Тема: Аналіз ефективності використання основних фондів

1.Значення,завдання та джерела інформації

1.Значення,завдання та джерела інформації. Вироб­ничо-господарська діяльність та фінансовий стан підприємства багато в чому залежать від забезпеченості основними фондами та їх використання. Основні фонди (засоби) — це матеріальні активи які підприємство утримує для використання їх у процесі виро­бництва, постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних функцій. Строк корисного використання (експлуатації) основних фондів пере­вищує один рік (операційний цикл, якщо останній є тривалі­шим за один рік).

Розвиток виробництва є невіддільним від проблеми ефектив­ного використання основних виробничих фондів.

Основні засоби підприємства — це сукупність матеріально-речових цінностей, що діють у натуральній формі протягом три­валого часу як у сфері матеріального виробництва, так і в неви­робничій сфері, і вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним та моральним зносом.

Починати аналіз основних фондів слід з ознайомлення зі скла­дом основних фондів у цілому на підприємстві і за окремими групами. При цьому виявляється рух і напрямок зміни основних фондів, питома вага промислових основних фондів, виробничих ос­новних фондів в інших галузях і невиробничих основних фондів.

Вивчаючи зміну структури основних фондів у вартісному ви­разі, з'ясовують, за рахунок чого вона сталася — за рахунок змі­ни складу будівель і споруд чи складу машин, обладнання та ін­ших груп основних засобів. Важливою умовою раціональної зміни складу будівель і споруд є зростання виробничої площі як порів­няти з невиробничою, зокрема виробничої площі цехів, де відбу­ваються виробничі процеси.

Вивчаючи стан основних фондів, визначають також і забезпе­чення ними підприємства. Для цього спочатку аналізують поту­жність обладнання й те, наскільки ця потужність відповідає ви­робничій програмі підприємства.

Якнайповніше та якнайраціональніше використання основних фондів і виробничих потужностей підприємства сприяє поліп­шенню всіх його техніко-економічних показників: зростанню про­дуктивності праці та фондовіддачі, збільшенню випуску продук­ції, зниженню її собівартості, економії капітальних вкладень.

Завдання аналізу стану та ефективності використання основ­них виробничих фондів можна визначити так:

а) виявлення забезпеченості підприємства та його структурних підрозділів основними фондами, тобто встановлення відповідно­ сті величини, складу та технічного рівня фондів виробничій про­ грамі підприємства;

б) визначення рівня використання основних фондів і факторів, які впливають на нього

в) установлення належної комплектності наявного парку об­ ладнання;

г) з'ясування ефективності використання обладнання в часі та за потужністю;

д) розрахунок впливу використання основних фондів на обсяг продукції;

є) виявлення резервів підвищення ефективності використання основних фондів.

Джерелами інформації для аналізу основних фондів підприєм­ства є: паспорт підприємства; план економічного та соціального розвитку; план технічного розвитку; форма 1 «Баланс підприємс­тва»; форма 4 «Звіт про власний капітал»; форма 1-П «Звіт під­приємства (об'єднання) з продукції»; форма 11-ОФ «Звіт про на­явність та рух основних фондів, амортизацію (знос)». І£рім названих джерел інформації, для аналізу використову­ються також дані проведених на підприємстві інвентаризацій, ін­вентарні картки обліку основних засобів тощо. Основні напрями аналізу використання основних фондів та послідовність його проведення показано на рис. 13.2. Аналіз складу, динаміки, структури і технічного стану ос­новних фондів. Аналіз основних фондів починають із визначен­ня забезпеченості підприємства основними фондами. Для цього необхідно з'ясувати, чи достатньо в підприємства основних фон­дів, яка їхня динаміка, склад, структура, технічний стан, яким є рівень виробництва та його організація. Велике аналітичне значення мають показники структури ос­новних фондів. Насамперед аналізують розподіл основних фон­дів підприємства на основні виробничі фонди головного виду ді­яльності, основні виробничі фонди інших видів діяльності (на­приклад, закладів торгівлі та громадського харчування у складі промислового підприємства) і фонди невиробничого призначення.

Основні виробничі фонди головного виду діяльності є такою частиною основних фондів, яка бере участь у процесі виробництва тривалий час, зберігаючи при цьому натуральну форму. Вартість основних виробничих фондів переноситься на вироблений про­дукт поступово, частинами, відповідно до часу використання. По­новлюються основні виробничі фонди через капітальні вкладення. Невиробничі основні фонди — це житлові будинки та інші об'єкти соціально-культурного й побутового обслуговування, які перебувають на балансі підприємства і не використовуються в господарській діяльності. Вони відтворюються тільки за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства.

Усі основні фонди (засоби) підприємств за характером участі у виробничому процесі та функціонування в невиробничій сфері поділяються на три амортизаційні групи (для кожної з них уста­новлено єдину норму амортизаційних відрахувань):

— перша група — будівлі, споруди, передавальні пристрої; друга група — автомобільний транспорт, меблі, офісне об­
ладнання, електронно-обчислювальні машини та інше обладнан­ня для автоматизованої обробки інформації, побутові прилади та
інструменти, телефони, мікрофони, рації; третя група — машини, устаткування і будь-які інші ос­
новні засоби, що не входять до першої і другої груп. Виробничу потужність підприємства визначають промислово-виробничі фонди. Крім цього, заведено виокремлювати активну (робочі машини та обладнання) та пасивну частини фондів, а також окремі підгрупи відповідно до їхнього функціонального призначення (будівлі виробничого призначення, склади, робочі та силові машини, вимірювальні прилади та обладнання, транс­портні засоби). Основні промислово-виробничі фонди безпосе­редньо пов'язані з виробництвом продукції і тому мають най­більшу питому вагу. Наявність, рух та динаміку основних фондів можна простежи­ти, склавши таблицю за зразком табл. 13.18. Для підвищення ефективності виробництва темпи зростання активної частини основних фондів мають випереджати темпи зростання пасивної їх частини, а зростання кількості машин і об­ладнання — темпи зростання інших видів активної частини осно­вних фондів. Методом порівняння звітних даних у таблиці 13.18 (складеної за формою 11), які показують вартість основних фондів на поча­ток і кінець планового періоду, проводять аналіз основних фон­дів. Відношенням окремих видів основних фондів до загальної вартості визначається їх структура. Порівнюванням структури основних фондів на початок і кінець звітного періоду можна ви­явити динаміку її змін і відхилень. Так, за даними таблиці 13.18 вартість основних фондів на під­приємстві зросла на 130 тис. грн. (2081 - 1951), або на 7%, у тому числі основних виробничих фондів — на 160 тис. грн. (1981 --1821), або на 9%. Збільшилась частка основних виробничих фон­дів у загальній кількості на 2,6% і відповідно зменшилась частка невиробничих фондів (наприклад, відбулася приватизація житло­вого фонду), а також значно збільшилась питома вага активної частини фондів (від 48,84% до 53,0%). Аналіз складу і структури основних виробничих фондів забез­печить керівництво підприємства інформацією про склад основ­них фондів і співвідношення між їхніми групами, уможливить виявлення тенденції зміни структури основних фондів за група­ми. Порівняння із середніми та найліпшими показниками дасть змогу вжити відповідних заходів для відновлення оптимальної питомої ваги машин і обладнання як найбільш активної частини основних фондів, а також визначити міру впливу цих змін на по­казники використання основних фондів. Постійно змінюється і обсяг основних фондів підприємства. Передовсім він збільшується за рахунок уведення в дію основних виробничих будівель, верстатів, машин та іншого обладнання, їх реконструкції і модернізації.

Поиск по сайту: