологій. Це: факти, оцінки, узагальнені зв'язки, конфіденційна інформація, чутки. Факт — це інформація про подію або умову, що їх можна безпосередньо спостерігати та аналізувати (наприклад, виробни­цтво, продаж). Фактична інформація, яка використовується для аналізу, є дуже різноманітною і великою за обсягом, формується з різних джерел, потребує накопичення в базі даних і дальшої обробки, в основній масі циклічно повторюється. Розв'язання аналітичних задач потребує фактичної інформації як про внутрішнє, так і про зовнішнє середовище. Ця інформація є основою для аналізу виконання планів, вивчення динаміки еко­номічних показників та прогнозування на майбутнє.

Оцінка ґрунтується на висновках, зроблених щойно чи колись у минулому. Вона не завжди є достовірною і може мати різні по­хибки, пов'язані із використанням певних методів вимірювання і розрахунків, похибками у вибірці, глибиною професійних знань спеціаліста, який вибрав методику розрахунку та дав оцінку. За результатами оцінки формується база даних для прогнозування майбутнього, особливо коли використовуються бази знань та експертні системи.

Прогнози частково ґрунтуються на аналогії і частково на то­му, що заведено називати «здоровим глуздом». Для прогнозу­вання використовуються різні методи й моделі розрахунків (кореляційний і регресивний аналіз, екстраполяція тенденцій), знання експертів і спеціалістів у конкретній сфері. Для забезпе­чення достовірності прогнозу доцільно використовувати різні методи прогнозування та порівнювати отримані результати. Та­кож майже завжди є можливість порівняти прогнозну й фактич­ну інформацію та зробити необхідні висновки. Основою для оцінки та прогнозування є узагальнені зв'язки, які характеризу­ють рівень залежності досліджуваного показника від одного чи кількох інших показників, як, наприклад, обсяг продажу і план витрат ресурсів підприємства. Конфіденційна інформація, як і джерело її отримання, не під­лягає розголошенню і має різний рівень надійності. До неї відно­сять відомості про плани конкурентів, про науково-технічні дося­гнення, можливі зміни в законодавстві країн стосовно вироб­ництва, торгівлі, податків тощо. В аналітичних розрахунках багато важать чутки. Хоч чутки є не дуже надійним джерелом інформації, проте коли їх публікова­но в пресі, оприлюднено в публічних виступах і заявах, вони мо­жуть тимчасово спричинити зміни на ринку навіть, якщо зміст чуток не відповідає дійсності. Аналітичну інформацію можна подати в табличній та графіч­ній формі, у вигляді текстів і динамічних рядів. Найбільш поширеною формою подання первинної та резуль­татної інформації є таблична. Таку форму мають первинні доку­менти (рядки в документах і реквізити, які можна розглядати як графи), вихідні документи (звіти, відомості, розрахунки, таблиці), дані на машинних носіях у реляційних базах даних Обробка табличної інформації забезпечується засобами елект­ронних таблиць та організацією реляційних баз даних з використанням систем управління базами даних (СУБД). Табличні процесори сприяють виконанню тра­диційних розрахунків, пов'язаних з маніпулюванням даними ряд­ків і граф, завдяки наявності вбудованих функцій, а також дають змогу виконувати спеціальні аналітичні розрахунки. Передбачено також функцію експорту-імпорту даних з формату електронних таблиць у бази даних, і навпаки. У реляційній базі даних будь-який документ чи лінійний файл даних подається у вигляді набору двовимірних плоских таблиць, які складаються зі стовпчиків (граф) і рядків. Необхідні аналіти­чні задачі розв'язуються за допомогою спеціального програмного забезпечення. Чільне місце у відображенні результатів аналітичних розраху­нків належить графічній формі, яка дає наочне й концентроване уявлення про динаміку процесів, функціональні залежності між двома і більше факторами економічного аналізу, сприяє виявлен­ню тенденцій і закономірностей. Графіки різних видів будуються за допомогою електронних таблиць, окремих текстових процесорів або спеціального про­грамного забезпечення. Аналітик може користуватися графічною інформацією, яка є результатом розв'язання аналітичних задач на підприємстві або надійшла із зовнішніх джерел. Сучасні засоби оргтехніки з відповідним про­грамним забезпеченням уможливлюють використання зовніш­ньої графічної інформації.

Текстова інформація — найменш формалізована форма відо­браження інформації. Переважну більшість такої інформації не фіксовано на машинних носіях, певна частина її перебуває в ба­зах даних.

2.Організація економічного аналізу на підприємстві. Поняття «інформаційне забезпечення» (ІЗ) виникло у зв'язку з розвитком автоматизованих систем управління (АСУ). Це динамічна система одержання, оцінки, зберігання та перероб­ки даних, створена з метою вироблення управлінських рішень. ІЗ можна розглядати і як процес забезпечення інформацією, і як су­купність форм документів, нормативної бази та реалізованих рі­шень щодо обсягів, розміщення та форм існування інформації, яка використовується в інформаційній системі (ІС) у процесі її функціонування. Процес забезпечення інформацією складається з операцій, по­казаних на рис. 5.4. Збирання даних здійснюється на місцях ви­никнення інформації. Від якості цієї операції залежить повнота, достовірність та оперативність зібраного матеріалу. Надходжен­ня інформації до місць оброблення виконується за допомогою спеціальних засобів передавання (приймання) даних — модемів, факсів, телефонів.

Дані для аналізу формуються в різноманітних підрозділах під­приємства. Тому, щоб організувати інформаційну взаємодію різ­номанітних ІС між собою, а також з різними групами користува­чів, необхідно розв'язати проблему їх інформаційної сумісності. Створюючи ІЗ, дотримуються таких принципів: цілісність, ві­рогідність, контроль, захист від несанкціонованого доступу, єд­ність і гнучкість, стандартизація та уніфікація, адаптивність, мі­німізація введення й виведення інформації (однократність уве­дення інформації, уведення-виведення тільки змін). Цілісністьце здатність даних задовольняти принцип повного узгодження, точності, доступності й достовірності відображення реального стану об'єкта. Обсяг інформації регулюється співвідношенням «необхідного і достатнього», а також вимогами повноти й досто­вірності даних. Окремо визначаються вимоги стосовно своєчас­ного надання відомостей користувачеві. Структура ІЗ є такою (рис. 5.5):

Самостійна робота №6

Тема: Аналіз маркетингової діяльності підприємства

1.Значення та завдання аналізу маркетингової діяльності

2.Аналіз ринків збуту продукції

1.Значення та завдання аналізу маркетингової діяльності. Необхідними умовами досягнення самоокупності і самофінансування підприємства в умовах ринку є орієнтація виробництва на споживачів і конкурентів, на гнучке пристосування до ринкової ко­н'юнктури, що змінюється. Кожному підприємству, перед тим як планувати обсяг виробництва, формувати виробничі потужності, необхідно знати, яку продукцію, в якому обсязі, де, коли і за якими цінами воно буде її продавати. Для цього потрібно вивчити попит на продукцію, ринки її збуту, їхню місткість, реальних і потенційних конкурентів, потенційних покупців, можливість організувати виробництво за кон­курентною ціною, доступність необхідних матеріальних ресурсів, наявність кадрів потрібної кваліфікації і т. ін. Від цього залежать кінцеві фінансові результати, відтворення капіталу, його структура і, як наслідок, фінансова стабільність підприємства. Іншими словами, діяльність будь-якого підприємства починається з маркетингового аналізу, основними завданнями якого є: вивчення платоспроможного попиту на продукцію, ринків її збуту й обґрунтування плану виробництва і реалізації продукції відповідного обсягу та асортименту; аналіз факторів, що формують еластичність попиту на продукцію й оцінювання ступеня ризику незатребуваної продукції; оцінювання конкурентоспроможності продукції і вишукування резервів для підвищення її рівня; розробка стратегії, тактики, методів та засобів формування попиту і стимулювання збуту продукції; оцінювання стабільності та ефективності виробництва і збуту продукції. За допомогою маркетингу проводять постійний пошук нових ринків, нових споживачів, нових видів продукції, нових сфер застосування традиційної продукції, здатних забезпечити підприємству найбільший рівень прибутку. Маркетинг виступає як інструмент регулювання виробництва і збуту, орієнтуючи виробничу діяльність підприємства, його структурну політику на ринковий попит. Основна мета маркетингового аналізу — вивчення попиту на продукцію і формування портфеля замовлень. Від портфеля замовлень залежать виробничі потужності підприємства і ступінь використання їх у процесі подальшої діяльності. Якщо попит на продукцію падає з якихось причин, то відпошдно зменшується портфель замовлень, відбувається спад виробництва, зростає собівартість продукції, збільшуються збитки і підприємство може стати банкрутом. Тому аналіз попиту на профільну продукцію підприємства має велике значення. Це один із найважливіших. І найвідповідальніших етапів дослідження ринку.

2.Аналіз ринків збуту продукції. Від ринків збуту залежать обсяг продажів, середній рівень цін, виручка від реалізації продукції, сума одержаного прибутку і т. ін. Передовсім потрібно вивчити:

- динаміку становища кожного виду продукції на ринках збуту за останні 3—5 років.

- структуру ринків збуту і рівень їхньої дохідності.

- аналіз реальних і потенційних конкурентів

При вивченні динаміки кожного виду продукції складають таблицю і аналізують по кожному виробі динаміку внутрішнього ринку і динаміку експорт продукції.

За результатами аналізу виділяють чотири категорії товарів: "зірки". Дають основний прибуток підприємству і сприяють економічному зростанню; "дійні корови". Переживають період зрілості, незначною мірою сприяють економічному зростанню, не потребують інвестицій, дають прибуток, який використовують на фінансування "важких дітей"; "важкі діти". Це, як правило, нові товари, що потребують реклами, просування на ринок і поки що не дають прибутку, однак у майбутньому можуть стати "зірками"; "мертвий вантаж", або "невдахи". Нежиттєздатні, не сприяють економічному зростанню, не дають прибутку. При цьому необхідно враховувати, на якій стадії життєвого циклу перебуває кожний товар в окремих сегментах ринку: а) нульова стадія характеризується вивченням і апробацією ідеї розробки нового товару, а потім і самого товару; б) перша стадія (випуск товару на ринок і впровадження), на якій з'ясовується, чи буде товар мати успіх на
ринку. Прибуток на цій стадії невисокий, тому що значні кошти йдуть на аморти-;Іпцію досліджень, просування товару на ринок;

и) друга стадія (зростання і розвиток продажів), на який товар починає давати прибуток, він швидко покриває всі витрати і стає джерелом прибутку, хоча ще потребує великих затрат на рекламну підтримку його просування на ринку; г) третя стадія (зрілість) — товар має стабільний ринок, попит і дао регулярний прибуток, тобто перебуває у
найприбутковішому періоді, оскільки не потребує затрат на просування на ринок, а тільки пи рекламну підтримку його "популярності"; д) четверта стадія (насичення і спад), на якій спочатку обсяг продажів істотно не змінюється, а потому різко
скорочується з передбачених і непередбачених причин: товар, що не зазнає ніяких змін, обридає споживачам, або ж зникає потреба, яку він був покликаний задовольняти. Мистецтво полягає в тому, щоб вчасно вловити і
запобігти спаду попиту на виріб шляхом його удосконалення або заміни іншим. Результати аналізу мають допомогти керівництву підприємства розробити асортимент товарів відповідно до його стратегії і вимог ринкової кон'юнктури. У процесі аналізу необхідно також; виявити реальних і потенційних конкурентів, провести аналіз показників їхньої діяльності, визначити сильні і слабкі сторони їхнього бізнесу, фінансові можливості, мету і стратегію конкурентів у сфері експансії на ринку, технології виробництва, якості продукції і цінової політики. Це дасть змогу передбачити спосіб їхньої поведінки і обрати найприйнятніші способи боротьби для зміцнення своїх позицій на ринках збуту.

Поиск по сайту: