АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Завдання у відкритій формі

Читайте также:
  1. II Завдання додому
  2. II. ЗАВДАННЯ ТА ОБОВ'ЯЗКИ
  3. II. Тестові завдання
  4. IІ Завдання додому
  5. IІ Завдання додому
  6. IІ Завдання додому
  7. IІ Завдання додому
  8. IІ Завдання додому
  9. IІ. Завдання додому
  10. IІ. Завдання додому
  11. АЛГОРИТМ РОБОТИ НАД ПРОФЕСІЙНО-ОРІЄНТОВАНИМИ ЗАВДАННЯМИ З КУРСУ «ОСНОВИ ПСИХОЛОГІЧНОГО ТРЕНІНГУ»
  12. В якому реченні присудок вживається в заперечній формі у простому минулому часі ?

Завдання, в яких необхідно вказати відповідь.

Завдання у вільній формі

 

Тестові завдання в закритій формі сконструйовані так, що вся інформація, необхідна для виконання завдання присутня в нім, «закрита».

 

Завдання закритої форми мають чотири різновиди:

 

1. Тестове завдання з вибором відповідей «один з багатьох» - тестове завдання, зміст якого супроводжується декількома нумерованими варіантами відповіді (у «КМ.-Школі»).

 

Випробовуваному пропонується вибрати номер правильної відповіді з пропонованих варіантів, які є невірними, тобто дистракторами. Дістрактор (відволікаюча відповідь) - варіант відповіді на тестове, завдання закритого типу, схожий на правильний, але такий, що є правильним. У завданнях такого вигляду зазвичай використовують 3-4 дистрактора. При цьому слід врахувати важливу вимогу: у відповідях до завдання обов'язково повинна бути вірна відповідь і вона повинна бути тільки одна. Не допускаються відповіді вигляду: «вірної відповіді немає», «якийсь ще», «не знаю». По характеру вибраної відповіді можна судити про те, чи правильно виконано завдання, яка помилка була опушена і в якій дії (на яке уміння)

 

2. Альтернативні завдання типу «так-ні», до яких даються тільки дві відповіді (завдання, що мають один дистрактор). Як правило, альтернативна форма використовується тоді, коли в завданні припускає тільки дві можливі відповіді: «вірно – невірно», «буде – не буде», «є – немає» і т.д.

 

3. На основі альтернативного завдання можна скласти завдання закритої форми з 4 відповідями, для цього використовується відомий тип «один з багатьох». Це робиться для того, щоб, збільшивши кількість варіантів відповідей, скоротити можливість їх вгадування. Наприклад: 4. Завдання на відповідність. У завданні на відповідність задаються дві множини об'єктів, між якими необхідно встановити відповідність. Відповідність повинна бути однозначною.

 

4. Завдання на виявлення правильної послідовності. Завдання такого вигляду зручно використовувати для перевірки засвоєння:

правильної послідовності подій

правильної послідовності дій

правильності розташування об'єктів, подій в заданому порядку

 

Завдання такого вигляду використовують для виявлення засвоєння алгоритмів, способів дії. Завдання можуть бути використані для виявлення пріоритетів, оцінних думок.

 

Завдання відкритої форми - тестове завдання без вказівки можливих варіантів відповіді; випробовуваному пропонується самостійно вказати правильну відповідь або привести обгрунтування відповіді вирішення завдання. Відповідь або рішення повинні вписати учень; тобто не вся інформація міститься в завданні, частину її учень повинен привнести, тобто завдання «відкрите» для інформації. Така форма завдання використовуються тоді, коли завдання, пропоноване учневі достатньо складне і варіантів можливих відповідей достатні багато. Завдання цієї форми не мають ніяких обмежень на зміст і форму представлення відповідей. Ці завдання близькі до традиційних контрольних завдань, і тому позитивно сприймаються більшістю викладачів. Але вони вимагають великих витрат на перевірку і складніше піддаються комп'ютеризації.

 

Завдання у відкритій формі мають два різновиди:

 

1. Завдання відкритої форми «Введення з клавіатури», в яких необхідно вказати відповідь. У інструкції по виконанню завдання мовиться, що відповіддю на завдання цій частині буде деяке слово, формула, символ або число, яке треба внести з клавіатури в спеціально відведеному місці.

 

2. Завдання у вільній формі типу «Множинне введення з клавіатури»

 

Завдання, направлені на виявлення здатності створювати власний продукт (вислів, текст, спосіб дії) на основі загальних прийомів його побудови. Завдання, пропоновані учням у вільній формі (яка так само є відкритою формою), як правило, творчого рівня, і при їх перевірці важливою є не тільки відповідь до завдання, але і сам хід рішення. У контрольних вимірювальних матеріалах збірки політомічні тестові завдання забезпечені рекомендаціями за оцінкою.

 

При підборі завдань для контролю доцільно використовувати різні форми тестів, враховуючи їх особливості. У конструкторі тестових завдань ви знайдете так само шаблони типу «Декілька з багатьох», «Продовжити послідовність», «Виділення», «Класифікація». Вибір форм тестових завдань визначається специфікою змісту навчальної дисципліни, цілями створення і застосування тесту.

 

Легко організувати комп'ютерний аналіз результатів тесту у тому випадку, коли всі завдання мають закриту форму. Результати виконання завдань відкритої форми вимагають ручної обробки. Буде потрібно і залучення експертів. У кожному тесті можна використовувати декілька форм, але бажано, щоб їх було в одному тесті якомога менше. Вимога єдності форми дуже важлива при створенні підсумкових тестів. З іншого боку, вимога моноформості не завжди здійснима, тому часто доводиться йти на поєднання форм, що негативно відбивається на точності вимірювань, ставить ряд проблем, пов'язаних з оцінкою тестових завдань.

 

Література:

1.Аванесов В.С. Основы теории и методики педагогических измерений. – М.:Аспект Пресс, 2005. – 343с.

2. Смирнов С.Д. Педагогика и психология высшего образования: от деятельности к личности. – М.: Аспект Пресс, 1995. – 271с.

3. Ингенкамп К. Педагогическая диагностика: Пер. с нем. – М.: Педагогика, 1991. – 240с.

4. Стоунс Э. Психопедагогика. – М., 1984. (238с.

5. Подласый И.П. Новый курс: Учебник для студентов педагогических вузов: В 2 кн. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. – 576с.

6. Педагогика. Учебное пособие для студентов педагогических вузов и педагогических колледжей/Под ред. П.И.Пидкасистого. – М.: Педагогическое общество России, 1998. – 640с.

7. В.А. Хлебников, Т.Г. Михалева. Централизованное тестирование в России: необходимость, возможность, проблемы. (Школьные технологии, №1-2, 1999 г. с. 213 – 219.

 


1 | 2 | 3 | 4 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.008 сек.)