Обґрунтування додаткового замовлення

Завдання 5. 1

В таблиці 5.1. наведені вихідні дані для обґрунтування рішення щодо заміни обладнання.

Таблиця 5.1.

Вихідні дані для обґрунтування рішення щодо заміни обладнання

1. Розрахувати прибуток за чотири роки у випадку продовження експлуатації старого або придбання нового обладнання.

2. Розрахунки представити в таблиці 5.2.

3. За результатами розрахунків зробити висновки.

Таблиця 5.2.

Розрахунок прибутку за чотири роки у випадку продовження експлуатації старого або придбання нового обладнання

Завдання 6.1

В таблиці 6.1. наведені дані щодо асортименту продукції підприємства та його можливих змін.

Постійні витрати за рік для першого варіанту складають 1000 млн.грн., для другого – 1000 млн.грн, виручка від реалізації для першого варіанту – 5600 млн.грн., для другого – 6000 млн.грн.

Таблиця 6.1.

Зміна структури продукції

1. Оцініть можливі варіанти змін структури продукції.

2. Який з варіантів є найбільш сприйнятливий?

3. Зробіть висновки.

Завдання 7. 1

Підприємству необхідно прийняти рішення щодо додаткового замовлення на випуск 500 виробів типу А, якщо потужність його обладнання використовується максимально. В такому випадку необхідно зменшити випуск інших виробів, наприклад типу В. Дані про ці вироби представлені в таблиці 7.1.

1. На скільки одиниць необхідно скоротити випуск продукції В, щоб прийняти замовлення на продукцію А?

2. Чи буде сприяти додаткове замовлення збільшення прибутку в даному періоді?

3. Якою повинна нижня межа ціни виробу А, щоб підприємство могло прийняти замовлення?

Завдання 8.

Підприємство випускає два види продукції: куртки та пальто. Вихідні дані для аналізу:

Постійні витрати складають 500 тис.грн. На підприємстві існують обмеження по ресурсах, необхідних для виробництва даних видів продукції: витрати тканини обмежуються 25000 м.

1. Обґрунтувати можливі обсяги виробництва пальто та курток з урахуванням попиту та при умові обмеженості матеріальних ресурсів.

2. Який варіант виробництва продукції буде найбільш вигідним для підприємства.

3. Представте розрахунки в табличній формі.

Завдання 9.

Одним з типових завдань, що виноситься на іспит з дисципліни "Антикризове управління підприємством", є письмове розв'язання кейсів, що дозволяє перевірити наявність відповідних умінь та навичок.

Структурно кейс складається з таких частин:

1. Мета кейсу.

2. Ситуація: конкретний опис наявної ситуації.

3. Проблеми: опис проблем, з якими зіткнулось керівництво в ситуації, що описується.

4. Рішення: критичний аналіз рішень, прийнятих керівниками організації по вирішенню проблем.

5. Питання до ситуації.

При розв’язанні кейсу необхідно орієнтуватись на теоретичні концепції і моделі, які розглядались на лекціях.

Кейс ‹‹НВО “ЕЛЕКТРОТЯЖМАШ”››

Мета: розробка комплексу антикризових заходів на підставі аналізу та оцінки ситуації, що склалася на підприємстві.

Ситуація: НВО “Електротяжмаш” - державне підприємство (Адреса: 310055, м. Харків, пр. Московський, 299; генеральний директор - Тимощенков Володимир Георгійович), одне з головних підприємств у СНД і єдине в Україні з виробництва турбо- і гідрогенераторів. Турбогенератори різної потужності з успіхом працюють не лише у країнах СНД, але й в Ірані, Китаї, Алжирі, Сирії, Югославії, Польщі, країнах Балтії й ін. Сьогодні виконуються замовлення на експорт в Індію і Бангладеш.

Завод “Електротяжмаш” заснований у 1946 році. Спочатку підприємство спеціалізувалося лише на випуску електрообладнання для тепловозів. У 50-х роках тут стали виробляти турбо- та гідрогенератори, а також інші великі електромашини.

“Електротяжмаш” був єдиним в Союзі підприємством, що виготовляло електрообладнання для тепловозів, другим (після ленінградського заводу "Електросила") за випуском генераторів та енергетичного обладнання.

Зараз основною продукцією є: електромашини індивідуального використання, генератори для парових турбін, генератори для гідротурбін потужністю від 200 кВт і вище, вимикачі до пускорегулюючої апаратури, приналежності і запчастини до залізничного рухомого складу.

З кінця 80-х років освоєно виробництво складної побутової техніки: електросоковижималок, прасувальних машин "Харків'янка", настільних деревообробних пристроїв (УБДН та УБОН), електром'ясорубок, змішувачів для ванн та мийок.

Проблема: З 1991 року стан справ заводу поступово погіршувався. На думку теперішньої адміністрації, це трапилося внаслідок щонайменше двох причин. По-перше, скоротилися обсяги залізничних перевезень як в Україні, так і в усьому СНД, а значить, менше стали купляти тепловозне обладнання. До розвалу “великого та могутнього” 65 – 70% завантаження підприємства припадало саме на тягове обладнання.

По-друге, кордон між Україною та Росією став перепоною на шляху співробітництва з росіянами – основними замовниками.

На кінець 1996 року підприємство знаходилося на грані банкрутства.

Кредиторська заборгованість на той момент складала 40 млн. грн, у т.ч. борг бюджету – біля 12 млн. грн, заборгованість за електроносії – 9 млн. грн, по заробітній платі – 3,5 млн. грн, санаційний кредит – біля 4 млн. грн.

З 1992 року в розвиток підприємства не було вкладено ні копійки. Основні фонди суттєво зношені: 30% обладнання “Електротяжмашу” старше 30 років; 37% - працює більше 20 років.

Крім основних засобів виробничого призначення, на балансі підприємства знаходяться: 5 дитячих садків, медсанчастина, палац культури, спорткомплекс, база відпочинку, піонерський табір, об’єкти житлокомунгоспу та інші об’єкти соціальної сфери, на утримання яких щорічно витрачається біля 1 млн. грн.

Рішення: Нова дирекція (наприкінці 1996 року на “Електротяжмаші” відбулася зміна керівництва) вирішила створити новий суб'єкт господарської діяльності – науково-виробниче об’єднання (НВО) “Електротяжмаш”, яке б функціонувало поряд з вже існуючими структурами: Державним підприємством “Електротяжмаш” та Науково-дослідним інститутом (НДІ) “Електротяжмаш”. На реалізацію ідеї був отриманий дозвіл з Міністерства промислової політики. Державні мужі навіть списали безнадійні штрафи та пені за станом на 1 квітня 1997 року. “Нагорі” також було прийняте рішення про реструктуризацію на 10 років всієї податкової заборгованості “Електротяжмашу”: тепер завод щомісячно виплачує біля 40 тис.грн.

НВО було створене з метою виконання замовлень на виготовлення турбо- та гідрогенераторів, а також тепловозного обладнання. При цьому у розпорядженні НВО знаходяться лише основні потужності турбогенераторного виробництва, а всі спеціалісти як і раніше є працівниками заводу та НДІ. Тому НВО під конкретне замовлення наймає необхідну кількість людей: щомісячно буває задіяно біля трьох тисяч працівників заводу та НДІ (загальна чисельність працівників всіх трьох структур “Електротяжмашу” – біля 6 тис. чоловік).

Останнім часом адміністрації НВО вдалося укласти біля десяти досить солідних контрактів. Найбільш вагомий з них – на реконструкцію гідроелектростанцій Дніпровського каскаду. він розрахований на період до 2001 року, вартість – біля 70 млн. грн. Випробування, проведені в 1998 році на Київській ГЕС і ДніпроГЕС-1, показали, що роботи виконані “Електротяжмашем” на високому технічному рівні і навіть із перевищенням деяких параметрів, передбачених контрактом.

Разом із “Турбоатомом” і німецькою фірмою “Сіменс” “Електротяжмаш” реалізує проект по переобладнанню Змієвської ГРЕС (передбачено виготовлення та встановлення на місті статору турбогенератора потужністю 325 МВт). Розпочато освоєння дизельних електростанцій потужністю 8 і 60 кВт.

Таким чином, на сьогоднішній день завантаження турбогенераторного виробництва досягає 100%. У той же час цеха, що спеціалізуються на виробництві тепловозного обладнання майже простоюють – вони завантажені лише на 15%. Обладнання по виробництву товарів народного споживання задіяне наполовину.

За перше півріччя 1998 року підприємству вдалося реалізувати продукції на 10,2 млн. грн. У 1997 році за той же період була отримана сума 13,4 млн. грн (усього за 1997 рік продано товарів на суму 27 млн. грн). При цьому за шість місяців 1997 року було отримано 747 тис. грн, а за перше півріччя 1998 року збитки підприємства склали 700 тис. грн. Останню обставину в “Електротяжмаші” пояснюють просто: змінився порядок нарахування амортизаційних відрахувань. Тим не менш, заробітна платня працівникам виплачується: у першому півріччі вона в середньому становила 118,5 грн. щомісячно.

Найближчим часом “Електротяжмаш” буде переведений на власне водозабезпечення, що дозволить отримати значну економію. На території заводу вже пробурили три свердловини.

У 1998 році КМ видав Постанову про затвердження плану-графика передприватизаційної підготовки ряду підприємств, у тому числі НВО "Електротяжмаш" (Харків).

Разом з облдержадміністрацією Харкова у 1999 році в ході обговорення подальших перспектив розвитку промислового комплексу було прийняте рішення не приватизувати “Електротяжмаш” і зберегти за ним статус державного підприємства.

Питання до кейсу:

1. Визначити види криз, які розвиваються на “Електротяжмаші”

2. Розробити набір тактичних заходів, які, на вашу думку, допоможуть стабілізувати та покращити становище підприємства.

3. Запропонувати перелік стратегічних заходів щодо покращення роботи підприємства.

3.3. Карта самостійної роботи студентів

У відповідності до „Положення про організацію самостійної та індиві-дуально-консультативної роботи у КНЕУ”, затвердженого Вченою радою КНЕУ 1.12.05, робоча навчальна програма з дисципліни „Антикризове управління підприємством” включає в розділі „Самостійна робота студентів”

„Карти самостійної роботи студентів” (Карта СРС). Вона є основою організації СРС і відображає перелік форм самостійної роботи, які має вико-нати студент відповідно до робочої навчальної програми. Карта СРС також обов”язково входить до „Методичних матеріалів щодо змісту та організації

самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань”.

Всі завдання СРС поділяються на обов”язкові та вибіркові. До обов”язкових належать завдання, які всі студенти повинні виконувати обов”язково під час вивчення даної дисципліни. Вибіркові включають альте-рнативні завдання, серед яких студент на власний розсуд обирає конкретні завдання для набору необхідної кількості балів.

Карта СРС розробляється окремо по кожній формі навчання (денна, вечірня, заочна) та за умови різних форм підсумкового контролю знань –

у формі іспиту (нормативна дисципліна) або у формі поточного модульного

контролю (ПМК, вибіркова дисципліна). Карти СРС з дисципліни „Антикри-зове управління підприємством” наведено нижче.

Студентам надається інформація про всі обов”язкові та вибіркові завдання з „Антикризового управління підприємством” та максимальну кіль-

кість балів, які можливо набрати за їх виконання.

Кожен студент самостійно роздруковує для себе Карту СРС із „Методичних матеріалів щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань”, розміщених на сайті КНЕУ, визначається щодо вибіркової складової своєї самостійної роботи, виконує обов”язкові та вибіркові завдання та відповідно до вказаних тер-мінів звітує викладачу щодо їх виконання.

Оцінки (бали), одержані студентами за виконання різних видів СРС,

фіксуються викладачем в Журналі обліку поточної успішності студентів.

Поточні консультації студентів з питань виконання завдань СРС та підведення результатів з деяких видів виконаних робіт здійснюється під час планових занять з індивідуально-консультативної роботи (ІКР). Конкретні види та форми ІКР визначено кафедрою та включено до графіка проведення

індивідуально-консультативної роботи, який наведено нижче.

Поиск по сайту: