|
|||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Операції над множинами
Вважаємо, що всі множини, що розглядаються, є підмножинами деякого універсуму U. Означення 4.1. Об'єднанням двох множин
де На діаграмі Ейлера-Венна об’єднання показується сірим кольором: Об’єднання складається з усіх елементів множини Операція об’єднання узагальнюється на довільну кількість множин. У такому випадку використовується позначення: Приклад 4.1. Ø Ø Ø Означення 4.2. Перерізом двох множин
де На діаграмі Ейлера-Венна переріз показаний сірим кольором: Операція перерізу узагальнюється на довільну кількість множин. У такому випадку використовується позначення: Приклад 4.2. Ø Ø Ø Ø ![]() ![]() ![]() ![]() ![]()
де Приклад 4.3. Ø Ø Ø В означенні різниці, не розглядається випадок Зобразимо поняття різниці множин за допомогою діаграм Ейлера-Венна: ТЕОРЕМА 4.1. Доведення. Означення 4.4. Різниця універсальної множини На діаграмі Ейлера-Венна доповнення показане сірим кольором: Закони теорії множин Для роботи із множинами часто використовують закони, наведені у таблиці 4.1. Таблиця 4.1.
![]() ![]() ![]() ![]() Геометрична ілюстрація: Приклад 4.4. Розглянемо множини
![]() ![]() ![]() ![]() Таким чином, множину можна задати виразом, в який входять множини, операції і можуть бути дужки. Такий спосіб задання множини називається аналітичним. Приклад 4.5. Нехай ![]() ![]() ![]() Означення 4.6. Кортеж – це впорядкований набір елементів. Означення 4.7. Компоненти кортежу – елементи, що утворюють кортеж. На відміну від множини, компоненти кортежу можуть повторюватись. Кортеж записують у круглих дужках, наприклад, (a, b, c, a, d, k) – кортеж довжиною 6. Кортежі довжини два часто називають парами, а довжини 3 – трійками. Означення 4.8. Два кортежі називаються рівними, якщо вони мають однакову довжину та їхні відповідні компоненти рівні. Тобто, кортежі Означення 4.9. Декартовим добутком двох множин Якщо A=B, то такий добуток називають декартовим квадратом множини А: Аналогічно можна ввести декартовий добуток трьох ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() 2. Нехай Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.008 сек.) |