|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Хімічні властивості характерні для солетворних оксидівКислотними називають оксиди, яким відповідають кислоти. Утворюють кислотні оксиди, як правило, неметали, а також метали з високим ступенем окиснення (від +5 до +8). При взаємодії з основами та основними оксидами кислотні оксиди утворюють солі, причому кислотний оксид входить до кислотного залишку: С02 + 2NaОН = Nа2С03 + Н20; Сг03 + 2КОН = К2СrO4 + Н20; Р205 + ЗСа(ОН)2 = Са3(Р04)2 + ЗН20; Sі02 + СаО = СаSі03; N205 + Nа20 = 2NаN03; Мп207 + ВаО = Ва(Мп04)2. Більшість кислотних оксидів реагують з водою, утворюючи кислоти: S03 + Н20 = Н2S04; N205 + H20 = 2HNO3. але є оксиди, які з водою безпосередньо не взаємодіють (SiO2. Мо03). їм відповідають нерозчинні у воді кислоти (Н2SiO3. Н2Мо04), які можна добути з відповідних солей. Якщо будь-яким способом від кислоти відняти воду, лишиться кислотний оксид. Тому кислотні оксиди ще називають ангідридамикислот (зневоднена кислота). На практиці, щоб знати, який ангідрид відповідає тій чи іншій кисневмісній кислоті, треба подумки відняти від кислоти воду до повного вилучення атомів Гідрогену. Якщо ж до оксиду додати воду, знайдемо формулу кислоти, яка йому відповідає. Основним оксидам відповідають основи. Утворюють їх метали з низьким ступенем окиснення +1 або +2. Реагуючи з кислотами і кислотними оксидами, основні оксиди утворюють солі: СиО + 2HNO3 = Си(NO3)2 + Н20; Ag20 + Сг03 = Ag2Cr04. З водою основні оксиди, як правило, не реагують, за винятки оксидів самих активних металів - лужних і лужноземельних: Lі20 + Н20 = 2LіОН; ВаО + Н20 =Ва(ОН)2. Амфотерні оксиди мають властивості як основних, так і кислотних оксидів. Це залежить від того, з чим даний амфотерний оксид реагує - з кислотою (кислотним оксидом) чи з лугом (оснівним оксидом). Амфотерні оксиди утворюють теж лише метали, але із ступенем окиснення +3, +4, (іноді +2): ВеО, ZпО, А1203, Fг2Оз, Sп02 та ін. Найбільші труднощі при вивченні хімічних властивостей амфотерних оксидів викликають рівняння реакцій взаємодії їх з лугами та основними оксидами. Слід пам'ятати, що обов'язковим продуктом таких реакцій є сіль, а оскільки амфотерний оксид виступає при цьому в ролі кислотного, він входить до кислотного залишку солі. Щоб визначити склад кислотного залишку, треба, як уже говорилося, подумки додати до оксиду воду (насправді, амфотерні оксиди з водою не реагують) і встановити, яка кислотна форма відповідає даному оксиду. Так, оксиду ZпО відповідає кислотна форми Н2Zп02, у оксиду А1203, є дві кислотні форми: НАlO2 і Н3АlO3, оксиду Sп02 відповідає кислота Н2Sп03. ■ З кислотами та кислотними оксидами амфотерні оксиди реагують як основні Таким чином, аналізуючи рівняння реакцій за участю оксидів, приходимо до висновку, що між собою реагують оксиди, наділені протилежними функціями — кислотною і основною. Внаслідок реакції утворюється тільки сіль. Обов'язковими продуктами реакцій взаємодії оксидів з кислотою чи основою є сіль і вода. З водою основні оксиди, як правило, не реагують, за винят- и оксидів самих активних металів - лужних і лужноземельних: Lі20 + Н20 = 2LіОН; ВаО + Н20 =Ва(ОН)2. Амфотерні оксиди мають властивості як основних, так і кис-тних оксидів. Це залежить від того, з чим даний амфотерний оксид реагує - з кислотою (кислотним оксидом) чи з лугом (оснівним оксидом). Амфотерні оксиди утворюють теж лише метали, але із ступенем окиснення +3, +4, (іноді +2): ВеО, ZпО, А1203, Fe2O3, Sп02 та ін. Найбільші труднощі при вивченні хімічних властивостей амфотерних оксидів викликають рівняння реакцій взаємодії їх з лугами та основними оксидами. Слід пам'ятати, що обов'язковим продуктом таких реакцій є сіль, а оскільки амфотерний оксид виступає при цьому в ролі кислотного, він входить до кислотного залишку солі. Щоб визначити склад кислотного залишку, треба, як уже говорилося, подумки додати до оксиду воду (насправді, амфотерні оксиди з водою не реагують) і встановити, яка кислотна форма відповідає даному оксиду. Так, оксиду ZпО відповідає кислотна форми Н2Zп02, у оксиду А1203, є дві кислотні форми: НАlO2 і Н3АlO3, оксиду Sп02 відповідає кислота Н2Sп03. З кислотами та кислотними оксидами амфотерні оксиди реагують як основні:Таким чином, аналізуючи рівняння реакцій за участю оксидів, приходимо до висновку, що між собою реагують оксиди, наділені протилежними функціями — кислотною і основною.Внаслідок реакції утворюється тільки сіль. Обов'язковими продуктами реакцій взаємодії оксидів з кислотою чи основою є сіль і вода. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |